ТЕНДЕРНА ПАЛАТА УКРАЇНИ В И С Н О В О К з питань державних закупівель 17.03.2006 N в-48/03 Щодо порядку застосування положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" від 15.12.2005 року N 3205-IV Прийнятим Верховною Радою України Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" від 15.12.2005 року N 3205-IV ( 3205-15 ) вносяться зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), Господарського кодексу України ( 436-15 ), Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ), Закону України "Про Рахункову палату" ( 315/96-ВР ), Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ( 2939-12 ), Закону України "Про державну статистику" ( 2614-12 ), Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" ( 493/95-ВР ). Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) був опублікований 17 березня 2006 року в газеті "Голос України" від 17.03.2006 N 49(3799) та в газеті "Урядовий кур'єр" від 17.03.2006 N 51(3216). З цього часу він набирає чинності. 1. Стосовно змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (далі по тексту - Закон). Щодо преамбули Закону ( 1490-14 ) Відповідно до змін, внесених до преамбули Закону ( 1490-14 ) метою Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання. Тобто, основною метою Закону встановлено створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель. Щодо сфери застосування Закону ( 1490-14 ) (статті 1, 2) Відповідно до змін, внесених до статті 1 Закону, дія Закону ( 1490-14 ) розповсюджується на всі закупівлі товарів, робіт і послуг, які здійснюються державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків без будь-яких особливостей застосування процедур закупівель. Відповідні зміни внесені до Господарського кодексу України ( 436-15 ), зокрема, статті 75 та 79. Державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, є розпорядниками державних коштів. Кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, є державними коштами. При цьому, частину п'яту статті 2 Закону ( 1490-14 ), відповідно до якої процедури закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, мали здійснюватися з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України вилучено. Таким чином, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків для придбання товарів, оплати робіт та послуг, повинні діяти виключно в межах Закону ( 1490-14 )та застосовувати передбачені Законом процедури закупівлі. Відповідно до змін, внесених до статті 17 Закону та статті 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки зобов'язані перевіряти наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону ( 1490-14 ) щодо застосування процедур закупівель. До "інших документів" відносяться: копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України; копія документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 41 Закону у інформаційній системі в мережі Інтернет (річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги), завірену інформаційною системою в мережі Інтернет. Національний банк України відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) повинен забезпечити контроль за виконанням банками вимог Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти. Слід зазначити, що на відміну від попередньої редакції статті 2 Закону ( 1490-14 ), яка дозволяла визначати окремими актами законодавства України особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, діюча редакція цієї статті забороняє визначення будь-яких особливостей проведення закупівлі. Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно Законом. Таким чином, Закон ( 1490-14 ) не дозволяє визначати окремими актами законодавства України (постановами Кабінету Міністрів України, наказами уповноваженого органу, тощо) особливості закупівлі товарів, робіт і послуг. Всі закупівлі товарів, робіт і послуг мають здійснюватися згідно єдиних правил та умов, визначених Законом. Оскільки згідно з пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) до приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами цього Закону, вони діють у частині, що не суперечить Закону ( 1490-14 ), Тендерна палата України звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2006 N 73 ( 73-2006-п ) "Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в статутному фонді яких державна частка перевищує 50 відсотків" втрачає свою дію з моменту набуття чинності зазначеного Закону, оскільки ця постанова суперечить вимогам статті 2 Закону. Також втрачають свою дію постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2006 N 277 ( 277-2006-п ) "Про закупівлю послуг з відновлювального лікування застрахованих осіб та членів їх сімей", постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2005 N 999 ( 999-2005-п ) "Про особливості закупівлі Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності санаторно-курортних послуг на 2006 рік"; постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 N 149 ( 149-2006-п ) "Про закупівлю зимового спецодягу для працівників житлового господарства та металевих дверей із замковими пристроями для встановлення в під'їздах житлових будинків у м. Києві"; постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 N 169 ( 169-2006-п ) "Про закупівлю Центральною виборчою комісією послуг з виготовлення виборчих скриньок"; постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2006 року N 43 ( 43-2006-п ) "Про закупівлю обладнання, інвентарю та екіпіровки спортивного призначення для національних збірних команд України і баз олімпійської та паралімпійської підготовки" та інші постанови Кабінету Міністрів України, якими визначалися особливості закупівель, оскільки ці постанови суперечать нормам Закону ( 1490-14 ). Наразі ці постанови Кабінету Міністрів України потребують перегляду та скасування, оскільки Закон забороняє визначати особливості закупівлі товарів, робіт і послуг. Згідно змін, внесених до частини другої статті 2 Закону, зміни до Закону ( 1490-14 ) можуть вноситися не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року. Зміни також торкнулися переліку предметів закупівлі, на які не розповсюджується дія Закону ( 1490-14 ), зокрема з переліку вилучено послуги електрозв'язку та доповнено перелік наступними позиціями: товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України; закупівля товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю. Щодо принципів державних закупівель (стаття 21 ) Відповідно до змін, що стосуються статті 21 ( 1490-14 ), одними із принципів, на основі яких мають здійснюватися державні закупівлі є: запобігання проявам корупції; сприяння захисту інтересів вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при організації та здійсненні закупівель; вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій. Замовники торгів зобов'язані дотримуватися вимог Закону ( 1490-14 ), що стосуються забезпечення умов захисту вітчизняного ринку. З метою захисту вітчизняного ринку: на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг покладаються функції щодо забезпечення державної підтримки та захисту вітчизняного виробника, зокрема, сільськогосподарського товаровиробника при здійсненні закупівель, а також забезпечення державної підтримки та захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель; на Тендерну палату України покладаються функції щодо сприяння забезпечення виконання вимог Закону ( 1490-14 ) щодо захисту інтересів вітчизняних виробників, зокрема вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні процедур закупівель; на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті покладаються функції щодо сприяння запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції; створенню правових, економічних, соціальних умов для реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи; на Міністерство аграрної політики України покладаються функції щодо забезпечення взаємодії з уповноваженим органом, іншими органами державної влади, замовниками з метою координації їх діяльності щодо підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників. Крім цього, відповідно до змін, внесених до статті 6 Закону ( 1490-14 ), органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані: - сприяти вдосконаленню механізму стимулювання вітчизняного виробника, забезпеченню дотримання умов захисту вітчизняних виробників, зокрема сільськогосподарських товаровиробників, що передбачені Законом ( 1490-14 ), при здійсненні замовниками процедур закупівель; - надавати вітчизняним виробникам, зокрема сільськогосподарським товаровиробникам, підприємствам громадських організацій інвалідів, підприємствам, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємствам кримінально-виконавчої системи необхідну доступну, достовірну інформацію щодо здійснення закупівель, яка забезпечить можливість їх компетентного вибору. Уповноважений орган та інші органи, що здійснюють державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель (Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, Міністерство аграрної політики України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику" ( 2614-12 ), правоохоронні органи) звітують перед Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України щодо виконання та забезпечення умов захисту вітчизняного ринку. Щодо системи державного нагляду, контролю та координації у сфері закупівель, а також щодо спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг Закон ( 1490-14 ) доповнено новим розділом I-1 "Система державного нагляду, контролю та координації у сфері закупівель". Відповідно до нової редакції статті 3 розділу I-1 Закону ( 1490-14 ), державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, здійснюються: Верховною Радою України; Кабінетом Міністрів України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг; Рахунковою палатою; Державною контрольно-ревізійною службою України; Державним казначейством України; Міністерством аграрної політики України; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику" ( 2614-12 ); правоохоронними органами. До моменту набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг виконувало Міністерство економіки України. Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону ( 1490-14 ), з 17 березня 2006 року Міністерство економіки України припиняє виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг. Відповідно до нової статті 31 Закону ( 1490-14 ), спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг є Антимонопольний комітет України (адреса: 03680, м. Київ, МСП-03680, вул. Урицького, 45, тел. (044) 251-62-62, факс: (044) 428 13-25). Відповідні зміни внесено до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ). Антимонопольний комітет України має забезпечити виконання таких функцій: 1. погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі у випадках і в порядку, передбачених Законом ( 1490-14 ). При цьому слід звернути увагу, що Антимонопольний комітет України може здійснювати погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі тільки за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті згідно статті 33 Закону; 2. підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення замовниками закупівель; 3. подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель; 4. контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель; 5. проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до Закону ( 1490-14 ); 6. подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених Законом ( 1490-14 ); 7. співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель; 8. міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України; 9. подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника; 10. здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів), у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України; 11. державна підтримка та забезпечення захисту вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при здійсненні закупівель; 12. державна підтримка та забезпечення захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель; 13. підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи. З набуттям чинності Закону ( 1490-14 ) , Антимонопольний комітет України як уповноважений орган, на відміну від визначених у попередній редакції Закону функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг: не розглядає скарги. Розгляд скарг покладається на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахункові палаті та Тендерну палату України; не веде переліку інформаційних систем в мережі Інтернет. Натомість Антимонопольний комітет України має забезпечити контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяти розвитку конкуренції у цій сфері. Відповідно до статті 8 Закону ( 1490-14 ), Тендерна палата України на власному сайті (www.tpu.net.ua) оприлюднює відомості про інформаційні системи у мережі Інтернет, які відповідають вимогам Закону; не встановлює порядок визначення замовником предмету закупівлі; не займається організацією навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифікату встановленого зразка. Відповідно до статті 12 Закону ( 1490-14 ), Міністерство освіти і науки України має оприлюднити інформацію щодо навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, у тому числі на офіційному сайті; не надає роз'яснення порядку застосування законодавства про закупівлі. Відповідно до статті 147 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Конституційний Суд України може надавати офіційні тлумачення Закону ( 1490-14 ); не здійснює контролю за виданням "Вісника державних закупівель". Таким чином, Антимонопольний комітет України як уповноважений орган не має відношення до діяльності "Вісника державних закупівель". При цьому слід зазначити, що згідно змін, внесених до Закону ( 1490-14 ), "Вісник державних закупівель" втрачає статус офіційного видання, де замовники торгів мали публікувати оголошення про торги та оголошення про результати торгів. Наразі публікація оголошень у "Віснику державних закупівель" є необов'язковою. Для виконання своїх функцій Антимонопольний комітет України має право: вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до Закону ( 1490-14 ) та реалізацію договорів про закупівлю; вимагати від розпорядників державних коштів звіт про обсяги закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи; установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання; у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із Законом ( 1490-14 ); забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель; складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти; визначати своїм рішенням: - форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них; - додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні; - форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього; - форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій; - форму річного плану закупівель за державні кошти; - форму реєстру отриманих тендерних пропозицій; - порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель та взаємодії з правоохоронними органами. Відповідні нормативно-правові акти мають бути прийняті Антимонопольним комітетом України невідкладно. До моменту їх прийняття діють накази, прийняті Міністерством економіки України з питань державних закупівель, у частині, що не суперечить вимогам Закону ( 1490-14 ). Відповідно до нової статті 32 Закону ( 1490-14 ): Державна контрольно-ревізійна служба має забезпечити виконання таких функцій: проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до Закону ( 1490-14 ) та інших законів України; здійснення співробітництва з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель; здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель; складання протоколів про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти; подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України; здійснення інших функцій, передбачених законами України. З урахуванням цього, до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ( 2939-12 ) внесені відповідні зміни. Державне казначейство України має забезпечити виконання таких функцій: 1. перевірку наявності укладеного договору, звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів. При цьому слід зазначити, що замовник зобов'язаний під час оплати за договорами про закупівлю пред'являти органам Державного казначейства звіт про результати здійснення закупівлі. Згідно змін, внесених до статті 17 Закону ( 1490-14 ), крім звіту про результати здійснення закупівлі замовник зобов'язаний пред'являти копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України. Також замовник має пред'явити копію документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 41 Закону (річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги) завірену інформаційною системою в мережі Інтернет. Таким чином, органи Державного казначейства України зобов'язані під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність у замовника: - звіту про результати здійснення закупівлі; - завірених спеціалізованим друкованим засобом масової інформації та інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України, копій оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів; - завіреної інформаційною системою в мережі Інтернет копії документа, що підтверджує розміщення відповідних документів про закупівлю, у цій інформаційній системі; 2. перевірку підстав для здійснення платежів, а саме: наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів; 3. забезпечення участі в економічному обґрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України; 4. здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель; 5. подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України; 6. вжиття заходів для недопущення здійснення платежів з рахунку замовника в разі відміни процедури закупівлі у процесі та після розгляду скарги з приводу порушень при проведенні замовником процедур закупівель. Таким чином, у разі, коли за рішенням замовника чи Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті буде прийнято рішення про відміну торгів, органи Державного казначейства України повинні не допускати здійснення платежів з рахунку замовника. Крім цього, відповідно до статті 37-1 Закону ( 1490-14 ), у разі оскарження процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника у судовому порядку, Державне казначейство України та його органи, з моменту надходження копії позовної заяви, зобов'язані не здійснювати оплату, пов'язану з процедурою, яка оскаржується, незалежно від того, чи був укладений договір про закупівлю. Виключення становлять лише випадки, коли за скаргою цієї ж самої особи з такого самого приводу Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті було прийнято рішення за скаргою. Органи Державного казначейства України поновлюють оплату за договором у разі: якщо позивач протягом 20 календарних днів з моменту направлення копії позовної заяви не надіслав завірену копію ухвали про відкриття (порушення) провадження у справі; закриття провадження у справі; набрання рішенням суду законної сили. Про призупинення та про припинення призупинення оплат Державне казначейство України протягом трьох робочих днів повинне повідомити Антимонопольний комітет України та Тендерну палату України. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику" ( 2614-12 ), яким на сьогодні є Державний комітет статистики України, має забезпечити виконання таких функцій: проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися; затвердження форми статистичної звітності у сфері закупівель. Слід зазначити, що наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-торги (тендери)" від 11.11.2005 N 364 ( v0364202-05 ) затверджено форму статистичної звітності N 1-торги (тендери), однак, цей наказ потребує внесення відповідних змін згідно нових положень Закону ( 1490-14 ); здійснення інших функцій, передбачених законами України. Міністерство аграрної політики України має забезпечити взаємодію з уповноваженим органом, іншими органами державної влади, замовниками з метою координації їх діяльності щодо підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників. Правоохоронні органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах своєї компетенції, визначеної законами України. Щодо Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті (стаття 33) З метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель відповідно до нової статті 33 Закону ( 1490-14 ), при Рахунковій палаті створено Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель (01601, м. Київ, вул. Коцюбинського, 7, тел. (044) 234-95-65, 234-10-41, факс: (044) 226-33-82). Відповідні зміни були внесені до Закону України "Про Рахункову палату України" ( 315/96-ВР ). Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має бути сформована протягом 5 днів з моменту опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) з представників Рахункової палати України (одна особа), Державної контрольно-ревізійної служби України (одна особа), Державного казначейства України (одна особа), профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби (три особи), Тендерної палати України (три особи), тобто до 22 березня 2006 року. За погодженням з профільним Комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті може вводити до свого складу представників громадських організацій, науковців тощо. Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті виконує такі функції: 1. надає висновки уповноваженому органу та одночасно замовнику щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статті 14 Закону ( 1490-14 ). При чому погодження застосування процедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника Антимонопольний комітет України може здійснювати лише за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті; 2. здійснює розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності та приймає відповідні рішення щодо них у випадках та в порядку, передбачених Законом ( 1490-14 ). Тобто, на відміну від порядку, що діяв до моменту набуття останніх змін до Закону ( 1490-14 ), скаргу, відповідно до статті 37 Закону, необхідно подавати до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та Тендерної палати України або до замовника та Тендерної палати України. Надходження скарги до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів. У разі, якщо скарга має складний або спеціалізований характер, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має право залучити незалежних кваліфікованих (технічних) експертів та консультантів у відповідних галузях та продовжити строк зупинення процедури закупівлі до надання експертами та консультантами остаточного висновку щодо поставлених перед ними питань. Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті за результатами розгляду скарги, з урахуванням висновку Тендерної палати України має прийняти рішення про повне або часткове задоволення скарги або рішення про незадоволення скарги. Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті про відміну торгів має наслідком відміну торгів. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті рішення по скарзі, воно має бути надіслане замовнику, скаржнику, Державному казначейству та Тендерній платі України. Порядок розгляду скарг передбачений статтями 37 та 37-1 Закону ( 1490-14 ); 3. здійснює аналіз проблем у сфері закупівель та повідомляє про результати Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган; 4. надає незалежні висновки щодо роботи уповноваженого органу та направляє їх до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та у разі необхідності - до правоохоронних органів. Таким чином, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті уповноважена здійснювати аналіз виконання Антимонопольним комітетом України функцій уповноваженого органу та надавати власну оцінку такої роботи; 5. надає пропозиції уповноваженому органу щодо забезпечення дієвого контролю у сфері закупівель; 6. визначає правові та організаційні методи запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів у сфері закупівель; 7. сприяє створенню умов для розвитку прозорості у сфері закупівель; 8. сприяє удосконаленню системи забезпечення громадськості інформацією з питань здійснення закупівель; 9. сприяє запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції; 10. сприяє створенню правових, економічних, соціальних умов для реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи. Діяльність Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті є прозорою для суспільства. Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог Закону ( 1490-14 ), є обов'язковими для виконання замовниками, учасниками, іншими органами державної влади, яких стосуються ці рішення. Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті можуть бути оскаржені у судовому порядку, відповідно до законодавства України. Щодо прозорості здійснення державних закупівель, оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах в мережі Інтернет та публікацію оголошень про здійснення закупівлі, інших документів з питань державних закупівель (статті 2-2, 4-1, 4-2, 8, 17, 28, 29-1) Відповідно до змін, внесених до статті 4-1 Закону ( 1490-14 ), перелік документів, які замовник зобов'язаний оприлюднити за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, доповнено: акцептом тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запитом щодо цінових пропозицій (котирувань). Крім цього, згідно змін до статті 2-2 Закону ( 1490-14 ), замовник повинен оприлюднити в інформаційній системі в мережі Інтернет річний план державних закупівель та зміни до нього протягом 15 календарних днів з дати його затвердження. Таким чином, всі замовники торгів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, повинні розміщувати в інформаційній системі в мережі Інтернет такі документи: річні плани державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги). Відповідно до статті 8 Закону ( 1490-14 ), не оприлюднення зазначеної інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів. Змінами до Закону ( 1490-14 ) визначено, що інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами. Таким чином власний регламент є визначальним документом, який регулює правовідносини між інформаційною системою в мережі Інтернет та користувачами. Власний регламент є регламент, затверджений інформаційною системою в мережі Інтернет. Відповідно до статті 4-1 та статті 4-2 Закону ( 1490-14 ), інформаційна система у мережі Інтернет, до якої повинні звертатися замовники щодо розміщення інформації про державні закупівлі, має відповідати таким вимогам: мати власний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі; забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами; мати побудовану комплексну систему захисту інформації; використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України; мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України; виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4-1 Закону ( 1490-14 ); надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог Закону ( 1490-14 ), з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами. Можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line, відповідно до вимог, визначених Законом ( 1490-14 ), з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, згідно змін, внесених до Закону, має підтверджуватися відповідними охоронними документами. Слід зазначити, що з урахуванням вимог Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року та Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ( 3687-12 ) промислово придатне технологічне рішення в розумінні статті 4-2 Закону ( 1490-14 ) - це винахід, побудований на процесах (способах), перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами. Пріоритет, авторство і право власності на винаходи засвідчуються патентами - стаття 6, 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ( 3687-12 ). Таким чином, єдиним документом, що підтверджує надання інформаційною системою у мережі Інтернет можливості здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line за допомогою промислово придатних технологічних рішень, є патент, виданий та зареєстрований відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". На сьогоднішній день, за інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, промислово придатними рішеннями у сфері державних закупівель, що побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу, автоматизованого здійснення державних закупівель тощо є наступні винаходи: - "Спосіб автоматизованого здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг"; патент N 61042 від 16.02.2004 року; - "Спосіб обробки інформації при проведенні торгів"; патент N 61043 від 16.02.2004 року; - "Спосіб здійснення електронних закупівель за державні кошти"; патент N 62907 від 15.03.2004 року; - "Процес перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг"; патент N 70907 від 15.10.2004 року; - "Процес перетворення даних при відображенні електронного документообігу щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг"; патент N 70908 від 15.10.2004 року. Отже, положення статті 4-2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), а саме: "побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами" повністю відповідають патентам, вже зареєстрованими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Права на зазначені вище винаходи, за інформацією, отриманою у Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство", м. Київ, яке є власником інформаційної системи в мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com). Згідно листа Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.10.2005 N 8646/17-03-22 інформаційна система у мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com) надає можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line, як того вимагає Закон ( 1490-14 ). Тобто, за інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line інформаційною системою у мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com) з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, підтверджується відповідними охоронними документами, зокрема, зазначеними вище патентами. Таким чином, та згідно інформації, отриманої у Департаменті спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, на сьогодні усім вимогам Закону, передбаченими статтями 41 та 42 Закону ( 1490-14 ), відповідає інформаційна система в мережі Інтернет - Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com) (адреса: 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, а/с "Портал "Державні закупівлі України", тел./факс: (044) 451-45-55, e-mail: info@zakupivli.com). Висновок Тендерної палати України від 09.11.2005 року N в-09/11 з цього питання вже направлявся усім замовникам торгів. Відповідно до статті 4-2 Закону ( 1490-14 ) неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів. Слід звернути увагу, що частину другу статті 4-2 (1490-14), згідно якої перелік інформаційних систем у мережі Інтернет мав вести уповноважений орган у встановленому ним порядку виключено. Виключено також норму, згідно якої вибір інформаційних систем у мережі Інтернет мав здійснюватися замовниками самостійно на конкурентних засадах та мав відповідати вимогам до таких систем, встановлених у частині другій статті 4-2 Закону ( 1490-14 ). Натомість, введено нову норму, згідно якої уповноважений орган має здійснювати контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяти розвитку конкуренції у цій сфері. Порядок розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет замовниками торгів залишився незмінним. Як і раніше, Закон ( 1490-14 ) передбачає, що інформація про державні закупівлі подається замовниками для розміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет у паперовому та електронному вигляді, у порядку, передбаченому інформаційними системами. Таким чином, слід наголосити, що: інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами; не оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої статтею 4-1 Закону ( 1490-14 ) в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів; неоприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним Законом ( 1490-14 ), може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів; порушення вимог Закону ( 1490-14 ) щодо оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель є підставою для відміни торгів відповідно до статті 28 Закону. Відповідно до змін, внесених до статті 8 та статті 29-1 Закону ( 1490-14 ), оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур відкритих, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону публікуються: у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель; в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України; в інформаційних системах у мережі Інтернет. Слід також окремо звернути увагу на зміни, згідно яких, якщо вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів - 200 тисяч євро; для послуг - 300 тисяч євро; для робіт - 4 мільйонам євро, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників замовники торгів мають додатково розміщувати у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою. Отже, "Вісник державних закупівель" втратив статус офіційного видання, у якому замовники були зобов'язані публікувати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур. "Вісник державних закупівель" прирівняно до інших спеціалізованих друкованих засобів масової інформації. Публікація оголошень у "Віснику державних закупівель" є не обов'язковою. Таким чином, замовники торгів в обов'язковому порядку мають публікувати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України (адреса редакції: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, (4 поверх) тел. (044) 592-00-86, 502-45-26,) у одному із спеціалізованих друкованих засобі масової інформації та розміщувати таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет. Тендерна палата України відповідно до змін, внесених до статті 8 Закону ( 1490-14 ), на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, а також іншу інформацію на власному Інтернет-сайті, доступ до якого є безкоштовним. На сьогодні відомі такі спеціалізовані друковані засоби масової інформації, у одному з яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур: бюлетень "Вісник державних закупівель", журнал "Світ тендерів", інші. Наразі Тендерна палата України звернулася до Міністерства юстиції України для отримання вичерпної інформації про існуючі спеціалізовані друковані засоби масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікують інформацію виключно з питань державних закупівель та мають назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель. Найближчим часом ця інформація буде оприлюднена Тендерною палатою України відповідно до Закону ( 1490-14 ). Слід звернути увагу, що в оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю обов'язково зазначаються, зокрема інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет. При цьому, строк подання тендерних пропозицій, при проведенні відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів із зменшенням ціни (редукціону), обліковується з моменту опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України та має становити 45 календарних днів. В оголошенні про результати проведення процедур обов'язково зазначаються, зокрема, інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет. Відповідно до змін, внесених до частини четвертої статті 8 Закону ( 1490-14 ), редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язані перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет). У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації. Редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають затвердити порядок прийняття та розміщення оголошень, в якому обов'язково мають зазначити такі умови: що у разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації; неоприлюднення передбаченої цим Законом ( 1490-14 ) інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів; за зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених Законом ( 1490-14 ), завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством. Процедура закупівлі вважається розпочатою, якщо замовник опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та в інформаційній системі в мережі Інтернет (крім випадків застосування замовником процедури торгів з обмеженою участю, процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника). Якщо замовник не опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, або у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, або не розмістив таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет, торги на підставі статті 28 Закону ( 1490-14 ) можуть бути відмінені, а укладений договір відповідно до статті 34 Закону, може бути визнаний недійсним. Таким чином, у разі, якщо під час перевірки редакцією спеціалізованого друкованого засобу масової інформації або інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, буде з'ясовано, що замовник не дотримався вимог Закону ( 1490-14 ) щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет, або замовник не надав доказів виконання такої вимоги Закону, або замовник зазначив невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, редакції не будуть приймати такі оголошення до публікації. Щоб уникнути такої ситуації, Тендерна палата України застерігає замовників торгів від порушення вимог Закону ( 1490-14 ) в частині оприлюднення інформації в інформаційних системах мережі Інтернет та наполягає на безумовному його виконанні. Інформацію про закупівлі необхідно розміщувати у тій інформаційній системі в мережі Інтернет, яка відповідає вимогам Закону. Згідно статті 17 Закону ( 1490-14 ), у звіті про результати здійснення процедури закупівлі має бути зазначена інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю чи оголошення про результат здійснення закупівлі у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного учасника та дата повідомлення учасникам про результат проведеної процедури. Також у звіті має міститися інформація щодо адреси обраної замовником інформаційної системи у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційною системою у мережі Інтернет. Відповідно до нових положень частини другої статті 17 Закону ( 1490-14 ) замовник під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, зобов'язаний до звіту про результати здійснення процедури закупівлі обов'язково додати: копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України; копію документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4-1 Закону ( 1490-14 ), завірену цією інформаційною системою в мережі Інтернет. Наявність звіту та зазначених документів перевіряють органи Державного казначейства України та банки, які здійснюють розрахунково-касове обслуговування замовників торгів, у тому числі державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків. Якщо замовник не надав звіту про результати торгів та завірені копії зазначених вище документів, органи Державного казначейства України та банки повинні не допускати проведення оплат за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, оскільки такі договори вважаються згідно статті 34 Закону ( 1490-14 ) недійсними (нікчемними). Тендерна палата України звертає увагу на те, що останнім часом окремі замовники торгів допускали порушення вимог Закону ( 1490-14 ) щодо оприлюднення інформації про державні закупівлі, розміщення інформації у інформаційній системі в мережі Інтернет, зокрема такі порушення: не розміщували інформації про закупівлі у інформаційних системах в мережі Інтернет; розміщували інформацію у тих інформаційних системах, які не відповідали вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону ( 1490-14 ) (наприклад, на сайті www.tender.com, www.moz.gov.ua, інші); не вказували у своїх оголошеннях спеціальних кодів, присвоєних інформаційними системами в мережі Інтернет; вказували підроблені коди, які начебто присвоювалися інформаційними системами в мережі Інтернет, тощо. Таким чином, більш як півроку окремі замовники торгів порушували вимоги Закону. Всі ці порушення на підставі статей 4-2, 8, 28 та 34 Закону ( 1490-14 ) являються підставою для відміни торгів, а укладений за результатами процедури, яка була проведена за зазначеними порушеннями, договір вважається недійсним (нікчемним). З цього приводу Тендерна палата України має намір звернутися до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та ініціювати проведення розслідування причин ігнорування окремими замовниками торгів вимог законодавства щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет, притягнення таких замовників до відповідальності та прийняття відповідних рішень стосовно торгів, які проводилися з порушеннями законодавства, зокрема визнання договорів недійсними на підставі статті 34 Закону ( 1490-14 ), а процедури закупівлі такими, що не відбулися. Щодо прийняття оголошень інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України Інформаційний бюлетень, який видає Тендерна палата України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, (4 поверх) тел. (044) 592-00-86, 502-45-26) відповідно до статті 8 Закону ( 1490-14 ), є одним із обов'язкових видань, у якому замовники торгів зобов'язані публікувати: оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників; оголошення про результати проведення процедур відкритих, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та торгів із зменшенням ціни (редукційну). Подане оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників мають містити всі відомості, передбачені статтями 18-1 та 19 Закону ( 1490-14 ), а оголошення про результати проведення процедур - відомості, передбачені статтею 291 Закону. Зокрема, оголошення про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) має містити інформацію: - про найменування та юридичну адресу замовника торгів; - про вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг; - про строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг; - про кваліфікаційні вимоги; - про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону ( 1490-14 ); - про коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет, які відповідають вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону ( 1490-14 ); - про застосування умов захисту вітчизняного виробника відповідно до положень статті 6 Закону ( 1490-14 ); - щодо умов надання тендерного забезпечення; - про спосіб та місце отримання тендерної документації; - про місце та строк подання тендерних пропозицій; - про місце та дату розкриття тендерних пропозицій тощо. Редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, відповідно до статті 8 Закону ( 1490-14 ), при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язана перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет). У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, має право не приймати оголошення для публікації. Таким чином, редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, не буде приймати до публікації оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення торгів та повертатиме ці оголошення замовникам, якщо вони суперечать Закону ( 1490-14 ), зокрема: оголошення не міститиме обов'язкової інформації, передбаченої статтями 18-1, 19 та 29-1 Закону ( 1490-14 ); оголошення не міститиме коду, присвоєного інформаційною системою в мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, встановленим Законом ( 1490-14 ); оголошення міститиме невірний (підроблений) код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет; оголошення міститиме адресу інформаційної системи в мережі Інтернет, яка не відповідає вимогам, встановленим Законом ( 1490-14 ); замовник не надасть підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом ( 1490-14 ). Якщо інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України, буде встановлено, що відомості, зазначені в оголошенні, не відповідають дійсності, у тому числі якщо замовник вказав невірний (підроблений) код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, така інформацію буде передаватися до контролюючих та правоохоронних органів. Відповідно до статті 19 Закону ( 1490-14 ) строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю). Відповідно до статті 8 Закону ( 1490-14 ), процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї, зокрема в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України. Таким чином, у разі, якщо замовник не опублікує оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, торги будуть вважатися недійсними на підставі статті 34 Закону. Договір про закупівлю, укладений за результатами процедури, під час якої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, оголошення про результати проведення процедур не публікувалися у інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України на підставі статті 34 Закону України ( 1490-14 ), вважається недійсним (нікчемним). Слід також відмітити, що відповідно до статті 17 Закону ( 1490-14 ), замовник під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, зобов'язаний до звіту про результати здійснення процедури закупівлі обов'язково додати, зокрема, копію оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України. У разі відсутності у замовника завірених Тендерною палатою України копій оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, органи Державного казначейства України та банки мають не будуть проводити оплати за укладеними договорами. Щодо тендерного комітету (стаття 12) Відповідно до частини сьомої статті 12 Закону ( 1490-14 ) члени тендерного комітету замовника (не менше 5 осіб) зобов'язані протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету пройти навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель та отримати відповідний сертифікат чи свідоцтво встановленого зразка. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки. При цьому норму, згідно якої уповноважений орган мав визначати порядок проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, вилучено. Таким чином, всі члени тендерного комітету мають проходити навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель кожні два роки та отримати відповідний сертифікат чи свідоцтво встановленого зразка. З метою забезпечення інформування замовників торгів про навчальні заклади, які можуть надавати послуги щодо навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, змінами, внесеними до Закону ( 1490-14 ), передбачено, що інформацію про навчальні заклади, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, має оприлюднити Міністерство освіти і науки України, у тому числі на його офіційному Інтернет-сайті. На сьогодні до навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, за інформацією Міністерства економіки України, відносяться: Українська академія зовнішньої торгівлі, м. Київ (ліцензія серії АА N 429140 від 14.03.2003), Торгово-промислова палата України (для Інформаційно-консультативного учбового центру при Торгово-промисловій палаті України), м. Київ (ліцензія серії АА N 235477 від 05.12.2002), Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр тендерних процедур", м. Київ (ліцензія серії АА N 627347 від 29.12.2003), Одеський державний економічний університет, м. Одеса (ліцензія серії АА N 868111 від 30.11.2004), Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ (ліцензія серії АБ N 121761 від 10.03.2005), Державне підприємство "Редакція інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель", м. Київ (ліцензія серії АА N 902682 від 10.03.2004), Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Дніпропетровськ (ліцензія серії АА N 868189 від 03.12.2004), Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків (ліцензія серії АБ N 121960 від 21.03.2005). Однак цей перелік не є вичерпним. Наразі Тендерна палата України з'ясовує вичерпний перелік навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, про що буде повідомлено найближчим часом. Замовник обирає навчальний заклад, який має ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель для проходження навчання і підвищення кваліфікації членами тендерного комітету, відповідно до вимог Закону ( 1490-14 ) та за процедурами, встановленими Законом. Щодо особливостей застосування деяких процедур закупівель (стаття 14, 18 та 33) З урахуванням змін, внесених до Закону ( 1490-14 ), замовник торгів у разі застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт чи послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, має: - погодити застосування такої процедури з уповноваженим органом - Антимонопольним комітетом України; або - отримати відповідний висновок щодо обрання процедури закупівлі Тендерної палати України. У разі застосування процедури закупівлі в одного учасника, за умови, що вартість закупівлі товарів та послуг перевищує 30 тисяч гривень та робіт - 300 тисяч гривень, замовник також має: - погодити застосування такої процедури з уповноваженим органом - Антимонопольним комітетом України; або - отримати відповідний висновок щодо обрання процедури закупівлі Тендерної палати України. Відповідно до положень нової статті 33 Закону ( 1490-14 ) погодження застосування процедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статей 3, 14, 33 Закону уповноважений орган (Антимонопольний комітет України) може здійснювати лише за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України. Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті надає висновок щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника: уповноваженому органу, який має врахувати цей висновок при прийнятті рішення щодо погодження застосування зазначених процедур закупівель; замовникові торгів. Тобто, для отримання погодження застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника замовникові торгів необхідно звернутися до уповноваженого органу - Антимонопольного комітету України; або для отримання висновку щодо обрання процедури закупівлі - до Тендерної палати України. Відповідно до змін, внесених до статті 18 Закону ( 1490-14 ), умови застосування процедури торгів з обмеженою участю обмежено, зокрема, виключено умову, згідно якої ця процедура могла застосовуватися у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг у зв'язку з їх спеціальним призначенням, становили державну таємницю (на ці закупівлі не розповсюджуються норми Закону). Відповідно до змін, внесених до статті 33 Закону ( 1490-14 ), умови застосування процедури закупівлі у одного учасника обмежено. Зокрема, із частини другої статті 33 вилучені норми, згідно яких ця процедура могла застосовуватися у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становили державну таємницю (на ці закупівлі не розповсюджуються норми Закону); у разі підтвердження замовником факту повторної відміни відкритих торгів внаслідок надходження пропозиції від одного і того ж учасника, або ненадходження жодної пропозиції. Разом із цим, замовник, згідно змін до Закону ( 1490-14 ), має право застосувати процедуру закупівлі в одного учасника через виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими правовими та іншими обставинами, яких замовник не міг передбачити, у тому числі, закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Відповідальність за застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі в одного учасника несе виключно замовник торгів. Щодо кваліфікаційних вимог до учасників (стаття 15) Відповідно до нової редакції частини першої статті 15 Закону ( 1490-14 ), замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам. Такими вимогами можуть бути: наявність дозволу або ліцензії на провадження відповідної діяльності (у випадках, передбачених законодавством); наявність обладнання, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством; провадження учасниками господарської діяльності відповідно до положень їх статутів; відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство. Отже, було виключено із даної статті таку кваліфікаційну вимогу, як наявність коштів в учасника торгів, та доповнено новою кваліфікаційною вимогою: відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство. Щодо змін, які торкнулися Тендерної палати України (розділ II-1) Згідно внесених змін до статті 17-3 Закону ( 1490-14 ), функції Тендерної палати України зазнали змін, зокрема, Тендерна палата України має забезпечити надання висновків щодо розгляду скарг відповідно до статті 37 Закону. При цьому слід зазначити, що комісія по розгляду скарг при Тендерній палаті України припиняє свою діяльність, оскільки розгляд скарг, згідно змін, внесених до Закону, покладається на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті. Замість цього, Тендерна палата України готує висновки щодо розгляду скарг. Тендерна палата України делегує до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті трьох представників палати. Таким чином, Тендерна палата України готує висновки щодо розгляду скарг та направляє ці висновки до замовника та до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті. Також Тендерна палата України виконує функції, передбачені статтею 8 Закону ( 1490-14 ), а саме: безкоштовно оприлюднювати відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, іншу інформацію на власному Інтернет-сайті (www.tpu.net.ua). З метою підтримки вітчизняного ринку Тендерна палата України має сприяти забезпеченню виконання вимог Закону ( 1490-14 ) щодо захисту інтересів вітчизняних виробників, зокрема вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні процедур закупівель. Відповідно до змін, внесених до частини дванадцятої статті 17-3 Закону ( 1490-14 ), діяльність Тендерної палати України, а також результати такої діяльності у тому числі висновки, інші документи Тендерної палати України можуть бути оскаржені виключно у судовому порядку відповідно до Закону. Норма Закону ( 1490-14 ), відповідно до якої головою Наглядової ради Тендерної палати України призначався представник уповноваженого органу, виключено. Таким чином, представник уповноваженого органу вже не є головою Наглядової ради Тендерної палати України. Тендерна палата повідомляє, що представники Міністерства економіки України виведено зі складу Наглядової ради Тендерної палати України. Натомість Антимонопольний комітет України має делегувати двох своїх представників до Наглядової ради Тендерної палати України (одного представника вже делеговано). Слід також зазначити, що змінами виключено норму, згідно якої всі члени Наглядової ради входили до складу комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України. Комісія по розгляду скарг при Тендерній палаті України припиняє свою діяльність. Відповідно до статті 17-3 Закону ( 1490-14 ), при виявленні під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель, порушень чинного законодавства у сфері державних закупівель, порушень під час здійснення відповідних перевірок контролюючими органами, а також у разі вчинення тиску на членів або працівників Тендерної палати України з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб, Тендерна палата України має право: - направляти інформацію у відповідні органи для вжиття ними належних заходів; - інформувати місцеві ради відповідного рівня, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Верховну Раду України, комітети Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган та громадськість; - оприлюднювати підготовлені висновки щодо виявлених порушень або іншої інформації у засобах масової інформації, проводити громадські слухання з цих питань. Під тиском на членів або працівників Тендерної палати України розуміється будь-який незаконний вплив в будь-якій формі (фізичне насильство, погрози, шантаж, створення перешкод в законній діяльності членів та працівників Тендерної палати України та діяльності Тендерної палати України, а також втручання у роботу Тендерної палати України будь-яких фізичних чи юридичних осіб: установ, організацій підприємств). Щодо попередньої кваліфікації при проведенні торгів з обмеженою участю (стаття 181) Внесені зміни до статті 181 Закону ( 1490-14 ) стосуються порядку розкриття кваліфікаційних пропозицій під час застосування замовником попередньої кваліфікації. Так, відповідно до змін, розкриття кваліфікаційних пропозицій учасників відбувається у день закінчення строку їх подання у час та у місці, що зазначені в інформації про проведення попереднього кваліфікаційного відбору. До участі у процедурі розкриття кваліфікаційних пропозицій замовником допускаються всі учасники, що подали кваліфікаційні пропозиції, або їх уповноважені представники. Під час розкриття кваліфікаційних пропозицій замовником перевіряються наявність усіх необхідних документів, передбачених кваліфікаційною документацією щодо їх підготовки, правильність їх оформлення. Зазначена інформація, а також найменування та адреса кожного учасника оголошуються. Під час розкриття кваліфікаційних пропозицій складається протокол за визначеною уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам протягом одного робочого дня після отримання від учасника відповідного запиту. Ці відомості зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі. Щодо тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору (статті 23, 24 та 25) Відповідно до змін, внесених до статті 23 Закону ( 1490-14 ), замовники торгів зобов'язані вимагати внесення учасником тендерного забезпечення (у разі застосування процедури відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів та торгів із зменшенням ціни (редукціону). Згідно статті 1 Закону ( 1490-14 ), тендерне забезпечення може вимагатися як банківська гарантія, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення за вибором замовника відповідно до Закону. Вимоги щодо внесення тендерного забезпечення зазначаються відповідно до статті 19 Закону ( 1490-14 ) у оголошенні про проведення торгів та запрошенні до участі у торгах, а також зазначаються у тендерній документації. Згідно змін, внесених до статті 23 Закону ( 1490-14 ), розмір тендерного забезпечення має становити один відсоток очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та п'яти відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг. При цьому, у разі, якщо тендерні пропозиції можуть подаватися щодо частини предмета закупівлі (лота), розмір тендерного забезпечення встановлюється замовником, виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі по кожному лоту. Відповідно до частини другої статті 24 Закону ( 1490-14 ), тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення. Згідно нових положень частини четвертої статті 23 Закону ( 1490-14 ) учасники процедур закупівлі - бюджетні установи та організації можуть подавати тендерне забезпечення у будь-якій прийнятній для них та замовника формі, що не суперечить чинному законодавству. Слід зазначити, що відповідно до частини сорокової статті 2 та частини дев'ятої статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом ( 1490-14 ), зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету на 2006 рік та до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2006 році. Відповідно до статті 27 Закону ( 1490-14 ), не надання тендерного забезпечення учасником торгів є підставою для відхилення його тендерної пропозиції. Відповідно до змін, внесених до статті 25 Закону ( 1490-14 ), замовники торгів під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг зобов'язані вимагати від учасника - переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації (у разі застосування процедури відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів та торгів із зменшенням ціни (редукціону)). Згідно статті 1 Закону ( 1490-14 ), забезпечення виконання договору про закупівлю може вимагатися як банківська гарантія, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення виконання договору за вибором замовника відповідно до закону. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт. Згідно нових положень частини першої статті 25 Закону ( 1490-14 ) учасники процедур закупівлі - бюджетні установи та організації можуть подавати забезпечення виконання договору у будь-якій прийнятній для них та замовника формі, що не суперечить чинному законодавству. Слід зазначити, що відповідно до частини сорок першої статті 2 та частини десятої статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) кошти, що надійдуть від учасника - переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю, забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику - переможцю, відповідно до умов договору; в частині здійснення закупівель за рахунок коштів Державного бюджету та за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету на 2006 рік та до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2006 році. Таким чином, на відміну від попередньої редакції Закону ( 1490-14 ) , коли встановлення вимоги щодо тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору не було обов'язковим, наразі ці вимоги є обов'язковою умовою проведення торгів. Не встановлення замовником торгів у тендерній документації обов'язкових вимог щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю буде кваліфікуватися як порушення чинного законодавства з питань державних закупівель та може стати причиною відміни торгів Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті чи судом. Щодо розкриття, оцінки та порівняння тендерних пропозицій (стаття 26) Згідно змін, внесених до частини третьої статті 26 Закону ( 1490-14 ), під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол згідно з установленою уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня після дня отримання від учасника відповідного запиту. Також зміни торкнулися переліку критеріїв оцінки, які можуть визначатися замовником при оцінці тендерних пропозицій учасників торгів. Так, досвід роботи та кваліфікація учасника щодо предмету закупівлі виключено з переліку можливих критеріїв оцінки. Встановлено строк здійснення оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця торгів, який не повинен перевищувати 15 робочих днів після дня розкриття тендерних пропозицій. Щодо відміни торгів чи визнання торгів такими, що не відбулися (стаття 28) Розширено перелік випадків, коли торги мають бути відмінені, зокрема, торги відміняються: якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерну пропозицію лише одного учасника, навіть за наявності альтернативної тендерної пропозиції; спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті чи судом прийняте рішення про відміну торгів. Отже, торги мають бути відмінені у разі, якщо: - на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником у тендерній документації; - було відхилено всі тендерні пропозиції відповідно до вимог статті 27 Закону ( 1490-14 ); - замовник порушив вимоги цього Закону ( 1490-14 ) щодо оприлюднення інформації (у тому числі неоприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет); - якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерну пропозицію лише одного учасника, навіть за наявності альтернативної тендерної пропозиції; - спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті чи судом прийняте рішення про відміну торгів. Торги відміняються частково (за лотом), якщо було подано менше двох тендерних пропозицій до відповідного лота. Розширено також перелік випадків, коли торги можуть визнаватися такими, що не відбулися, а саме: у разі настання інших випадків за рішенням замовника. Отже, торги на власний розсуд замовника можуть визнаватися замовником такими, що не відбулися, у разі: - якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі; - якщо здійснення закупівлі перестало відповідати державним потребам внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин (дії непереборної сили); - інших випадків за рішенням замовника. При цьому слід зазначити, що замовник може на власний розсуд визнавати торги такими, що не відбулися. Передусім це стосується випадків, коли у результаті розгляду скарги затягується процес визначення переможця процедури закупівлі, а замовникові вкрай необхідно здійснити закупівлю (наприклад, медикаментів). Тоді замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, та застосувати іншу процедуру закупівлі. Наприклад, процедуру закупівлі в одного учасника, відповідно до нових умов застосування цієї процедури, передбачених статтею 33 Закону ( 1490-14 ), зокрема, через виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими правовими та іншими обставинами, яких замовник не міг передбачити. Чи застосувати іншу процедуру закупівлі. Щодо порядку застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) Згідно змін, внесених до статті 32, замовник торгів при застосуванні процедури запиту цінових котирувань обов'язково має надіслати запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам, при цьому, цей запит замовник обов'язково має розмістити в інформаційній системі в мережі Інтернет. Якщо замовник торгів не розмістить запит щодо цінових пропозицій (котирувань) в інформаційній системі в мережі Інтернет, торги відповідно до статті 28 будуть відмінятися, а укладений договір відповідно до статті 34 буде вважатися недійсним. При цьому слід звернути увагу, що замовник торгів відповідно до частини третьої статті 14 Закону ( 1490-14 ) не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів. Замовник, який поділить предмет закупівлі на частини для проведення іншої процедури закупівлі, ніж відкриті торги, буде нести відповідальність, передбачену чинним законодавством, у томі числі кримінальну. Основні вимоги до договору про закупівлю (стаття 34) Відповідно до змін, що стосуються статті 34 Закону ( 1490-14 ), дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в наступному бюджетному періоді, на суму коштів не більше 15 відсотків вартості договору, укладеного в попередній бюджетний період, що не перевищує відповідного призначення в попередньому бюджетному періоді. У разі укладення договору про закупівлю за результатами процедури торгів із зменшенням ціни (редукціону) в договорі за згодою сторін може зазначатися кількість товару чи обсяг послуг, що не перевищують запланованої вартості закупівлі за ціною акцептованої тендерної пропозиції. При цьому зміна умов і вимог технічної специфікації, зазначених у тендерній документації, не допускається. Слід звернути також увагу, що згідно змін укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо: замовник не дотримався вимог частини другої статті 29 Закону ( 1490-14 ); договір було укладено у період оскарження згідно із статтями 37 і 37-1 Закону ( 1490-14 ); договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю; договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог статей 4-1, 4-2, 8, 17, 18-1, 19, 26, 29, 29-1 Закону ( 1490-14 ), а саме: якщо замовник не оприлюднив інформацію про державні закупівлі в інформаційній системі в мережі Інтернет; якщо замовник оприлюднив інформацію про державні закупівлі в інформаційній системі в мережі Інтернет, яка не відповідає вимогам, встановленим до таких систем Законом ( 1490-14 ); якщо замовник не опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур в інформаційною бюлетені, що видає Тендерна палата України, та спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель; якщо замовник торгів під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, не надав завірених спеціалізованим друкованим засобом масової інформації та інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України, копій оголошень про заплановану закупівлю чи оголошень про результати торгів, а також не надав документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4-1 Закону ( 1490-14 ), завірену інформаційною системою в мережі Інтернет; якщо в оголошенні про проведення відкритих торгів, запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю, оголошенні про здійснення попередньої кваліфікації учасників не зазначено всієї інформації, передбаченої статтями 18-1, 19 Закону ( 1490-14 ), зокрема, не зазначено адрес обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону та кодів, присвоєних інформаційними системами у мережі Інтернет. А також, коли строки подання тендерних пропозицій розраховані не від дати опублікування оголошень про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України; коли замовник допустив порушення під час розкриття, оцінки та порівняння тендерних пропозицій; якщо замовник не дотримався вимог Закону ( 1490-14 ) щодо акцепту тендерної пропозиції та інформування учасників про результати проведення торгів. У разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі від виконання договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і зобов'язаний провести нову процедуру закупівлі. Щодо порядку оскарження процедур закупівель (статті 36, 37 та 37-1) Відповідно до змін, внесених до статті 36, з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника замовнику; або Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України; або до суду згідно з Законом ( 1490-14 ). Тобто, Законом ( 1490-14 ) визначено нового суб'єкта розгляду скарг - Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України. При цьому, відповідно до нових положень статті 37 Закону ( 1490-14 ), скаржник направляє скаргу: замовнику торгів та Тендерній палаті України; або Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України та Тендерній палаті України. Важливо зазначити, що на відміну від попередньої редакції статті 37 Закону ( 1490-14 ), коли скарга подавалася до укладення договору про закупівлю, згідно нових положень цієї статті, скарга може подаватися і після укладення договору про закупівлю. Надходження скарги замовнику або Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів. Тендерна палата України протягом 10 робочих днів з моменту отримання скарги надає висновок щодо розгляду скарги. Цей висновок щодо розгляду скарги протягом одного робочого дня з дня його затвердження направляється до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті. За результатами розгляду скарги замовник або Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті, з урахуванням висновку Тендерної палати України щодо розгляду скарги (у разі його надходження), приймає рішення про повне або часткове задоволення скарги, що має наслідком відміну торгів, вчинення замовником певних дій, або приймає рішення про незадоволення скарги. У разі, якщо скарга має складний або спеціалізований характер, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має право залучити незалежних кваліфікованих (технічних) експертів та консультантів у відповідних галузях та продовжити строк зупинення процедури закупівлі до надання експертами та консультантами остаточного висновку щодо поставлених перед ними питань. Примірник рішення щодо розгляду скарги Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та замовник надсилають один одному, а також скаржнику, Державному казначейству України та Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Рішення Спеціальної контрольної комісії при Рахункові палаті може бути оскаржено до суду в порядку, визначеному чинним законодавством України. Закон доповнено новою статтею 37-1 ( 1490-14 ), яка визначає особливості оскарження процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника у судовому порядку. Так, згідно положень цієї статті учасник, що бажає оскаржити процедуру закупівлі, рішення, дії або бездіяльність замовника (позивач) в обов'язковому порядку має направити Державному казначейству України, уповноваженому органу, замовнику, а також Тендерній палаті України завірену копію позовної заяви протягом трьох робочих днів після її подання до суду, до якої додаються документальне підтвердження подання її до суду, а також завірена копія ухвали суду про відкриття (порушення) провадження у справі. У разі, якщо на момент направлення копії позовної заяви ухвала суду ще не надійшла, позивач зобов'язаний направити завірену копію ухвали суду протягом 20 календарних днів з моменту направлення копії позовної заяви. Замовник, з моменту надходження копії позовної заяви, призупиняє процедуру закупівлі та не має права укладати договір про закупівлю, крім випадків, коли за скаргою цієї ж самої особи з такого самого приводу Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті було прийнято рішення в порядку, передбаченому статтею 37 Закону ( 1490-14 ). Державне казначейство України та його органи, з моменту надходження копії позовної заяви, зобов'язані не здійснювати оплату, пов'язану з процедурою, яка оскаржується, незалежно від того, чи був укладений договір про закупівлю, крім випадків, коли за скаргою цієї ж самої особи з такого самого приводу Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті було прийнято рішення в порядку, передбаченому статтею 37 Закону ( 1490-14 ). Замовник має право продовжити процедуру закупівлі, а призупинення оплати припиняється Державним казначейством України та його органами у разі: - якщо позивач протягом 20 календарних днів з моменту направлення копії позовної заяви не надіслав завірену копію ухвали про відкриття (порушення) провадження у справі; - закриття провадження у справі; - набрання рішенням суду законної сили. Про призупинення та про припинення призупинення оплат Державне казначейство України протягом трьох робочих днів повідомляє уповноважений орган та Тендерну палату України. Під час призупинення процедури закупівлі замовник має право прийняти рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, та розпочати нову процедуру закупівлі. Щодо інших змін, внесених до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) Згідно змін, внесених до статті 1 Закону ( 1490-14 ), розширено поняття "державні кошти", у результаті чого до переліку коштів, що відносяться до державних коштів, включено гуманітарну допомогу у грошовій формі, кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків. Також конкретизовано поняття "роботи". Під роботами слід розуміти проектування, будівництво нових, розширення, реконструкцію, капітальний ремонт та реставрацію об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, технічне переоснащення діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт. Внесені зміни до терміну "тендерна документація", відповідно до яких тендерна документація - це документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі, визначеного замовником. При цьому, виключені норми, згідно яких уповноважений орган визначав порядок визначення замовником торгів предмету закупівлі. Таким чином, встановлення порядку визначення предмету закупівлі замовником торгів не відноситься до компетенції уповноваженого органу. Внесені зміни до визначення поняття "акцепт тендерної пропозиції". Акцепт тендерної пропозиції - це прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найкращою за результатами оцінки та надання згоди на її оплату. По всьому тексту Закону ( 1490-14 ) назву процедури закупівлі в одного постачальника (учасника) змінено на процедуру закупівлі в одного учасника. 5. Стосовно змін до Господарського кодексу України ( 436-15 ), Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" ( 1329-14 ) щодо формування державного замовлення. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) внесено зміни до окремих положень Господарського кодексу України, якими регулюється порядок формування державного замовлення, та до Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" ( 1329-14 ). Так, згідно змін, внесених до статті 75 Господарського кодексу України ( 436-15 ), державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення і державні завдання, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Відповідно до змін, внесених до статті 1 Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" ( 1329-14 ), поняття "державні потреби" змінено на нове поняття "пріоритетні державні потреби", при цьому, згідно нового визначення, пріоритетні державні потреби - це потреби України в товарах, роботах і послугах, необхідних для розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України. До державних замовників, згідно змін, відносяться: Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи - головні розпорядники коштів державного бюджету. Таким чином, державними замовниками є фактично головні розпорядники коштів Державного бюджету. Державне замовлення фінансується за рахунок коштів Державного бюджету. Виконавцями державного замовлення є суб'єкти господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення пріоритетних державних потреб. Згідно статті 2 Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" ( 1326-14 ), з метою організації робіт, пов'язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб і контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення. Порядок формування державного замовлення та пріоритетні державні потреби затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 266 ( 266-96-п ) "Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням", державне замовлення формується за такими пріоритетними напрямками: розроблення новітніх технологій у сфері науки і техніки та забезпечення розвитку матеріально-технічної бази науки; виконання завдань щодо розвитку земельної реформи та охорони земель; підготовка фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів; підвищення кваліфікації, перепідготовка та підготовка кадрів (післядипломна освіта); виконання завдань щодо розвитку культури, у тому числі надання інформаційних послуг, проведення реставраційно-ремонтних робіт на об'єктах, що є пам'ятками культурної спадщини, створення фільмів та аудіовізуальних програм, закупівля творів образотворчого, драматичного та музичного мистецтва; випуск друкованої продукції; поставка продукції медичного та соціального призначення, у тому числі лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, медичного обладнання та продукції, що виробляється підприємствами громадських організацій інвалідів, суб'єктами малого підприємництва, підприємствами пенітенціарної системи; поставка дорогоцінних металів; приріст видобутку запасів корисних копалин, проведення топографо-геодезичних та сейсмічних робіт; інші напрями, визначені державними цільовими програмами, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України. Державні замовники здійснюють, виходячи з інтересів держави, вибір виконавців державного замовлення у порядку, встановленому Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ). Координація роботи, пов'язаної з формуванням державного замовлення і здійсненням контролю за його виконанням, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме: Антимонопольний комітет України. Крім того, як зазначалося вище, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) внесені зміни до Господарського кодексу України ( 436-15 ), Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ), Закону України "Про Рахункову палату" ( 315/96-ВР ), Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ( 2939-12 ), Закону України "Про державну статистику" ( 2614-12 ). 3. Стосовно змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ). Відповідно до змін, внесених до статті 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ). До "інших документів" відносяться: копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України; копія документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4-1 Закону ( 1490-14 ) у інформаційній системі в мережі Інтернет (річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги), завірену інформаційною системою в мережі Інтернет. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) Національний банк України повинен забезпечити контроль за виконанням банками вимог Закону ( 1490-14 ) та прийняти відповідні нормативно-правові акти. 4. Щодо Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ). Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України та Тендерна палата України повинні протягом п'яти днів з дня опублікування Закону делегувати своїх уповноважених представників до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті. Міністерство економіки України припиняє виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти з моменту набуття чинності Законом ( 1490-14 ), тобто з 17 березня 2006 року. З цього часу функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти виконує Антимонопольний комітет України. До приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" ( 3205-15 ) вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону ( 1490-14 ). Голова Правління Тендерної палати України О.В.Фадєєв