У Міністерстві юстиції України розглянуто Ваше звернення від 12.02.2007 року N 16/1-136 та повідомляється наступне.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 (z1074-03) далі - Методика) не тлумачить правові аспекти щодо прав власності на дорожні транспортні засоби (далі - ДТЗ), оскільки ці питання виходять за межі компетенції експерта - автотоварознавця.

Предметом оцінки в Методиці є ДТЗ.

Відповідно до статті 35 Конвенції про дорожній рух (995_041) реєстраційним документом будь-якого ДТЗ у кожній країні є свідоцтво про його реєстрацію (технічний паспорт), без якого здійснення дорожнього руху заборонено. Відчуження ДТЗ, що експортуються до інших країн, передбачає його зняття з обліку в компетентних органах країни, де ДТЗ зареєстровано. Відповідно країною, в якій відчужується ДТЗ є країна в якій ДТЗ було зареєстровано.

Таким чином, якщо ДТЗ не було зареєстровано у країні знаходження контрагента, який мав відношення до відчуження (придбання) ДТЗ, то країною придбання залишається та, в якій цей ДТЗ зареєстровано в останній раз.

Слід зазначити, що у цьому випадку, використання понижуючого коефіцієнту приведення вартості ДТЗ (з метою оцінки ДТЗ, що ввозяться на митну територію України) для країни, в якій ДТЗ не було зареєстровано - є необґрунтованим та таким, що суперечить підпункту 7.35.3 пункту 7.35 розділу 7 Методики (z1074-03) і статті 35 Конвенції про дорожній рух (995_041) .