Рекомендація
щодо безпеки та гігієни праці і
виробничого середовища
N 164
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці і зібралася 3 червня 1981 року на 67-му сесію,
постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо безпеки та гігієни
праці і виробничого середовища, що є шостим пунктом порядку
денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації, яка
доповнює Конвенцію 1981 року про безпеку та гігієну праці
( 993_050 ),
ухвалює 22 червня 1981 року нижченаведену рекомендацію, яка
називатиметься Рекомендацією 1981 року щодо безпеки та гігієни
праці:
I. Сфера застосування та визначення
1. 1) Положення Конвенції 1981 року про безпеку та гігієну
праці (далі називатиметься Конвенція), а також цієї Рекомендації
повинні максимально можливою мірою поширюватися на всі галузі
економічної діяльності та на всі категорії працівників.
2) Слід передбачати необхідні і практично здійсненні заходи
для забезпечення осіб, які працюють не за наймом, захистом,
аналогічним тому, який передбачено Конвенцією та цією
Рекомендацією.
2. Для цілей цієї Рекомендації:
a) термін "галузі економічної діяльності" охоплює всі галузі,
де працівники працюють за наймом, зокрема державну службу;
b) термін "працівники" поширюється на всіх, хто працює за
наймом, зокрема на тих, хто працює в державному секторі;
c) термін "робоче місце" означає всі місця, де працівникам
належить знаходитись або куди їм належить прямувати у зв'язку з
їхньою роботою, і які прямо чи непрямо перебувають під контролем
роботодавця;
d) термін "правила" охоплює всі положення, яким компетентний
орган чи органи надали сили закону;
e) термін "здоров'я" відносно праці означає не тільки
відсутність хвороби чи недуги, він містить також фізичні та
психічні елементи, які впливають на здоров'я і мають пряме
відношення до безпеки та гігієни праці.
II. Технічні галузі діяльності
3. З урахуванням різноманітності галузей економічної
діяльності та різних видів робіт і беручи до уваги принцип надання
першочерговості справі ліквідації джерел небезпек, треба вживати
заходів щодо здійснення політики, зазначеної в статті 4 Конвенції,
зокрема, в таких галузях, як:
a) розроблення, розміщення, конструктивні особливості,
монтаж, обслуговування, ремонт і переобладнання робочих місць, а
також засобів підходу до них та виходу з них;
b) освітлення, вентиляція, порядок і чистота робочих місць;
c) температура, вологість і рухомість повітря робочої зони;
d) розроблення, конструювання, використання, обслуговування,
випробування і перевірка механізмів та обладнання, які можуть
становити небезпеку, і, у разі потреби, їхнє схвалення та
передача;
e) запобігання шкідливому для здоров'я фізичному або
психічному напруженню (стресу), спричиненому умовами праці;
f) вантажно-розвантажувальні роботи, штабелювання та
складування вантажів і матеріалів вручну або за допомогою
механічних засобів;
g) використання електрики;
h) виготовлення, упаковка, маркірування, транспортування,
зберігання й використання шкідливих речовин та агентів, видалення
їхніх відходів і осадів, а також, у міру потреби, заміна їх на
інші безпечні або менш небезпечні речовини чи агенти;
i) захист від радіації;
j) запобігання, контроль та захист від професійних небезпек,
спричинених шумом і вібрацією;
k) контроль за чистотою повітря на робочих місцях та за
іншими факторами, пов'язаними з виробничим середовищем;
l) запобігання та контроль за небезпеками, пов'язаними з
підвищеним або пониженим барометричним тиском;
m) запобігання пожежам та вибухам, а також заходи, яких треба
вживати у разі пожежі або вибуху;
n) розроблення, виготовлення, постачання, використання,
обслуговування та випробування засобів індивідуального захисту і
захисного одягу;
o) санітарне обладнання, душові, роздягальні та постачання
питною водою і будь-яке інше аналогічне обладнання, пов'язане із
забезпеченням безпеки та гігієни праці;
p) надання першої допомоги;
q) розроблення планів заходів на випадок надзвичайних
обставин;
r) нагляд за здоров'ям працівників.
III. Заходи на національному рівні
4. З метою проведення політики, передбаченої статтею 4
Конвенції, та з урахуванням технічних заходів, перелічених у
пункті 3 цієї Рекомендації, компетентний орган чи органи кожної
країни повинні:
a) видавати або затверджувати правила, зведення практичних
вказівок чи інші відповідні положення щодо безпеки і гігієни праці
та виробничого середовища, беручи до уваги зв'язки між безпекою
праці і здоров'ям, з одного боку, та тривалістю робочого часу і
перерв у роботі - з другого;
b) переглядати час від часу у світлі накопиченого досвіду і
науково-технічного прогресу законодавчі положення в галузі безпеки
і гігієни праці та виробничого середовища, а також положення,
видані або затверджені відповідно до підпункту "a" цього пункту;
c) проводити вивчення та дослідження або сприяти їхньому
проведенню для виявлення небезпек і пошуку засобів їхнього
усунення;
d) подавати відповідним чином інформацію та давати
консультації роботодавцям і працівникам, а також сприяти
співробітництву між ними та їхніми організаціями з метою усунення
або зменшення, наскільки це практично здійсненно, небезпек;
передбачати, в міру потреби, спеціальну програму підготовки для
працівників-мігрантів їхньою рідною мовою;
e) передбачати конкретні заходи щодо запобігання аваріям, а
також координувати й узгоджувати заходи, які мають вживатися на
різних рівнях, особливо у промислових зонах, де розташовані
підприємства з високим рівнем потенційної небезпеки для
працівників і населення;
f) встановити надійний зв'язок з Міжнародною системою
термінового оповіщення про заходи щодо безпеки і гігієни праці та
про професійні небезпеки, створеною в межах Міжнародної
організації праці;
g) передбачати відповідні заходи для інвалідів, які працюють.
5. Передбачена пунктом 1 статті 9 Конвенції система інспекції
повинна керуватися положеннями Конвенції 1947 року про інспекцію
праці ( 993_036 ) та Конвенції 1969 року про інспекцію праці в
сільському господарстві без шкоди для зобов'язань, прийнятих
державами-членами за цими ратифікованими ними конвенціями.
6. У разі потреби компетентний орган чи органи після
консультації із заінтересованими представницькими організаціями
роботодавців і працівників повинні сприяти вживанню в галузі умов
праці заходів, що відповідають політиці, передбаченій статтею 4
Конвенції.
7. Основними цілями положень, що містяться у статті 15
Конвенції, мають бути:
a) застосування положень статей 4 і 7 Конвенції;
b) координація виконання функцій, покладених на компетентний
орган чи органи відповідно до положень статті 11 Конвенції і
пункту 4 цієї Рекомендації;
c) координація діяльності в галузі безпеки і гігієни праці та
виробничого середовища, здійснюваної на національному,
регіональному чи місцевому рівнях державними органами,
роботодавцями та їхніми організаціями, організаціями працівників і
їхніми представниками, а також іншими особами або заінтересованими
органами;
d) сприяння обміну думками, інформацією та досвідом на
національному рівні, на рівні промисловості або на рівні галузі
економічної діяльності.
8. Необхідно здійснювати тісне співробітництво державних
органів та представницьких організацій роботодавців і працівників,
а також інших заінтересованих органів у розробленні й застосуванні
політики, передбаченої статтею 4 Конвенції.
9. Передбачений статтею 7 Конвенції перегляд повинен
передусім поширюватися на працівників, які перебувають у найбільш
несприятливому становищі, наприклад, на інвалідів.
IV. Заходи на рівні підприємства
10. Обов'язки, що покладаються на роботодавця для досягнення
цілей, викладених у статті 16 Конвенції, можуть - з урахуванням
різноманітності галузей економічної діяльності та різних видів
роботи - містити таке:
a) надавати робочі місця, механізми та обладнання і
забезпечувати догляд за ними, а також застосовувати методи праці,
що настільки безпечні і не становлять загрози для здоров'я,
наскільки це обгрунтовано й практично здійсненно;
b) забезпечувати потрібний інструктаж і підготовку,
враховуючи функції та властивості різних категорій працівників;
c) забезпечувати відповідний нагляд за роботою,
застосовуваними методами роботи та здійсненням заходів у галузі
безпеки і гігієни праці;
d) вживати залежно від розміру підприємства та виду його
діяльності організаційних заходів щодо безпеки і гігієни праці та
виробничого середовища;
e) безплатно надавати працівникам відповідні захисний одяг та
засоби індивідуального захисту, в яких може виникнути розумна
потреба, коли відсутня можливість в який-небудь інший спосіб
запобігти небезпекам або контролювати їх;
f) забезпечувати, щоб організація праці, особливо відносно
тривалості робочого часу і періодів відпочинку, не позначалась
негативно на безпеці та гігієні праці;
g) вживати всіх обгрунтованих і практично здійсненних заходів
для зняття надмірної фізичної та психічної втоми;
h) проводити вивчення й дослідження чи в будь-який інший
спосіб стежити за розвитком науково-технічних знань, потрібних для
виконання положень вищезазначених підпунктів.
11. У випадках, коли два чи більше підприємства здійснюють
одночасно діяльність на одному місці роботи, вони повинні
співробітничати в справі застосування положень щодо безпеки і
гігієни праці та виробничого середовища без шкоди для
відповідальності кожного з них за здоров'я та безпеку їхніх
працівників. У потрібних випадках компетентний орган чи органи
повинні встановлювати спільну процедуру такого співробітництва.
12. 1) Заходи, вжиті для сприяння співробітництву,
передбаченому в статті 18 Конвенції, повинні охоплювати, коли це
доречно й потрібно і відповідає національній практиці, призначення
представників працівників до служб техніки безпеки праці і
створення комітетів працівників з безпеки та гігієни праці та/або
спільних комітетів з безпеки та гігієни праці; в спільних
комітетах з безпеки та гігієни праці працівники повинні бути
принаймні однаково репрезентовані з роботодавцями.
2) Представники працівників у службах безпеки праці, в
комітетах з безпеки праці, у спільних комітетах з безпеки та
гігієни праці, а також у разі потреби інші представники
працівників повинні:
a) отримувати належну інформацію з питань безпеки та гігієни
праці, мати можливість вивчати фактори, що впливають на безпеку та
гігієну праці, а також заохочуватися пропонувати заходи у цій
галузі;
b) діставати консультації, коли розробляються, до їхнього
здійснення, нові важливі заходи щодо безпеки та гігієни праці, та
прагнути здобути підтримку працівників відносно цих заходів;
c) діставати консультації під час планування змін у робочих
процесах, складі роботи або організації праці, які можуть мати
наслідки для безпеки чи здоров'я працівників;
d) забезпечуватися захистом від звільнення та інших
несприятливих для них заходів, коли вони виконують функції
представників працівників або членів комітетів з безпеки та
гігієни праці;
e) мати можливість на рівні підприємства співробітничати в
прийнятті рішень з питань безпеки і гігієни праці;
f) мати доступ до всіх ділянок робочих місць та можливість
обговорювати з працівниками на робочих місцях і в робочий час
питання безпеки та гігієни праці;
g) вільно звертатися до інспекторів з праці;
h) мати можливість співробітничати у переговорах з питань
безпеки та гігієни праці, що проводяться на підприємстві;
i) мати можливість у розумних межах використовувати
оплачуваний робочий час для виконання своїх функцій у галузі
безпеки та гігієни праці та здобувати підготовку, пов'язану з цими
функціями;
j) звертатися до фахівців по консультацію з конкретних питань
безпеки та гігієни праці.
13. Коли цього вимагає діяльність підприємства і його розміри
дозволяють практично це здійснювати, необхідно передбачати:
a) організацію служби гігієни праці та служби безпеки праці
на підприємстві спільно з іншими підприємствами або за згодою із
стороннім органом;
b) звернення до фахівців, які консультують з окремих питань
безпеки чи гігієни праці або контролюють здійснення заходів,
прийнятих для вирішення цих питань.
14. Роботодавці повинні, якщо характер діяльності їхніх
підприємств дає змогу зробити це, письмово викладати політику та
заходи в галузі безпеки та гігієни праці, зазначати різні
обов'язки, які виконуються відповідно до цих заходів, і доводити
цю інформацію до відома кожного працівника тією мовою або тим
комунікаційним засобом, котрі легко доступні для його розуміння.
15. 1) Роботодавці повинні регулярно перевіряти застосування
відповідних норм безпеки та гігієни праці, здійснюючи, наприклад,
контроль за виробничим середовищем, і провадити час від часу
систематичну перевірку становища в цій галузі.
2) Роботодавці повинні реєструвати такі дані з безпеки та
гігієни праці і виробничого середовища, які, на думку
компетентного органа чи органів, є необхідними і які могли б
містити інформацію про всі нещасні випадки на виробництві та
ушкодження здоров'я в ході роботи або у зв'язку з нею, котрі
підлягають реєстрації, відомості про дозволи та винятки із
законодавства чи правил у цій галузі і можливі умови, від яких ці
дозволи та винятки можуть залежати, посвідки про нагляд за
здоров'ям працівників на підприємстві, відомості про контакт з
певними речовинами й агентами.
16. Передбачені статтею 19 Конвенції положення повинні бути
спрямовані на забезпечення того, щоб працівники:
a) виявляли розумне піклування про свою власну безпеку та
безпеку інших осіб, які можуть бути наражені на загрозу внаслідок
їхньої дії або бездіяльності під час роботи;
b) дотримувалися інструкцій, передбачених з метою
забезпечення їхньої власної безпеки та гігієни праці, а також
безпеки та гігієни праці інших осіб, і процедури у галузі техніки
безпеки та гігієни праці;
c) правильно користувалися пристроями з техніки безпеки та
захисними засобами і не виводили їх із ладу;
d) негайно повідомляли свого безпосереднього начальника про
будь-яку ситуацію, яка, на їхню думку, може становити небезпеку і
яку вони не можуть самі усунути;
e) повідомляли про будь-який нещасний випадок або випадок
ушкодження здоров'я, що виник у ході роботи чи у зв'язку з нею.
17. Не повинно вживатися заходів, що завдають шкоди
працівникові, який, керуючись добрими намірами, подасть скаргу у
зв'язку з тим, що, на його думку, порушено регламентуючі положення
або є серйозні недоліки у здійсненні роботодавцем заходів щодо
безпеки та гігієни праці і виробничого середовища.
V. Зв'язок із чинними міжнародними конвенціями та
рекомендаціями з праці
18. Ця Рекомендація не переглядає будь-яких міжнародних
рекомендацій з праці.
19. 1) Розробляючи і здійснюючи політику, передбачену у
статті 4 Конвенції, члени Організації повинні керуватися
міжнародними конвенціями та рекомендаціями з праці, які містяться
в додатку, без шкоди для зобов'язань, прийнятих державами-членами
за ратифікованими ними конвенціями.
2) Міжнародна конференція праці більшістю у дві третини
голосів може внести зміни до нижченаведеного додатка у зв'язку з
ухваленням або переглядом у майбутньому будь-якої конвенції чи
рекомендації в галузі безпеки та гігієни праці або виробничого
середовища.
Додаток
Перелік
актів з безпеки та гігієни праці і виробничого
середовища, ухвалених Міжнародною конференцією праці з
1919 року
-------------------------------------------------------------------------
Рік| | Номер та назва конвенції | | Номер та назва рекомендації
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1921| 13.|Конвенція про використання | |
| |свинцевого білила в малярній| |
| |справі ( 993_157 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1929| 27.|Конвенція про зазначення | |
| |ваги важких вантажів, що їх | |
| |перевозять на суднах | |
| |( 993_137 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1937| 62.|Конвенція про техніку | 53.|Рекомендація щодо техніки
| |безпеки в будівельній | |безпеки в будівельній
| |промисловості | |промисловості
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1946| 73.|Конвенція про медичний огляд| |
| |моряків ( 993_129 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
| 77.|Конвенція про медичний огляд| |
| |дітей та підлітків з метою | |
| |виявлення їх придатності до | |
| |праці у промисловості | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1946| 78.|Конвенція про медичний огляд| 79.|Рекомендація щодо медичного
| |дітей та підлітків з метою | |огляду дітей та підлітків з
| |виявлення їх придатності до | |метою виявлення їх
| |праці на непромислових | |придатності до праці
| |роботах ( 993_127 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1947| 81.|Конвенція про інспекцію | 81.|Рекомендація щодо інспекції
| |праці у промисловості й | |праці
| |торгівлі ( 993_036 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
| | | 82.|Рекомендація щодо інспекції
| | | |праці на гірничопромислових і
| | | |транспортних підприємствах
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1949| 92.|Конвенція про приміщення для| |
| |екіпажу на борту суден | |
| |(переглянута у 1949 році) | |
| |( 993_029 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1953| | | 97.|Рекомендація щодо охорони
| | | |здоров'я працівників на
| | | |місцях роботи
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1958| | |105.|Рекомендація щодо складу
| | | |суднових аптечок
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
| | |106.|Рекомендація щодо медичних
| | | |консультацій по радіо для
| | | |суден в морі
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1959|113.|Конвенція про медичний огляд|112.|Рекомендація щодо служб
| |рибалок ( 993_117 ) | |охорони здоров'я на
| | | |підприємстві
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1960|115.|Конвенція про захист |114.|Рекомендація щодо захисту
| |працівників від іонізуючої | |працівників від іонізуючої
| |радіації ( 993_116 ) | |радіації ( 993_019 )
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1963|119.|Конвенція про забезпечення |118.|Рекомендація щодо
| |машин захисними пристроями | |забезпечення машин захисними
| |( 993_064 ) | |пристроями
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1964|120.|Конвенція про гігієну в |120.|Рекомендація щодо гігієни в
| |торгівлі та установах | |торгівлі та установах
| |( 993_063 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
|121.|Конвенція про допомоги у |121.|Рекомендація щодо допомоги у
| |випадках виробничого | |випадках виробничого
| |травматизму | |травматизму
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1965|124.|Конвенція про медичний огляд| |
| |молодих людей з метою | |
| |виявлення їх придатності до | |
| |праці на підземних роботах у| |
| |шахтах та копальнях | |
| | ( 993_060 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1967|127.|Конвенція про максимальний |128.|Рекомендація щодо
| |вантаж, допустимий для | |максимального вантажу,
| |перенесення одним | |допустимого для перенесення
| |працівником ( 993_147 ) | |одним працівником
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1969|129.|Конвенція про інспекцію |133.|Рекомендація щодо інспекції
| |праці в сільському | |праці в сільському
| |господарстві | |господарстві
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1970|133.|Конвенція про приміщення для|140.|Рекомендація щодо
| |екіпажу на борту суден | |кондиціювання повітря в
| |(додаткові положення) | |приміщеннях для екіпажу і
| |( 993_058 ) | |деяких інших приміщеннях на
| | | |борту суден
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
| | |141.|Рекомендація щодо боротьби з
| | | |шкідливими шумами в
| | | |приміщеннях для екіпажу і на
| | | |робочих місцях на борту
| | | |суден
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
|134.|Конвенція про запобігання |142.|Рекомендація щодо запобігання
| |виробничим нещасним випадкам| |виробничим нещасним випадкам
| |серед моряків | |серед моряків
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1971|136.|Конвенція про захист від |144.|Рекомендація щодо захисту від
| |небезпеки отруєння бензолом | |небезпеки отруєння бензолом
| |( 993_007 ) | |( 993_073 )
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1974|139.|Конвенція про боротьбу з |147.|Рекомендація щодо боротьби з
| |небезпекою, спричинюваною | |небезпекою, спричинюваною
| |канцерогенними речовинами й | |канцерогенними речовинами й
| |агентами у виробничих | |агентами у виробничих умовах,
| |умовах, та заходи | |та заходів профілактики
| |профілактики ( 993_162 ) | |
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1977|148.|Конвенція про захист |156.|Рекомендація щодо захисту
| |працівників від професійного| |працівників від професійного
| |ризику, спричинюваного | |ризику, спричинюваного
| |забрудненням повітря, шумом | |забрудненням повітря, шумом
| |та вібрацією на робочих | |та вібрацією на робочих
| |місцях ( 993_051 ) | |місцях
----+----+----------------------------+----+-----------------------------
1979|152.|Конвенція про техніку |160.|Рекомендація щодо техніки
| |безпеки та гігієну праці на | |безпеки та гігієни праці на
| |портових роботах | |портових роботах
-------------------------------------------------------------------------
"Міжнародне законодавство
про охорону праці",
Конвенції та рекомендації МОП,
Київ, 1998 р.