ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ
                    ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                     05.10.2005  N 1139/11-8


     Держкомісією з регулювання ринків фінансових  послуг  України
розглянуто  лист  ТОВ  щодо операцій з відступлення права грошової
вимоги.

     Згідно з частиною першою ст. 1077 ЦКУ ( 435-15 ) за договором
факторингу  (фінансування  під відступлення права грошової вимоги)
одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати  грошові
кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату,  а клієнт
відступає  або  зобов'язується  відступити  факторові  своє  право
грошової  вимоги  до третьої особи (боржника).  Предметом договору
факторингу відповідно до ст.  1078 ЦКУ може  бути  право  грошової
вимоги,  строк  платежу  за  якою настав (наявна вимога),  а також
право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

     Таким чином,  операції з відступлення клієнтом права грошової
вимоги  за  зобов'язаннями  боржника,  які  передбачають  передачу
фактором за плату в розпорядження клієнта грошових  коштів,  мають
здійснюватися на підставі договору факторингу.

     Підпунктом 11  частини  першої  ст.  4  Закону  України  "Про
фінансові  послуги  та  державне  регулювання  ринків   фінансових
послуг"  (  2664-14  )  (далі  -  Закон)  факторинг  віднесений до
фінпослуг.

     Відповідно до ст. 1079 ЦКУ ( 435-15 ) фактором може бути банк
або   фінансова  установа,  а  також  фізична  особа  -  СПД,  яка
відповідно до закону має право здійснювати факторингові  операції.
Клієнтом  у  договорі  факторингу  може  бути фізична або юридична
особа, яка є СПД.

     Таким чином,  юридична особа, що має намір надавати послуги з
факторингу,   повинна  набути  статусу  фінустанови.  Фінустановою
згідно зі  ст.  1  Закону  (  2664-14  )  є  юридична  особа,  яка
відповідно  до  закону  надає  одну  чи  декілька фінпослуг та яка
внесена до відповідного реєстру у порядку,  встановленому законом.
Частиною першою   ст.   1  Закону  встановлюється,  що  діяльність
фінустанов  з  надання  фінпослуг   має   бути   виключним   видом
діяльності.   Порядок  та  вимоги  щодо  внесення  інформації  про
фінкомпанії до  Держреєстру  фінустанов  установлюються   Законом,
Положенням про Держреєстр фінустанов,  затвердженим розпорядженням
Держфінпослуг від 28.08.2003 р.  N 41 ( z0797-03 ), зареєстрованим
у Мін'юсті України 11.09.2003 р.  за N 797/8118, та Положенням про
внесення інформації щодо фінкомпаній до Держреєстру фінустанов  та
встановлення   вимог   до   облікової   та   реєструючої   системи
фінкомпаній,   затвердженим   розпорядженням   Держфінпослуг   від
05.12.2003 р.  N  152  (  z1252-03  ),  зареєстрованим  у Мін'юсті
України 29.12.2003 р. за N 1252/8573.

 Перший заступник Голови                                  А.Литвин