ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
16.11.2006 N 13015/5/15-0616
Щодо питань оподаткування землі
Статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII ( 2535-12 )
"Про плату за землю" в редакції Закону від 19.09.96 N 378/96-ВР
( 378/96-ВР ) (зі змінами та доповненнями, далі Закон N 2535-XII)
встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного
податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних
часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів -
учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний
податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється
орендна плата.
Відповідно до статті 5 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ) об'єктом
плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або
користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за
землю (платниками) є власники землі та землекористувачі, у тому
числі орендарі.
Згідно з пунктом 3 статті 12 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ),
від земельного податку звільняються органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, заклади, установи та організації,
які повністю утримуються за рахунок бюджету.
Цією ж статтею Закону N 2535-XII ( 2535-12 ) визначено, що
якщо підприємства, установи та організації, які користуються
пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні
госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування
(оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок
за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими
підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в
тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на
загальних підставах.
Підставою для нарахування земельного податку (стаття 13
Закону N 2535-XII ( 2535-12 )) є дані державного земельного
кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у
державній або комунальній власності, є - договір оренди такої
земельної ділянки.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним
( 2768-14 ) та Цивільним ( 435-15 ) кодексами, Законом України від
06.10.98 N 161-XIV ( 161-14 ) "Про оренду землі" в редакції Закону
від 02.10.2003 N 1211-IV ( 1211-15 ) (із змінами та доповненнями,
далі Закон N 161-XIV) та іншими нормативно-правовими актами,
прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить
орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і
строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою
сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за
земельні ділянки державної та комунальної власності, які
встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю")
( 2535-12 ).
Річна орендна плата за земельні ділянки державної та
комунальної власності, згідно із статтею 21 Закону N 161-XIV
( 161-14 ), не може бути меншою за розмір земельного податку, що
встановлюється Законом України "Про плату за землю" ( 2535-12 ),
та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У
разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути
встановлено більший розмір орендної плати.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, Чернігівський
облводгосп, як землекористувач, буде звільнятися від сплати
земельного податку, якщо він повністю утримується за рахунок
бюджету. Щодо сплати орендної плати за землю, то вказане
підприємство буде платником цієї плати на підставі укладеного
договору на оренду землі і мінімальний розмір орендної плати не
може бути меншим від суми земельного податку, обчисленого
відповідно до Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ).
Заступник Голови Л.Є.Боєнко