Нещодавно я був змушений подати позов до суду (зараз триває розгляд справи), але побоююся, що рішення суду мене не задовольнить. З огляду на це, одразу готуюся до подання апеляційної скарги, проте нещодавно дізнався, що порядок апеляційного оскарження у цивільному провадженні дещо змінився. Розкажіть, будь ласка, у чому саме полягають ці зміни.
Дійсно, з набуттям у минулому році чинності новим Цивільним процесуальним кодексом України (далі — ЦПК) у цивільному процесі загалом і у процедурі апеляційного оскарження зокрема багато чого змінилося. Так, якщо раніше для апеляційного оскарження слід було подавати лише скаргу, то тепер — і апеляційну заяву, і скаргу. Апеляційною заявою є відповідно до змісту ч. 2 ст. 295 ЦПК заява про намір апеляційного оскарження, в якій мають бути зазначені: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження; рішення або ухвала, що оскаржуються. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення (ч. 1 ст. 294 ЦПК). Сама ж апеляційна скарга на рішення суду (вимоги щодо її змісту у порівнянні з ЦПК 1963 р. майже не змінилися) подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Строки для подання заяви про оскарження не рішення, а ухвали суду, вдвічі менші — так, щоб подати таку заяву, у Вашому розпорядженні лише п'ять днів з дня винесення ухвали і ще десять — для подання відповідної апеляційної скарги. Втім, апеляційну скаргу можна подати і без попередньої заяви, але лише за умови її подання у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Щодо порядку подання апеляційної заяви та скарги, то вони відповідно до ст. 296 ЦПК подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (тобто скаргу, яку буде розглядати апеляційний суд, фактично подають до суду першої інстанції). Проте незважаючи на те, що апеляційні скарги надходять до місцевого суду, він не вирішує (як було раніше за ЦПК 1963 р.) питання прийняти скаргу чи відмовити у її прийнятті, він діє як кур'єр — отримує скаргу і надсилає її до апеляційної інстанції. Суд першої інстанції зобов'язаний це зробити після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а апеляційні скарги, що надійшли після цього, направляються до апеляційного суду не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження. А суд апеляційної інстанції вже визначається з прийняттям апеляційної скарги до розгляду (перевіряє відповідність скарги за формою і змістом вимогам ЦПК, вирішує питання щодо пропуску строку на оскарження тощо). Отже, суд першої інстанції вже не вирішує питання про дотримання форми та змісту скарги і не приймає залежно від цього рішення про її направлення до апеляційного суду або повернення суб'єктові звернення, що, безумовно, примусить суд першої інстанції відповідальніше ставитися до постановлення рішення у справі, а також зробить реальнішим його перегляд у апеляційному порядку.