ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
11.04.2006 N 2155/Д/17-0715
Щодо включення до податкового кредиту витрат із
штучного запліднення
Законом України від 22.05.2003 р. N 889 ( 889-15 ) "Про
податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) установлено, що
податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником
податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб упродовж
звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та
акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшити суму його
загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за
наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим
Законом (пп. 1.16 ст. 1).
Відповідно до пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону ( 889-15 )
платник податку має право включити до складу податкового кредиту
звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного
запліднення, незалежно від того, перебуває він у шлюбі з донором
чи ні.
При цьому Законом ( 889-15 ) (пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5) також
передбачено, що до податкового кредиту дозволено включати суми
власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів
охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з
лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого
ступеня споріднення, в тому числі для придбання ліків, донорських
компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не
покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного
страхування. Проте нині не ухвалено Закон "Про загальнообов'язкове
медичне страхування", тому відповідно до Прикінцевих положень
Закону (пп. 22.1.2 п. 22.1 ст. 22) податковий кредит щодо
зазначених пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 витрат за 2004-2005 рр. не
нараховується і на повернення з бюджету коштів з нього не має
законодавчих підстав.
З 1 січня 2005 р. редакцію п. 7 ст. 281 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ): "Повнолітня жінка має право за медичними
показаннями на штучне запліднення та перенесення зародка в її
організм" змінено на нову: "Повнолітні жінка або чоловік мають
право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних
програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та
умовами, встановленими законодавством", тобто термін "штучне
запліднення" змінено на термін "допоміжні репродуктивні
технології".
Згідно зі ст. 48 Основ законодавства про охорону здоров'я від
19.11.92 р. N 2801-XII ( 2801-12 ) застосування штучного
запліднення та імплантації ембріона провадиться згідно з умовами
та порядком, установленими Міністерством охорони здоров'я України
з дієздатною жінкою і на її прохання за умови наявності письмової
згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження
лікарської таємниці.
Як повідомило на запит ДПА України Міністерство охорони
здоров'я України листом від 27.03.2006 р. N 4.40-19/186, до
допоміжних репродуктивних технологій (штучного запліднення)
належать: ЗІВ - запліднення ін вітро (IVF); ІКСІ - ін'єкція одного
спермія в цитоплазму ооцита (IKSI); ІСЧ - інсемінація спермою
чоловіка; ІСД - інсемінація спермою донора; ЕТ - ембріотрансфер;
сурогатне материнство.
Ураховуючи наведене, до податкового кредиту, передбаченого
пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону ( 889-15 ), платник податку - жінка
може віднести вартість безпосередньо процедур, названих у листі
МОЗ України.
Щодо витрат, визначених пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону
( 889-15 ), які провадяться у зв'язку із штучним заплідненням, то
їх не можна віднести до витрат, передбачених пп. 5.3.6 п. 5.3 ст.
5 Закону.
Вартість витрат із штучного запліднення (пп. 5.2.1 п. 5.2
ст. 5 Закону ( 889-15 ) має бути підтверджено договором,
квитанціями, касовими ордерами, платіжними дорученнями тощо, які
ідентифікують лікувальний заклад, платника податку та процедуру
штучного запліднення.
Заступник Голови С.Лекарь