Угода між Урядом України та Урядом Туніської Республіки про регулярне повітряне сполучення Дата підписання: 07.12.1993 Дата набуття чинності: 25.08.1994 Уряд України та Уряд Туніської Республіки, надалі іменовані "Договірні Сторони", будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), відкритої для підписання в м. Чикаго 7 грудня 1944 року, бажаючи укласти Угоду з метою встановлення регулярного повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами, погодились про таке: Стаття 1. Визначення 1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають: a) "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), відкриту для підписання в м. Чикаго 7 грудня 1944 року та містить будь-який Додаток ( 995_655 ), прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції згідно з її Статтями 90 та 94, оскільки ці Додатки та поправки прийняті обома Договірними Сторонами; b) "авіаційні влади" щодо України означає Міністерство транспорту України, а щодо Туніської Республіки - Міністерство транспорту Тунісу, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати функції, які в цей час виконуються згаданими владами; c) "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та отримало дозвіл відповідно до положень Статті 3 цієї Угоди; d) "територія", "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення відповідно до Статей 2 та 96 Конвенції ( 995_038 ); e) "тариф" означає ціни, які сплачуються за перевезення пасажирів і вантажу, та умови, згідно з якими ціни застосовуються, включаючи ціни й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, але за винятком винагороди й умов стосовно перевезення пошти. 2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину. 3. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, вказані в цій Угоді, з метою встановлення регулярних міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, вказаних у Додатку до неї (надалі іменуються відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути"). Стаття 2. Надання прав 1. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах буде користуватися такими правами: a) здійснювати політ без посадки через територію іншої Договірної Сторони; b) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території іншої Договірної Сторони; c) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, вказаних у Додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт та/або зняття міжнародного комерційного завантаження - пасажирів, вантажу і пошти. 2. Вказане в пункті 1 цієї Статті не буде розглядатися як право призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони приймати на борт пасажирів, вантаж та пошту для перевезення за винагороду чи на умовах оренди між пунктами на території іншої Договірної Сторони. 3. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти перетину державних кордонів будуть встановлені кожною з Договірних Сторін на своїй території. 4. Технічні і комерційні питання стосовно експлуатації повітряних суден та перевезень пасажирів, вантажу та пошти по договірних лініях, та всі питання щодо комерційного співробітництва, а саме, розкладу, частоти польотів, типів повітряних суден, наземного технічного обслуговування повітряних суден та процедур фінансових розрахунків будуть вирішуватися за погодженням між призначеними авіапідприємствами і повинні подаватися для затвердження авіаційним владам обох Договірних Сторін. 5. Розклади польотів по договірних лініях повинні подаватися для затвердження авіаційним владам обох Договірних Сторін не менш ніж за тридцять (30) днів до запропонованої дати їх введення. В окремих випадках цей строк може бути скорочено за згодою згаданих влад. Стаття 3. Призначення авіапідприємств 1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону. 2. Після одержання такого призначення інша Договірна Сторона відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на виконання польотів. 3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно та обґрунтовано застосовуються такими владами при здійсненні міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції ( 995_038 ). 4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказаного в пункті 2 цієї Статті, або встановити такі умови, які може вважати необхідними при користуванні призначеним авіапідприємством правами, вказаними в Статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, що призначає авіапідприємство, або її громадянам. 5. Коли авіапідприємство таким чином призначене та отримало дозвіл, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній, на які воно призначене, за умови, що тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 10 цієї Угоди, введені в дію на таких лініях. Стаття 4. Скасування або тимчасове припинення прав 1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, правами, вказаними в Статті 2 цієї Угоди, або встановити такі умови, які вона може вважати необхідними при користуванні цими правами: a) у будь-якому випадку, коли вона не має задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над згаданим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, або її громадянам; або b) у випадку, коли згадане авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права; або c) у випадку, коли авіапідприємство іншим чином не може здійснювати експлуатацію відповідно до умов, передбачених цією Угодою. 2. Якщо негайне скасування, тимчасове припинення або встановлення умов, вказаних у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів та правил, такі права будуть використані лише після консультації з іншою Договірною Стороною. Такі консультації повинні розпочатися протягом шістдесяти (60) днів від дати одержання запиту. Стаття 5. Визнання посвідчень та свідоцтв 1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією з Договірних Сторін та строк дії яких не вичерпаний, будуть визнані дійсними іншою Договірною Стороною за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, дорівнюють або перевищують мінімальні стандарти, які встановлені або можуть встановлюватися час від часу згідно з Конвенцією ( 995_038 ). 2. Кожна Договірна Сторона, однак, при польотах над своєю власною територією залишає за собою право відмовити у визнанні дійсними посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих її власним громадянам чи визнаних дійсними іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою. Стаття 6. Застосовність законів та правил 1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, що регулюють вхід на її територію, перебування в її межах та вихід з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або експлуатацію і навігацію таких повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною. 2. Закони та правила однієї Договірної Сторони щодо прибуття до її території, перебування в її межах та відправлення з неї пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, зокрема, формальності щодо паспортних, митних, валютних та санітарних заходів будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування у межах згаданої території. Стаття 7. Збори за користування Будь-які збори за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні й інші засоби та послуги, а також будь-які збори за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку та послугами, будуть стягуватися відповідно до ставок та тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною, і не будуть вище тих, які б сплачувалися її власним призначеним авіапідприємством. Стаття 8. Пряме транзитне сполучення Пасажири, багаж та вантаж прямого транзиту через територію однієї Договірної Сторони, які не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, будуть підлягати лише спрощеному контролю, за винятком заходів з безпеки для запобігання насильству, повітряному піратству та контрабанді наркотиків. Стаття 9. Регулювання ємності 1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін буде надана справедлива та рівна можливість експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах. 2. На будь-якому встановленому маршруті ємність, що надається призначеними авіапідприємствами однієї Договірної Сторони, а також ємність, що надається призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони, повинна встановлюватися таким чином, щоб бути обґрунтовано пов'язаною з суспільними потребами в повітряних перевезеннях по цьому маршруту. 3. Під час експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які останнє здійснює за цими ж маршрутами або їх частинами. 4. Договірні лінії, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін будуть відповідати суспільним потребам у перевезеннях по встановлених маршрутах, та кожне призначене авіапідприємство матиме головною метою надання такої ємності, яка при розумному коефіцієнті комерційного завантаження відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу і пошти між територіями обох Договірних Сторін. 5. Право таких авіапідприємств перевозити комерційне завантаження між пунктами встановлених маршрутів, розташованих на території іншої Договірної Сторони, та пунктами в третіх країнах може бути використано в інтересах упорядкованого розвитку міжнародного повітряного транспорту таким чином, щоб ємність залежала від: a) потреб у перевезеннях до території Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство, та з неї; b) потреб у перевезеннях зони, через яку проходять договірні лінії, з урахуванням місцевих та регіональних повітряних сполучень; та c) потреб у транзитних перевезеннях авіапідприємств. Стаття 10. Тарифи 1. Тарифи на будь-якій договірній лінії будуть встановлюватися на розумних рівнях з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи собівартість експлуатації, помірний прибуток, характеристики авіалінії (такі, як показники швидкості та комфорту) та тарифи, встановлені іншими авіапідприємствами. Ці тарифи будуть встановлені відповідно до нижченаведених положень цієї Статті. 2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, бути погоджені між відповідними призначеними авіапідприємствами по кожному з встановлених маршрутів з використанням консультації з іншими авіапідприємствами, які експлуатують цей маршрут або його частину. Таке погодження буде, якщо це можливо, досягнуто шляхом використання механізму фіксованої ставки ІАТА. Погоджені таким чином тарифи будуть підлягати затвердженню авіаційними владами Договірних Сторін не менш ніж за шістдесят (60) днів до запропонованої дати їх введення. В окремих випадках цей період може бути скорочено за згодою згаданих влад. 3. Якщо призначені авіапідприємства не можуть погодитися щодо будь-якого з цих тарифів, або якщо з будь-якої іншої причини тариф не може бути погоджений відповідно до положень пункту 2 цієї Статті, авіаційні влади Договірних Сторін будуть намагатися встановити тариф за взаємною згодою. 4. Якщо авіаційні влади не можуть погодитися щодо затвердження будь-якого тарифу, поданого їм згідно з пунктом 2 цієї Статті, або з встановленням тарифу згідно з пунктом 3, спір буде врегульовано відповідно до положень Статті 17 цієї Угоди. 5. Жоден тариф не буде введено в дію, якщо авіаційні влади будь-якої Договірної Сторони не затвердили його. 6. Встановлені тарифи будуть залишатися в дії доти, доки не будуть встановлені нові тарифи відповідно до положень цієї Статті. Стаття 11. Мита та інші подібні збори 1. Повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також їх комплектне обладнання, запаси палива та мастильних матеріалів, бортові запаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту такого повітряного судна, будуть звільнені від сплати всіх мит, податків та інших подібних зборів по прибутті на територію іншої Договірної Сторони за умови, що таке обладнання та запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їх вивозу у зворотньому напрямку. 2. Також будуть звільнені від сплати таких мит, податків та зборів, за винятком зборів за надане обслуговування: a) бортові запаси, що прийняті на території однієї Договірної Сторони в межах лімітів, встановлених компетентними службами згаданої Договірної Сторони, та призначені для використання на борту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони; та b) запасні частини та обладнання, ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування або ремонту повітряних суден, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони; та c) паливо та мастильні матеріали, які призначені для використання при експлуатації договірних ліній повітряним судном призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, навіть якщо ці запаси використовуються на частині маршруту у межах території іншої Договірної Сторони, де вони прийняті на борт. 3. До матеріалів, вказаних в пункті 2 цієї Статті вище, може бути висунута вимога зберігання їх під митним наглядом або контролем. 4. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали, запаси та запасні частини, які знаходяться на борту повітряного судна, що експлуатується призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних служб цієї території. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом згаданих служб доти, доки вони не будуть вивезені у зворотному напрямку або не отримають іншого призначення згідно з митними правилами. 5. Багаж та вантаж прямого транзиту будуть звільнені від сплати мит та інших подібних податків. 6. Необхідні документи призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони включаючи авіаквитки, авіавантажні накладні, а також рекламні матеріали будуть звільнені від сплати всіх мит та податків на території іншої Договірної Сторони. Стаття 12. Переказ прибутків 1. Призначене авіапідприємство(а) однієї Договірної Сторони буде вільно продавати авіатранспортні перевезення на території іншої Договірної Сторони за місцеву чи будь-яку вільно конвертовану валюту безпосередньо або через агентів з необхідними повноваженнями та з дотриманням відповідних національних законів і правил цієї іншої Договірної Сторони. 2. Кожна Договірна Сторона надасть призначеному авіапідприємству(ам) іншої Договірної Сторони право переказувати у будь-яких вільно конвертованих валютах відповідно до чинних правил валютного обміну перевищення доходів, отриманих згаданим авіапідприємством у зв'язку з експлуатацією договірних ліній, над видатками. 3. Якщо одна з Договірних Сторін встановлює обмеження на переказ перевищення доходів, отриманих призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони, остання також матиме право встановити подібні обмеження щодо призначеного авіапідприємства першої Договірної Сторони. Стаття 13. Встановлення представництв авіапідприємств 1. З метою забезпечення експлуатації договірних ліній призначеному авіапідприємству Договірної Сторони буде надано право утримувати свої представництва на території іншої Договірної Сторони з необхідним адміністративним, комерційним та технічним персоналом. 2. Чисельність персоналу буде погоджена міжавіаційними владами обох Договірних Сторін. Стаття 14. Авіаційна безпека 1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями з міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання складає невід'ємну частину цієї Угоди. Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав та зобов'язань згідно з міжнародним правом, Договірні Сторони будуть діяти відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року ( 995_244 ), Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року ( 995_167 ), Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року ( 995_165 ), або будь-якої іншої конвенції з авіаційної безпеки, учасниками якої будуть обидві Договірні Сторони. 2. Договірні Сторони будуть подавати за проханням усю необхідну допомогу одна одній для запобігання незаконному захопленню повітряного судна та іншим протиправним діям, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та екіпажів, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації. 3. Договірні Сторони будуть діяти відповідно до положень з авіаційної безпеки та технічних вимог, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як Додатки ( 995_655 ) до Конвенції ( 995_038 ), у тій мірі, у якій такі положення та вимоги застосовні до Договірних Сторін; вони будуть вимагати, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих ними, та експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються чи мають основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти аеропортів на їх території діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки. 4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що інша Договірна Сторона може вимагати від таких експлуатантів повітряних суден додержання зазначених у пункті 3 вище положень з авіаційної безпеки, котрі передбачені іншою Договірною Стороною щодо входу на її територію, виходу з неї або перебування в її межах. Кожна Договірна Сторона забезпечить вживання необхідних заходів в межах її території для захисту повітряних суден та огляду пасажирів, екіпажів, поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів перед та під час посадки чи навантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне будь-яке прохання від іншої Договірної Сторони щодо вживання спеціальних заходів безпеки у випадку конкретної загрози. 5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільного повітряного судна, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки повітряних суден, їх пасажирів та екіпажів, аеропортів та аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони подаватимуть допомогу одна одній шляхом полегшення зв'язку та вживання відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне усунення таких дій чи загрози дій. Стаття 15. Консультації Час від часу між авіаційними владами Договірних Сторін будуть проводитися консультації для забезпечення тісного співробітництва з усіх питань щодо виконання цієї Угоди. Стаття 16. Надання статистичних даних 1. Авіаційні влади кожної Договірної Сторони будуть надавати авіаційним владам іншої Договірної Сторони за їх запитом періодичні та інші статистичні дані. 2. Такі дані повинні включати всю інформацію, яка є обґрунтовано необхідною для визначення обсягу перевезень, здійснених авіапідприємством по договірних лініях, та інформацію по пунктах відправлення та призначення таких перевезень. Стаття 17. Врегулювання спорів 1. Якщо між Договірними Сторонами виникає будь-який спір щодо тлумачення чи застосування цієї Угоди, Договірні Сторони, у першу чергу, будуть намагатися врегулювати його шляхом переговорів. 2. Якщо Договірні Сторони не можуть досягти врегулювання спору шляхом переговорів, вони можуть домовитись про передачу права вирішення спору будь-якій особі чи органу, або спір може бути за проханням будь-якої Договірної Сторони винесений на розгляд арбітражу в складі трьох арбітрів, по одному призначає кожна Договірна Сторона і третій призначається цими двома призначеними. Кожна з Договірних Сторін призначить арбітра протягом шістдесяти днів з дати одержання по дипломатичних каналах будь-якою Договірною Стороною від іншої повідомлення з проханням арбітражного врегулювання спору, а третього арбітра буде призначено протягом наступних тридцяти днів. Якщо будь-яка з Договірних Сторін не може призначити арбітра протягом встановленого періоду, або якщо третього арбітра не призначено протягом встановленого періоду, Президент Ради Міжнародної організації цивільної авіації може за проханням будь-якої Договірної Сторони призначити арбітра чи арбітрів, як того потребує справа. Якщо Президент є громадянином однієї з Договірних Сторін або іншим чином не може виконати цю функцію, його заступник може зробити необхідні призначення. У будь-якому випадку третій арбітр повинен бути громадянином третьої держави та буде діяти як президент арбітражного органу. 3. Договірні Сторони зобов'язуються виконати будь-яке рішення, прийняте згідно з пунктом 2 цієї Статті. Стаття 18. Поправка Якщо одна з Договірних Сторін бажає змінити положення цієї Угоди, вона може запитати консультації між авіаційними владами обох Договірних Сторін щодо запропонованого внесення змін. Така консультація повинна розпочатися протягом шістдесяти (60) днів від дати отримання запиту, якщо тільки авіаційні влади Договірних Сторін не домовляються про подовження цього періоду. Будь-які поправки, погоджені таким чином, набудуть чинності після їх підтвердження обміном нотами по дипломатичних каналах. Будь-які поправки щодо Додатку можуть бути внесені шляхом прямого погодження між авіаційними владами Договірних Сторін та набудуть чинності після їх підтвердження обміном дипломатичними нотами. Стаття 19. Реєстрація Ця Угода та будь-які наступні поправки до неї будуть зареєстровані в Міжнародній організації цивільної авіації. Стаття 20. Втрата чинності 1. Ця Угода буде укладена на невизначений період. 2. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час надіслати по дипломатичних каналах іншій Договірній Стороні повідомлення про своє рішення припинити чинність цієї Угоди. Таке повідомлення буде одночасно надіслано до Міжнародної організації цивільної авіації. Якщо таке повідомлення надіслано, ця Угода втратить чинність через дванадцять місяців від дня, коли повідомлення було одержано іншою Договірною Стороною, якщо тільки повідомлення про втрату чинності не відкликано за погодженням до закінчення цього строку. Якщо відсутнє підтвердження про одержання іншою Договірною Стороною повідомлення, воно буде вважатися одержаним через чотирнадцять днів після отримання повідомлення Міжнародною організацією цивільної авіації. Стаття 21. Набуття чинності Ця Угода набуває чинності з дати, коли Договірні Сторони повідомляють одна одну шляхом обміну дипломатичними нотами про виконання своїх відповідних конституційних процедур щодо набуття чинності. Вчинено в м. Тунісі 7 грудня 1993 року, у двох примірниках, кожний українською, арабською, та англійською мовами, усі тексти мають однакову силу. У разі розбіжностей у тлумаченні текст англійською мовою буде переважати. За Уряд За Уряд України Туніської Республіки (підпис) (підпис)