З 1 січня 2007 року набирають чинності зміни, внесені до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 від 22.05.2003 р. (далі — Закон).
Так, згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону ставка податку буде становити 15 % об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених п. 7.2—7.3 зазначеної статті.
Починаючи з 1 січня 2007 р. не підлягатиме оподаткуванню дохід, одержаний платником податку від продажу (не частіше ніж один раз упродовж звітного податкового року) житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій, земельній ділянці), якщо загальна площа такого житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 м2.
Якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 м2, частина доходу, пропорційно до суми такого перевищення оподатковуватиметься за ставкою 1 % вартості такого об'єкта нерухомого майна.
Дохід, одержаний платником податку від продажу впродовж звітного податкового року більш ніж одного із зазначених вище об'єктів нерухомості або від продажу іншого об'єкта нерухомості, підлягатиме оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 Закону (5 %).
У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу об'єкта незавершеного будівництва.
Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижчої від оціночної вартості такого об'єкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим проводити таку оцінку відповідно до законодавства (нині — БТІ).
Податок має самостійно сплачуватись продавцем до нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.
Податковим агентом під час провадження операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, передбаченому ст. 11 Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.
Оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків — ст. 14 Закону, до яких Законом України №3378 від 19.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини» внесено зміни, що набирають чинності з 1 січня 2007 р.
Зокрема, з 1 січня 2007 р. під час одержання свідоцтв про право на спадщину або нотаріального посвідчення договорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподаткування провадитиметься за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), тобто такі об'єкти взагалі не оподатковуватимуться. До членів сім'ї першого ступеня споріднення згідно зі ст. 1 Закону належать подружжя, їхні діти та батьки.
Під час одержання спадщини (подарунку) спадкоємцями (обдарованими), що не є членами сім'ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподаткування провадитиметься за ставкою податку, визначеною п. 7.2 ст. 7 Закону (5 %), до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку).
Під час одержання спадщини (подарунку) від іноземця (нерезидента) застосовуватиметься ставка оподаткування, визначена п. 7.1 ст. 7 Закону, тобто 15 %.
Під час одержання спадщини (подарунку) у вигляді такої власності, як нерухоме та рухоме майно, кошти, особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, застосовуватиметься нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.
Не підлягатимуть оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, в межах їхньої частини спільної часткової чи сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їхньої частини спільної часткової власності згідно із законом.
Оподаткування рухомого майна провадиться згідно зі ст. 12 Закону, до якої також унесено зміни, що набирають чинності з 1 січня 2007 року.
Зміни полягають у тому, що з наступного року як виняток з п. 12.1 цієї статті під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше, ніж один раз упродовж звітного податкового року, доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 % вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.