З 1 січня 2004 року набув чинності Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно із зазначеним вище Законом призначення пенсій здійснюється за новою формулою, де за основу береться коефіцієнт заробітної плати (співвідношення заробітної плати, з якої призначена пенсія, до середньої по країні у відповідний період) та коефіцієнт страхового стажу (на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід). Для призначення пенсій враховується, зокрема, заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу з 1 липня 2000-року — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою, з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати , з якої сплачувалися зазначені внески — у межах сум, що не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.