Чи має право керівництво підприємства звільнити працівника через закінчення строку трудового договору, якщо він у цей час перебуває на лікарняному?
Правила трудового законодавства про недопустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, що встановлені у ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), поширюються лише на ті випадки, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи роботодавця — наприклад, статті 40 і 41 КЗпП. Припиненню ж трудового договору у зв'язку із закінченням строку його дії перебування працівника на лікарняному не перешкоджає, оскільки таке звільнення вважається проведеним за обопільною згодою працівника та роботодавця (адже кожен з них виразив свою волю на припинення трудових відносин саме у вказаний у договорі строк у той момент, коли підписував відповідний строковий трудовий договір).
Більше того, роботодавцеві, який бажає позбавитися працівника, прийнятого на роботу за строковим трудовим договором, слід поквапитися, оскільки припинення такого договору можливе лише протягом одного дня (того, який відповідно до умов договору є останнім днем роботи працівника) — у супротивному випадку (якщо роботодавець у вказаний день не видасть наказ про звільнення працівника) трудові відносини будуть вважатися продовженими на невизначений строк (ст. 391 КЗпП). З огляду на це, роботодавцеві необхідно ретельно слідкувати за закінченням строків трудових договорів — адже пропуск строку на звільнення працівника, прийнятого на роботу за строковим трудовим договором, означає у подальшому можливість його звільнення (звісно, якщо він не вчинить дисциплінарних проступків, які відповідно до законодавства надають роботодавцеві право на звільнення працівника, та в нього самого немає бажання звільнятися) лише за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (за скороченням чисельності працівників), а це, в свою чергу, призведе до необхідності значних додаткових виплат на користь працівника.
У проекті нового Трудового кодексу України (у редакції, підготовленій до другого читання) взагалі міститься пряма відповідь на поставлене дописувачем питання, яка виключає можливість будь-якого неоднозначного тлумачення, — так, у ч. 2 ст. 122 проекту Трудового кодексу зазначено, що звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності допускається на підставах, визначених, зокрема, у ст. 93 цього Кодексу, — тобто при припиненні строкового трудового договору у зв'язку із закінченням його строку. У цьому разі день звільнення працівника зазначається в наказі.
Підготувала Анжеліка ДОМБРУГОВА
Юридичний вісник України №52 ( 30 грудня 2006 – 5 січня 2007 року)