ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                   10.04.2006  N 2120/к/17-0715


                        Про розгляд листа


                             (Витяг)

     Державна податкова адміністрація України розглянула лист... і
повідомляє.

     Оподаткування доходу,  отриманого платником податку внаслідок
прийняття ним у спадщину коштів,  майна,  майнових  чи  немайнових
прав, регламентується  ст.  13  Закону  України  від 22.05.2003 р.
N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі  -
Закон), яка набрала чинності з 1 січня 2005 р.

     Статтею 13  Закону  (  889-15 ) встановлено кілька ставок для
оподаткування  доходів,  отриманих  платником  податку   внаслідок
прийняття у спадщину коштів,  майна,  немайнових прав (0%, 5%, 13%
та 26%).

     Ставка оподаткування  встановлюється  залежно   від   об'єкта
спадщини та ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем.

     Згідно з пп.  "д" п.  13.1 ст.  13 Закону ( 889-15 ) об'єктом
оподаткування визначено кошти,  а саме готівкові кошти або  кошти,
що  зберігаються  на  рахунках спадкодавця,  відкритих у банках та
небанківських  фінансових  установах,  у  тому   числі   депозитні
(ощадні),  іпотечні  сертифікати,  сертифікати  фонду  операцій  з
нерухомістю.

     За нульовою ставкою оподатковується будь-яка сума коштів,  що
зберігаються  на  рахунках  спадкодавця,  відкритих  у банках,  що
успадковуються іншим членом подружжя (дружиною або чоловіком) (пп.
13.2.1 "а" п. 13.2 ст. 13 Закону ( 889-15 ).

     При спадкуванні   коштів,   що   зберігаються   на   рахунках
спадкодавця,  відкритих  у  банках  та  небанківських   фінансових
установах  спадкоємцем  першого  ступеня  споріднення,  обкладанню
податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 7.2 ст.
7  Закону  ( 889-15 ) в розмірі 5%,  підлягає сума коштів,  яка не
перевищує  суму,  що  дорівнює  стократному  розміру   мінімальної
заробітної  плати,  встановленої законом на початок року,  в якому
така спадщина успадковується (у 2006 р.  - 35000 грн.) (пп. 13.2.1
"б" п. 13.2 ст. 13 Закону).

     Сума перевищення   понад   установленого   розміру   підлягає
оподаткуванню за ставкою податку,  визначеною п.  7.1 ст. 7 Закону
( 889-15 ) (13% до 1 січня 2007 р.).

     Згідно із  Законом  (  889-15 ) (пп.  1.20.4 п.  1.20 ст.  1)
членами  сім'ї  фізичної   особи   першого   ступеня   споріднення
вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік
або дружина,  діти як такої фізичної особи,  так і її чоловіка або
дружини,  у  тому  числі  усиновлені  ними діти.  Інші члени сімТї
фізичної  особи  вважаються  такими,  що  мають   другий   ступінь
споріднення.

     Виходячи із  положень  Закону  (  889-15  )  фізична  особа -
платник податку,  який  одержав  протягом   звітного   податкового
2005 р. дохід у вигляді зазначеної вище спадщини від особи, з якою
має інший ступінь споріднення,  ніж  перший,  чи  взагалі  не  має
споріднення,  зобов'язаний включити його вартість (суму) до складу
загального річного оподатковуваного доходу та подати до  1  квітня
2006  р.  річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до
податкового  органу  за  місцем  своєї  податкової  адреси  (місце
постійного   або   переважного  проживання  платника  податку)  та
сплатити 13% податку з вартості (суми) об'єктів такої спадщини.

     Податкові органи не мають законодавчих підстав для звільнення
платників від сплати податку з одержаних ними доходів.

     Разом з тим пп.  14.4.4 п.  14.4 ст.  14 Закону  України  від
21.12.2000  р.  N  2181-III  (  2181-14  )  "Про порядок погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" встановлено,  що будь-який платник податків має
право  вимагати  розстрочення  чи  відстрочення  його   податкових
зобов'язань,  а  орган,  уповноважений  приймати  рішення  з таких
розстрочень,  відстрочень, зобов'язаний задовольнити таку вимогу в
разі,  коли  підстави,  надані платником податків як обгрунтування
такого розстрочення,  відстрочення, є тотожними підставам, наданим
іншими платниками податків,  щодо податкових зобов'язань яких були
прийняті відповідні рішення.

     Також відповідно  до  ст.  1  Закону  України від 25.06.91 р.
N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" встановлення  і
скасування  податків  і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів
та до державних  цільових  фондів,  а  також  пільг  їх  платникам
здійснюються  Верховною Радою України,  Верховною Радою Автономної
Республіки  Крим  і   сільськими,   селищними,   міськими   радами
відповідно   до   цього   Закону,   інших   законів   України  про
оподаткування.

     Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні,
міські   ради   можуть   установлювати   додаткові   пільги   щодо
оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

 Заступник Голови                                       С.І.Лекарь