КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 10 липня 2006 р. N 393-р
Київ
Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми
боротьби з онкологічними захворюваннями
на 2007-2016 роки
1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми боротьби з
онкологічними захворюваннями на 2007-2016 роки, що додається.
Визначити МОЗ замовником Загальнодержавної програми.
2. МОЗ розробити та подати до 1 жовтня 2006 р. Кабінетові
Міністрів України проект Загальнодержавної програми боротьби з
онкологічними захворюваннями на 2007-2016 роки.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 10 липня 2006 р. N 393-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними
захворюваннями на 2007-2016 роки
Сучасний стан онкологічної допомоги населенню
Злоякісні новоутворення є однією з найнебезпечніших
медико-біологічних і соціально-економічних проблем. Рівень
захворюваності та смертність від цієї хвороби постійно
підвищується у зв'язку з несприятливою екологічною ситуацією та
значним старінням населення.
В Україні кожного року виявляється більш як
150 тис. онкологічних хворих. У структурі захворюваності
чоловічого населення переважають злоякісні пухлини легень, шлунка,
шкіри, передміхурової залози, прямої кишки, жіночого населення -
молочної залози, шкіри, тіла матки, шлунка, ободової кишки. За
останнє десятиріччя спостерігається стійке зростання онкологічної
захворюваності з 310 випадків на 100 тис. населення у 1995 році до
328,5 випадка у 2004 році (у середньому щороку на 0,6 відсотка).
За розрахунками спеціалістів, до 2020 року кількість тих, хто
вперше захворів на рак, може досягти 200 тисяч. Найнижчий рівень
захворюваності зафіксований у Закарпатській області -
237,5 випадка на 100 тис. населення, найвищий - у Кіровоградській
області - 430,8 і м. Севастополі - 467,3 випадка на
100 тис. населення.
Майже 90 тис. жителів України щороку помирає від раку, з них
35 відсотків - особи працездатного віку. Через несвоєчасну
діагностику онкологічних захворювань залишається значною кількість
хворих, які помирають протягом першого року захворювання
(38-40 відсотків). У розвинутих країнах світу цей показник не
перевищує 30 відсотків.
Сьогодні в Україні проживає майже 800 тис. осіб, уражених
онкологічними хворобами.
Ураховуючи високу суспільну значущість проблеми, у 2002 році
Кабінет Міністрів України постановою від 29 березня 2002 р. N 392
( 392-2002-п ) затвердив Державну програму "Онкологія" на
2002-2006 роки, виконання якої дало змогу поліпшити стан
забезпечення онкологічних хворих медикаментами та забезпечити
спеціалізовані заклади охорони здоров'я лікувально-діагностичним
обладнанням, збільшити кількість охоплених спеціальним лікуванням
хворих (62,4 відсотка вперше виявлених хворих), що у свою чергу
забезпечило стабілізацію рівня смертності від злоякісних
новоутворень до 184-190 випадків на 100 тис. населення.
Причини виникнення проблеми
На ситуацію, яка склалася в Україні з онкологічними
захворюваннями, негативно впливає ряд об'єктивних і суб'єктивних
факторів, зокрема:
відсутність ефективного моніторингу технологічних процесів,
які призводять до забруднення навколишнього природного середовища
канцерогенними речовинами, не дає змоги розробити систему
ефективних регіонально диференційованих заходів первинної
профілактики онкологічних захворювань;
розпорошеність даних щодо онкологічних захворювань та стан
навколишнього природного середовища у регіонах;
низький рівень організації роботи з профілактики онкологічних
захворювань, відсутність обізнаності населення з питань ризиків
розвитку онкологічної патології, необхідності здійснення
самообстеження та профілактичного медичного огляду;
недостатній рівень оснащеності спеціалізованих закладів
охорони здоров'я лікувально-діагностичним обладнанням та
обладнанням, необхідним для здійснення оперативних втручань,
проведення променевої терапії, надання інтенсивної допомоги;
обмеженість можливостей для санаторно-курортного лікування
онкологічних хворих, відсутність дієвої системи медико-соціальної
реабілітації осіб, що завершили лікування;
недосконалість системи психологічної, соціальної та правової
підтримки онкологічних хворих та їх сімей. Реінтеграція у
суспільство хворих, що завершили лікування, ускладнена
перенесеними фізичною та психологічною травмою, побічними ефектами
лікування, тривалим відстороненням від громадського життя;
незадовільне забезпечення психологами відділень, у яких
лікуються онкологічні хворі.
На усунення перелічених та інших недоліків повинна бути
спрямована Загальнодержавна програма боротьби з онкологічними
захворюваннями на 2007-2016 роки (далі - Програма).
Мета Програми
Метою Програми є підвищення ефективності заходів, спрямованих
на поліпшення якості первинної профілактики онкологічних
захворювань, підвищення рівня одужання, зменшення рівня смертності
протягом першого року захворювання, зниження показників смертності
від злоякісних новоутворень деяких локалізацій (рак молочної
залози, шийки матки, рак передміхурової залози).
Порівняльний аналіз можливих
варіантів розв'язання проблеми
Виконання Державної програми "Онкологія" на 2002-2006 роки
( 392-2002-п ), обсяг фінансування якої у 2006 році становив
137 млн. гривень, дало змогу підвищити рівень лікування
онкологічних хворих та поліпшити якість їх життя. Однак цього
недостатньо для розв'язання існуючих проблем. Необхідно
забезпечити лікувально-профілактичні заклади відповідним медичним
обладнанням, розробити нові наукові підходи до лікування та вжити
інших заходів для докорінного виправлення становища, що склалося у
сфері надання медичної допомоги онкологічним хворим.
Можливі такі варіанти розв'язання проблеми:
перший варіант - надання медичної допомоги особам, хворим на
злоякісні новоутворення, за рахунок бюджетного фінансування в
обсязі 120-150 млн. гривень, що дасть змогу деякий час
підтримувати основні показники медичної допомоги онкологічним
хворим на досягнутому рівні;
другий варіант - поліпшення матеріально-технічної бази
спеціалізованих закладів охорони здоров'я для діагностики
онкологічних захворювань і лікування хворих за рахунок додаткового
фінансування галузі охорони здоров'я з державного та місцевих
бюджетів, що не дасть можливості забезпечити онкологічних хворих
медичною допомогою на рівні європейських стандартів;
третій, оптимальний варіант - відновлення онкологічних
профілактичних оглядів населення та диспансерного спостереження за
хворими з передпухлинною патологією в амбулаторно-поліклінічних
закладах, забезпечення взаємодії лікувально-профілактичних
закладів та впровадження системного підходу і сучасних принципів
організації діагностики, лікування та реабілітації хворих на
злоякісні новоутворення, доведення рівня морфологічної та
молекулярно-генетичної діагностики новоутворень до європейських
стандартів, а також оснащення закладів охорони здоров'я необхідним
обладнанням для проведення наукових розроблень з питань онкології
на принципах доказової медицини.
Шляхи та способи розв'язання проблеми
Для розв'язання проблеми необхідно:
створити в спеціалізованих закладах охорони здоров'я єдину
базу даних з діагностики, лікування та реабілітації онкологічних
хворих, здійснити перехід до єдиної автоматизованої технології
оцінки ефективності протиракових заходів на принципах доказової
медицини;
удосконалити моніторинг захворюваності на злоякісні
новоутворення;
підвищити рівень раннього виявлення злоякісних пухлин в
амбулаторно-поліклінічних закладах шляхом відновлення онкологічних
профілактичних оглядів населення та диспансерного спостереження за
хворими з передпухлинною патологією;
забезпечити високий рівень діагностики, лікування та
реабілітації онкологічних хворих відповідно до європейських
стандартів шляхом поліпшення матеріально-технічної бази
спеціалізованих закладів охорони здоров'я та створення
спеціалізованих центрів боротьби з раком на базі діючих закладів
охорони здоров'я;
провести фундаментальні наукові дослідження з проблем
етіології, патогенезу раку та лікувального впливу специфічних
протиракових засобів і біотерапії, а також прикладні дослідження з
організації онкологічної допомоги населенню;
удосконалити програму підготовки спеціалістів з питань
онкології як загальної мережі, так і спеціалізованих закладів
охорони здоров'я;
підвищити рівень обізнаності населення з питань онкології,
індивідуальної профілактики раку та сучасних методів лікування,
пропаганди здорового способу життя із залученням засобів масової
інформації;
впровадити сучасні інформаційні технології для проведення
моніторингу та оцінки ефективності заходів Програми;
налагодити міжнародне співробітництво з пріоритетних напрямів
боротьби з раком.
Очікувані результати
Виконання Програми дасть змогу:
забезпечити зниження на 10 відсотків рівня захворюваності на
злоякісні новоутворення деяких локалізацій (рак молочної залози,
шийки матки, передміхурової залози);
підвищити до 65-70 відсотків рівень одужання;
збільшити на 10 відсотків кількість виявлення онкологічних
захворювань на ранніх стадіях;
підвищити рівень обізнаності населення щодо ризиків
онкологічних захворювань;
знизити на 10 відсотків показники смертності від злоякісних
новоутворень та рівень смертності протягом першого року
захворювання;
забезпечити доступну безоплатну медичну допомогу та ефективну
соціальну підтримку онкологічних хворих;
створити систему симптоматичної допомоги онкологічним хворим
у термінальних стадіях;
поліпшити матеріально-технічну базу закладів, що надають
медичну та соціальну допомогу онкологічним хворим;
удосконалити нормативно-правову базу надання медичної
допомоги онкологічним хворим та процес реєстрації випадків
ураження населення злоякісними новоутвореннями.
Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься у межах видатків,
передбачених у державному бюджеті МОЗ та іншим головним
розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним за виконання
Програми, за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим,
областей, мм. Києва і Севастополя, а також інших джерел.
Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного
бюджету, визначається щороку виходячи з конкретних завдань та
наявних коштів.