Рішення
про проект Угоди про створення зони вільної
торгівлі
Дата підписання Україною: 15.04.1994
Дата набуття чинності для України: 15.04.1994
Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав, розглянувши
проект Угоди про створення зони вільної торгівлі,
вирішила:
схвалити проект Угоди про створення зони вільної торгівлі і
внести його на розгляд Ради глав держав Співдружності Незалежних
Держав.
Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному
примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в
Архіві Уряду Республіки Білорусь, що направить державам, які
підписали це Рішення, його засвідчену копію.
За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Республіки Молдова
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Білорусь Російської Федерації
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Вірменія Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Грузії Туркменістану
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Киргизької Республіки України (*)
(підпис) (підпис)
_______________
(*) Рішення підписано Урядом України із застереженням: "Крім
пункту 2 статті 22. ("Застереження до даної Угоди не
допускаються").
Проект
УГОДА
ПРО СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ
Держави - учасниці цієї Угоди, далі Договірні Сторони,
підтверджуючи свою прихильність до вільного розвитку
взаємного економічного співробітництва,
впроваджуючи в практику принципи ринкової економіки,
діючи в напрямку послідовної реалізації положень Договору про
створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року ( 997_035 ),
місто Москва,
формуючи умови для вільного руху товарів і послуг,
забезпечуючи збалансованість взаємної торгівлі і стабілізацію
внутрішнього економічного становища держав, що беруть участь,
сприяючи росту економічного потенціалу держав-учасниць на
основі розвитку взаємовигідних коопераційних зв'язків і
співробітництва,
керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя
населення своїх держав,
виходячи з поетапності створення Економічного союзу,
вступаючи в Угоду про створення зони вільної торгівлі, далі
Угода, домовилися про таке:
Стаття 1
Загальні положення
1. Договірні Сторони для досягнення цілей цієї Угоди
забезпечать взаємодію в рішенні конкретних завдань з першого етапу
створення Економічного союзу, спрямованих на:
поступове скасування мита, податків і зборов, що мають
еквівалентну дію, і кількісних обмежень у взаємній торгівлі;
усунення інших перешкод для вільного руху товарів і послуг;
створення і розвиток ефективної системи взаємних розрахунків
і платежів по торгових й інших операціях;
координацію торгової політики по відношенню до країн, що не є
учасницями даної Угоди;
координацію економічної політики в тій мірі, в якій це
необхідно для досягнення цілей Угоди (в галузі промисловості,
сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій,
соціальної сфери, розвитку добросовісної конкуренції тощо);
сприяння міжгалузевій і внутрігалузевій кооперації і
науково-технічному співробітництву;
гармонізацію і/або уніфікацію законодавства Договірних Сторін
у тій мірі, у якій це необхідно для належного й ефективного
функціонування зони вільної торгівлі.
2. Територія Угоди охоплює митні території Договірних Сторін.
3. Якщо значення термінів спеціально не визначено в Угоді або
за іншою домовленістю Договірних Сторін, то при їхньому тлумаченні
Договірні Сторони будуть керуватися положеннями Віденської
конвенції про право міжнародних договорів 1969 року ( 995_118 ).
Розбіжності у зв'язку з тлумаченням Угоди чи окремих її
термінів будуть вирішуватися в порядку процедури, прийнятої для
врегулювання спорів у зв'язку з цією Угодою.
4. Договірні Сторони будуть утримуватися від дій, що
суперечать положенням і перешкоджають досягненню цілей цієї Угоди.
Це положення стосується, зокрема, умов участі Договірних Сторін в
інших регіональних економічних угрупованнях, а також інших питань,
пов'язаних з регулюванням відносин у рамках Угоди.
Стаття 2
Режим по відношенню до держав, що не беруть участь
Договірні Сторони зберігають за собою право самостійного і
незалежного визначення режиму зовнішньоекономічних відносин з
державами, що не беруть участь у цій Угоді.
Стаття 3
Мито, податки і збори, що мають еквівалентну дію і
кількісні обмеження
1. Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори,
які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз
і/або вивіз товарів, що походять з митної території однієї з
Договірних Сторін і призначені для митної території інших
Договірних Сторін. Винятки з цього торгового режиму оформляються
документами, що є невід'ємною частиною цієї Угоди.
2. Відповідно до пункту 1 цієї статті Договірні Сторони
протягом шести місяців з дати набуття чинності цією Угодою
розроблять і узгодять загальний Перелік вилучень з режиму вільної
торгівлі, а також методи застосування і поетапного скасування
таких вилучень на перехідний період до створення зони вільної
торгівлі.
3. До узгодження загального Переліку вилучень у відносинах
між Договірними Сторонами будуть застосовуватися діючі двосторонні
угоди про вільну торгівлю і протоколи про вилучення з цього
режиму, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
4. Країна походження товару визначається відповідно до Правил
визначення країни походження товарів ( 997_055 ), які є
невід'ємною частиною цієї Угоди (Додаток N 1).
Стаття 4
Технічні та інші спеціальні вимоги (обмеження)
1. Договірні Сторони з метою ліквідації технічних бар'єрів й
інших обмежень аналогічного характеру у взаємній торгівлі будуть
прагнути до гармонізації технічних й інших спеціальних вимог і
узгодження своєї політики в цій галузі.
2. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам
підготувати відповідні пропозиції для реалізації положень першого
пункту цієї статті на багатосторонній чи двосторонній основі.
Стаття 5
Збори та формальності, пов'язані з ввозом
і вивозом товарів
1. Усі збори і платежі (за винятком мита, податків і
прирівняних до них зборів), установлені Договірними Сторонами у
зв'язку з ввозом чи вивозом товарів у взаємній торгівлі, не
повинні перевищувати в розумних межах прямих фактичних витрат.
2. Договірні Сторони будуть інформувати про види зборів і
платежів та прагнути до погодженого скорочення їхнього числа й
розмірів.
3. Договірні Сторони будуть прагнути до спрощення й
уніфікації адміністративних формальностей.
4. Положення цієї статті поширюються, зокрема, на збори і
формальності, що відносяться до:
кількісних обмежень;
ліцензування;
валютного контролю;
статистичного обліку;
документів, документації і посвідчення документів;
аналізів і огляду;
карантину, санітарної служби, фумігації й ін.
Стаття 6
Уніфікація і/або гармонізація митних процедур
1. Договірні Сторони вживуть заходів до максимального
спрощення й уніфікації митних формальностей, зокрема шляхом
введення єдиних форм митної і товаросупровідної документації,
орієнтуючись на діючі міжнародні угоди і домовленості.
2. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам
підготувати пропозиції, що стосуються гармонізації митних процедур
і взаємного визнання митних документів і митних забезпечень.
Стаття 7
Товарні номенклатури
1. Під час здійснення заходів тарифного і нетарифного
регулювання, ведення статистичного обліку й обміну статистичною
інформацією, а також для митного контролю й оформлення Договірні
Сторони будуть використовувати товарні номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на Гармонізованій
системі опису і кодування товарів. При цьому для власних потреб
Договірні Сторони при необхідності здійснюють подальший розвиток
національних товарних номенклатур.
2. Ведення еталонного примірника Гармонізованої системи опису
і кодування товарів здійснює Російська Федерація через свої
представництва у відповідних міжнародних організаціях, поки інші
Договірні Сторони не заявлять про самостійне ведення еталонного
примірника.
Стаття 8
Внутрішні податки та інші збори фіскального характеру
1. Договірні Сторони не будуть прямо чи побічно обкладати
товари, що походять з митної території інших Договірних Сторін,
податками і зборами фіскального характеру в розмірі, що перевищує
їхній рівень для національних товарів.
2. Договірні Сторони будуть надавати повну інформацію про усі
діючі податки й інші збори фіскального характеру.
Стаття 9
Субсидії
Договірні Сторони погодилися не надавати експортні та інші
субсидії підприємствам, що знаходяться на їхніх територіях, якщо в
результаті надання таких субсидій порушуються умови добросовісної
конкуренції.
Стаття 10
Транзит
1. Договірні Сторони згодні в тому, що дотримання принципу
свободи транзиту є найважливішою умовою досягнення цілей цієї
Угоди й суттєвим елементом процесу їх підключення до системи
міжнародного поділу праці і кооперування.
2. Транзитні перевезення не повинні піддаватися
необґрунтованим затримкам чи обмеженням.
3. Умови транзиту, включаючи тарифи на перевезення будь-яким
видом транспорту і надання послуг, не повинні бути гіршими за
умови, що забезпечуються Договірними Сторонами для власних
відправників і одержувачів вантажів, належних їм товарів, а також
для перевізників і транспортних засобів цієї Договірної Сторони
або надаються відправникам і одержувачам вантажів, належним їм
товарам, перевізникам і транспортним засобам будь-якої іншої
іноземної держави, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Стаття 11
Реекспорт
1. Кожна Договірна Сторона не буде допускати
несанкціонованого реекспорту товарів, щодо експорту яких інші
Договірні Сторони, з території яких походять ці товари,
застосовують заходи тарифного і/або нетарифного регулювання.
2. Договірні Сторони не будуть перешкоджати господарюючим
суб'єктам, включати в контракти положення, що стосуються
реекспорту товарів.
3. Питання, пов'язані з реекспортом товарів, регулюються
відповідно до Угоди про реекспорт товарів і порядок видачі дозволу
на реекспорт ( 997_008 ) (Додаток N 2), яка становить невід'ємну
частину цієї Угоди.
Стаття 12
Виробнича кооперація і науково-технічне співробітництво
Договірні Сторони будуть сприяти розвитку виробничої
кооперації і науково-технічного співробітництва на міждержавному
(міжгалузевому, регіональному) рівні і на рівні господарюючих
суб'єктів, у тому числі шляхом надання різних форм державної
підтримки.
Стаття 13
Винятки
1. Загальні винятки.
Ця Угода не перешкоджає праву кожної з Договірних Сторін
вживати загальноприйнятих у міжнародній практиці заходів
державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків,
яких вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів
або які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів,
учасницею яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи
стосуються:
захисту суспільної моралі і суспільного порядку;
захисту життя і здоров'я людей;
охорони тварин і рослин;
захисту навколишнього середовища;
охорони художніх, археологічних й історичних цінностей, які є
національним надбанням;
захисту промислової й інтелектуальної власності;
торгівлі золотом, сріблом або іншими дорогоцінними металами і
каменями;
збереження невідновних природних ресурсів;
обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на цю
продукцію нижча за світову в результаті здійснення державних
програм підтримки;
порушення платіжного балансу.
2. Винятки з міркувань безпеки.
Ніщо в цій Угоді не перешкоджає праву кожної з Договірних
Сторін застосовувати будь-які заходи державного регулювання, які
вона вважає необхідними, якщо ці заходи стосуються:
забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання
витоку конфіденційної інформації, щодо державної таємниці;
торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання
послуг воєнного характеру, передачі технологій і надання послуг
для виробництва озброєння і військової техніки та в інших воєнних
цілях;
поставки матеріалів, що розщеплюються, і джерел радіоактивних
речовин, утилізації радіоактивних відходів;
заходів, які вживаються у воєнний час або в інших
надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах;
дій на виконання нею зобов'язань на підставі Статуту ООН
( 995_010 ) для збереження міжнародного миру і безпеки.
Стаття 14
Порядок уведення заходів державного регулювання
1. Договірна Сторона завчасно повідомляє інші Договірні
Сторони про причини, характер і передбачувані терміни введення і
дії заходів державного регулювання.
2. Договірні Сторони проводять попередні консультації і
виробляють рекомендації. У разі неможливості ухвалення погодженого
рішення у шестимісячний термін Договірна Сторона, згадана в пункті
1 цієї статті, має право ввести заходи державного регулювання на
свій розсуд.
3. В особливих випадках, які потребують негайного вирішення,
Договірна Сторона має право на введення заходів державного
регулювання в галузі зовнішньоекономічної діяльності з одночасним
повідомленням і негайним наступним проведенням консультацій з
іншими Договірними Сторонами.
Стаття 15
Співробітництво в галузі експортного контролю
Договірні Сторони будуть співробітничати і здійснювати
погоджені дії в питаннях експортного контролю.
Стаття 16
Сфера дії Угоди щодо товарів
Режим зони вільної торгівлі поширюється на товари, що
походять з митної території Договірних Сторін і призначені для
митної території Договірних Сторін.
Стаття 17
Послуги
1. Договірні Сторони на основі взаємності будуть прагнути до
поступового скасування обмежень з метою створення умов для
вільного надання послуг у межах території Угоди.
2. Договірні Сторони визначать види послуг, на які
поширюється дія цієї статті, і виділять пріоритетні види послуг у
галузі безпосереднього обслуговування товарообігу, щодо яких
питання лібералізації імпорту й експорту підлягають вирішенню в
першочерговому порядку.
3. Договірні Сторони зберігають за собою право погоджувати
питання, пов'язані з наданням послуг, як на багатосторонній, так і
на двосторонній основі.
Стаття 18
Обмін інформацією про правове регулювання
зовнішньоекономічних зв'язків
Договірні Сторони в погодженому порядку надають одна одній
інформацію про внутрішнє правове регулювання зовнішньоекономічних
зв'язків.
Стаття 19
Порядок розв'язання спорів
1. Будь-які спори і розбіжності між Договірними Сторонами
щодо тлумачення і/або застосування положень цієї Угоди, а також
інші спори, що стосуються прав та обов'язків Договірних Сторін, за
цією Угодою або у зв'язку з нею, будуть розв'язуватися у такому
порядку:
шляхом проведення безпосередніх консультацій заінтересованими
Договірними Сторонами між собою або, за взаємною згодою, за участю
представників інших Договірних Сторін;
у рамках спеціальної погоджувальної процедури (шляхом
створення робочих груп для вивчення матеріалів спору і вироблення
рекомендацій);
в Економічному суді СНД;
у рамках інших процедур, передбачених міжнародним правом.
2. Перехід до наступної процедури можливий за взаємною згодою
Договірних Сторін, між якими виникли спірні питання або
розбіжності, або на вимогу однієї з них у разі недосягнення згоди
протягом шести місяців із дня початку процедури.
Стаття 20
Співвідношення цієї Угоди з іншими зобов'язаннями
і правами Договірних Сторін
1. Ніщо в цій Угоді не може розглядатися як таке, що
перешкоджає будь-якій з Договірних Сторін виконувати взяті на себе
зобов'язання відповідно до якої-небудь іншої міжнародної угоди,
учасницею якої ця Договірна Сторона є або може бути, за умови, що
ці зобов'язання не суперечать положенням і цілям цієї Угоди.
2. Положення цієї Угоди не торкаються прав і переваг, наданих
у рамках регіонального співробітництва, прикордонної і прибережної
торгівлі, преференцій, вільних економічних і митних зон,
регульованих внутрішнім законодавством або на основі міжнародних
угод.
3. Договірна Сторона, яка має намір укласти преференційні,
торгові й інтеграційні угоди з державами, що не є учасницями цієї
Угоди, завчасно повідомляє про це інші Договірні Сторони й
інформує їх про передбачувані умови своєї участі в згаданих
угодах.
Для цілей цього пункту Договірними Сторонами є Договірні
Сторони, що підписали цю Угоду, і держави, що приєдналися до неї.
Стаття 21
Перехід до Митного союзу
Зона вільної торгівлі розглядається як перехідний етап до
формування Митного союзу.
Митний союз може бути створений державами, що виявлять
бажання продовжувати співробітництво в його рамках і виконають
умови цієї Угоди.
Стаття 22
Зміни і доповнення
1. У цю Угоду можуть бути внесені зміни і доповнення за
взаємною згодою Договірних Сторін.
2. Застереження до цієї Угоди не допускаються.
Стаття 23
Набуття чинності
1. Ця Угода тимчасово застосовується з дня підписання і
набуває чинності з дати здачі на зберігання депозитарію третього
повідомлення про виконання його Договірними Сторонами, що її
підписали, всіх необхідних внутрідержавних процедур.
2. Депозитарієм цієї Угоди є Республіка Білорусь.
3. Після закінчення одного року з дати підписання цієї Угоди
Договірні Сторони, для яких Угода набула чинності, можуть прийняти
рішення щодо участі в Угоді Договірних Сторін, для яких Угода
застосовується тимчасово.
Стаття 24
Приєднання
1. Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави -
учасниці Співдружності Незалежних Держав, яка визнає положення
Угоди, що діють на момент приєднання, і яка висловлює готовність
виконувати їх у повному обсязі.
2. Приєднання здійснюється на умовах і в порядку, які
визначаються окремою угодою з державою, що приєднується. Ця Угода
попередньо узгоджується і підлягає схваленню всіма Договірними
Сторонами відповідно до їхніх внутрідержавних процедур.
Стаття 25
Припинення участі в Угоді
1. Будь-яка Договірна Сторона може припинити свою участь в
Угоді шляхом направлення офіційного письмового повідомлення іншим
Договірним Сторонам про свій намір вийти з Угоди за 6 місяців до
виходу.
2. У разі порушення будь-якою з Договірних Сторін положень
цієї Угоди, що завдає значної шкоди досягненню її цілей, інші
Договірні Сторони вправі прийняти рішення про припинення дії Угоди
або її окремих положень щодо цієї Договірної Сторони або прийняти
рішення про виключення її з числа учасників Угоди.
3. Для цілей вирішення можливих спорів і претензій, в тому
числі матеріального характеру, положення цієї Угоди продовжують
діяти по відношенню до Договірної Сторони, що вийшла з Угоди, до
повного врегулювання усіх вимог.
Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному
примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в
Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить Договірним
Сторонам, що підписали цю Угоду, її завірену копію.
За Азербайджанську Республіку За Республіку Молдова
За Республіку Білорусь За Російську Федерацію
За Республіку Вірменія За Туркменистан
За Республіку Грузія За Республіку Таджикистан
За Республіку Казахстан За Республіку Узбекистан
За Киргизьку Республіку За Україну (*1)
_______________
(*1) Угода підписана Україною 15.04.1994 р. на засіданні Ради
глав - держав Співдружності із застереженням: "Крім пункту 2
статті 22 ("Застереження до даної Угоди не допускаються"). Набула
чинності для України 15.12.1999 р.