Відповідальність поручителя


Мій двоюрідний брат збирається взяти кредит на будівництво житла, проте каже, що при цьому від нього вимагають забезпечити свої зобов'язання договором поруки, у зв'язку з чим він і просить виступити мене поручителем. Я не сумніваюсь у платоспроможності свого брата, але все ж таки хотілося б дізнатися, якою буде моя відповідальність при раптовому невиконанні ним його зобов'язання?


Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором іншої особи (боржника) відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в певній частині. Забезпечувальна функція поруки полягає у тому, що згідно з ч. 1 ст. 554 ЦКУ поручитель несе перед кредитором солідарну відповідальність з боржником за основним зобов'язанням, а це означає, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, кредитор вправі вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі чи частково як від боржника, так і від поручителя, або ж від них обох разом. Таким чином, при укладенні договору поруки виникає множинність осіб на боці боржника, і законодавець визначає солідарні обов'язки для цих боржників. Проте солідарність їх відповідальності не є необхідною умовою поруки, оскільки положення ч. 1 ст. 554 ЦКУ мають диспозитивний характер, бо надають можливість сторонам встановили у договорі іншу (субсидіарну) відповідальність поручителя. У такому разі до звернення з вимогою до поручителя кредитор повинен буде вжити заходів для : отримання заборгованості з боржника. Але слід пам'ятати, що у випадку, коли у договорі поруки вид j відповідальності боржника та кредитора спеціально не обумовлено, то буде застосовуватися саме згадане правило ЦКУ про солідарну відповідальність вказаних осіб.

Обсяг відповідальності поручителя не обов'язково повинен збігатися з обсягом боргу за основним зобов'язанням — сторони у договорі можуть обмежити відповідальність поручителя і частиною боргу. На це, зокрема, звернено увагу в інформаційному листі Вищого арбітражного супу України "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" від 29 січня 1999 р. № 01-8/46, у п. З якого наголошується на відповідності чинному законодавству умов договору поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання третьою особою (позичальником) лише в частині повернення суми кредиту без урахування процентів за користування ним та штрафних санкцій. Це цілком узгоджується з ч. 2 ст. 554 ЦКУ, згідно з якою поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (зокрема, за сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків), якщо тільки інше не встановлено договором поруки. Таким чином, умови договору поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання третьою особою лише в частині повернення суми кредиту, не суперечить чинному законодавству. Проте, якщо подібні обмеження у договорі не зазначені, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж самому обсязі, що й боржник — крім суми боргу він повинен буде сплатити належні кредиторові відсотки, відшкодувати судові витрати зі стягування боргу та інші збитки кредитора, зумовлені невиконанням чи неналежним виконанням боржником свого зобов'язання. Розмір зобов'язання поручителя перед кредитором визначатиметься обсягом відповідальності боржника^ за відповідне порушення основного зобов'язання.

Але навіть у тому разі, якщо Ви будете змушені виконати зобов'язання за свого брата, це не означатиме, що Ваші кошти втрачені •— адже поручитель, який виконав зобов'язання замість боржника, відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦКУ набуває всіх прав кредитора за цим зобов'язанням (насамперед право зворотної вимоги до боржника). Таким чином, у цілому зобов'язання не припиняється, у ньому лише змінюється кредитор — ним замість попереднього кредитора стає поручитель, який має право безпосередньо звертатися з вимогою щодо виконання зобов'язання до боржника. Але при цьому слід зважати на те, що обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя, має відповідати обсягу задоволених поручителем вимог кредитора за основним зобов'язанням. Тобто, якщо поручителем буде виконано вимогу тільки частково, то він набуває право регресу лише у цій частині. Повне ж задоволення поручителем вимог кредитора перед- І бачає і повне відшкодування ви- і трат поручителя.

Підготувала Анжеліка ДОМБРУГОВА

Юридичний вісник України №15 (15 - 21 квітня 2006 року.)