ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
05.07.2006 N 379
Про затвердження Узагальнюючого податкового
роз'яснення щодо застосування штрафних санкцій
при сплаті орендної плати за землі державної
і комунальної власності
(Витяг)
З метою забезпечення однозначного розуміння окремих положень
податкового законодавства платниками орендної плати за земельні
ділянки державної і комунальної власності, керуючись
підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від
21 грудня 2000 року N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами", Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо
застосування штрафних санкцій за неподання та/або несвоєчасне
подання платниками декларації з орендної плати за землі державної
і комунальної власності ( za591-05 ), а також нарахування штрафних
санкцій та пені у разі непогашення податкового зобов'язання
(далі - Узагальнююче податкове роз'яснення) (додається).
<...>
Голова О.І.Кірєєв
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДПА України
05.07.2006 N 379
УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
щодо застосування штрафних санкцій за неподання
та/або несвоєчасне подання платниками декларації
з орендної плати за землі державної і комунальної
власності ( za591-05 ), а також нарахування
штрафних санкцій та пені у разі непогашення
податкового зобов'язання
1. Відповідно до Закону України від 25 червня 1991 року
N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" (в редакції
Закону України від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР ( 77/97-ВР ) зі
змінами та доповненнями, далі - Закон N 1251-XII), який визначає
принципи побудови системи оподаткування в Україні, ставки,
механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) та
пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або
змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування.
З уведенням у дію Закону України від 25 березня 2005 року
N 2505-IV ( 2505-15 ) "Про внесення змін до Закону України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих
актів України" (далі - Закон N 2505-IV) змінився порядок
справляння земельного податку та орендної плати за земельні
ділянки державної і комунальної власності, яким було внесено зміни
до Закону N 1251-XII ( 1251-12 ), Закону України від
3 липня 1992 року N 2535-XII ( 2535-12 ) "Про плату за землю" (в
редакції Закону України від 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР
( 378/96-ВР ) зі змінами та доповненнями, далі - Закон
N 2535-XII), Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV
( 161-14 ) "Про оренду землі" (в редакції Закону України від
2 жовтня 2003 року N 1211-IV ( 1211-15 ) зі змінами та
доповненнями, далі - Закон N 161-XIV).
Так, зокрема, розділом 11 Закону N 2505-IV ( 2505-15 )
пункт 8 частини першої статті 14 Закону N 1251-XII ( 1251-12 )
викладено у такій редакції:
"8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата
за земельні ділянки державної і комунальної власності)".
Згідно із цими змінами орендна плата за земельні ділянки
державної і комунальної власності відноситься до переліку
загальнодержавних податків і справляється у порядку, визначеному
Законом N 2535-XII ( 2535-12 ).
Відповідно до частини першої статті 14 Закону N 2535-XII
( 2535-12 ) платники орендної плати за земельні ділянки державної
або комунальної власності самостійно обчислюють суму орендної
плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року
подають відповідному органу державної податкової служби за
місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на
поточний рік за формою, встановленою центральним податковим
органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних
декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну
податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання
податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і
за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку
подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення
права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних
днів місяця, наступного за звітним (частина друга статті 14 Закону
N 2535-XII ( 2535-12 ).
Ці норми набрали чинності з 31 березня 2005 року.
Абзацом першим підпункту "є" підпункту 4.4.2 пункту 4.4
статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III
( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та
доповненнями, далі - Закон N 2181-III) встановлено, що центральний
(керівний) орган контролюючого органу зобов'язаний видавати та
оприлюднювати письмові роз'яснення норм законодавства, які
стосуються усіх аспектів оподаткування окремим податком, збором
(обов'язковим платежем) у спосіб, доступний для ознайомлення з
ними більшості їх платників. При введенні нового податку, збору
(обов'язкового платежу) або прийнятті змін до порядку справляння
існуючих центральний (керівний) орган контролюючого органу
зобов'язаний роз'яснити їх платникам особливості такого
справляння, використовуючи засоби масової інформації або інші
доступні для таких платників способи доступу до зазначеної
інформації, включаючи візити працівників контролюючих органів (не
пов'язані із здійсненням податкових перевірок) до платників
податків і зборів (обов'язкових платежів) з метою роз'яснення
положень нового порядку.
Згідно із пунктом 1.11 статті 1 Закону N 2181-III ( 2181-14 )
податкова декларація, розрахунок - це документ, який подається
платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені
законодавством, та на підставі якого здійснюється нарахування
та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) визначено, що форма податкової декларації
(розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом
контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради
України, що відповідає за проведення податкової політики.
Розроблення форми податкової декларації (розрахунку) вимагало
певного часу, а оскільки норми Закону N 2505-IV ( 2505-15 )
набрали чинності з 31 березня 2005 року, Державна податкова
адміністрація України у своєму листі до підпорядкованих облДПА від
29.04.05 N 8458/7/15-3117 ( v8458225-05 ) "Про сплату орендної
плати за землю та земельного податку" рекомендувала, що перша
податкова декларація з орендної плати за землі державної і
комунальної власності подається за квітень протягом 20 календарних
днів, наступних за останнім календарним днем звітного
(податкового) місяця. Тобто, не пізніше 20 травня 2005 року.
У зазначеному листі ( v8458225-05 ) ДПА України також
повідомила, що у 2005 році дозволяється приймати податкові
декларації з орендної плати за землі державної і комунальної
власності за формою, встановленою для земельного податку (наказ
ДПА України від 26.10.01 N 434 ( z0963-01 ) "Про затвердження форм
Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до
уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної
податкової служби"). Водночас цим листом рекомендовано заповнювати
лише форму "Податкового розрахунку", де слова "Податковий
розрахунок земельного податку" змінювати на слова "Податкова
декларація з орендної плати за землі державної і комунальної
власності".
Відповідно до підпункту "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.4
статті 4 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) форми обов'язкової
податкової звітності (податкові декларації чи податкові
розрахунки), визначені центральним (керівним) органом
контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту
відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник
податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо
він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним
(керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його
податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку,
збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою
подається разом із поясненням мотивів його складення.
Разом з тим слід зазначити, що у разі, якщо платник орендної
плати за земельні ділянки державної і комунальної власності має
декілька земельних ділянок на території однієї сільської, селищної
або міської ради (код органу місцевого самоврядування за
місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ один і той же), за
якими окремо укладені договори оренди землі, то таким платником
може подаватися до відповідного органу державної податкової служби
одна узагальнена податкова декларація орендної плати за земельні
ділянки державної і комунальної власності, яка відображає загальну
суму орендної плати за такі земельні ділянки згідно із укладеними
договорами оренди землі.
Якщо платник орендної плати за земельні ділянки державної і
комунальної власності має декілька земельних ділянок на території
декількох сільських, селищних або міських рад (коди органів
місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за
КОАТУУ різні), за якими окремо укладені договори оренди землі, то
такий платник зобов'язаний подати до відповідного органу державної
податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову
декларацію по кожній земельній ділянці окремо згідно з договором
оренди землі.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) та керуючись пунктом 3 статті 8 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) і підпунктом "ї"
підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону N 2181-III ( 2181-14 )
ДПА України своїм наказом від 20.12.05 N 588 ( z1591-05 ) "Про
затвердження форми податкової декларації орендної плати за
земельні ділянки державної і комунальної власності" (далі - наказ
N 588) затвердила форму податкової декларації орендної плати за
земельні ділянки державної і комунальної власності ( za591-05 ).
Наказ N 588 ( z1591-05 ) зареєстрований у Міністерстві
юстиції України 30 грудня 2005 року за N 1591/11871 і узгоджений з
Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської
діяльності (рішення Комітету від 16 грудня 2005 року
N 06-10/10-1246).
Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) платник податків, що не подає податкову
декларацію ( za591-05 ) у строки, визначені законодавством,
сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян за кожне таке неподання або затримку.
2. Платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового
зобов'язання, самостійно зазначену ним у податковій декларації
( za591-05 ), протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5
Закону N 2181-III ( 2181-14 ).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону N 2181-III
( 2181-14 ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником
податків у податковій декларації ( za591-05 ), вважається
узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Зазначене
податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в
адміністративному чи судовому порядку.
Статтею 17 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ) встановлено,
зокрема, що податкове зобов'язання з орендної плати за землі
державної та комунальної власності, визначене у податковій
декларації ( za591-05 ) на поточний рік, сплачується рівними
частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням
земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який
дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних
днів, наступних за останнім календарним днем звітного
(податкового) місяця.
Податкове зобов'язання з орендної плати за землі державної та
комунальної власності, визначене у новій звітній податковій
декларації ( za591-05 ), у тому числі і за нововідведені земельні
ділянки, сплачується землекористувачами земельних ділянок за
місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий
(звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно
протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним
днем звітного (податкового) місяця.
Якщо сума узгодженого податкового зобов'язання не погашається
платником у законодавчо встановлені терміни, така сума податкового
зобов'язання відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону N 2181-III
( 2181-14 ) визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно із підпунктом 5.1 статті 5 Закону N 2181-III
( 2181-14 ) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з
урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону
N 2181-III) платник податків самостійно виявляє помилки у
показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник
податків має право надати уточнюючий розрахунок. Тобто, надати
уточнюючий розрахунок, що містить суми коригування нарахованих
зобов'язань.
Заявлене в уточнюючому розрахунку зменшення попередньо
визначеного платником податків податкового зобов'язання відповідно
до пункту 5.1 статті 5 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) вважається
узгодженим від дня подання такого уточнюючого розрахунку до органу
державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки
та погашає суми податкового боргу (частини боргу) у разі їх
наявності.
Тобто, у разі погашення податкового боргу (його частини) з
орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної
власності, у тому числі і за рахунок від'ємного значення суми
податкового зобов'язання, зазначеного в уточнюючому розрахунку,
відповідно до положень статті 16 Закону N 2181-III ( 2181-14 )
проводиться нарахування пені та виникає підстава для застосування
штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1
статті 17 Закону N 2181-III.
Зважаючи на викладене, за порушення граничних строків сплати
платником орендної плати за землі державної і комунальної
власності він несе відповідальність у вигляді нарахування штрафних
санкцій та пені (згідно із вимогами Закону N 2181-III ( 2181-14 ).
Разом з тим, підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ), зокрема, встановлено, що якщо платник
податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, то
контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму
податкового зобов'язання платника податків. Підставою для
нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у
державній або комунальній власності, є договір оренди такої
земельної ділянки (ст. 13 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ).
Що стосується застосування штрафних санкцій за період, із
31 березня 2005 року по 31 грудня 2005 року, то слід зазначити
наступне:
штрафні санкції, які передбачені підпунктом 17.1.1
пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181-III ( 2181-14 ), за неподання
або несвоєчасне подання платниками податкової звітності орендної
плати за землі державної та комунальної власності, повинні
застосовуватися із дати затвердження такої звітності, тобто,
наказу ДПА України від 20.12.05 р. N 588 ( z1591-05 ) "Про
затвердження форми податкової декларації орендної плати за
земельні ділянки державної і комунальної власності", який вступив
у дію із 1 січня 2006 року;
у разі коли платник подавав податкову декларацію з орендної
плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
( za591-05 ) і не сплачував податок, то за порушення граничних
строків сплати платником орендної плати за земельні ділянки
державної і комунальної власності він несе відповідальність у
вигляді нарахування штрафних санкцій за результатами перевірки
(камеральної, документальної);
у разі коли платник не подавав податкову декларацію з
орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної
власності ( za591-05 ) і не сплачував податок, то контролюючий
орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання
платника податків, за результатами документальної перевірки.
Директор Департаменту податку
на прибуток та інших податків
і зборів (обов'язкових платежів)
ДПА України Н.В.Хоцянівська