Набуває розпалу сезон відпусток. Зважаючи на те, що кількість наших передплатників постійно збільшується, редакція щорічно публікує правові роз'яснення чинного Закону України «Про відпустки». І цього разу ми пропонуємо новим читачам інформацію про юридичні аспекти надання та оформлення щорічних відпусток.
Приємного усім відпочинку!
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті громадяни України, які працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Законом України «Про відпустки»(далі — Закон) нарівні з громадянами України визначено право на відпустки для іноземних громадян та осіб без громадянства, які працюють в Україні.
Збереження за працівниками на період відпустки місця роботи (посади) і заробітної плати (допомоги) є важливою умовою для реального використання ними щорічної відпустки.
У період перебування працівників у відпустці заборонено звільнення їх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, за винятком повної ліквідації підприємства, установи, організації.
За бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. У разі звільнення працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
За Законом, щорічні відпустки складаються з основної та додаткових відпусток.
Право на основну відпустку мають усі працівники, це є відмінністю її від усіх інших. Для одержання інших видів відпусток потрібні спеціальні підстави.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується від дня укладення трудового договору. . Деякі категорії працівників користуються правом на основну відпустку більшої тривалості. До них належить передусім промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також персонал, зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин. Зазначеним категоріям працівників щорічна основна відпустка надається тривалістю 24 календарні дні, але за кожні два відпрацьованих роки тривалість відпустки збільшується їм на два календарні дні, але не більш як 28 календарних днів.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам щорічна основна відпустка надається тривалістю до 56 календарних днів у порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Інвалідам І і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам II! групи — 26 календарних днів.
Працівникам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
Для деяких категорій працівників тривалість відпустки може бути встановлено спеціальними актами законодавства.
Проте загальна тривалість щорічної основної відпустки в будь-якому випадку не може бути меншою за 24 календарні дні.
Додаткові відпустки надаються працівникам за таких підстав:
за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість;
за особливий характер праці та її тривалість;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.
У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їхня тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу. Проте до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві щорічні відпустки повної тривалості за бажанням працівника надаються:
жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
інвалідам;
особам віком до 18 років;
чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків,написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Після першого року роботи щорічну основну відпустку працівникові може бути надано в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Під час складання графіків ураховуються Інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну. Будь-які зміни в графіках відпусток можливі лише за взаємною домовленістю між власником або уповноваженим ним органом і відповідним працівником.
Під час складання графіків відпусток має бути враховано вимоги чинного законодавства. Зокрема, Законом встановлено, що за бажанням працівника щорічні відпустки надаються в зручний для нього час:
особам віком до 18 років;
інвалідам;
жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
одинокій матері (батьку), яка виховує дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.