УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 772/2000 (772/2000) від 07.06.2000 )

Про Положення про Міністерство агропромислового комплексу України

( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 1019/98 (1019/98) від 15.09.98 )
1. Затвердити Положення про Міністерство агропромислового комплексу України (додається).
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 9 грудня 1994 року N 748 (748/94) "Про утворення Державного комітету України з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості".
3. Кабінету Міністрів України у місячний строк:
подати проекти Положення про Комітет харчової промисловості України та Положення про Комітет з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України;
привести свої рішення у відповідність із цим Указом.
Президент України
Л.КУЧМА
м. Київ, 15 листопада 1997 року
N 1282/97

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 15 листопада 1997 року N 1282/97

ПОЛОЖЕННЯ

про Міністерство агропромислового комплексу України

1. Міністерство агропромислового комплексу України (далі - Мінагропром України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової, переробної та виноробної промисловості, здійсненні заходів для гарантування продовольчої безпеки держави.
Мінагропрому України підпорядковані Комітет харчової промисловості України і Комітет з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України.
2. Мінагропром України у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, указами та розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мінагропром України організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Мінагропром України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Міністерства є:
розроблення пропозицій щодо основних напрямів аграрної політики, реалізація державної політики з питань розвитку сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової, переробної та виноробної промисловості (далі-галузі агропромислового комплексу);
організація виконання актів законодавства з питань агропромислового комплексу і контроль за їх реалізацією;
розроблення та координація виконання загальнодержавних, регіональних програм, поточних планів економічного і соціального розвитку галузей агропромислового комплексу, соціальної сфери села;
здійснення науково-технічної і технологічної політики в галузях агропромислового комплексу;
розроблення пропозицій щодо оптимізації територіального розміщення сільськогосподарського виробництва;
розроблення та реалізація заходів щодо запровадження сучасних механізмів вирішення функціональних питань галузевого і міжгалузевого характеру, структурної перебудови галузей агропромислового комплексу, реформування майнових і земельних відносин на основі збереження та якісного оновлення наявного ресурсного потенціалу, подолання негативних явищ кризового характеру;
організація продовольчого ринку, маркетингу у сфері матеріально-технічного постачання, активізація зовнішньоекономічної діяльності;
здійснення заходів щодо державної підтримки товаровиробників, цільового використання бюджетних коштів, створення рівних умов для розвитку усіх форм власності й господарювання;
організація роботи державних служб з питань насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, ветеринарної медицини, племінної справи, заготівлі та якості продукції, наукового і кадрового забезпечення, стандартизації, карантинного режиму, охорони праці, техніки безпеки, нагляду за технічним станом машин і обладнання.
4. Мінагропром України відповідно до покладених на нього завдань:
1) організовує разом із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади підготовку пропозицій щодо оптимізації територіального розміщення сільськогосподарського виробництва з урахуванням економічних, грунтово-кліматичних, екологічних, соціальних та інших факторів, готує пропозиції про закриття морально застарілих виробництв і розміщення нових;
2) розробляє концептуальні напрями розвитку конкурентоспроможного землеробства і тваринництва, здійснює заходи щодо застосування альтернативних систем ведення галузей агропромислового комплексу, бере участь у проведенні державної політики з питань дитячого, дієтичного і профілактичного харчування;
3) вносить пропозиції про запровадження сучасних механізмів вирішення функціональних питань галузевого та міжгалузевого характеру, державної підтримки підприємств, установ і організацій усіх форм власності, стимулювання їх інтеграції та кооперування, розробляє економічні та організаційно-правові заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника, активізацію зовнішньоекономічної діяльності, залучення іноземних інвестицій, кредитних ресурсів та міжнародної технічної допомоги у пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу;
4) забезпечує державну підтримку та сприяє розвитку підсобних промислових виробництв сільськогосподарських підприємств і селянських (фермерських) господарств, кооперативів, особистих підсобних господарств та інших;
5) організовує систему маркетингу у сфері матеріально-технічного постачання, виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції та продукції її переробки, вносить пропозиції щодо ринкових механізмів регулювання цін і тарифів на них, а також послуг виробничо-технічного призначення, організовує інформування товаровиробників усіх форм власності, сприяє створенню умов для реалізації продукції через ринкову інфраструктуру, відновленню традиційних та освоєнню нових ринків збуту;
6) готує пропозиції про роздержавлення і приватизацію майна, забезпечує реалізацію політики антимонопольного регулювання галузей, сприяє розвитку конкуренції, становленню структур ринкового типу у сфері виробництва та послуг;
7) бере участь у розробленні проекту закону про Державний бюджет України, забезпечує цільове фінансування програм і заходів, веде облік бюджетних коштів та складає звітність про їх використання;
8) формує резервний та елітний насіннєві фонди, а також генетичний фонд у тваринництві, координує діяльність підприємств, пов'язану з проведенням державних випробувань сортів і гібридів сільськогосподарських культур та суб`єктів селекції у тваринництві, здійснює державний контроль за якістю насіння, племінних ресурсів, організовує роботу, спрямовану на розвиток насінництва, розсадництва, племінної справи;
9) бере участь у визначенні державних потреб у сільськогосподарській продукції та сировині, сприяє закладенню продовольства і сировини у державний резерв відповідно до встановлених завдань;
10) складає разом із заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування загальногалузеві та регіональні баланси забезпечення сировинними, енергетичними, трудовими ресурсами агропромислового комплексу та задоволення потреб населення у харчовій продукції;
11) бере участь в організації постачання продовольчої продукції з державних ресурсів за міжурядовими угодами та населенню, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
12) здійснює на підприємствах усіх форм власності державний контроль за якістю сільськогосподарської продукції та сировини під час їх виробництва, зберігання та реалізації, в тому числі під час проведення експортно-імпортних операцій;
13) бере участь у роботі, пов'язаній з моніторингом земель сільськогосподарського призначення, у визначенні основних напрямів державної політики у сфері використання та охорони земель, організовує відновлення екологічної цінності земельних ділянок;
14) організовує роботу, спрямовану на забезпечення дотримання вимог законодавства у процесі експлуатації природоохоронних об`єктів, раціонального використання лісових, водних та інших природних ресурсів, збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин;
15) складає баланс потреби засобів захисту рослин в Україні, організовує виконання заходів та здійснює контроль за забезпеченням екологічної безпеки у поводженні з пестицидами, агрохімікатами, відходами власного виробництва, регуляторами росту рослин;
16) бере участь у визначенні на підставі висновків державної екологічної експертизи основних напрямів розвитку меліорації земель, лімітів державних централізованих капітальних вкладень і показників введення в експлуатацію меліорованих земель, встановлює порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом меліоративних систем і затверджує склад відповідних комісій, сприяє ефективному використанню меліорованих земель;
17) сприяє проведенню на підприємствах усіх форм власності державної політики з питань карантину рослин, ветеринарної медицини, охорони території України від занесення шкідників і бур`янів, збудників хвороб рослин, здійснює фітосанітарний контроль;
18) проводить через Державний департамент ветеринарної медицини державну політику в галузі ветеринарної медицини та ветеринарний контроль, забезпечує охорону території України від занесення збудників карантинних хвороб тварин;
19) забезпечує в межах наданих повноважень реалізацію підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності державної політики з питань охорони праці, нагляду за технічним станом машин та устаткування, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху;
20) сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва на землях, забруднених хімічними, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, з метою одержання чистої продукції та постачання населення чистими продуктами харчування;
21) бере участь у розміщенні державних інвестицій, як правило на конкурсних засадах, між головними виконавцями виробничих і соціальних програм, виступає замовником типових проектів і робіт, затверджує титульні списки на проектування та будівництво, проводить експертизу і затверджує проектно-кошторисну документацію;
22) бере участь у реалізації правової політики в галузях агропромислового комплексу, сприяє додержанню та удосконаленню законодавства з питань, що належать до його відання;
23) реалізує державну політику у сфері соціально-трудових відносин і регулювання оплати праці в агропромисловому комплексі, укладає з відповідними профспілковими органами галузеві угоди, надає товаровиробникам допомогу у питаннях організації, нормування та оплати праці, здійснює контроль за додержанням установами і організаціями, що фінансуються з бюджету і належать до сфери його управління, встановлених державою умов оплати праці;
24) розробляє разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та реалізує програми і заходи, спрямовані на розвиток матеріально-технічної бази соціально-культурної, медичної та комунально-побутової сфери, індивідуального житлового будівництва в сільській місцевості, на поліпшення демографічної ситуації, соціальний захист сільського населення;
25) організовує підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації фахівців та робітничих кадрів у закладах освіти, що належать до сфери його управління, сприяє діяльності підприємств, установ і організацій усіх форм власності у їх кадровому забезпеченні, реалізації державної політики у сфері зайнятості населення;
26) здійснює необхідне забезпечення бухгалтерського обліку і звітності, розробляє відповідно до галузевих особливостей методологічні засади та методичні рекомендації щодо бухгалтерського обліку затрат на виробництво, майна та джерел його формування;
27) забезпечує координацію роботи по здійсненню науково-дослідних робіт та впровадженню у виробництво завершених наукових розробок;
28) реалізує державну політику у сфері виставкової діяльності агропромислового комплексу, сприяє участі підприємств, установ і організацій усіх форм власності у виставках, ярмарках, аукціонах тощо;
29) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає договори міжвідомчого характеру, аналізує стан їх виконання та підтримує зв`язки з міжнародними організаціями;
30) здійснює в межах повноважень, визначених законодавством, функції з управління майном підприємств, установ і організацій, що перебувають у державній власності:
приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності;
затверджує статути (положення) підприємств, контролює їх дотримання та приймає рішення у разі порушення статутів (положень);
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств;
виконує інші функції, передбачені чинним законодавством;
31) проводить експертну оцінку загальнодержавних та регіональних програм та їх проектів;
( Підпункт 31 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 1019/98 (1019/98) від 15.09.98 )
32) забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави в межах визначених законодавством повноважень;
33) забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Мінагропрому України, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;
34) реалізує державну політику щодо підбору і розстановки кадрів центрального апарату, керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;
35) здійснює інші функції, що випливають з покладених на Мінагропром України завдань.
5. Мінагропром України має право:
залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час укладення міжнародних договорів України;
одержувати безоплатно у встановленому законодавством порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
6. Мінагропром України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
7. Мінагропром України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Мінагропрому України підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Рішення Мінагропрому України, прийняті в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності та громадянами.
Мінагропром України у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування спільні акти.
8. Мінагропром України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади у встановленому порядку Президент України.
Міністр має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади відповідно до законодавства. Розподіл обов`язків між заступниками здійснює Міністр.
Міністр у межах затвердженої Кабінетом Міністрів України загальної граничної чисельності затверджує граничну чисельність працівників апаратів Комітету харчової промисловості України та Комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України, а також їх структуру, витрати на утримання та склад колегій.
Міністр здійснює керівництво дорученими йому сферами діяльності і несе відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за стан справ у цих сферах, визначає ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів Мінагропрому України.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінагропрому України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності та розвитку галузей у Мінагропромі України утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Мінагропрому України.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагропрому України.
Членів колегії затверджує та увільняє від обов'язків Кабінет Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінагропрому України.
10. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку науки, техніки і технологій, обговорення найважливіших програм та інших питань у Мінагропромі України може утворюватися науково-технічна рада у складі науковців і висококваліфікованих фахівців.
Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджує Міністр.
У Мінагропромі України можуть утворюватися й інші дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
11. Штатний розпис центрального апарату Мінагропрому України затверджується відповідно до законодавства.
Граничну чисельність та структуру центрального апарату Мінагропрому України затверджує Кабінет Міністрів України.
12. Мінагропром України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Глава Адміністрації
Президента України
Є. КУШНАРЬОВ