У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Основні напрями інвестиційної
політики на 1999-2001 роки
З метою прискорення економічних реформ та створення умов для
відновлення економічного зростання держави п о с т а н о в л я ю:
1. Схвалити Основні напрями інвестиційної політики на
1999-2001 роки (додаються).
2. Кабінету Міністрів України:
розробити проекти нормативно-правових актів, необхідних для
реалізації положень Основних напрямів інвестиційної політики на
1999-2001 роки;
забезпечити реалізацію Основних напрямів інвестиційної
політики на 1999-2001 роки.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 18 серпня 1999 року
N 1004/99
СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 18 серпня 1999 року N 1004/99
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
на 1999 - 2001 роки
Сучасний стан інвестиційної діяльності
Здійснення глибокої структурної перебудови української
економіки вимагає істотного збільшення обсягу інвестицій,
консолідації всіх джерел інвестування, активізації інвестиційної
діяльності.
Протягом 1991-1997 років обсяги внутрішніх інвестицій
скоротилися майже у п'ять разів внаслідок зниження господарської
активності і незадовільного фінансового стану більшості суб'єктів
господарювання, зменшення інвестиційних можливостей бюджетів усіх
рівнів, відсутності достатніх механізмів для залучення коштів з
недержавних джерел фінансування.
Питома вага інвестицій у валовому внутрішньому продукті
зменшилася з 17,2 відсотка у 1992 році до 13,3 відсотка у
1997 році. Обсяги державних бюджетних інвестицій скоротилися у
12 разів, істотно зросли обсяги незавершеного будівництва.
У 1998 році завдяки вжитим заходам щодо активізації
інвестиційної діяльності вперше за останні роки вдалося досягти
приросту внутрішніх інвестицій, проте ця тенденція не була
закріплена на початку 1999 року.
Питання підвищення економічної заінтересованості в
інвестуванні у вітчизняних та іноземних інвесторів, збільшення
обсягів інвестицій з усіх можливих джерел та спрямування їх на
реалізацію стратегічних цілей економіки України залишаються
невирішеними.
Через падіння виробництва, неефективну систему оподаткування
та недосконалу амортизаційну політику значно зменшилися обсяги
прибутку і амортизації - основних джерел власних інвестицій
підприємств.
Не забезпечує зростання обсягу інвестицій в економіку України
діяльність банківської системи, фондового ринку, спеціальних
(вільних) економічних зон.
Недосконалість законодавчої бази, відсутність досвіду і
практики проведення позик, нерозвиненість інфраструктури ринку
цінних паперів, обмежена кількість ліквідних об'єктів, недостатні
правові гарантії для інвесторів стримують акумулювання інвестицій
через цей ринок.
Залученню іноземних інвестицій в економіку України заважають
часті зміни законодавства та відсутність надійних гарантій захисту
для іноземних інвесторів, занадто високий рівень ставок
оподаткування, повільні темпи приватизації, складна система
ведення бухгалтерського обліку, яка не відповідає міжнародним
стандартам.
Цілі та завдання інвестиційної політики
Стратегічними цілями інвестиційної політики є:
створення сприятливого інвестиційного клімату і стимулювання
притоку капітальних вкладень у виробництво;
інвестиційне забезпечення структурної перебудови економіки;
мобілізація всіх джерел інвестиційних ресурсів та їх
ефективне використання;
стимулювання процесів розвитку виробничої сфери;
забезпечення зростання внутрішнього валового продукту і
створення умов для нарощування внутрішніх інвестиційних ресурсів.
Збільшення обсягів інвестицій у 1999 - 2001 роках і
підвищення їх ефективності передбачає вирішення таких
першочергових завдань:
уточнення пріоритетних напрямів залучення інвестицій;
удосконалення амортизаційної політики;
надання державної підтримки суб'єктам господарювання;
підвищення ефективності використання державних інвестиційних
ресурсів;
запровадження механізмів стимулювання довгострокового
кредитування виробництва комерційними банками;
стимулювання збільшення заощаджень громадян та їх
інвестиційного спрямування, вдосконалення системи гарантій
збереження внесків громадян у фінансово-кредитні установи;
сприяння залученню іноземних інвесторів до довгострокових
інвестиційних проектів, практичне забезпечення системи гарантій
для них;
стимулювання збільшення виробництва конкурентоспроможних
товарів та послуг за рахунок ресурсозбереження, впровадження нових
технічних і технологічних досягнень, ефективної конверсії,
прогресивних структурних змін у виробництві;
удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної
діяльності.
Джерела інвестиційних ресурсів
Реалізація Основних напрямів інвестиційної політики на
1999 - 2001 роки потребує консолідації ресурсів усіх джерел
фінансування.
Прогнозовані обсяги інвестицій у цінах відповідних років
становлять:
------------------------------------------------------------------
| 1999 | 2000 | 2001
------------------------------------------------------------------
(млн. гривень)
Загальний обсяг інвестицій 18232 19720 21800
з них:
1) бюджетні інвестиції 2238 3100 4550
у тому числі:
державний бюджет, з нього: 2238 2800 4050
амортизаційні відрахування (10%) 1130 - -
кошти Фонду для здійснення
заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та
соціального захисту населення 181 200 250
місцеві бюджети - 300 500
2) власні кошти підприємств і
організацій 11600 12000 12500
у тому числі:
прибуток 5500 5600 5700
амортизаційні відрахування 6100 6400 6800
3) інші кошти 4394 4620 4750
у тому числі:
кошти громадян 2124 2404 2725
кошти громадських організацій 342 400 420
кредити вітчизняних банків 300 380 450
іноземні інвестиції 296 316 355
зовнішні державні кредити 1332 1120 800
Заходи і механізми стимулювання
інвестиційної діяльності
З метою мобілізації та ефективного використання у
1999 - 2001 роках додаткових джерел інвестування економіки України
передбачається здійснити низку послідовних заходів:
1) уточнити перелік пріоритетних секторів і галузей економіки
для реалізації інвестиційних проектів, а також науково-технічних
програм та основних напрямів фундаментальних і пошукових
досліджень, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
2) підвищити регулюючу роль держави у відновленні
інвестиційного процесу шляхом концентрації та спрямування
інвестиційних ресурсів бюджетів усіх рівнів, а також кредитних
коштів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України, у
розвиток пріоритетних секторів економіки;
3) внести в установленому порядку пропозиції щодо податкового
стимулювання інвестиційних процесів, впровадження нових
організаційних схем розвитку підприємств у галузі природних
монополій;
4) розробити до 1 вересня 1999 року Концепцію державної
амортизаційної політики;
5) запровадити до 1 жовтня 1999 року порядок проведення на
конкурсних засадах відбору інвестиційних проектів, що передбачають
залучення бюджетних коштів або іноземних кредитів під державні
гарантії;
6) здійснювати відбір інвестиційних проектів для надання
державної підтримки в разі, якщо:
інвестиційний проект має державне значення;
інвестиція супроводжується впровадженням ресурсозберігаючих
та екологічно безпечних технологій;
продукція підприємства має експортну спрямованість;
інвестиції сприяють створенню нових робочих місць, особливо в
регіонах з напруженим ринком праці;
7) здійснити перехід від безповоротного бюджетного
фінансування інвестицій до цільового кредитування інвестиційних
проектів на пільгових умовах та з майновими гарантіями їх
цільового використання;
8) посилити контроль і відповідальність за реалізацію
інвестиційних проектів та кредитів, що надаються під гарантії
Кабінету Міністрів України. Вдосконалити механізм стимулювання
банків до надання гарантій як форми забезпечення зобов'язань
позичальників таких кредитів;
9) внести зміни до законодавства, які б дозволяли проводити
додаткову емісію акцій інвестиційно привабливих підприємств,
контрольні пакети акцій яких належать державі, для продажу акцій
інвесторам, які беруть зобов'язання щодо реалізації необхідних
інвестиційних програм;
10) під час реалізації Комплексних заходів щодо оздоровлення
банківської системи на 1999 - 2000 роки активізувати роботу з
комерційними банками щодо стимулювання концентрації банківського
капіталу і спрямування його в реальний сектор економіки;
11) розробити механізм посилення економічної
заінтересованості комерційних банків у кредитуванні проектів,
пов'язаних із випуском експортоспроможної продукції;
12) сприяти залученню коштів, у тому числі міжнародних
фінансових організацій, у державні фонди підтримки підприємництва
в Україні;
13) забезпечити своєчасне створення Національної депозитарної
системи;
14) розробити нормативні акти щодо регулювання діяльності
інститутів спільного інвестування на фондовому ринку; запровадити
пілотні проекти з цих питань;
15) під час розроблення нормативних актів щодо регулювання
діяльності інститутів спільного інвестування та пенсійних фондів
передбачати механізми гарантій збереження внесків населення;
16) здійснити емісію цінних паперів з метою залучення коштів
населення до реалізації інвестиційних проектів;
17) запровадити механізм залучення коштів населення шляхом
укладення ф'ючерсних контрактів, становлення і розвитку систем
іпотечного кредитування житлового будівництва та пільгового
кредитування і субсидіювання малозабезпечених сімей;
18) Кабінету Міністрів України під час розроблення проектів
Державного бюджету України на 2000 і 2001 роки передбачати кошти
для надання громадянам пільгових кредитів та субсидій на
будівництво і придбання житла;
19) розробити порядок отримання громадянами довгострокових
кредитів для будівництва житла з використанням застави майбутнього
житла та пільгових кредитів для фінансування добудови об'єктів
незавершеного житлового будівництва;
20) підвищити інвестиційну спрямованість приватизації за
допомогою залучення до цього процесу інвесторів на умовах продажу
їм пакетів акцій у розмірі не менше 50 відсотків плюс одна акція
статутного фонду підприємств, що приватизуються;
21) провести суцільну перевірку договорів купівлі-продажу
пакетів акцій під час приватизації державних підприємств у частині
виконання покупцями взятих ними інвестиційних зобов'язань.
У разі невиконання або неналежного виконання покупцями
об'єктів приватизації взятих ними інвестиційних зобов'язань вжити
заходів щодо повернення у державну власність пакетів акцій, а
також майна приватизованих підприємств, які мають найбільшу
заборгованість перед державним бюджетом і Пенсійним фондом
України.
Удосконалити методологічні підходи до оцінки вартості
об'єктів приватизації, зокрема щодо визначення ціни неліквідних
підприємств. Поширити застосування у процесі приватизації
експертних методів оцінки майна.
Глава Адміністрації
Президента України М.БІЛОБЛОЦЬКИЙ