Чи потрібно оплачувати роботу у вихідні дні, якщо працівник повертається з відрядження у неділю?
Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Але якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку. Статтею 121 КЗпП встановлено, що працівники, направлені у відрядження, мають право на відшкодування витрат і отримання інших компенсацій у зв'язку з відрядженнями: оплату проїзду, добових і витрати по найму житла в порядку і розмірах, встановлених законодавством. За працівником, що відбуває у відрядження, протягом усього періоду відрядження зберігається середній заробіток.
Проте якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові та неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 1.1 Інструкції про відрядження передбачено, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням:
пункту призначення;
найменування підприємства, на яке направляється працівник;
строку і мети відрядження, у т. ч. для роботи у вихідні дні. Згідно зі ст. 72 КЗп-П робота у вихідний день може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі, але спосіб компенсації визначається за погодженням сторін.
Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами, визначеними у ст. 107 КЗпП, а саме:
відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, -у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний день.
А отже, якщо працівник повертається з відрядження у неділю, оплачувати йому роботу у вихідні не потрібно. Законодавством надається право на інший день відпочинку.
Разом з цим, якщо працівника направляли у відрядження спеціально для роботи у вихідні або святкові та неробочі дні, то робота у вихідний день йому може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.