Начальникам регіональних 

митниць, митниць 

Ректору Академії митної 

служби України 

На запити окремих митниць щодо застосування порядку роботи зі зверненнями громадян, затвердженого наказом Держмитслужби України від 10.08.04 N 584 (v0584342-04) , зі змінами, унесеними наказом Держмитслужби України від 11.08.06 N 685 (v0685342-06) "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 10.08.04 N 584", повідомляємо таке:

Як свідчить практика, найбільше непорозумінь у роботі зі зверненнями громадян виникає під час прийому і реєстрації заяв (клопотань).

Іноді звернення громадян з проханням здійснити митне оформлення особистих речей, багажу, автомобілів тощо приймаються й реєструються разом зі зверненнями з приводу відмови в митному оформленні чи зволікань, допущених у процесі його здійснення. Це викликає труднощі з визначенням порядку розгляду й особливо порядку подальшого зберігання таких звернень, адже, наприклад, заява з приводу митного оформлення автомобіля після її розгляду разом з усіма доданими документами повинна зберігатися у відділі митного оформлення транспортних засобів, а скарга з приводу відмови в митному оформленні або зволікання з його проведенням - у діловодстві за зверненнями громадян.

Такі випадки виникають через недостатнє розуміння працівниками, що ведуть діловодство за зверненнями громадян, змісту поняття "заява (клопотання)".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) у заявах та клопотаннях заявниками висловлюються прохання про сприяння в реалізації їх прав та інтересів або про визнання статусу, прав і свобод. У зв'язку з цим слід зазначити, що потреба у сприянні в реалізації права виникає тільки після того, як громадянин зазнав труднощів з його реалізацією. Так само потреба в допомозі з визнанням права виникає тоді, коли той чи інший орган або посадова особа відмовили громадянинові у визнанні за ним цього права. Отже, за контекстом названого Закону не можна вважати заявою або клопотанням, скажімо, звернення громадянина до митниці з проханням здійснити митне оформлення особистих речей чи вантажу, якщо при цьому не виникає ніяких спірних питань. Реєстрація таких звернень здійснюються загальним відділом у загальному діловодстві або відповідними підрозділами митних органів.

Іноді виникає ситуація, коли громадянин змушений відмовитися від наміру здійснити митне оформлення ввезених або отриманих у міжнародному поштовому відправленні предметів через відсутність сертифіката відповідності, коштів для сплати митних платежів, а також дозволу компетентного органу на ввезення цих предметів тощо. З огляду на вищенаведене визначення така відмова також не може вважатися заявою або клопотанням у контексті Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , оскільки вона не містить прохання про сприяння у здійсненні митного оформлення. Отже, заяви про відмову від митного оформлення повинні прийматися підрозділами, які безпосередньо здійснюють таке оформлення.

Таким чином, пропонуємо в подальшому в роботі зі зверненнями громадян керуватися вимогами відповідних нормативних актів, ураховуючи надані роз'яснення.