Відповідно до ст.149 Кримінального кодексу України (далі — КК) за торгівлю людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а також за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі.
Об'єктивна сторона цього злочину може полягати: безпосередньо у самій торгівлі людьми; у здійсненні іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина; у вербуванні, переміщенні, переховуванні, передачі або одержанні людини. При цьому під торгівлею людьми треба розуміти передачу людини однією особою іншій особі за певну грошову суму. Здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, передбачає випадки передачі людини іншій особі за матеріальну винагороду.
Переміщенням людини є зміна її місцеперебування (наприклад, «доставка» її покупцеві чи посереднику). Переховування людини означає укриття її в місцях, які утруднюють або унеможливлюють встановлення її дійсного місцезнаходження. Передачею людини є вчинення дій, пов'язаних з наданням її у фактичну власність іншої особи для наступного використання, а одержанням — отримання людини та встановлення над нею фактичного володіння.
Будь-яка із зазначених форм злочину, який у вітчизняному кримінальному законодавстві має загальну назву «торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини», утворює закінчений злочин. Але при цьому мають бути наявними всі обов'язкові ознаки його складу. Для притягнення до кримінальної відповідальності такі дії винного, як вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини обов'язково мають здійснюватися шляхом використання обману (тобто таким чином, що жертва злочину вводиться в оману щодо дійсного стану речей — наприклад, унаслідок повідомлення їй неправдивих відомостей чи замовчування справжніх), шантажу.
Покаранням за здійснення торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини є позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Проте такою є кримінальна відповідальність за, так би мовити, звичайний, некваліфікований вид злочину. Строк, на який винного може бути позбавлено волі відповідно до кримінального законодавства України, збільшується за наявності кваліфікуючих ознак злочину. Так, згідно з ч.2 ст. 149 КК дії, передбачені у ч.1 ст. 149 КК, вчинені щодо неповнолітньої особи або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Як відомо, неповнолітньою вважають фізичну особу, яка не досягла вісімнадцяти років, відтак дії винного мають кваліфікуватися за ч.2 ст. 149 КК, якщо торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини були вчинені до моменту досягнення жертвою злочину такого віку.
Злочин вважається вчиненим щодо кількох осіб, якщо потерпілими є дві або більше особи (незалежно від їхнього віку, фізичних даних та інших ознак).
Повторним є вчинення злочину як щодо однієї і тієї ж особи, так і щодо кількох осіб у різний час.
Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини за попередньою змовою групою осіб передбачає участь у вчиненні злочину двох і більше осіб, де кожна особа повинна повністю або частково виконувати передбачені складом злочину дії, тобто бути співзиконавцем злочину.
Усі учасники групи повинні вступити у злочинну змову за попередньою домовленістю, тобто до початку вчинення злочину. Оскільки торгівля завжди здійснюється за домовленістю принаймні двох осіб (продавця і покупця), то для кваліфікації за цією ознакою необхідно встановити, що хоча б з однієї сторони угоди бере участь група осіб, котрі діють за попередньою змовою. У випадку вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб із розподілом ролей, злочин кваліфікується за ч.2 ст. 149 КК із посиланням на відповідну частину ст. 27 КК.
Торгівля людьми із використанням службового становища має місце тоді, коли її здійснила службова особа (тобто особа, яка постійно чи тимчасозо здійснює функції представників влади, обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків або виконує такі обов'язки за спеціальним повноваженням), використовуючи надані їй права чи повноваження. Такі дії також повністю охоплюються ч.2 ст. 149 КК.
У ч. 3 ст. 149 КК встановлено відповідальність за особливо кваліфіковані види злочину. Це такі випадки, коли торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини вчинені щодо малолітньої особи (особи, яка на момент вчинення злочину не досягла чотирнадцяти років), або організованою групою (якщо у підготовці або вчиненні злочину брали участь три і більше особи, що попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи), або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого чи його близьких (таким, що створює реальну загрозу для життя або здоров'я жертви злочину чи її близьких — тілесні ушкодження, замах на вбивство), або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки (смерть потерпілого чи іншої особи, тяжка хвороба тощо). Вчинення такого злочину карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 4/2007