Спільне комюніке
Президентів України і Турецької Республіки
Дата підписання: 30.05.1994
Дата набуття чинності: 30.05.1994
На запрошення Президента України Його Високоповажності пана
Леоніда Кравчука Президент Турецької Республіки, Його
Високоповажність пан Сулейман Демірель в супроводі Міністра
закордонних справ Його Високоповажності Хікмета Четіна, та
Міністра транспорту Його Високоповажності Мехмета Кьостепена
відвідав Україну з 30 травня по 1 червня 1994 року.
Два Президенти обмінялися думками щодо стану двосторонніх
відносин, а також регіональних та міжнародних питань, які
становлять взаємний інтерес. Президент Турецької Республіки мав
також зустрічі з паном Олександром Морозом, Головою Верховної Ради
України, та з паном Юхимом Звягільським, виконуючим обов'язки
Прем'єр-міністра України, та виступив у Верховній Раді України.
Два Президенти висловили задоволення швидким розвитком
особливих зв'язків, що історично склалися між їхніми народами, і
підкреслили спільне бажання і надалі сприяти їх співробітництву в
усіх можливих сферах на засадах довір'я, взаємної поваги і
взаємного інтересу, а також на основі положень Договору про дружбу
і співробітництво між Україною і Турецькою Республікою від 1992
року ( 792_005 ).
Згідно з їхньою рішимістю зміцнити правову базу
співробітництва та відкрити нові перспективи для їх відносин,
Сторони підписали під час візиту Протокол про обмін
Ратифікаційними Грамотами Договору про дружбу і співробітництво
між Україною і Турецькою Республікою ( 792_009 ) та Угоди про
автомобільні перевезення ( 792_018 ) та про співробітництво в
сфері туризму ( 792_010 ), а також Протокол про будівництво
нафтопроводу від узбережжя Середземного моря до Чорного моря через
територію Туреччини та нафтового терміналу в Самсуні. Вони також
завершили ініційований раніше процес обміну нотами з питання
делімітації континентального шельфу та особливої економічної зони
в Чорному морі між Туреччиною і Україною.
Було також вирішено, що обидві Сторони підпишуть в
найближчому майбутньому всі інші двосторонні угоди, по яким нині
відбуваються переговори.
Два Президенти особливо наголосили на потребі подальшого
розвитку та урізноманітнення економічних та торговельних зв'язків
між Туреччиною і Україною, особливо у сфері інвестування.
Президенти Туреччини та України погодилися активно
співпрацювати з метою подальшого сприяння прямим контактам між
громадянами, приватним та громадським секторами двох країн для
розширення обмінів у сфері освіти, культури, науки, спорту та
інформації та для розвитку двостороннього співробітництва в
галузях захисту природного середовища та запобігання
транскордонного забруднення.
У зв'язку з трагічною датою п'ятдесятиріччям депортації з
батьківщини татарського населення, історично корінного народу
Кримського півострова, обидва Президенти вшанували пам'ять жертв
цієї жорстокої та страхітливої акції і відзначили необхідність не
тільки відновлення історичної правди, а й здійснення
справедливості щодо депортованих та їх нащадків за допомогою
заходів національного та міжнародного характеру, які сприяли б їх
репатріації та розселенню на їх історичній батьківщині, а також
зміцненню та розвитку їх культурної ідентичності та юридичного
статусу. Турецька сторона з вдячністю відзначила зусилля Уряду
України щодо повернення кримських татар на їх історичну
батьківщину і висловила готовність сприяти вирішенню їх житлових
проблем. Українська сторона з вдячністю сприйняла цю пропозицію.
Два Президенти відзначили, що потенційно процвітаючі
Туреччина і Україна є важливим чинником для зміцнення як
регіонального, так і світового миру, стабільності і добробуту, а
також відповідають основоположним інтересам усіх країн, що активно
задіяні у побудові надійних, стабільних і взаємовигідних відносин.
У цьому контексті обидва Президенти знову підтвердили своє
рішення перетворити басейн Чорного моря на зону постійного миру,
стабільності та процвітання шляхом активного співробітництві в
рамках ООН, НБСЄ, програми НАТО "Партнерство заради миру", а також
розширення та зміцнення економічних, торговельних та культурних
зв'язків між державами-членами Чорноморського Економічного
Співробітництва.
Два Президенти ще раз підтвердили свою рішимість забезпечити
повне дотримання існуючих угод з питань контролю над озброєннями
та роззброєння усіма Сторонами і погодились, що їхні країни більш
тісно співробітничатимуть як на двосторонній основі, так і в
міжнародних організаціях з питань роззброєння та перетворення зони
Чорного моря на зону, вільну від ядерної загрози.
Розглядаючи процес регіонального співробітництва як фактор
стабільності в Європі, два Президенти вирішили уважно розглянути
заходи безпеки і довіри в регіоні Чорного моря, запропоновані
Україною прибережним Чорноморським державам.
Ще раз підтверджуючи відданість їх країн принципам Статуту
Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ), Хельсінкського
Заключного Акта ( 994_055 ) та наступних документів НБСЄ та
необхідність зміцнення миру та стабільності в Євро-Атлантичному
регіоні, два Президенти наголосили на важливості, яку вони надають
незалежності, суверенітету та територіальній цілісності і поваги
до існуючих кордонів держав-членів НБСЄ.
Два Президенти обговорили розвиток подій в колишній Югославії
та на Кавказі, включаючи ситуацію в Боснії-Герцеговині та в
Азербайджані.
Обидва Президенти підтвердили свою повну підтримку поважанню
міжнародно визнаних кордонів усіх Балканських та Кавказьких країн
та полагодженню всіх кризових ситуацій лише мирними, політичними
засобами.
Під час візиту Президент Турецької Республіки, Його
Високоповажність пан Сулейман Демірель запросив Президента
України, Його Високоповажність пана Леоніда Кравчука відвідати з
офіційним візитом Туреччину. Президент Леонід Кравчук прийняв це
запрошення.
Президент України Президент Турецької Республіки
(підпис) (підпис)
м. Київ
30 травня 1994 року