Відпустки без збереження заробітної плати можуть бути двох видів:
що надаються працівникові в обов'язковому порядку (ст. 25 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон);
що надаються за згодою сторін (ст. 26 Закону).
Відпустки працівникам, зокрема:
які допущені до вступних іспитів у вищі заклади освіти, тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
які допущені до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також тим, котрі навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого закладу освіти або закладу науки і назад:
надаються за їхнім бажанням в обов'язковому порядку, тобто незалежно від складної виробничої ситуації та інших перешкод, які можуть виникнути на виробництві тощо.
Відпустки за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником і власником (уповноваженим органом), але не більше 15 календарних днів на рік, надаються тільки за наявністю згоди між зазначеними сторонами.