ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
28.11.2006 N 6260/И/17-0715,
N 367/2/17-0710,
N 6260/В/17-0718
Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист,
який надійшов з Комітету Верховної Ради України у справах
пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, щодо пільг з оподаткування
доходів фізичних осіб, які мають статус "Сім'ї загиблого" і в
межах своєї компетенції повідомляє.
Закон України від 22.05.2003 року N 889 ( 889-15 ) "Про
податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889), який з
01.01.04 р. регулює порядок оподаткування доходів фізичних осіб,
було прийнято Верховною Радою України відповідно до повноважень,
наданих їй пунктом 3 статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Законом N 889 ( 889-15 ) установлено пільги всім платникам
податку (незалежно від розміру одержаного доходу) - у вигляді не
включення до об'єкту оподаткування окремих видів доходів (п. 4.3.
ст. 4 Закону N 889), надання податкового кредиту, а для
малозабезпечених платників - ще й у вигляді надання податкової
соціальної пільги (ст. 6 Закону N 889).
Так, зокрема, до складу загального місячного або річного
оподатковуваного доходу платника податку не включається сума
грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей
військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ, які загинули (безвісно пропали) або
померли внаслідок виконання ними службових обов'язків (пп. 4.3.1
"а" п. 4.3 ст. 4 Закону N 889 ( 889-15 )).
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу,
нарахованого на користь платника податку протягом звітного
податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем
його нарахування (виплати).
Визначення поняття "заробітна плата" наведено у пункті
1.3 "д" ст. 1 Закону N 889 ( 889-15 ), згідно положень якого
"заробітна плата" це доходи нараховані (виплачені, надані)
внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на
території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий
працедавець резидентом або нерезидентом. Крім того, для цілей
Закону N 889 під терміном "заробітна плата" розуміються також інші
заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та
винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у
зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац
третій п. 1.1 ст. 1 Закону N 889).
Відповідно до статті 6 Закону N 889 ( 889-15 ) ця пільга
встановлюється в залежності від категорій платників у розмірах
100, 150 та 200 відсотків від мінімальної заробітної плати та
застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у
вигляді заробітної плати у разі, якщо її розмір не перевищує суми
місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи,
встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на
1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. З врахуванням того, що
на 2006 рік прожитковий мінімум було встановлено у розмірі
483 грн., сума доходу (заробітної плати), що дає право на
одержання податкової соціальної пільги на 2006 рік становить -
680 грн. на місяць. В разі перевищення місячної заробітної плати
понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної
пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку,
що її одержує.
Платники податку, які мають статус членів сімей загиблих, в
Законі N 889 ( 889-15 ) не зазначені як окрема пільгова категорія.
Разом з тим, при додержанні установленого рівня заробітної плати,
вони мають право на застосування податкової соціальної пільги у
2006 році в розмірі 175 грн. на місяць.
Податкова соціальна пільга надається на підставі відповідних
документів, що дають право на її застосування, перелік яких
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня
2003 року N 2035 ( 2035-2003-п ) "Про затвердження Порядку надання
документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної
пільги".
Водночас повідомляємо, що згідно з пунктом 22.2 статті 22
Закону N 889 у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих
актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків)
фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають
норми цього Закону. До того ж, прикінцевими положеннями Закону
N 889 (п. 22.11 ст. 22) дано доручення Кабінету Міністрів України
привести норми Закону N 3551 ( 3551-12 ) у відповідність із
Законом N 889, що до даного часу не проведено. При цьому, згідно
із ст. 93 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ДПА України не
належить до суб'єктів законодавчої ініціативи, тому не має
повноважень щодо внесення змін до чинного законодавства.
Додатково повідомляємо, що згідно із ст. 1 Закону України
N 1251 ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування", який був прийнятий
25.06.1991 р. (далі - Закон N 1251) ставки, механізм справляння
податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих
видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу
на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової
надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів
усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть
встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім
законів про оподаткування.
Дану норму Закону підтверджено рішенням Конституційного Суду
України від 5 квітня 2001 р. у справі N 1-16/2001 за
конституційним поданням Президента України щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) Закону
України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"
( v003p710-01 ) (справа про податки).
Відповідно, в преамбулі Закону України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р.
N 3551-XII ( 3551-12 ) (далі - Закон N 3551) зазначено, що цей
закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує
створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє
формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Тобто, цей
закон не є законом про оподаткування і не може встановлювати
пільги щодо оподаткування.
Також повідомляємо, що статтею 15 Закону N 3551 ( 3551-12 )
установлені пільги, що надаються особам, на яких поширюється
чинність цього Закону, зокрема, пунктом 19 зазначеної статті
передбачено звільнення їх від сплати прибуткового податку з усіх
одержуваних ними доходів, податку з власників транспортних засобів
(не більше одного транспортного засобу), земельного податку.
Відповідно до статті 1 Закону N 1251 ( 1251-12 ), податки і
збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим
Законом, сплаті не підлягають. Згідно із статтею 14 Розділу II
зазначеного Закону до загальнодержавних податків і зборів
(обов'язкових платежів) належить, зокрема, податок з доходів
фізичних осіб. Такий вид податку як "прибутковий податок" в Законі
N 1251 з 01.01.04 року не зазначений, оскільки Декрет Кабінету
Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 ( 13-92 ) "Про
прибутковий податок з громадян"), який встановлював сплату
прибуткового податку, втратив чинність (крім розділу IV у частині
оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою
діяльністю) у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2004 року
Законом України N 889 ( 889-15 ).
Враховуючи обсяг прав і повноважень, якими наділена ДПА
України як центральний орган виконавчої влади, до її компетенції
не входить вирішення питання надання додаткових (не передбачених
чинним податковим законодавством) пільг по сплаті податків.
Це питання можливо вирішити виключно шляхом внесення змін до
законодавства.
Статтею 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що
закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Конституції України і повинні відповідати їй.
У Розділі II Конституції України ( 254к/96-ВР ) зазначені
права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Так, згідно із
ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина,
закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути
скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних
законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і
свобод.
Поряд з цим, згідно із ст. 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в
порядку і в розмірах, встановлених законом.
В зв'язку з цим, прийняття Закону N 889 ( 889-15 ) ніяким
чином не звузило права і свободи громадян, а лише запровадило
новий порядок виконання ними свого конституційного обов'язку щодо
сплати податку з одержуваних доходів.
Крім того, стаття 46 Конституції України ( 254к/96-ВР )
передбачає право громадян на соціальний захист. Зазначена стаття
також установлює порядок реалізації права на соціальний захист
шляхом забезпечення громадян у разі повної, часткової або
тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття
з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших
випадках передбачених законом.
Право на соціальний захист не може включати право на пільгу
щодо оподаткування, оскільки така пільга не може гарантуватися
загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок
страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а
також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для
догляду за непрацездатними.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють
свої повноваження у встановлених Конституцією України
( 254к/96-ВР ) межах і відповідно до законів України.
Посадові особи органів державної влади згідно із статтею 19
Конституції України ( 254к/96-ВР ) зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби України, її функції та
правові основи діяльності встановлені Законом України "Про
державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. N 509
( 509-12 ). Відповідно до статті 3 цього Закону органи державної
податкової служби України у своїй діяльності керуються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, іншими
нормативно-правовими актами органів державної влади, а також
рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх
повноважень.
Крім того, відповідно до положень статті 55 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) кожному гарантується право на оскарження в
суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має
право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після
використання всіх національних засобів правового захисту
звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних
міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних
організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право
будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і
свободи від порушень і протиправних посягань.
Заступник Голови ДПАУ С.Лєкарь