Статтею 202 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) визначено, що працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створювати належні умови для поєднання роботи з навчанням. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про відпустки», ст. 216 КЗпП працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки.
Надання такої відпустки має на меті створення найбільш сприятливих умов для поєднання працівником навчання з працею через тимчасове звільнення його від виконання трудових обов'язків.
Крім того, на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата (ст. 217 КЗпП). Якщо працівник працюватиме в цей час на умовах неповного робочого часу, матиме місце подвійна оплата днів відпустки.
Отже, правових підстав для участі працівника в процесі виробництва під час навчальної відпустки немає.