ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                   25.04.2006  N 7720/7/17-0717


                     Про оподаткування членів
                     фермерських господарств


     Державна податкова  адміністрація  України  розглянула  <...>
лист <...> щодо оподаткування податком  з  доходів  фізичних  осіб
доходів членів фермерських господарств і повідомляє.

     Відповідно до  частини  другої  статті  3  КЗпП  (  322-08  )
особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних
сільгосппідприємств,    фермерських    господарств,    працівників
підприємств з іноземними інвестиціями визначаються  законодавством
та  їх  статутами.  При  цьому  гарантії щодо зайнятості,  охорони
праці,  праці жінок,  молоді та інвалідів надаються  членам  таких
господарств в порядку, передбаченому законодавством про працю.

     Статтею 4   Закону   України   від  19.06.2003  р.  N  973-IV
( 973-15 ) "Про фермерське господарство"  (далі  -  Закон  N  973)
визначено,  що головою фермерського господарства є його засновник.
Разом з тим  фермерське  господарство  може  бути  створене  одним
громадянином  України  або  кількома  громадянами  України,  які є
родичами або  членами  сім'ї,  відповідно  до  закону.  При  цьому
процедура   документального  оформлення  членства  у  фермерському
господарстві,  а також оформлення трудових взаємовідносин членів з
господарством ні Законом N 973, ні іншим законодавством України не
визначена.

     Відповідно до  частини  першої  статті  27   Закону   N   973
( 973-15 ) трудові відносини у фермерському господарстві базуються
на праці його членів. У фермерському господарстві можуть працювати
як  його  члени,  так і наймані за трудовим договором (контрактом)
працівники.  Членами  фермерського  господарства  не  можуть  бути
особи, які працюють у ньому за трудовими договорами (контрактами).

     Згідно з   затвердженими  наказом  Мінагропрому  України  від
02.07.2001 р.  N 189 ( v0189555-01 ) Методичними рекомендаціями  з
організації   та   ведення  бухгалтерського  обліку  в  селянських
(фермерських)   господарствах   одержаний   господарством    дохід
визначається за видами діяльності та в цілому по господарству. Він
зменшується на суму витрат за рахунок прибутку.  Визначений  дохід
розподіляється  між  членами  господарства  пропорційно  трудовому
внеску кожного з них і використовується для визначення  заробітку,
утримань  і  відрахувань  на  соціальні  заходи  згідно  з  чинним
законодавством.

     Згідно із Законом N 973 ( 973-15 ) фермерське господарство  є
суб'єктом   підприємницької   діяльності  -  юридичною  особою,  і
основними  документами,  що  регламентують  його   діяльність   та
відносини   його  членів,  є  Статут  та  Установчий  договір  про
створення господарства,  в  яких  повинні  бути  зазначені  повний
перелік  засновників,  порядок  формування  та розмір у складеному
майні (капіталі) господарства частки кожного з засновників.

     Відповідно до   розробленої   Мінагропромполітики    України,
Укрдержфондом   підтримки  фермерських  господарств,  Національною
спілкою сільськогосподарських кооперативів, Асоціацією фермерів та
приватних землевласників   України   на   підставі  Закону  N  973
( 973-15 ) Типової форми статуту фермерського господарства,  яка є
рекомендованою   для   затвердження   при   утворенні  фермерських
господарств,  члени  фермерського  господарства  визнаються   його
засновниками; джерелами формування майна фермерського господарства
(складеного капіталу) визначається добровільне  внесення  майнових
та  грошових вкладів членами (засновниками) господарства;  трудові
відносини між членами  господарства  регулюються  та  визначаються
ними ж.

     Оплата праці членів господарства здійснюється за результатами
господарської діяльності з прибутку після покриття витрат,  сплати
податків,   зборів   та   інших   платежів   або  іншим  чином  за
домовленістю.

     Враховуючи наведене,  доходи,  що одержують від  фермерського
господарства його засновники (голова та члени),  з метою виконання
норм Закону України від 22.05.2003  р.  N  889  (  889-15  )  "Про
податок  з  доходів  фізичних  осіб"  (далі  -  Закон  N 889) слід
розглядати як доходи, що виплачуються юридичною особою у зв'язку з
розподілом чистого прибутку на користь її засновників (власників).

     Згідно із  п.  1.2  ст.  1 Закону N 889 ( 889-15 ) дохід - це
сума будь-яких коштів,  вартість матеріального  і  нематеріального
майна,  інших  активів,  що  мають  вартість,  одержаних платником
податку у власність або  нарахованих  на  його  користь,  протягом
відповідного  звітного  податкового  періоду.  Відповідно  до  пп.
4.2.12 п.  4.2 ст.  4 Закону N 889 до складу загального  місячного
оподатковуваного доходу платника податку включаються як перелічені
у цьому пункті,  так і всі інші доходи,  в  т.  ч.  від  розподілу
чистого прибутку, крім зазначених у п. 4.3 цієї статті.

     Юридична особа   незалежно   від  її  організаційно-правового
статусу та способу оподаткування іншими  податками,  яка  виплачує
дохід фізичній  особі,  є  згідно  із п.  1.15 ст.  1 Закону N 889
( 889-15 ) податковим  агентом,  який  зобов'язаний  нараховувати,
утримувати  та  сплачувати  податок  з  доходів  фізичних  осіб до
бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий
облік   та   подавати   податкову   звітність  податковим  органам
відповідно до закону,  а також нести відповідальність за порушення
норм цього Закону.

     Таким чином,   доходи   засновників  фермерських  господарств
(голови та членів),  одержані від виконання трудової функції у цих
господарствах   за   рахунок  розподілу  доходу  (прибутку)  таких
господарств,  повинні  включатися  до  місячного  оподатковуваного
доходу цих платників податку та оподатковуватися за ставкою п. 7.1
ст. 7 Закону N 889 ( 889-15 ) (13% на період до 2007 року).

 Заступник Голови                                         С.Лекарь