МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ
ІНСПЕКЦІЯ ПО КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
Л И С Т
24.03.2006 N ДЦ-12-1556/0/6-06
04071, м. Київ,
вул. Констянтинівська, 2-а
АО ЮФ "Шевченко, Дідковський
і партнери"
Щодо використання роботодавцями
найманої праці іноземних громадян
та осіб без громадянства
Інспекція по контролю за додержанням законодавства про
зайнятість населення Державного центру зайнятості Міністерства
праці та соціальної політики України, розглянувши Вашого листа від
23.02.2006 р. N 586, в межах своєї компетенції повідомляє.
Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на
певний термін, можуть займатися трудовою діяльністю на підставі
отриманого в установленому порядку дозволу на працевлаштування.
Порядок оформлення іноземцями та особами без громадянства
дозволу на працевлаштування в Україні затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 01.11.99 р. N 2028 ( 2028-99-п )
"Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без
громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" (далі -
Порядок N 2028).
Пунктом 1 Порядку ( 2028-99-п ) встановлено, що іноземці, які
прибули в Україну з метою здійснення трудової діяльності, можуть
працювати за наймом на території України лише за умови відсутності
вітчизняних фахівців з цього виду діяльності або є достатні
обгрунтування доцільності використання праці іноземців.
Дія Порядку N 2028 ( 2028-99-п ) поширюється на іноземців,
які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання
певного обсягу робіт або послуг на основі контрактів, укладених
між українським та іноземним суб'єктами господарської діяльності.
Працю іноземців може бути використано тільки за наявності у
них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачено
міжнародними договорами.
Дозвіл на працевлаштування іноземця видається відповідному
роботодавцю на конкретну посаду (робоче місце) органом державної
служби зайнятості за наслідками розгляду документів, поданих
роботодавцем (п. 5 Порядку N 2028 ( 2028-99-п ).
Укладення трудового договору в Україні з іноземцями або
особами без громадянства має істотні особливості. Нарівні з
громадянами України право на працевлаштування мають лише іноземці,
які постійно проживають в Україні (ст. 8 Закону України "Про
правовий статус іноземців" від 04.02.94 р. N 3929 ( 3929-12 ),
тобто ті, які одержали у встановленому порядку посвідчення на
проживання в Україні (ст. 1 Закону України "Про імміграцію" N 2491
( 2491-14 ).
У переліку документів (п. 5 Порядку N 2028 ( 2028-99-п ), які
подаються роботодавцем для отримання дозволу, є два документи, які
взаємовиключають один одного.
Так, передбачена переліком документів копія контракту між
іноземним та українським суб'єктами господарської діяльності на
виконання певного обсягу робіт або послуг подається у разі, якщо
іноземці будуть виконувати у українського суб'єкта господарської
діяльності роботи або послуги на підставі вказаного контракту
(продовжуючи перебувати у трудових відносинах з закордонним
роботодавцем, тобто перебуваючи у відрядженні), не вступаючи у
трудові відносини з українським суб'єктом господарської
діяльності.
У разі, якщо український роботодавець має намір
використовувати працю іноземця на конкретній посаді чи робочому
місці, передбачену штатним розкладом (Кодекс законів про працю
України N 322 ( 322-08 ), то для отримання дозволу подається копія
проекту контракту українського роботодавця з працівником -
іноземним громадянином.
Обов'язковість оформлення трудових відносин українського
роботодавця з працівником - іноземним громадянином у формі
контракту обумовлена тим, що термін трудових відносин у таких
випадках визначається терміном дії дозволу і не може виходити за
межі дії дозволу.
Відповідно у даному випадку копія контракту між іноземним та
українським суб'єктами господарської діяльності не подається.
Дозвіл на працевлаштування видається, як правило, на термін
до одного року, який за потреби може бути продовжено. Порядок
приймання та розгляду клопотання стосовно продовження терміну
перебування в Україні іноземців установлено Інструкцією про
порядок розгляду питань щодо продовження строку перебування в
Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженою наказом
МВС України від 01.12.2003 р. N 1456 ( z1180-03 ).
Порядок працевлаштування в Україні іноземних співробітників
представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності
регулюється Інструкцією про порядок реєстрації представництв
іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні,
затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і
торгівлі України від 18.01.96 р. N 30 ( z0034-96 ) (далі -
Інструкція).
Відповідно до п. 9 Інструкції ( z0034-96 ), у Свідоцтві про
реєстрацію представництва повинні бути вказані кількість іноземних
громадян - службовців іноземного суб'єкта господарської
діяльності, які є співробітниками представництва.
Згідно із п. 18 Інструкції ( z0034-96 ) іноземним
співробітникам представництв іноземних суб'єктів господарської
діяльності Міністерством економіки України видаються спеціальні
службові картки, які діють на всій території України в порядку та
за формою, наведеними в у додатках до Інструкції.
Таким чином, за умови реєстрації представництва іноземного
суб'єкта господарської діяльності в установленому законодавством
порядку, з отриманням Свідоцтва Міністерства економіки України про
таку реєстрацію, у якому зазначається кількість іноземних
співробітників представництва - службовців, включаючи керівника
представництва, такі співробітники мають право працювати без
отримання дозволу у центрі зайнятості, але лише у даному
представництві.
Якщо такі громадяни мають намір укласти трудовий договір з
іншим підприємством, установою чи організацією незалежно від форми
власності і господарювання та іноземним суб'єктом господарської
діяльності, що діють на території України, то їм необхідно
отримати дозвіл на працевлаштування в України на умовах,
установлених Порядком ( 2028-99-п ).
Крім того, згідно із п. 9 Правил оформлення візових
документів для в'їзду в Україну, затверджених постановою КМУ від
20.02.99 р. N 227 ( 227-99-п ), яким визначені типи віз залежно
від мети поїздки, особам, які в'їжджають в Україну як
співзасновники спільних підприємств чи представники компаній
(фірм, асоціацій) для здійснення контролю за виконанням контрактів
або як консультанти від іноземних компаній (фірм, асоціацій), а
також персоналу представництв іноземних суб'єктів господарської
діяльності в Україні, оформляється ділова віза (Б), а особам, які
в'їжджають в Україну з метою працевлаштування оформлюється
імміграційна віза (ІМ-1).
Не дозволяється змінювати статус тимчасового перебування в
Україні іноземців та осіб без громадянства, які прибули за візами
типу Б (ч. 3 п. 19 Правил ( 227-99-п ). Тобто, іноземні
громадяни, які перебувають в Україні на підставі ділової візи, у
тому числі службовці представництв іноземних суб'єктів
господарської діяльності в Україні, не мають права змінювати
статус (визначений типом візи) на який-небудь інший.
Також слід звернути увагу на те, що чинним законодавством
України не передбачено отримання дозволу на працевлаштування в
Україні іноземними підприємцями, фізичними особами, а також
іноземцями, які оформили свої правовідносини з роботодавцями на
підставі цивільно-правових угод (договорів).
У разі виникнення додаткових питань Ви можете зателефонувати
за номером 289-86-85.
Заступник начальника інспекції І.Довженко