Апеляційною заявою є, відповідно до змісту ч.2 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), процесуальний документ, що посвідчує намір апеляційного оскарження, в якому мають бути зазначені: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження; рішення або ухвала, що оскаржуються. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів від -дня проголошення рішення (ч.1 ст. 294 ЦПК). Сама ж апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна заява та скарга відповідно до ст.296 ЦПК подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (тобто скаргу, яку буде розглядати апеляційний суд, фактично подають до суду першої інстанції). Але незважаючи на те, що апеляційні скарги надходять до місцевого суду, він не вирішує питання щодо прийняття скарги чи відмови у її прийнятті. Суд першої інстанції зобов'язаний це зробити після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, направляються до апеляційного суду не' пізніше наступного робочого-дня після їхнього надходження. А суд апеляційної інстанції вже визначається з прийняттям апеляційної скарги до розгляду (перевіряє відповідність скарги за формою і змістом вимогам ЦПК, вирішує питання щодо пропуску строку на оскарження тощо). Отже, суд першої інстанції не вирішує питання про дотримання форми та змісту скарги і не приймає залежно від цього рішення про її направлення до апеляційного суду або повернення суб'єктові звернення.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова
газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 1/2007