ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                 10.11.2006  N 12816/6/16-1515-26


                Щодо окремих питань оподаткування


                             (Витяг)

     Державна податкова  адміністрація  України  <...>  розглянула
лист <...> щодо окремих питань оподаткування і повідомляє.

     1. Щодо  можливості отримання права на формування податкового
кредиту на підставі прибуткового касового ордера,  який не містить
індивідуального  податкового  номера  і  суми  податку  на  додану
вартість, але продавець уніс такі дані від руки.
     Відповідно до  підпункту  7.2.6  пункту  7.2  статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР  )  підставою
для  нарахування  податкового  кредиту  є податкова накладна,  яка
видається платником податку,  який поставляє товари (послуги),  на
вимогу їх отримувача.
     Як виняток  з  цього  правила   підставою   для   нарахування
податкового  кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з
розрахунками   картками   платіжних   систем,   банківськими   або
персональними   чеками   у   межах  граничної  суми,  установленої
Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним
чином оформлений  товарний  чек,  інший платіжний чи розрахунковий
документ,  що підтверджує  прийняття  платежу  постачальником  від
отримувача  таких  товарів (послуг),  з визначенням загальної суми
такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
     Також підставою   для  нарахування  податкового  кредиту  без
отримання податкової накладної також є,  зокрема, касові чеки, які
містять   суму   поставлених   товарів   (послуг),  загальну  суму
нарахованого податку (з визначенням фіскального  номера,  але  без
визначення  податкового  номера постачальника).  При цьому з метою
такого нарахування загальна сума поставлених товарів  (послуг)  не
може  перевищувати  200 гривень за день (без урахування податку на
додану вартість).
     Відповідно до  Закону  України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування
та   послуг  (  265/95-ВР  )  розрахунковий  документ  -  документ
установленої  форми  та  змісту  (касовий   чек,   товарний   чек,
розрахункова  квитанція,  проїзний документ тощо),  що підтверджує
факт  продажу  (повернення)  товарів,  надання  послуг,  отримання
(повернення)    коштів,    купівлі-продажу    іноземної    валюти,
надрукований   у   випадках,   передбачених   цим    Законом,    і
зареєстрованим  у встановленому порядку реєстратором розрахункових
операцій або заповнений вручну.  Згідно з визначенням,  наданим  у
Положенні  про  ведення  касових  операцій у національній валюті в
Україні  (затверджено  постановою  Правління  Національного  банку
України  від 15 грудня 2004 року N 637 ( z0040-05 ) (зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р.  за  N  40/10320),
касовий  ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий
касовий ордер),  що  застосовується  для   оформлення   надходжень
(видачі) готівки з каси.
     Форма прибуткового  касового   ордера   установлена   наказом
Міністерства  статистики України від 15.02.96 N 51 ( v0051202-96 )
"Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій"
і застосовується  для  оформлення  надходження  грошей до каси при
обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки,  так
і без неї.
     Виписується в одному примірнику  працівником  бухгалтерії  та
підписується   головним   бухгалтером   або   особою,  яка  на  те
уповноважена.  Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші,
а  ордер  залишається  в касі та реєструється в Журналі реєстрації
прибуткових та видаткових касових документів.
     Ураховуючи зазначене,  а  також  те,  що  форма  прибуткового
касового ордера не передбачає  визначення  в  ній  загальної  суми
податку та   податкового   номера   постачальника,  то  зазначений
документ не може бути підставою для формування податкового кредиту
з податку на додану вартість.

     <...>

     6. Щодо  формування балансової вартості імпортованих основних
фондів.
     Витрати, понесені  (нараховані) платником податку в іноземній
валюті протягом звітного періоду у зв'язку  з  придбанням  товарів
(робіт,  послуг),  вартість  яких  відноситься  до  валових витрат
такого платника податку,  визначаються в сумі,  що має дорівнювати
балансовій  вартості  такої іноземної валюти,  визначеної згідно з
положеннями підпунктів 7.3.1,  7.3.4,  7.3.6  цієї  статті,  і  не
підлягають  перерахуванню  у  зв'язку  зі  зміною  обмінного курсу
гривні протягом такого звітного періоду (підпункт 7.3.2 пункту 7.3
статті 7 Закону про оподаткування прибутку ( 334/94-ВР ).

     <...>

 Заступник голови                                         Л.Боєнко