ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                  07.06.2006  N 10751/7/15-0317


              Про відображення у податковому обліку
             заборгованості по зобов'язаннях, за якою
                  минув строк позовної давності


     Державна податкова  адміністрація  України   у   зв'язку   із
численними   запитами  платників  податків  та  органів  державної
податкової  служби  на  місцях  та  враховуючи  постанову   Вищого
господарського суду  України  від  09.03.2004  у  справі  N 31/83а
( v31_8600-04 ) щодо порядку  відображення  у  податковому  обліку
заборгованості  по  зобов'язаннях,  за  якою  минув строк позовної
давності, повідомляє наступне.

     Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон) визначено,  зокрема,  що
безнадійною є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк
позовної давності.

     Так як   договір  купівлі-продажу  передбачає  передачу  прав
власності на товари за грошову або іншу  компенсацію,  то  товари,
отримані  відповідно до такого договору,  не вважаються безоплатно
наданими згідно з пунктом 1.23 ст. 1 Закону ( 334/94-ВР ).

     Якщо по   закінченні   терміну   позовної   давності   (тобто
загального  строку для захисту права за позовом особи,  право якої
порушено),  загальний  строк  якого  відповідно  до   статті   257
Цивільного  кодексу  України ( 435-15 ) встановлюється в три роки,
боржник не розрахувався  за  отримані  раніше  товари,  сума  його
заборгованості   за   цими  товарами  є  безповоротною  фінансовою
допомогою відповідно до підпункту 1.22.1  п.  1.22  ст.  1  Закону
( 334/94-ВР ).

     Тобто, заборгованість  за  товари,  відвантажені за договором
купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги
в   податковому  періоді,  на  який  припадає  закінчення  терміну
позовної давності, і підпадає під дію підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4
Закону  (  334/94-ВР ),  яким визначено,  що валовий дохід включає
доходи з  інших  джерел,  зокрема,  у  вигляді  сум  безповоротної
фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів вважається доходом
з інших джерел і оподатковується у  загальновстановленому  порядку
відповідно до законодавства.

     Відповідно до  п.  5.1  ст.  5  Закону  (  334/94-ВР ) валові
витрати виробництва та  обігу  (далі  -  валові  витрати)  -  сума
будь-яких  витрат  платника  податку у грошовій,  матеріальній або
нематеріальній  формах,  здійснюваних  як   компенсація   вартості
товарів (робіт,  послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником  податку  для  їх  подальшого  використання  у   власній
господарській діяльності.

     У зв'язку  з  тим,  що  платником  не  здійснено  компенсацію
вартості товарів,  які він  отримав,  то  підстав  для  віднесення
вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість
не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5
Закону ( 334/94-ВР ).

     Враховуючи викладене,  якщо сума кредиторської заборгованості
платника  податку  перед  іншою  юридичною  чи   фізичною   особою
залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності,
то вона  на  підставі  підпункту  4.1.6  п.  4.1  ст.   4   Закону
( 334/94-ВР  )  включається  до  складу його валових доходів.  При
цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові  витрати  на
суму  оприбуткованого  товару,  оскільки  ним фактично не понесено
витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону.

 Перший заступник Голови                              Г.М.Оперенко