ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 4965/7/15-1117 від 17.04.2001

( Лист  не  застосовується   на   підставі   Листа  ДПА
  N 6847/7/15-1117|3565/6/15-1116 ( v6847225-01 ) від 25.05.2001 )


         Про деякі операції з купівлі-продажу товарів із
                      застосуванням векселів



     Державна податкова   адміністрація  України  розглянула  лист
<...> і повідомляє.
     Відповідно до  пункту  1  частини  II  Правил  виготовлення і
використання вексельних бланків,  затверджених постановою Кабінету
Міністрів   України і  Національного банку України від 10.09.92 р.
N 528 ( 528-92-п ),  векселі можуть видаватися лише для оплати  за
поставлену  продукцію,  виконані  роботи  та  надані  послуги,  за
винятком векселів  Мінфіну,  Національного  банку  та  комерційних
банків України.
     Таким чином,  першою  подією  для збільшення валових витрат у
емітента простого векселя - покупця товару,  згідно із  підпунктом
11.2.1  пункту  11.2     статті  11 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94  (  334/94-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств",
зі змінами     та     доповненнями       (далі - Закон N 283/97-ВР
( 283/97-ВР  ),  буде  оприбуткування  товарів (робіт,  послуг) за
ціною, визначеною договором купівлі-продажу.
     У підпункті  4.2.10    пункту 4.2 статті 4 Закону N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) та у пункті 4.8    статті  4    Закону України   від
03.04.97 р.  N  168/97-ВР  (  168/97-ВР  )  "Про податок на додану
вартість", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N  168/97-ВР),
емісія   простого   векселя   розглядається  як  забезпечення  або
підтвердження заборгованості боржника - емітента векселя  (покупця
товарів)   перед   кредитором   (продавцем   товарів).  При  цьому
номінальна вартість простого векселя,  узятого кредитором на облік
від покупця товарів,  не включається до валових доходів кредитора,
тобто не відображається в  податковому  обліку  продавця  товарів.
Якщо  вексель  передбачає  сплату  боржником  процентів,  то  лише
нарахування (одержання) власником векселя процентів включається до
його валових доходів на підставі підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті
4 Закону N 283/97-ВР ( 283/97-ВР )  та  збільшує  базу  обкладення
податком на додану вартість на підставі пункту 4.8 статті 4 Закону
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ).
     Відповідно до статті  40 Уніфікованого закону  про  переказні
векселі та прості векселі ( 995_009 ) (далі - Уніфікований  закон)
держатель  переказного  векселя  не  може бути примушений прийняти
платіж за ним до  настання  строку  платежу.  Трасат  (особа,  яка
повинна   платити  за  пред'явленим  до  платежу  векселем),  який
здійснює платіж до настання строку  платежу,  робить  це  на  свій
власний страх і ризик.
     Статтею 77 Уніфікованого закону ( 995_009 )  встановлено,  що
статті 38 - 42 цього Закону застосовуються і до простого векселя.
     Добровільна згода власника простого  векселя  прийняти  меншу
суму платежу за векселем, тобто з урахуванням дисконту, не зменшує
його валових доходів та податкових зобов'язань з податку на додану
вартість  від  операцій  з  продажу  товарів (робіт,  послуг),  на
договірну вартість яких і  було ним одержано простий  вексель  від
покупця (векселедавця).
     Ураховуючи вищезазначене, при продажу товарів (робіт, послуг)
під забезпечення боргових зобов'язань покупця векселем дисконт або
інші  знижки  з  номіналу  такого  векселя  на  валові  доходи  та
податкові зобов'язання з податку на додану вартість продавця таких
товарів не впливають.
     Що стосується  придбання  товарів  (робіт,  послуг) покупцем,
який видав продавцю на підтвердження своєї заборгованості  простий
вексель,  то  такі  операції відображаються в податковому обліку з
урахуванням положень пункту 5.1 статті  5, підпункту 11.2.1 пункту
11.2 статті 11 Закону N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) та підпункту 7.4.1
пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ).
     Відповідно    до  пункту  5.1  статті  5  Закону  N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) валові витрати - це сума  будь-яких витрат  платника
податку   у  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній  формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг), які
придбаваються  (виготовляються)  таким  платником  податку  для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
     Підпунктом   7.4.1  пункту  7.4  статті  7 Закону N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) визначено,  що  податковий  кредит  звітного  періоду
складається  із  сум  податків,  сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів  (робіт,
послуг),  вартість  яких  відноситься  до  складу  валових  витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних  активів,
що підлягають амортизації.
     Якщо компенсація  вартості  товарів,  тобто  сума   погашення
векселя,  виявляється  меншою,  ніж  номінальна вартість векселя у
зв'язку з тим,  що держатель векселя погодився прийняти платіж  за
меншою  сумою до настання строку платежу за векселем,  то покупець
товарів - векселедавець зобов'язаний зменшити  валові  витрати  на
придбання  товарів  до  суми  такого  платежу  у  період,  на який
припадає здійснення такого платежу.
     Вищенаведене зменшення    валових    витрат    призведе    до
необхідності  зменшити суму податкового кредиту,  виникнення якого
було  пов'язане із придбанням товарів,  вартість яких компенсована
меншою сумою, ніж договірна.

 Заступник Голови                                       Г.Оперенко

 "Баланс",
 N 18, 1 травня 2001 р.