Відповідно до ч.1 ст.33 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.
Із цього правила згідно з ч.2 ст.33 КЗпП є лише один виняток: власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Але переведення буде правомірним тільки у разі дотримання сукупності наступних умов:
така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я;
строк тимчасового преведення не перевищує один місяць;
оплата праці за виконану роботу має бути не нижчою ніж середній заробіток працівника за його попередньою роботою.
Проте навіть при виникненні надзвичайних обставин забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їхньої згоди.
Також слід звернути увагу на те, що тимчасове переведення працівника без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, є можливим у випадку не будь-якої виробничої аварії, а лише для відвернення або ліквідації таких виробничих аварій, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.
У разі простою працівники можуть переводитися за їхньою згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на термін до одного місяця.
Документальне оформлення переведення працівника починається з видання наказу, з яким працівника ознайомлюють під розписку. У наказі зазначаються посада, з якої переводиться працівник, перелік компенсаційних виплат і порядок їхньої виплати.