На відпустку якої тривалості має право інвалід?
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону "Про відпустки" 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі - Закон) інвалідам І та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю ЗО календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів. Щорічну відпустку повної тривалості може бути надано інваліду за його бажанням у зручний для нього час.
Право працівника на щорічну основну і додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає, як правило, після закінчення шести місяців безперервної роботи на відповідному підприємстві. Однак відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону
працівнику-інваліду за його бажанням щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи на цьому підприємстві може бути надано до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи в зручний для нього час.
Крім того, згідно зі ст. 25 Закону за бажанням працівника-інваліда йому може бути надано відпустку без збереження заробітної плати. Причому така відпустка надається в обов'язковому порядку, тобто власник зобов'язаний її надати у час, визначений самим працівником-інвалідом. Тривалість такої відпустки для інвалідів НІ групи становить до 30 календарних днів щорічно, для інвалідів І і II груп — до 60 календарних днів щорічно.
Окремо слід сказати про право на відпустку працівників-інвалідів із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (І категорія). Для таких інвалідів на підставі п. 22 ст. 20 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ передбачено надання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.
Треба також зауважити, що згідно з п. 5 ст. 34 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV передбачено, що працівнику, який став інвалідом унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, безкоштовно за медичними показаннями надається путівка для санаторно-курортного лікування. Якщо такий працівник до отримання путівки використав щорічну відпустку, роботодавець надає йому додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньомісячної заробітної плати, яку працівник мав до ушкодження здоров'я, або заробітної плати, що склалася перед відпусткою (за вибором працівника).