12.11.2003 р. правління Національного банку України затвердило Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах №492, якою визначило, що місцезнаходженням (місцем проживання) власника рахунку—суб'єкта господарювання вважається місцезнаходження (місце проживання), зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію. Місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта господарювання, зазначене в картці зі зразками підписів і відбитка печатки (картці зі зразками підписів), має відповідати місцезнаходженню (місцю проживання), наведеному в свідоцтві про державну реєстрацію.
А тому, у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) власник рахунку — суб'єкт господарювання в місячний строк від дня отримання нового свідоцтва про державну реєстрацію зобов'язаний подати до банку копію цього свідоцтва, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально. Копії нового свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчені органом, що його видав, або нотаріально, у такий самий строк подаються до банків, у яких відкрито рахунки відокремлених підрозділів цієї юридичної особи.
У разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання, що пов'язане зі зміною адміністративного району (міста), цей клієнт додатково в місячний строк після зняття з обліку органом державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням має подати копію нового документа, що підтверджує взяття його на облік органом державної податкової служби за новим місцезнаходженням, засвідчену органом, який видав документ, або нотаріально. У разі пред'явлення клієнтом оригіналу цього документа уповноважений працівник банку робить його копію і засвідчує її своїм підписом як таку, що відповідає оригіналу, а оригінал документа повертає клієнту.
На підставі поданих документів уносяться відповідні зміни до картки зі зразками підписів і відбитка печатки (картки зі зразками підписів) або видається нова картка.