МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 123 від 18.05.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
9 червня 1998 р.
за N 372/2812
Про затвердження Типового положення
про будинок дитини
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я
N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
З метою удосконалення роботи будинків дитини та подальшого
виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.94 N 226
( 226-94-п ) "Про поліпшення виховання, навчання, соціального
захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які
залишилися без піклування батьків" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Типове положення про будинок дитини
(додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Головного
управління охорони здоров'я Київської та Севастопольської міських
держадміністрацій забезпечити у місячний термін розробку та
затвердження положень про будинки дитини, що входять до сфери їх
управління.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3. Вважати таким, що не застосовується на території України,
наказ МОЗ СРСР від 19.11.86 N 1525 "Про затвердження Положення про
будинок дитини та Інструкції про порядок прийняття дітей в будинок
дитини та виписки з нього".
Міністр А.М.Сердюк
Затверджено
Наказ МОЗ України
18.05.98 N 123
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 червня 1998 р.
за N 372/2812
Типове положення про будинок дитини
1. Загальні положення
1.1. Будинок дитини є комунальним закладом охорони здоров'я
для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились
без піклування батьків, а також дітей з вадами фізичного та
розумового розвитку.
1.2. Основними типами будинків дитини є:
а) будинок дитини загального типу - для медико-соціального
захисту здорових дітей-сиріт (I - II груп здоров'я), дітей, які
залишилися без піклування батьків, віком від народження до трьох
років. Крім дітей цієї категорії, тут можуть знаходитись діти, які
мають сім'ю, проте утримання та виховання їх у сім'ї з поважних
причин (хвороба годувальника, тривале відрядження, навчання тощо)
неможливе, а також діти із затримкою розумового та фізичного
розвитку внаслідок несприятливих умов виховання;
б) спеціалізований будинок дитини - для медико-соціального
захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків,
з вадами фізичного та розумового розвитку (III - V груп здоров'я)
віком від народження до чотирьох років, а також:
з органічним ураженням нервової системи та порушенням
психіки;
з органічним ураженням центральної нервової системи, в тому
числі з дитячим церебральним паралічем без порушення психіки;
з порушенням функції опорно-рухового апарату та іншими вадами
фізичного розвитку без порушення психіки;
з порушенням слуху та мови;
з порушенням мови;
з порушенням зору (сліпі, слабозорі);
тубінфікованих, хворих з малими та згасаючими формами
туберкульозу, ВІЛ-інфікованих.
У спеціалізованих будинках дитини можуть організовуватись
1 - 2 групи для здорових дітей.
1.3. Будинок дитини у своїй діяльності керується Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), законами України, указами Президента
України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ
України, органів охорони здоров'я та власним Положенням.
1.4. Створення будинку дитини, його ліквідація та
реорганізація здійснюються відповідно до чинного законодавства.
1.5. Діяльність будинку дитини регламентується власним
Положенням, яке розробляється на основі Типового положення з
урахуванням особливостей будинку дитини.
1.6. У Положенні зазначається: повна назва закладу, його
юридична адреса, засновник, підпорядкованість; мета і завдання
діяльності будинку дитини, орган управління, основні
характеристики медико-соціальної допомоги, порядок та підстави для
приймання дітей і їх виписування; режим роботи будинку дитини,
комплектація працівників будинку дитини; права, обов'язки і їх
відповідальність; порядок використання майна; основи
фінансово-господарської діяльності, порядок реорганізації або
ліквідації тощо.
1.7. Дітям-інвалідам, які проживають у будинках дитини,
пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства.
2. Завдання будинку дитини
2.1. Будинок дитини забезпечує:
медико-соціальне обслуговування дітей-сиріт, дітей, які
залишилися без піклування батьків, дітей з вадами фізичного та
розумового розвитку, які тимчасово знаходяться у будинку дитини за
заявою батьків;
щоденне медичне спостереження педіатра (і в разі потреби
інших спеціалістів) за вихованцями;
проведення двічі на рік (весною і восени) поглиблених
медичних оглядів вихованців;
проведення планових профілактичних та оздоровчих заходів;
лікування дітей, які, за висновком лікаря, не потребують
стаціонарного лікування, а також лікування, корекція та
реабілітація дітей з вадами у фізичному та розумовому розвитку;
надання слухових апаратів, окулярів, медикаментів;
спеціалізовану медичну допомогу, реабілітацію відповідно до стану
здоров'я дитини;
умови для розвитку, виховання та навчання дітей відповідно до
їх віку; ( Абзац восьмий пункту 2.1 в редакції Наказу Міністерства
охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
впровадження нових програм медико-соціальної допомоги,
педагогічно-виховних заходів;
своєчасне інформування про дітей-сиріт та дітей, які мають
правові підстави для усиновлення, органів опіки і піклування за
місцем перебування дітей;
надання житла у межах встановленої санітарної норми, твердого
інвентарю, столового посуду;
надання одягу, взуття і м'якого інвентарю;
раціональне харчування.
3. Умови приймання дітей в будинок дитини
та виписування з нього
3.1. Порядок приймання дітей у будинок дитини
3.1.1. У будинок дитини приймаються:
діти-сироти;
діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони
здоров'я;
діти, яких відмовилися забрати з пологового будинку, іншого
закладу
охорони здоров'я батьки чи інші родичі;
діти підкинуті;
діти знайдені;
діти батьків, позбавлених батьківських прав;
діти одиноких батьків;
діти з вадами фізичного та психічного розвитку;
діти, які за рішенням суду відібрані у батьків без
позбавлення їх батьківських прав;
діти батьків, визнаних у судовому порядку безвісно
відсутніми, недієздатними;
діти, батьки яких не мають можливості їх виховувати (за
станом здоров'я; у зв'язку з тривалим від'їздом, відбуванням
покарання, перебуванням під вартою; в період слідства; у зв'язку з
тяжкими матеріально-побутовими умовами та інше).
( Підпункт 3.1.1 пункту 3.1 в редакції Наказу Міністерства охорони
здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3.1.2. У будинок дитини приймаються діти від народження до
трирічного віку; діти з вадами фізичного та психічного розвитку
можуть знаходитись у реабілітаційних групах до чотирирічного віку.
3.1.3. Приймання дітей здійснюється в карантинну групу або
ізолятор, де проводяться потрібні лікувально-профілактичні та
виховні заходи відповідно до стану здоров'я та віку дитини.
З карантинної групи (ізолятора) дитина поступає в групу. Кожне
наступне переміщення дитини повинно фіксуватися на титульній
сторінці історії розвитку дитини з відповідним обґрунтуванням у
тексті. ( Підпункт 3.1.3 пункту 3.1 в редакції Наказу Міністерства
охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3.1.4. Прийняття дітей, зазначених у підпункті 3.1.1.
Типового положення про будинок дитини, до будинку дитини
здійснюється у разі відсутності в них станів та захворювань, які
потребують стаціонарного обстеження та лікування. ( Підпункт 3.1.4
пункту 3.1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я N 69
( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3.1.5. Документи для влаштування дітей до будинку дитини
оформлюються за місцем їх постійного проживання батьками,
опікунами чи закладами, де діти знаходяться на утриманні та
лікуванні, і подаються відповідно до Міністерства охорони здоров'я
Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних,
Севастопольської, Головного управління Київської міських державних
адміністрацій. ( Підпункт 3.1.5 пункту 3.1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 )
від 15.02.2006 )
3.1.6. Перелік документів для оформлення дитини в будинок
дитини:
- рішення міської, районної, районної у містах Києві та
Севастополі держадміністрацій, виконавчого комітету міської,
районної у місті ради за місцем розташування пологового будинку,
іншого закладу охорони здоров'я і документів, підготовлених
службою у справах неповнолітніх;
- акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому
закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи
інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину;
- направлення Міністерства охорони здоров'я Автономної
Республіки Крим, органу охорони здоров'я обласної, Київської та
Севастопольської міських держадміністрацій;
- заява про тимчасове влаштування дитини у будинок дитини
одного або обох батьків або особи, що їх замінює (додаток 1);
- свідоцтво про народження дитини;
- виписка з історії розвитку дитини (Ф-112/о) та/або медичної
карти стаціонарного хворого (Ф-003/о ( va184282-99 ), карти
розвитку новонародженого (Ф-097/о), а також обмінної карти
пологового будинку, пологового відділення лікарні (Ф-113/о
( za221-06 ), якщо дитину направлено з пологового будинку;
- дані лабораторних аналізів на предмет наявності венеричних
захворювань, загальні аналізи крові, сечі та калу за давністю не
більше місяця;
- дані бактеріологічних досліджень на наявність дифтерійної
палички, збудників гострих кишкових інфекцій та інші (за
епідеміологічними показами) за давністю не більше 3 днів від дня
отримання результату дослідження;
- дані лабораторного дослідження на наявність ВІЛ/СНІД, що
проводиться на прохання чи за згодою законних представників
дитини;
- довідка про відсутність контакту з інфекційними хворими;
- довідка з місця роботи, навчання батьків або особи, що їх
замінює, про отримувані доходи при тимчасовому влаштуванні дитини
в будинок дитини;
- довідка про отримання державної допомоги одинокою матір'ю;
- свідоцтво про смерть батьків, рішення суду про позбавлення
батьківських прав чи відібрання дитини від батьків, вирок суду;
- довідка про хворобу чи від'їзд батьків та інше;
- довідка про батьків та близьких родичів (дідусь, бабуся,
брати, сестри);
- довідка-попередження органів опіки та піклування за
місцезнаходженням батьків дитини про ознайомлення їх з частиною
другою ст. 219 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ).
( Підпункт 3.1.6 пункту 3.1 в редакції Наказу Міністерства охорони
здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3.1.7. Діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі
охорони здоров'я або яких відмовилися забрати батьки чи інші
родичі, підкинуті чи знайдені діти влаштовуються до будинку
дитини на підставі акта, складеного адміністрацією цього закладу у
присутності представника органу внутрішніх справ або органами
внутрішніх справ за формою, затвердженою спільним наказом МОЗ
України та МВС України від 17.03.2004 N 142/275 ( z0401-04 ) "Про
затвердження форми акта про дитину, покинуту в пологовому будинку,
іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки
чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкції про
порядок його заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 30.03.2004 за N 401/9000. ( Підпункт 3.1.7 пункту 3.1 в
редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 )
від 15.02.2006 )
3.1.8. Після приймання підкинутої дитини до будинку дитини
адміністрація будинку дитини у триденний строк подає заяву до
органу РАЦС про реєстрацію народження цієї дитини. ( Підпункт
3.1.8 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
( Підпункт 3.1.9 пункту 3.1 виключено на підставі Наказу
Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3.1.9. На кожну дитину, прийняту у будинок дитини,
оформляється облікова картка та історія розвитку дитини (Ф-112-0).
Всі дані про дітей реєструються у журналі обліку приймання дітей у
будинок дитини (Ф-121-0). Сторінки журналу обліку приймання дітей
до будинку дитини нумеруються, журнал прошнуровується,
скріплюється печаткою будинку дитини і після його закінчення
зберігається в архіві будинку дитини постійно.
3.1.10. Супровідна медична документація на дитину, яка
прийнята у будинок дитини, зберігається в індивідуальному пакеті
протягом всього часу перебування дитини у даному закладі та
підклеюється до історії розвитку дитини.
3.1.11. Під час тимчасового перебування дітей-вихованців
будинку дитини у лікувально-профілактичному закладі діти не
вважаються такими, що вибули із будинку дитини. Про переміщення
дитини (стаціонар, дитячий будинок) адміністрація будинку дитини
зобов'язана повідомити батьків або осіб, що їх замінюють.
3.1.12. Адміністрація будинку дитини виконує обов'язки
опікуна по відношенню до дітей, яким органами опіки опікуни
(усиновителі) не призначені.
3.1.13. Адміністрація будинку дитини сприяє, щоб
дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків,
були своєчасно оформлені та видані документи про інвалідність,
пенсійні свідоцтва і доходи за приватизаційними сертифікатами.
3.2. Порядок виписування дітей із будинку дитини
3.2.1. Виписування дітей із будинку дитини проводиться:
при поверненні їх у сім'ю за заявою батьків або осіб, що їх
замінюють. Подовження терміну перебування дитини у будинку дитини
здійснюється за наказом органу охорони здоров'я, якому
підпорядкований будинок дитини.
З метою захисту прав та інтересів дітей у випадках
необгрунтованої відмови батьків (або осіб, які їх замінюють),
забрати дитину по закінченні терміну перебування, вказаного у
заяві (додаток 1), будинок дитини має право подати позов до суду
про позбавлення їх батьківських прав.
Повернення дітей батькам, які раніше дали згоду на їх
усиновлення (тобто відмовились від дітей), здійснюється відповідно
до частини шостої статті 217 Сімейного кодексу України
( 2947-14 ): ( Абзац четвертий підпункту 3.2.1 пункту 3.2 в
редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 )
від 15.02.2006 )
при переведенні у дитячий будинок системи Міністерства освіти
і науки України на підставі висновку психолого-медико-педагогічної
консультації та направлення (путівок) Міністерства освіти і науки
Автономної Республіки Крим, управлінь освіти обласних, Головного
управління освіти та науки Київської та управління освіти і науки
Севастопольської міських держадміністрацій; ( Абзац п'ятий
підпункту 3.2.1 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
при переведенні у спеціалізований дитячий будинок чи інші
заклади системи Міністерства праці та соціальної політики України
на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації та
направлення (путівок) Міністерство праці і соціальної політики
Автономної Республіки Крим, Головних управлінь праці та
соціального захисту населення обласних, Київської міської
державної адміністрації та управління праці та соціального захисту
населення Севастопольської міської державної адміністрації;
( Абзац шостий підпункту 3.2.1 пункту 3.2 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 )
від 15.02.2006 )
при переданні на усиновлення на підставі рішення суду;
при переданні під опіку на підставі рішення відділу опіки та
піклування.
3.2.2. При переведенні дитини із будинку дитини у заклади
системи Міністерства освіти і науки України або Міністерства праці
та соціальної політики України передаються оригінали всієї
документації, яка є у дитини. ( Підпункт 3.2.2 пункту 3.2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я
N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3.2.3. Дані про дітей, які підлягають переведенню у дитячі
заклади системи Міністерства освіти і науки України чи
Міністерства праці та соціальної політики України, повідомляються
цим закладам за три місяці до терміну переведення. ( Підпункт
3.2.3 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
3.2.4. Будинок дитини забезпечує дітей, які переводяться до
згаданих державних закладів, сезонним одягом та взуттям.
3.2.5. Передання дітей на усиновлення здійснюється згідно з
чинним законодавством.
При переданні на усиновлення у журналі обліку приймання дітей
у будинок дитини (Ф-121-0) головним лікарем будинку дитини
робиться позначка про передання дитини на усиновлення без
зазначення прізвища та адреси усиновителя, дати та рішення суду
(за винятком іноземних усиновителів). Ця інформація зберігається у
головного лікаря будинку дитини і може бути представлена тільки
слідчим та судовим органам за їх офіційною вимогою.
4. Фінансово-господарська діяльність будинку дитини
4.1. Будинок дитини є юридичною особою, має самостійний
баланс, рахунки у банківських установах, печатку із зображенням
Державного герба України і своєю назвою.
4.2. З метою забезпечення діяльності будинку дитини засновник
передає йому у користування та оперативне управління об'єкти
власності (будівлі, обладнання, майно тощо), які належать
засновникові на правах власності.
4.3. Фінансово-господарська діяльність будинку дитини
здійснюється на основі кошторису, який затверджується його
засновником.
4.4. Джерелами формування бюджету будинку дитини є: кошти
місцевого (державного) бюджету;
добровільні грошові внески і спонсорські пожертвування
(продукти харчування, одяг, обладнання, медапаратура тощо)
підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних
юридичних і фізичних осіб та інші надходження, не заборонені
законодавством.
4.5. Кошти будинку дитини можуть перераховуватись,
зберігатись на його рахунках у відділеннях будь-якого банку
України і знаходитись у повному його розпорядженні.
4.6. Порядок ведення бухгалтерського обліку у будинку дитини
визначається чинним законодавством.
4.7. Будинок дитини повинен мати необхідну кількість
приміщень, будівель та обладнання для організації
медико-соціальної допомоги дітям.
4.8. Будинок дитини повинен мати карантинну групу для дітей,
які щойно поступили в будинок дитини, та ізолятор для дітей, які
за станом здоров'я не потребують стаціонарного лікування.
Кількість ліжок в ізоляторі повинна бути не менше 10 відсотків від
загальної кількості місць у будинку дитини і тимчасово
збільшуватись з огляду на епідситуацію за згодою засновника.
4.9. Приміщення будинку дитини, інвентар, медичне та
господарське обладнання повинні відповідати санітарно-технічним,
санітарно-гігієнічним, медичним, педагогічним вимогам та нормам,
вимогам з техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежної
безпеки.
4.10. Територія будинку дитини обов'язково повинна бути
огороджена та озеленена, мати приміщення для сну дітей на свіжому
повітрі, обладнана майданчиками для організації їх прогулянок та
ігор.
4.11. Будинок дитини забезпечується необхідними методичними
посібниками, іграшками відповідно до віку, психомоторного та
фізичного розвитку дітей.
4.12. Штати медичного, педагогічного,
адміністративно-господарського персоналу будинку дитини
встановлюються за штатними нормативами Міністерства охорони
здоров'я України та затверджуються засновником.
4.13. Орган охорони здоров'я, якому підпорядкований будинок
дитини, забезпечує його автотранспортом.
4.14. Документація будинку дитини ведеться і зберігається
відповідно до встановленого Міністерством охорони здоров'я України
порядку.
5. Керівництво будинком дитини
5.1. Безпосереднє управління будинком дитини здійснює
головний лікар.
5.2. Головний лікар призначається та звільняється з посади
керівником органу охорони здоров'я, якому підпорядковано будинок
дитини.
5.3. На посаду головного лікаря можуть призначатися лікарі,
бажано - педіатри, зі стажем роботи за цим фахом не менше 5 років.
5.4. Головний лікар будинку дитини:
несе повну відповідальність за стан та діяльність будинку
дитини;
у межах своїх повноважень видає накази та дає розпорядження,
обов'язкові для виконання працівниками будинку дитини;
представляє будинок дитини у державних та інших органах;
відповідає за результати діяльності закладу перед органами
управління охорони здоров'я, якому підпорядкований;
розпоряджається майном та коштами, затверджує і виконує
кошторис, укладає угоди, відкриває банківські рахунки і є
розпорядником кредитів;
приймає та звільняє з роботи працівників закладу згідно з
чинним законодавством;
організує лікувально-виховний процес та здійснює контроль за
його ходом та результатами;
затверджує посадові інструкції спеціалістів;
забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в
межах будинку дитини;
застосовує у встановленому порядку заходи морального та
матеріального заохочення, притягує до дисциплінарної
відповідальності працівників будинку дитини.
6. Контроль за якістю медико-соціальної допомоги вихованцям
будинків дитини, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму
здійснюється Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки
Крим, Управліннями охорони здоров'я обласних, Севастопольської
міської державної адміністрації та Головного управління охорони
здоров'я Київської міської державної адміністрації, Міністерством
охорони здоров'я України.
( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
Додаток 1
до Порядку приймання дітей у
будинок дитини (п.3.1)
Заява
про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини
Про себе повідомляю наступне:
Прізвище, ім'я, по батькові ______________________________________
__________________________________________________________________
Дата і місце народження __________________________________________
Прописаний (коли, де, за якою адресою) ___________________________
__________________________________________________________________
Паспорт ___________ N ___________ виданий ________________________
(серія) (ким)
_________________________________________ ________________________
(коли)
Відношення до дитини (мати, батько, бабуся, дід чи інші) _________
__________________________________________________________________
Прошу прийняти мою дитину ________________________________________
__________________________________________________________________
(дата народження) ________________________________________________
в будинок дитини на строк (до 6 місяців) _________________________
__________________________________________________________________
Причина: _________________________________________________________
__________________________________________________________________
Нам роз'яснено, що у разі необгрунтованої відмови забрати дитину в
зазначений строк, а також відмови від участі в її вихованні й
утриманні без поважних причин адміністрація будинку дитини має
право звернутися з позовом до суду про позбавлення нас
батьківських прав на дитину або передати дитину для усиновлення
іншим особам без нашої згоди (частина друга ст. 219 Сімейного
кодексу України ( 2947-14 )).
Підпис матері (батька) ___________________________________________
Головний лікар
будинку дитини ___________________________________________________
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
охорони здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )
( Додаток 2 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони
здоров'я N 69 ( z0408-06 ) від 15.02.2006 )