Ст. 23 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).визначено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи чи умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до ст. 39-1 КЗпП дія строкового трудового договору вважається продовженою на невизначений строк у разі, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення.
У даному випадку роботодавець вимагає припинення трудового договору, і підстава для звільнення працівника по закінченні строку договору передбачена п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку). Підставою для звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36) є дострокове припинення строкового трудового договору.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального
захисту населення України, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
У трудовій книжці працівника характер трудового договору не визначається і запис про те, що працівник, прийнятий на роботу тимчасово, не вноситься, але зазначення у наказі про прийняття на роботу запису про строковий характер трудового договору є необхідним, оскільки відсутність такого зазначення у наказі може тягти за собою визнання трудового договору укладеним на невизначений строк.