І Володіння вогнепальною мисливською зброєю (в Україні налічується понад 670 тисяч її власників), зобов'язує дотримуватися певних вимог чинного законодавства, а іх ігнорування нерідко призводить до трагічних наслідків. І хоча чужий досвід не завжди виявляється повчальним, все ж краще вчитися на помилках інших, ніж на власних. Це красномовно засвідчують матеріали управління дозвільної системи Департаменту громадської безпеки ИВС України.
На полюванні не обійтися без ножа. Загальновідомо, що це знаряддя, відповідно до чинного законодавства, кваліфікується як холодна зброя, володіння і застосування якої регламентується певними вимогами.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 26.04.2002 р. № 3 (цей документ тлумачить чинне законодавство і регламентує здійснення судової практики у справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю) до холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект і конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м'язової сили людини або дії механічного пристрою.
Відповідно до статті 263 Кримінального кодексу України носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до З років.
Можливо, для когось це видасться дивним, але нещодавно кримінальну справу за цією статтею було порушено стосовно мешканця міста Павлограда Дніпропетровської області, в якого працівники міліції вилучили саморобні нунчаки, хоч і виготовлені вони були, за поясненням власника, для самооборони.
Звичайно, значно суворіші вимоги законодавства щодо поводження з вогнепальною мисливською зброєю. Наприклад, недбале її зберігання (що досить часто трапляється) або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Як кажуть, життєвий випадок у тему. Двадцятисемирічний мешканець Харкова, підігрівшись горілкою, вирішив відвідати колишню подругу, яка вже мешкала з іншим обранцем. Після сварки, що виникла на грунті ревнощів, візитер спочатку вигнав жінку з квартири, потім, зламавши металевий ящик, заволодів карабіном "Сайга", який належав співмешканцю колишньої подруги і застрелився. Напевно, якби умови зберігання зброї відповідали необхідним вимогам, трагедії б не сталося.'
А для народних умільців-зброярів корисною буде наступна інформація. Незаконне заволодіння завідомо несправною зброєю (наприклад учбовою) і приведення її в придатний до використання за призначенням стан кваліфікується як заволодіння чужим майном та незаконне виготовлення вогнепальної зброї. Таким же чином мають кваліфікуватися дії особи, яка викрала частину деталей для виготовлення зброї, а решту виготовила власноруч або придбала (постанова Пленуму Верховного Суду від 26.04.2002 p.).
До речі, працівники міліції регулярно здійснюють оперативно-профілактичні операції під назвою "Зброя та вибухівка". Наприклад, під час одного з таких заходів, упродовж десяти днів, було перевірено за місцем проживання майже 95 тисяч власників мисливської вогнепальної зброї. У першу чергу правоохоронці приділяли увагу тим, хто вчасно не перереєстрував зброю. Встановлено понад 3 тисячі порушень правил п зберігання та використання. Вилучено майже 3 тисячі одиниць зброї, в тому числі до усунення недоліків — 1975 одиниць. Крім того, анульовано 23 дозволи на володіння зброєю в осіб, які зловживали спиртними напоями, порушували громадський порядок. У цих випадках відповідно до чинного законодавства зброю було конфісковано. Виявлено також 34 факти відсутності зброї чи власників зі зброєю за місцем іх проживання. Наприклад, мешканець міста Харцизьк, що на Донеччині, переїхав на постійне місце проживання у Крим і не зняв з обліку рушницю. У таких випадках працівники міліції здійснюють заходи щодо розшуку зброї та встановлення місця перебування її власника.
Варто зауважити, що згідно зі статтею 191 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної (холодної, пневматичної) мисливської зброї та набоїв передбачено накладення штрафу від З до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї або без такого. ТІ самі дії, вчинені повторно упродовж року, тягнуть за собою штраф від 4 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї та набоїв.
Під час операції "Зброя та вибухівка" не залишилися поза увагою правоохоронців мисливські та лісничі господарства, торговельні заклади дозвільної системи. Перевірено понад півтори тисячі таких об'єктів. Зокрема, за порушення правил зберігання вогнепальної зброї було призупинено функціонування Романівського та Гвоздяренського лісництв Бердичівського держлісгоспу Житомирської області. Керівників цих господарств було притягнуто до адмінвідповідальності, а у їх підлеглих вилучено зброю до усунення недоліків. Така ж доля спіткала і керівників Старобешівського поштового вузла (Донецька область). Тут під час перевірки працівники міліції не виявили книги обліку видачі зброї, а також наказу керівництва про призначення відповідального за її зберігання. Загалом виявилося 37 таких об'єктів-порушників.
Іноді поведінка власників зброї, вже давно дорослих чоловіків, просто дивує. Вони поводяться зі зброєю, наче діти з іграшкою.
Наприклад, тридцятиоднорічний мешканець Чернівецької області, перебуваючи з якихось причини у піднесеному настрої, на вулиці населеного пункту кілька разів вистрілив у повітря з карабіну "Сайга". Настрій був зіпсований вже наступного дня, коли працівники міліції склали на правопорушника адмінпротокол. У подальшому рішенням суду відповідно до статті 174 КУпАП він був оштрафований на 170 гривень. В іншому випадку така розвага "коштувала" дешевше: мешканець одного із селищ Новоселицького району тієї ж області вдався до стрілянини з рушниці на подвір'ї власного господарства і був змушений сплатити 85 гривень штрафу.
Втім, зрозуміло. Більшість чоловіків, справді, тяжіє до зброї. Така у них вдача. А приналежність до мисливської братії ще й спонукає до постійного самовдосконалення, адже кожен бажає бути кращим за інших. Тут без уміння прицільно стріляти не досягнеш авторитету. Звичайно, у мішень, що рухається, поцілити не просто. Необхідно постійно тренуватися. Кожну нагоду для цього намагався використати сорокадворічний мешканець Закарпаття. Тому і вистрілив на селищній вулиці у бродячу собаку. Але не влучив. Менше пощастило тварині, яка опинилася на шляху шістдесятирічного пенсіонера з Чернівецької області — чолов'яга з мисливської рушниці застрелив сусідського пса Покарання — 85 гривень штрафу. Втім, як на мене, воно занадто м'яке. Варто було б підвищити "тарифи" за відстріл свійських тварин.
Однак, якщо є зайві гроші — розважайтеся, панове! Але треба завжди пам'ятати: штраф — не найсуворіше покарання. Після таких розваг доля може стрімко змінитися. І не на краще.
Останнім часом різноманітні свята громадяни відзначають гучно і яскраво — із застосуванням усіляких піротехнічних засобів, вибір яких нині у торговельній мережі надзвичайно широкий. Втім, як це не прикро, подібні розваги нерідко обертаються лихом.
Наприклад, пригадується випадок кількарічної давнини, коли випущена на багатолюдному майдані ракета вцілила в око сімнадцятирічної дівчини, внаслідок чого вона загинула. А кілька підлітків зі столиці вигадали більш цікаве застосування петардам, ніж їх жбурляння під ноги перехожих. Ці бовдури підпалили петарду і вкинули п за комір своєму ровеснику. Також іноді трапляється, що активований піротехнічний засіб вибухає миттєво — у руках людини.
Тож, напевно, наступна інформація на цю тему не буде зайвою і стане застереженням від необдуманих вчинків.
На сьогодні виробництво та реалізація піротехнічних виробів регламентується Тимчасовими правилами їх обігу. Поділяються вони на дві групи. До першої віднесено побутові піротехнічні вироби І, II і III класів небезпеки (вільний продаж), користування якими не вимагає спеціальних знань і навичок, а застосування (відповідно до інструкції) не призводить до пошкодження майна і не завдає шкоди навколишньому середовищу. Друга група включає технічні або спеці-
Забороняється застосовувати побутові піротехнічні вироби ближче, ніж за 100 метрів від лікарень, церков, дитячих установ, шкіл, будинків престарілих чи інших громадських споруд та житлових будинків. Не дозволяється також застосування піротехнічних виробів у заборонений місцевими органами самоврядування час, за винятком святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня.
До речі (і це варто знати не лише власникам зброї чи любителям феєрверків), чинним законодавством передбачено відповідальність за порушення тиші у громадських місцях.
Зокрема, у червні 2004 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму". Необхідність ухвалення парламентом цього документа була насамперед зумовлена тим, що існуюче законодавство регулювало зазначені питання вкрай неефективно. Зокрема, посадові особи і суб'єкти підприємницької діяльності не несли відповідальності за такі протиправні дії.
Внаслідок внесених змін нова редакція статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення диференціювала та посилила відповідальність за різні види порушень тиші у громадських місцях. Так, за порушення спокою у заборонений час (з 22 до 8 години) з фізичних осіб стягується штраф від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з посадових осіб чи підприємців — від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів. Крім того, штрафні санкції можуть бути накладені судом за порушення санітарних правил припустимого шуму у будь-який час доби. Іншими словами, і у денний час не дозволяється використовувати у громадських місцях обладнання, що утворює шум більший за припустимі норми (30 дцб.).
Новим законодавством також запроваджено підвищену відповідальність за повторне упродовж року вчинення подібних правопорушень. У таких випадках конфіскуються предмети порушення тиші (піротехнічні засоби, звуковідтворювальна апаратура тощо) і зростають розміри штрафних санкцій: фізичним особам доведеться платити від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а посадовцям чи суб'єктам господарської діяльності це коштуватиме від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів.
Якщо вам дошкуляють сусіди-нахаби або посадовці не реагують на звернення, то треба звертатися до відповідних установ. Підставою для складення протоколу стосовно посадових осіб або громадян-правопорушників є письмова заява чи повідомлення про порушення тиші, акти санітарно-епідемічної служби, виявлений власне міліцією відповідний факт, а також опубліковане у пресі повідомлення. Після збору і перевірки всіх необхідних відомостей матеріали адміністративної справи направляються до суду.