Обов'язок особи, викликаної органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, з'явитися в зазначені місце та час і дати правдиві показання про відомі їй обставини у справі закріплено ст. 70 Кримінально-процесуального кодексу (далі — КПК). Відмова дати показання чи завідомо неправдиве показання тягне кримінальну відповідальність відповідно до ст. 385, 384 Кримінального кодексу .
Разом з тим, кримінально-процесуальне законодавство встановлює коло осіб, яких заборонено допитувати як свідків, а також осіб, які мають право відмовитися давати показання як свідки. Так, згідно зі ст. 69 КПК не можуть бути допитані як свідки особи, професійний статус або виконувана у кримінальному процесі функція яких зобов'язує зберігати в таємниці відомості, одержані в результаті своєї професійної або процесуальної діяльності. Це адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі. Якщо від вказаних осіб все ж таки будуть одержані відомості всупереч забороні закону, вони не матимуть доказового значення у справі (якщо тільки особа, яка довірила ці відомості, не звільнила їх від обов'язку зберігати таємницю). Крім того, закон забороняє допитувати як свідків захисника підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а також представника потерпілого, цивільних позивача чи відповідача — про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям. Таким чином, названі категорії осіб звільняються від обов'язку давати показання і не мають права давати відповідні свідчення, навіть якщо б і хотіли це зробити.
А факт перебування особи з підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним У подружніх стосунках — не перешкода для виклику та допиту як свідка (характер цих відносин враховується під час оцінки показань свідка). Проте це не означає, що дописувачка зобов'язана всупереч своєму бажанню давати свідчення, які можуть погіршити становище чоловіка — адже згідно з ч. 1 ст. 63 Конституції особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (аналогічне положення містить і ч. 2 ст. 385 Кримінального кодексу). До того ж ч. 2 ст. 69 КПК містить перелік категорій осіб, яких допитувати не заборонено, але вони вправі відмовитися давати показання. Йдеться передусім про вже згадане конституційне право на звільнення від самовикриття членів сім'ї та близьких родичів — відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 69 КПК особа може відмовитися давати показання як свідок, якщо своїми показаннями вона викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого чи усиновителя у вчиненні злочину.,Така особа може бути допитана як свідок лише за умови, що добровільно погоджується давати свідчення.
Чоловік (дружина) належать до членів сім'ї, а тому дописувачка газети не зобов'язана свідчити проти нього і має право відмовитися давати показання як свідок.