При виникненні певних труднощів зі сплатою податку до держбюджету відповідно до ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ (далі — Закон) та п. 3 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 вересня 2001 р. № 378 можна спробувати отримати розстрочення податкових зобов'язань.
Відповідно до пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Закону розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з п. 16.4 ст. 16 Закону. Підставою для розстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.
Про розстрочення податкових зобов'язань слід звернутися до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації з письмовою заявою, в якій мають бути зазначені суми податків, зборів, інших платежів, сплату яких бажано розстрочити, а також термін розстрочення. При цьому окремо повинні бути вказані ті суми, термін сплати яких ще не настав, та ті, терміни сплати яких вже минув. Також до заяви має бути додане економічне обґрунтування, яке складається з аналізу фінансового стану платника податків, графіку погашення розстрочених сум та розрахунків прогнозних доходів платника,, що гарантують виконання графіка погашення.
За результатами розгляду такої заяви керівник органу державної податкової служби (або його заступник) повинен згідно з пп. 3.2 п. 3 Порядку в місячний термін від дати подання заяви прийняти рішення про розстрочення податкових зобов'язань або відмовити платнику у розстроченні (у письмовій формі та з викладенням причин відмови).