Чи повинні враховуватися інтереси (згода) сусідів-власників суміжних квартир при переведенні жилих приміщень у нежилі у дев'ятиповерховому будинку із влаштуванням на першому поверсі магазину непродовольчих товарів?
Згідно з чинним Житловим кодексом Української РСР (далі — ЖК) житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян. На сьогодні можливість переведення жилих приміщень у нежилі передбачена статтями 7, 8 ЖК. Як визначено у Законі "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 р. № 2866-Ш, нежиле приміщення — це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Відповідно до ст. 8 ЖК переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. Переобладнання житлових приміщень для використання їх в інших цілях проводиться в разі визначення їх непридатними для проживання з подальшим переведенням їх в нежилі, що регулюється ст. 8 ЖК та постановою Ради Міністрів УРСР "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання" від 26.04.1984 р. № 189. Згідно з будівельними нормами і правилами такі приміщення (приміщення громадського призначення) можуть бути розміщені в житлових будинках на першому, другому та цокольному поверхах і повинні мати входи і евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку та використовуватися за призначенням.
Таким чином, приміщення може бути переведено рішенням органу влади у нежиле на підставі відповідного обстеження, що має бути підтвердженим документально.
Відповідно до ст. 10 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 р. №2482-ХІІ власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї тощо) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними власники квартир (будинків) можуть створювати товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир і будинків. У багатоквартирному будинку, квартири якого не повністю приватизовані, між товариством (об'єднанням) індивідуальних власників квартир і власниками неприватизованих квартир укладається угода про спільне володіння будинком та дольову участь у витратах на його утримання.
Відповідно до ст. 26 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об'єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу. За необхідності може бути здійснене переведення приміщення у нежиле на термін дії договору оренди або постійно у порядку, встановленому законодавством.
Не допускається передача в оренду жилого чи нежилого приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтересам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень.
Отже, приміщення, розташовані в жилих будинках, можуть використовуватися для влаштування офісних приміщень та інших приміщень господарського призначення (магазинів, косметичних салонів, перукарень, майстерень тощо) без дозволу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку тільки в тому разі, якщо договір було укладено до створення такого товариства. В усіх інших випадках — за погодженням з товариством співвласників багатоквартирного будинку.
У разі якщо такого товариства не створено, необхідність погодження влаштування офісного приміщення з власниками квартир багатоквартирного будинку чинним законодавством не передбачено. Але, враховуючи вимоги законів "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Про власність", Цивільного кодексу щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке знаходиться у спільній частковій власності, за згодою всіх учасників володіння цим майном, у випадку, коли в житловому будинку є приватизовані квартири, при переобладнанні приміщень такого будинку під офіси, торговельні організації тощо з використанням місць загального користування будинку необхідна згода власників приватизованих квартир.