Юридический Харьков плюс - Текст документу N 336546339633f86ddb3ab9a41b2029e2-1

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12) , Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року N 1640 (1640-2006-п) , НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства (далі - Правила), що додаються.

2. Наказ набирає чинності з 01.04.2007.

3. Відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері (Ткачов В.С.) у п'ятиденний термін забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохоров В.В.) унести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

5. Начальникам територіальних управлінь Держгірпромнагляду вжити заходів з вивчення вимог Правил державними інспекторами та забезпечити систематичний контроль за їх дотриманням.

6. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г. опублікувати наказ у журналі "Охорона праці".

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

ПРАВИЛА

безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів рибогосподарської діяльності незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в експлуатації яких перебувають судна портового і службово-допоміжного флоту.

1.2. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12) (із змінами) та вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255 (z1526-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), у морських рибних портах створюється служба охорони праці, яка безпосередньо підпорядковується роботодавцю.

1.3. На підставі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 (z0226-98) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98), для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту морських рибних портів розробляються і затверджуються роботодавцем інструкції з охорони праці для окремих професій та видів робіт з урахуванням фактичних умов проведення робіт, прийнятої організації і технології робіт, наявності устаткування, оснащення, інструменту, засобів захисту та рівня підготовки виконавців.

1.4. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на суднах портового і службово-допоміжного флоту здійснюються згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (1112-2004-п) (із змінами).

2. Визначення термінів

У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

акваторія морського порту - відведений морському порту водний простір, обмежений природними, штучними або умовними кордонами, який забезпечує у своїй суднохідній частині безпечний рух, маневрування та стоянку суден;

балясина - рейка, що править за сходинку штормтрапа;

бункерування судна - поповнення судна запасами палива і мастильних матеріалів, водою, продуктами харчування;

екіпаж судна - особовий склад судна, який забезпечує керування, рух, живучість і безпеку експлуатації судна;

зовнішній рейд - частина акваторії за межами огороджувальних споруд;

кнехти - тумби, прикріплені до палуби судна і призначені для кріплення швартовного каната;

колективний рятувальний засіб - засіб, здатний забезпечити збереження життя людей, які зазнають лиха, з моменту залишення ними судна;

кранець - пристрій (дерев'яний, гумовий, пневматичний або зшитий з парусини мішок, набитий ворсою й обплетений каболкою) для пом'якшення ударів під час підходу (відходу) судна;

лінь - прядив'яний трос діаметром до 25 мм;

морський рибний порт - державне транспортне підприємство, призначене для обслуговування рибопромислових та інших суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території й акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту;

нафтоналивне судно - морське або судно внутрішнього плавання, призначене для перевезення наливом сирої нафти, нафтопродуктів;

огон - петля на кінці троса;

підхідний канал - зовнішній судновий хід;

портовий і службово-допоміжний флот рибного господарства - судна флоту, що використовуються для забезпечення виробничої та господарської діяльності порту: нафтоналивні судна; плавучі нафтові станції; портові буксири-кантувачі й морські буксири; портові бункерувальники рідким паливом і водою; судна, призначені для запобігання забрудненню моря; лоцманські судна й катери; катери для завезення швартовних кінців; пасажирські службові катери; самохідні та несамохідні малотоннажні вантажні судна, пожежні судна; судна для забезпечення перевантажувальних робіт тощо;

причал - комплекс споруд, призначений для безпечної стоянки, оброблення та обслуговування суден;

Регістр судноплавства України - національне класифікаційне товариство, яке здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річкових торговельних суден. Регістр заснований на державній власності, належить до сфери управління Міністерства транспорту України;

рейд - частина акваторії порту для якірної стоянки суден;

територія морського порту - відведені порту землі, а також намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі;

швартов - рослинний або сталевий трос, заведений під час швартування судна;

шкентель - сталевий кінець м'якого троса з огоном на кінці;

шкерт - тонкий короткий кінець троса;

шлаг - оберт троса навколо кнехта або турачки.

3. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Під час виконання робіт на суднах портового і службово-допоміжного флоту можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, вплив яких на працівника за певних умов може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань тощо:

водне середовище навколо суден з глибинами води, що не виключають можливість потоплення плавзасобів й утоплення людей;

екстремальні гідрометеорологічні явища - гроза, злива, смерч, туман, шторм тощо;

хитавиця судна, крен, диферент плавзасобу;

слизька поверхня палуби судна та робочих місць;

можливість контакту з вибухонебезпечними предметами, що плавають або затонули, - бомбами, мінами, торпедами тощо;

вибухонебезпечність і легкозаймистість нафтопродуктів, що використовуються як паливо для суден або оброблюються на них;

підвищена небезпека вантажно-розвантажувальних робіт;

незахищені частини устаткування, механізмів і машин, що рухаються чи обертаються;

руйнування кріплення деталей, блоків, механізмів, стріл, які перебувають під навантаженням;

обрив натягнутих під навантаженням тросів, канатів, ланцюгів, шнурів;

імовірність падіння з висоти, у трюм, змиву за борт;

токсичність і шкідливість мийних, дезінфекційних та інших небезпечних рідин і речовин;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищена напруга в електричній мережі з можливістю ураження електричним струмом;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

відсутність або недостатнє природне освітлення;

недостатнє освітлення робочої зони;

підвищена або понижена температура поверхні суднових конструкцій та виробничого устаткування;

підвищена запиленість і загазованість робочої зони на палубах суден та робочих місцях;

підвищені рівні шуму та вібрації на робочих місцях;

підвищена вологість, циркуляція повітря;

підвищена або понижена температура повітря робочої зони на судновій палубі;

монотонність праці, фізичні перевантаження, нервово-психічні навантаження;

швидкість підвищення тиску, підвищений парціальний тиск кисню й азоту, підвищена концентрація вуглекислого газу, окису вуглецю й окису азоту для водолазів під час водолазних робіт;

скутість під час робіт у засобах індивідуального захисту;

гострі крайки, задирки й шорсткість на поверхні виробничого обладнання та інструментів;

зараження небезпечними хворобами риби, морепродуктів та іншої сировини і продукції тваринного походження.

4. Вимоги до працівників, які беруть участь у виробничих процесах

4.1. Основи організації служби на суднах флоту рибного господарства, основні права та обов'язки осіб суднового екіпажу, які беруть участь у забезпеченні безпеки мореплавства, безпечної експлуатації судна, управлінні судном, а також виробничої діяльності і обслуговування екіпажу та пасажирів визначаються Статутом флоту рибної промисловості України, затвердженим наказом Державного комітету рибного господарства України від 10.06.93 N 43.

4.2. Працівники суден портового і службово-допоміжного флоту під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки в разі виникнення аварії згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

4.3. Будь-яка особа, що перебуває на судні, у разі виявлення небезпеки, що загрожує судну, людям, вантажам і технічним засобам, зобов'язана негайно доповісти про це капітану (шкіперу).

4.4. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

5 Вимоги безпеки до суден і плавзасобів, виробничого устаткування та робочих місць

5.1. Усі судна під час руху акваторією порту повинні дотримуватися обережності, рухатися мінімальним ходом, а під час розходження з буксирним караваном, поблизу місць здійснення гідротехнічних і підводних робіт судна повинні завчасно зменшувати швидкість руху.

5.2. На підхідних каналах допускається, як правило, односторонній рух суден.

5.3. З метою недопущення посадки на мілину в разі відхилення судна від траси підхідного каналу та на мілководді акваторії повинні встановлюватися плавучі буї, а на березі - нерухомі створні знаки, що орієнтують напрямок осі каналу. Знаки судноплавної обстановки в темний час доби повинні освітлюватися.

5.4. У морських рибних портах для постійного перебування суден портового та службово-допоміжного флоту з метою забезпечення безпечного швартування та стоянки повинні бути виділені спеціально обладнані причали.

5.5. Місця стоянки суден у темний час доби повинні бути освітлені згідно з діючими нормами мінімальної освітленості для відкритих ділянок території морських портів, забезпечені електропостачанням, охороною та постійним зв'язком з диспетчером портового флоту.

5.6. Підключення суден портового та службово-допоміжного флоту до берегових колонок електроживлення та відключення від них виконуються судновими електриками.

Кабель, підключений до берегової колонки електроживлення та прокладений вздовж причалу, повинен бути захищений від механічних пошкоджень.

5.7. Кожне судно повинно бути обладнане швартовним пристроєм, який забезпечує підтягування і надійне кріплення судна до берегових або плавучих причальних споруд, а також буксирним пристроєм.

5.8. Перехід членів екіпажів і пасажирів із судна на причал, берег чи борт іншого судна та зворотно повинен здійснюватися по трапах і сходнях, що відповідають вимогам до пристроїв та устаткування морських суден.

Трапи та сходні повинні встановлюватися у вільних від суднових конструкцій місцях, надійно закріплюватися і постійно підтримуватися в чистоті, а взимку очищатися від снігу, льоду та посипатися піском.

5.9. Не дозволяється сходити із судна та входити на судно по трапах і сходнях до їх закріплення, ставати на фальшборт, причальні бруси, кранці, кнехти, а також входити або сходити з борта судна, минаючи трап або сходні.

5.10. На пасажирських катерах допускається перехід членів екіпажу та пасажирів із судна на причал і зворотно без використання сходень за умови, що катер ошвартований до причалу, а різниця рівнів палуби та причалу не перевищує 200 мм і відсутнє хвилювання моря. Біля місця переходу людей повинна перебувати особа, що забезпечує безпеку переходу пасажирів.

5.11. Під час шторму пересування членів екіпажу судна палубою допускається тільки з дозволу капітана (вахтового змінного помічника капітана), а проведення палубних робіт - тільки у виняткових випадках і під керівництвом капітана (вахтового змінного помічника капітана).

5.12. Судна і плавзасоби, а також устаткування, механізми, пристрої та їх розташування на суднах, освітленість усіх приміщень суден, робочих місць, відкритих палуб, трапів тощо, системи електропостачання, автоматизації, вентиляції та кондиціонування повітря повинні відповідати вимогам Правил класифікації та побудови морських суден, затверджених наказом Регістру судноплавства України від 03.06.2003 N 146, Правил щодо обладнання морських суден, затверджених наказом Регістру судноплавства України від 03.06.2003 N 146, Правил щодо вантажопідйомних пристроїв морських суден, затверджених наказом Регістру судноплавства України від 03.06.2003 N 146, Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 22.04.97 N 103 (НПАОП 0.00-1.29-97), інших чинних нормативно-правових актів з охорони праці, безпеки мореплавства та пожежної безпеки, а також експлуатаційної документації.

5.13. Рівні шуму в приміщеннях судна і на робочих місцях повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", затвердженому і введеному в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06.06.83 N 2473 (із змінами та доповненнями), та Державним санітарним нормам виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (va037282-99) (ДСН 3.3.6.037-99).

5.14. Рівні вібрації в приміщеннях судна і на робочих місцях повинні відповідати ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования", затвердженому і введеному в дію постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 13.07.90 N 2190 (із змінами та доповненнями), та Державним санітарним нормам виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (va039282-99) (ДСН 3.3.6.039-99).

5.15. Рівні концентрації шкідливих речовин у робочій зоні на судновій палубі та робочих місцях не повинні перевищувати допустимих значень, установлених Орієнтовно безпечними рівнями впливу (ОБУВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України, 1993, N 5203.

5.16 Для захисту членів екіпажів суден від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні здійснюватися конструкційні або організаційні заходи безпеки.

5.17. Підготовка екіпажу до боротьби за живучість і боротьба за живучість суден і плавзасобів у разі виникнення аварійних ситуацій здійснюються згідно з вимогами "Наставления по предупреждению аварий и борьбе за живучесть судов флота рыбной промышленности СССР", затвердженого наказом Міністерства рибного господарства СРСР від 29.09.81 N 434.

5.18. На кожному судні взаємне розміщення та конструкція всього обладнання і пристроїв повинні забезпечувати зручність і безпечність обслуговування, монтажу, демонтажу, ремонту устаткування, наявність безпечних робочих місць і проходів, можливість переміщення працівників у процесі виконання робіт з одного робочого місця на інше та в безпечні місця найкоротшими і безпечними шляхами, а також швидку безпечну евакуацію людей у разі аварійних ситуацій, мінімальне використання ручної праці, а також унеможливлювати вплив на обслуговувальний персонал небезпечних і шкідливих виробничих факторів, наведених у розділі 3 цих Правил.

5.19. Електричне обладнання повинно мати відповідну механічну міцність і встановлюватися в такому місці, де немає небезпеки його механічного пошкодження, а також продовжувати працювати в разі відхилення напруги живлення і частоти від передбачених значень.

5.20. Устаткування, механізми, пристрої й інші предмети на судні повинні мати штатні місця та бути закріплені способом, що унеможливлює будь-яке розхитування, переміщення чи зрив з місця від вібрації, хитавиці, крену та диференту.

5.21. Перед початком робіт з будь-якими механізмами повинна перевірятися міцність і справність кріплень, огороджень та інших запобіжних пристроїв.

5.22. Усі обертові та рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів тощо повинні бути закриті огородженнями, що допускають можливість зручного і безпечного огляду та змащення, або розташовані так, щоб унеможливлювалося травмування працівників.

5.23. Огородження і запобіжні пристосування не повинні зменшувати освітленість робочого місця, посилювати шум, який створюється рухомими частинами устаткування, та підвищувати його вібрацію.

5.24. Не дозволяється пуск механізмів і обладнання зі знятими захисними кожухами або огородженнями. Захисні огородження, зняті під час ремонту чи огляду обладнання, повинні бути встановлені на місце після закінчення цих робіт.

5.25. На всі органи управління двигунами, машинами, устаткуванням, пристроями, механізмами, системами, приладами повинні бути нанесені чіткі написи і знаки, що вказують на призначення цих органів управління, напрямок вмикання або вимикання, пуску, зупинки, зміни руху або обертання тощо.

5.26. Усі запобіжні та редукційні клапани й автоматичні регулятори машин, котлів, пристроїв тощо повинні знаходитися в справному стані та періодично перевірятися згідно з вимогами відповідних правил або інструкцій з їх експлуатації.

5.27. Не дозволяється здійснювати пуск або зупинку будь-яких суднових механізмів, пристроїв, устаткування без дозволу осіб командного складу.

5.28. У разі виникнення загрози аварії або нещасного випадку обслуговувальний персонал з дозволу вахтового помічника капітана або капітана повинен зупинити механізм, якщо він не забезпечує безпеки мореплавства судна.

5.29. Не дозволяється експлуатація всіх видів обладнання, якщо їх параметри перевищують номінальні паспортні характеристики, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення безпеки людей і судна.

5.30. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути справними.

5.31. Не дозволяється залишати неогородженими відкриті люки, горловини тощо в палубі. Для огородження небезпечних місць повинні застосовуватися переносні огородження жорсткої конструкції висотою не менше 1,0 м.

5.32. Усі робочі місця, що розташовані на 0,75 м вище від палуби, повинні мати міцні огородження.

5.33. Не дозволяється ставати або сідати на поручні огороджень.

5.34. У всіх місцях можливого перебування та переміщення людей (на відкритих палубах, у службових і санітарно-побутових приміщеннях, коридорах тощо) мають бути передбачені штормові поручні й огородження, що запобігають падінню або змиву людини за борт.

Штормові леєри з рослинного каната відповідної товщини для проходу на відкритих палубах повинні встановлюватися на висоті 1,0-1,2 м, набиватися талрепами й оснащуватися спеціальними рухомими ручками зі скобами для страхування під час руху.

5.35. Усі робочі місця та проходи на судні (на відкритих палубах, у машинному та котельному відділеннях, службових і житлових приміщеннях, на камбузі, у коридорах тощо) мають бути вільними від сторонніх предметів і не повинні бути слизькими.

5.36. У разі застосування на судні мийних, дезінфекційних засобів, інсектицидів і ратицидів повинні бути призначені відповідальні особи за їх зберігання та використання згідно з інструкціями з їх безпечного використання та зберігання.

5.37. На судні на видних місцях повинні бути розміщені схеми шляхів евакуації з приміщень і відсіків із зазначенням заходів безпеки під час використання шляхів.

5.38. Евакуаційні шляхи повинні бути забезпечені покажчиками і постійно підтримуватися в порядку. Не дозволяється захаращувати евакуаційні шляхи та виходи, а також створювати ситуації, коли неможливо скористатися проходом для евакуації людей.

5.39. Куріння на суднах дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

6. Засоби зв'язку та сигналізації

6.1. Навігаційне обладнання на суднах повинно встановлюватися згідно з вимогами частини V, радіообладнання - вимогами частини IV, а сигнальні засоби - частини III Правил щодо обладнання морських суден, затверджених наказом Регістру судноплавства України від 03.06.2003 N 146.

6.2. На кожному судні повинні бути засоби внутрішнього зв'язку, що забезпечують чітку та швидку передачу розпоряджень і оповіщень.

6.3. Під час виконання робіт і виробничих операцій на судні, плавзасобі між особами, що їх виконують, повинен забезпечуватися надійний звуковий зв'язок незалежно від умов погоди, стану моря і звукових перешкод.

6.4. Судна, що стоять біля причалів, повинні підключатися до телефонної мережі берегової АТС.

6.5. Штормові прогнози та попередження щодо небезпечних явищ для суден, які стоять біля причалів і на рейді, передає служба інспекції державного портового нагляду (далі - портнагляд) за допомогою радіостанції порту, гучномовного зв'язку на причалах порту, телефонного зв'язку, лоцманського катера та безпосереднім оповіщенням вахтових служб.

7. Вимоги безпеки до основних виробничих процесів на суднах і плавзасобах

7.1. Загальні вимоги

7.1.1. Судна портового і службово-допоміжного флоту отримують у портнагляді та в чергового диспетчера порту дозвіл на плавання в межах портових вод за наявності свідоцтва на придатність до плавання та пожежного свідоцтва.

7.1.2. Усі виробничі операції та розстановка для їх виконання членів суднового екіпажу повинні виконуватися згідно з діючими для даного типу судна і виду робіт розкладами, що складаються з урахуванням забезпечення виконання робіт безпечними способами і методами.

7.1.3. Після отримання штормового попередження чи інформації щодо інших можливих екстремальних небезпечних природних явищ (ураган, смерч, ожеледь, землетрус тощо), а також у разі фактичної швидкості вітру понад 11 м/с:

усі судна портового та службово-допоміжного флоту та інші малотоннажні судна, що перебувають на рейді, зобов'язані перейти на внутрішню акваторію порту, отримавши від диспетчера порту вказівку щодо місця стоянки;

капітани, шкіпери суден чи особи, які їх заміняють, зобов'язані здійснити всі заходи щодо забезпечення безпечної стоянки суден, плавзасобів і доповісти черговому капітану портнагляду;

повинні здійснюватися заходи для забезпечення надійності закріплення механізмів, устаткування, пристроїв, інвентарю, матеріалів, інструментів тощо на суднах і плавзасобах.

7.2. Перевезення людей по воді

7.2.1. Доставляння людей на судна, що стоять на рейді, а також у райони порту та зворотно повинно проводитися на суднах, спеціально пристосованих для безпечного перевезення людей і обладнаних пристроями для захисту їх від атмосферних впливів, а також рятувальними засобами.

7.2.2. На видному місці судна для перевезення людей повинні бути позначені дані його пасажиро- і вантажомісткості. Перенавантаження суден не допускається.

7.2.3. Висота фальшборту на цих суднах повинна бути не менше 0,75 м. У разі меншої висоти фальшборту повинні бути встановлені релінги висотою не менше 1 м.

7.2.4. Для посадки на судна в порту повинні бути обладнані пристані або майданчики з огородженнями по краях, що охороняють людей від випадкового падіння у воду. На пристанях і майданчиках повинні бути необхідні рятувальні засоби.

7.2.5. У темний час доби місця посадки та висадження людей повинні бути освітлені.

7.2.6. Трапи на пристанях і майданчиках повинні мати міцні леєри (поручні), установлені на висоті 1,0-1,2 м по обидва боки, та поперечний ланцюг або інше огородження, що знімається лише на час посадки та висадження людей.

7.2.7. Посадку і висадження пасажирів дозволяється виконувати за командою капітана судна лише після надійного швартування судна до причалу чи іншого судна та перевірки справності трапів і сходень.

7.2.8. Усі люки і горловини, що виходять на верхню палубу, повинні бути закритими до початку посадки пасажирів.

7.2.9. У разі наявності на судні шкідливих хімічних, вогне- і вибухонебезпечних вантажів перевезення пасажирів не дозволяється.

7.2.10. Відхід від причалу дозволяється тільки після розміщення всіх пасажирів на відведених місцях та перевірки закриття проходів, леєрних огороджень, лацпортів.

7.2.11. Під час перевезення вантажів і пасажирів першими приймаються на судно вантажі, а потім виконується посадка пасажирів. Висадження виконується у зворотному порядку - спочатку борт залишають пасажири, а потім вивантажуються вантажі.

7.2.12. Доставляння людей на судна на рейді в разі хвилювання моря понад 3 бали не дозволяється.

7.2.13. Для висадження і посадки пасажирів підходити до суден, що стоять на якорі, дозволяється тільки з боку, протилежного відданому якорю.

7.2.14. Під час посадки і висадження пасажирів біля трапа повинен бути рятувальний круг з лінем довжиною 27,5 м з буйком, що світиться, та вахтовий матрос, який стежить за посадкою чи висадженням людей і готовий у разі необхідності надати негайну допомогу пасажирам.

7.2.15. Посадка людей на судна та висадження з них на рейді повинні проводитися парадним трапом.

7.2.16. У виняткових випадках допускається посадка-висадження людей за допомогою штормтрапів. Підйом-спуск дозволяється тільки поодинці та без будь-яких речей.

7.2.17. Штормтрапи повинні бути міцно закріплені на борту судна; під час користування ними їх варто притримувати, натягаючи знизу.

7.2.18. Під час пересування по штормтрапах необхідно триматися за тятиви (троси) або шкентель-трос з мусінгами, але не за балясини.

7.3. Доставляння на судна та зняття з них лоцманів

7.3.1. Для висадження лоцманів та інших посадових осіб на судна та зняття їх із суден застосовуються спеціальні лоцманські катери (боти) і судна або пристосовані для цієї мети портові буксири.

7.3.2. Підхід лоцманського бота до судна дозволяється тільки після того, як інерція останнього погашена, а в разі, якщо це неможливо через навігаційні умови, то хід судна повинен бути знижений до мінімального, що гарантує тільки достатню керованість судна.

7.3.3. Приймання та висадження лоцманів на рейді дозволяється проводити тільки з підвітряного борту в разі хвилювання моря не більше 4 балів. У разі більш сильного хвилювання приймання та висадження лоцманів повинно виконуватися після переходу судна в район, де хвилювання нижче зазначеної величини.

7.3.4. У разі несприятливих погодних умов (гроза, злива, хуртовина тощо) приймання та висадження лоцманів не дозволяється.

7.3.5. Приймання та висадження лоцманів на рейді проводиться за допомогою лоцманських підйомників, штормтрапів або суднових забортних трапів.

7.3.6. Місце приймання та висадження лоцмана в темний час доби має бути освітлене, а джерело світла не повинно засліплювати судноводія лоцманського бота під час підходу до борту та лоцмана під час підіймання на борт судна.

7.3.7. Під час висадження та приймання лоцмана штормтрап повинен бути прийнятий на лоцманському боті (судні) таким чином, щоб нижня балясина торкалася палуби лоцманського бота (судна) за відсутності хитавиці або в момент вищого положення палуби під час хитавиці.

7.3.8. Перехід з лоцманського бота (судна) на штормтрап під час хитавиці повинен проводитися в момент найвищого положення лоцманського бота (судна) біля борту судна. Перехід в інших положеннях лоцманського бота (судна) не дозволяється.

7.3.9. Лоцманський бот після висадження лоцмана на штормтрап або підйомник повинен відійти від борту судна й триматися на відстані не більше 10 м від судна доти, доки лоцман не зійде на палубу судна.

7.3.10. Приймання та висадження лоцмана за наявності крену на судні дозволяється за умови закріплення штормтрапа з протилежного крену борту.

7.3.11. Біля трапа або сходні повинен бути рятувальний круг з кидальним кінцем довжиною не менше 27,5 м з буєм, що світиться.

7.3.12. На лоцманському боті (судні) біля штормтрапа, забортного трапа або сходні повинен перебувати вахтовий матрос для надання допомоги лоцманові під час переходу.

7.3.13. Під час приймання та висадження по штормтрапу з борту судна повинен подаватися страхувальний трос, яким особа, що пересаджується, повинна обв'язатися подвійним вузлом. Трос підбирається вахтовим до натягу.

7.3.14. Під час ходу лоцманського бота (судна) перебування матроса на палубі допускається тільки з дозволу капітана (вахтового змінного помічника капітана). Матрос повинен бути вдягнений у рятувальний жилет навіть у разі штильової погоди.

7.3.15. Під час приймання та висадження лоцманів із суден, що мають фальшборт (катерів, буксирів тощо), на палубі судна повинен бути встановлений і надійно закріплений напівтрап з поручнями.

7.3.16. Ділянка палуби лоцманського бота (судна), з якої висаджується лоцман, повинна мати покриття, що запобігає ковзанню, або покладені та закріплені мати, килимки тощо.

Узимку палубу необхідно посипати піском.

7.3.17. Лоцманський бот (судно) повинен триматися біля борту судна роботою двигунів, які повинні перебувати в постійній готовності до негайного дання ходу боту (судну).

7.3.18. Екіпаж лоцманського бота (судна) має вести постійне спостереження та бути готовим надати допомогу в разі падіння лоцмана у воду.

7.3.19. Лоцманський бот (судно) повинен мати знімний трап водолазного типу в разі підіймання на палубу людей, що впали за борт.

7.4. Буксирні та швартовні роботи

7.4.1. Кількість і потужність буксирів, потрібних для швартовних операцій із судном, визначаються капітаном судна та погоджуються з лоцманом.

7.4.2. Виклик буксирів здійснює капітан судна через диспетчера порту.

7.4.3. Буксирування суден на підхідному каналі, внутрішньому рейді та операційній акваторії дозволяється на буксирному тросі довжиною не більше 50 м.

7.4.4. Використання буксирних суден під час проведення швартовних операцій для суден валовою місткістю понад 1000 обов'язкове.

7.4.5. Для буксирування суден з вогненебезпечними вантажами буксири повинні бути обладнані іскрогасниками на димових і вихлопних трубах і мати рослинні буксирні канати.

7.4.6. Керівництво буксируванням суден самохідних валовою місткістю до 300 і несамохідних валовою місткістю до 500 здійснює капітан буксирного судна (носового судна в разі роботи декількох буксирних суден), у решті випадків - капітан судна, що буксирується.

7.4.7. Буксирування суден допускається у разі швидкості вітру не більше 14 м/с.

7.4.8. Буксирний трос, що подається із судна, приймати на портові буксири та буксири-кантувачі без провідника не дозволяється.

7.4.9. Приймання буксирного троса із суден повинно виконуватися за умови, що судно не має ходу або рухається на мінімальному ходу тільки для забезпечення його керованості, при цьому швидкість ходу судна і швидкість буксира зрівнялися між собою.

7.4.10. Не дозволяється починати роботу з буксирування (давати хід буксирам) до отримання підтвердження з судна, що буксирується, про те, що буксирний трос закріплений і можна починати буксирування.

7.4.11. Під час кантувальних і буксирних робіт перебування людей на верхній палубі та поблизу буксирного гака, а також у небезпечній зоні роботи буксирного троса не дозволяється. Нагляд за положенням буксирного троса слід вести з рульової рубки або з крила капітанського містка.

7.4.12. Буксирні троси з синтетичних матеріалів віддавати з буксирних гаків дозволяється тільки в тому разі, коли трос отримає слабину.

7.4.13. У разі попускання буксирного троса за борт під час руху судна членам екіпажу не дозволяється перебувати в зоні переміщення троса і на лінії його можливого натягу.

7.4.14. Керівництво буксируванням, швартуванням і перестановкою несамохідних суден у порту здійснюється тільки вдень капітаном (шкіпером) судна, що буксирується, з дозволу диспетчера порту.

7.4.15. Швартовні операції всіх суден попередньо погоджуються капітаном судна з інспекцією державного портового нагляду.

7.4.16. До початку швартовних операцій на причалі необхідно встановити прапорці, знаки місць швартування носової та кормової частин судна, перевірити наявність і справність відбійних пристроїв, готовність швартовних тумб і чистоту причалу, забезпеченість швартовної бригади необхідним інвентарем і пристосуваннями (рятувальними жилетами, захисними касками, баграми, рятувальними кругами), а також забезпечити розміщення портальних кранів за схемою, що забезпечує безпечне проведення швартовних робіт, цілісність берегових механізмів і суден, що швартуються.

7.4.17. Перетягування суден вздовж причалу на відстань понад 100 м повинно виконуватися за допомогою буксира.

7.4.18. Перед проведенням швартовних операцій командний склад, який керує роботами, і члени екіпажу повинні зайняти місця згідно з судновим розкладом зі швартовних операцій у спеціальному одязі, спеціальному взутті, захисних касках та рятувальних жилетах.

7.4.19. Особам, не зайнятим швартовними роботами, не дозволяється перебувати в районі виконання цих робіт.

7.4.20. Швартовні роботи повинні виконуватися тільки в разі надійного захисту судна за допомогою кранців.

7.4.21. Усі вантажні стріли та інші предмети й обладнання, що виступають за борт, перед початком швартовних операцій мають бути завалені на палубу та розкріплені.

7.4.22. Ілюмінатори та лацпорти під час швартовних операцій повинні бути задраєні.

7.4.23. Під час підготовки до швартовної операції швартовні кінці завчасно розносяться по палубі та приводяться до готовності кидальні кінці, кранці, стопори.

7.4.24. Між містком і швартовними бригадами має бути налагоджений надійний телефонний або радіозв'язок.

7.4.25. Перед подачею кидального кінця обов'язково повинен бути попереджувальний сигнал "Бережися".

Грузило кидального кінця повинно мати м'яке обплітання.

7.4.26. Для подачі попереджувального сигналу під час використання лінєметального пристрою повинні застосовуватися суднові звукопідсилювальні засоби (електромегафон, суднова трансляція тощо).

7.4.27. Підбирати швартовний канат дозволяється тільки після підтвердження з місця, куди його подано, про те, що канат закріплений і чистий.

7.4.28. У разі завезення каната швартовним катером на ньому, за можливості, повинна бути набрана для вільного попускання достатня кількість шлагів каната. Ходовий кінець завезеного каната повинен бути закріплений на катері так, щоб його можна було швидко віддати.

7.4.29. Швартовний катер із судном повинен підтримувати телефонний або радіозв'язок.

7.4.30. Швартовні троси з суден повинні прийматися на швартовний катер тільки за допомогою провідника.

7.4.31. Під час прийняття швартовного троса знаходження швартовного катера в районі якірних клюзів суден не дозволяється.

7.4.32. Під час завезення швартовного кінця перебувати в кормовій частині катера не дозволяється.

7.4.33. Завезений швартовний трос повинен подаватися на причал або швартовну бочку тільки за допомогою провідника. Усі дії з приймання швартовного троса зі швартовного катера повинні виконуватися матросами за командою капітана швартовного катера.

7.4.34. Управляти швартовними катерами повинні працівники, що мають кваліфікацію судноводія.

7.4.35. Проводити роботи швартовними катерами в разі вітру силою 7,5-9,8 м/с і хвилюванні моря понад 1,25 м не дозволяється.

7.4.36. Огони сталевих тросів у місцях пробивань повинні бути надійно обплетені.

7.4.37. Під час роботи зі сталевими швартовними тросами повинен застосовуватися ланцюговий стопор, що складається з відрізка ланцюга з короткими ланками довжиною 2-4 м, калібру близько 10 мм. Один кінець ланцюга має кріпитися на палубі за рим або кнехт. До ходового кінця ланцюгового стопора повинен бути прикріплений надійний рослинний канат довжиною не менше 1,5 м. Ланцюг повинен накладатися стопорним вузлом і наступними 3-4 шлагами за напрямком тяги.

7.4.38. Під час роботи з рослинними та капроновими канатами повинні застосовуватися стопори з рослинного каната. Застосовувати ланцюгові стопори для стопоріння рослинних і синтетичних канатів не дозволяється.

7.4.39. Міцність і надійність стопорів необхідно перевіряти зовнішнім оглядом до початку швартовних операцій.

7.4.40. У разі використання капронових канатів необхідно перевірити якість і наявність сертифікатів кожного з них. Використання канатів без сертифікатів не дозволяється.

7.4.41. Перед використанням капронового каната як швартовного кінця необхідно зробити його розкручування з метою звільнення від підвищеного закручування.

7.4.42. Під час закладення огона кінець капронового каната пропускається у шматок парусинового шланга довжиною, що дорівнює довжині огона. У разі його відсутності огон обшивається парусиною.

7.4.43. Під час вибирання капронового каната через барабан швартовного механізму для запобігання прослизанню варто накладати не менше п'яти шлагів. Вибирання каната необхідно робити рівномірно.

7.4.44. Під час швартовних операцій на кнехти накладаються не менше восьми шлагів капронового каната, при цьому верхні шлаги кріпляться хомутами з рослинного шкерта.

7.4.45. Під час проведення швартовних операцій не дозволяється:

попускати або вибирати швартовні канати без команди особи, яка керує швартовними операціями;

накладати додаткові шлаги каната на барабан швартовного механізму під час його обертання;

затримувати руками або ногами канат, що швидко попускається;

перебувати поблизу та на лінії напрямку каната, що вибирається або попускається, а також стояти біля кипових планок і роульсів;

підбирати завезений катером швартовний канат до звільнення та відходу від нього катера в безпечне місце;

вибирати або попускати швартовний канат під час перебування на швартовній бочці людини;

переходити людям із судна на причал і з причалу або з судна на судно до закінчення швартування;

застосовувати сталеві троси для швартування танкерів, що перевозять рідке паливо;

тримати руки на планширі фальшборту, а також опускати руки та перегинатися через фальшборт;

протягувати швартовні кінці через клюзи без застосування спеціальних крюків;

попускати швартовні канати безпосередньо з бухт і з в'юшок;

накладати одночасно на кнехт огон і шлаги швартовного каната.

7.4.46. Після закінчення швартовних операцій усі зайві канати повинні бути прибрані, а швартовні механізми відключені.

7.4.47. Після закінчення всіх швартовних робіт особа, яка відповідає за їх виконання, повинна залишити свою дільницю останньою, при цьому вона повинна переконатися у правильності виконання операції та відсутності людей біля небезпечних місць.

7.5. Бункерування суден рідким паливом

7.5.1. Щодо повної готовності судна до бункерування повинен бути поінформований портовий нагляд.

7.5.2. У разі хвилювання моря понад 2,0 м проводити бункерування суден не дозволяється.

7.5.3. Під час проведення вантажних операцій для запобігання обриву бункерувальних шлангів бункерувальник повинен бути надійно ошвартований до судна або причалу.

7.5.4. Швартування суден до бункерувальника під час проведення бункерувальних робіт не дозволяється.

7.5.5. Одночасне бункерування суден з двох бортів не дозволяється.

7.5.6. Бункерувальні шланги повинні страхуватися від розриву рослинними канатами.

7.5.7. Під час з'єднання та від'єднання бункерувальні шланги повинні подаватися на судна та віддаватися з них заглушеними, у місцях з'єднань фланців повинні бути встановлені піддони для збирання розлитого палива і перемички для захисту від статичної електрики.

7.5.8. У разі відсутності вантажних операцій на бункерувальниках отвори вантажних трубопроводів повинні бути закриті.

7.5.9. Бункерування не дозволяється у разі наявності течі в шлангу або в місцях з'єднань шлангів з приймальним фланцем трубопроводу судна.

7.5.10. Бункерувальні шланги на палубі судна повинні бути покладені на підкладки, що унеможливлюють контакт металевих частин із палубою або іншими конструкціями судна.

7.5.11. У разі проведення приєднання шлангів до приймального трубопроводу судна членами екіпажу бункерувальника підйом їх на судно для виконання зазначених робіт повинен здійснюватися забортним трапом.

7.5.12. У виняткових випадках, якщо установка забортного трапа неможлива, дозволяється користуватися штормтрапом.

7.5.13. Для запобігання можливому іскроутворенню необхідно ретельно перевіряти кріплення трапів усередині вантажних танків і насосних відділень, а виявлені недоліки негайно усувати.

7.5.14. Під час проведення бункерувальних робіт прохід палубою в районі поданих шлангів не дозволяється.

7.5.15. У разі виникнення пожежі під час приймання та видачі палива бункерувальник повинен бути готовим до негайного відходу від судна та узяття участі в гасінні пожежі із застосуванням наявних на ньому засобів пожежогасіння.

7.5.16. Ремонтні роботи в насосному відділенні повинні проводитися за умови унеможливлення утворення у приміщенні концентрації парів нафтопродуктів понад припустимі норми.

7.5.17. Члени екіпажу бункерувальника, які беруть участь у бункеруванні судна нафтопродуктами, повинні працювати в спеціальному одязі, спеціальному взутті, що не має металевих цвяхів і набойок для унеможливлення іскроутворення, та захисних неметалевих касках. Не дозволяється мати із собою сірники та запальнички.

7.5.18. Під час роботи потрібно користуватися переносними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні.

7.5.19. Під час бункерування судна рідким паливом капітан (вахтовий змінний помічник капітана) бункерувальника повинен перебувати на верхній палубі та керувати діями вахти, розписаної з приймання (видачі) нафтопродуктів.

7.6. Плавучі нафтові станції

7.6.1. Плавучі нафтові станції для перекачування нафти і нафтопродуктів з нафтових баз порту в інші судна або з останніх у берегову ємність повинні мати індивідуальні рятувальні засоби, а також рятувальні шлюпки з урахуванням чисельності екіпажу.

7.6.2. Плавучі нафтостанції, що перекачують нафтопродукти першого розряду*, повинні встановлюватися до причалів, розташованих від інших споруд і суден на відстані не менше 300 м.

* До першого розряду нафтопродуктів належать бензин, лігроїн, бензол, сира нафта; до другого - гас, дизельне паливо (легке), масла (легкі); до третього - дизельне паливо (важке), мазут, мастила.

7.6.3. Під час перекачування нафтопродуктів першого і другого розрядів стоянка біля борту нафтостанції інших суден, крім тих, що завантажуються або вивантажуються, не допускається.

7.6.4. Під час перекачування нафтопродуктів другого і третього розрядів плавучі нафтостанції можуть бути встановлені на відстані не менше 200 м від різних споруд, суден та інших плавучих нафтостанцій.

7.6.5. Під час перекачування нафтопродуктів третього розряду допускається стоянка біля причалу двох нафтостанцій і не більше двох нафтоналивних суден.

Стоянка інших суден біля місця перекачування нафтопродуктів допускається на відстані не менше 100 м.

7.6.6. Поверхня палуби на нафтостанціях повинна бути виготовлена з рифленого металу.

7.6.7. У насосному та котельному приміщеннях нафтостанції повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція, що забезпечує перепад температури стосовно зовнішньої не більше 5 град.С, а вміст вуглеводню в повітрі - згідно із санітарними нормами.

7.6.8. До початку перекачування нафтопродуктів шкіпер нафтостанції повинен мати відомості щодо найменування нафтопродукту, його температури, температури спалаху, питомої ваги та кількості, без яких не повинен приступати до вантажних операцій.

7.6.9. Починати перекачку нафтопродуктів слід з неповною продуктивністю, щоб переконатися в герметичності шлангових з'єднань.

У разі переливу нафтопродуктів і потраплянні їх за борт шкіпер нафтостанції зобов'язаний сповістити про це портовому нагляду.

7.6.10. Перекачування нафтопродуктів I і II розрядів повинно проводитися тільки закритим способом через вантажний трубопровід; люки та горловини танків повинні бути задраєні.

7.6.11. Перекачування нафтопродуктів III розряду допускається також через горловини танків, причому кінці труб повинні бути опущені в танк під рівень рідини.

7.6.12. Під час вантажних операцій з нафтопродуктами I і II розрядів необхідно забезпечити відведення зі шлангів статичної електрики. Для цього спеціальні шини, прокладені по шлангах, повинні бути надійно з'єднані між собою і з корпусом судна.

7.6.13. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт на рейдах шини повинні бути з'єднані з корпусом судна, у разі роботи біля причалів - приєднані до контуру заземлення на причалі.

7.6.14. Палуби плавучих нафтостанцій під час перекачування нафтопродуктів I і II розрядів у робочих місцях (місцях проходів) повинні бути покриті дерев'яним переносним настилом.

7.6.15. Під час приєднання та роз'єднання шлангів і проведення інших операцій необхідно застосовувати інструмент із матеріалу, що не дає іскор під час роботи; на палубі під фланцями повинен бути настелений мат.

Перед роз'єднанням шланг необхідно звільнити від нафтопродукту.

7.6.16. У приміщенні електрогенераторів не повинно бути ніяких посудин з нафтопродуктами або іншими легкозаймистими рідинами.

7.6.17. Якщо плавучі нафтостанції забезпечуються електроенергією з берега, то від місця живлення до щита на судні необхідно застосовувати морський шланговий провід з посиленою гумовою ізоляцією.

7.6.18. Увід електроенергії повинен бути віддалений від місця приймання нафтопродуктів не менше ніж на 3 м.

7.7. Гасіння пожеж

7.7.1. Члени екіпажів пожежних суден повинні мати спорядження пожежників, уключаючи дихальні ізолювальні апарати.

7.7.2. Під час гасіння пожежі необхідно забезпечувати дотримання вимог безпеки та вживати заходів щодо унеможливлення отруєння людей газами, особливо під час гасіння горючих хімічних речовин.

7.8. Роботи з ліквідації забруднення моря й акваторії портів

7.8.1. Швартування суден до нафтосміттєзбирача, а також швартування нафтосміттєзбирача до інших суден і причалів, не придатних для його безпечної стоянки, не дозволяється.

7.8.2. Для недопущення іскроутворення з метою запобігання вибуху кранці по бортах нафтосміттєзбирача повинні кріпитися рослинними або сталевими оцинкованими канатами, а ділянки сталевого оцинкованого троса, що лежать на кранці, повинні мати ізоляцію з обрізків гумових, брезентових та інших шлангів або прядив'яне обплітання. Закладення сталевих тросів повинно бути таким, щоб трос був утоплений у балках кранця.

7.8.3. Під час виконання робіт з очищення акваторії між суднами, що стоять у порту або на рейді, члени екіпажу нафтосміттєзбирача, які перебувають на палубі, повинні бути одягнені в спеціальний одяг і спеціальне взуття, передбачені для цієї мети, мати рятувальні жилети та захисні каски.

7.8.4. Роботи із з'єднання трубопроводів, ремонтні роботи в машинному відділенні й на палубі нафтосміттєзбирача повинні виконуватися інструментами, що унеможливлюють іскроутворення.

7.8.5. Роботи з очищення шибера від сміття повинні проводитися під керівництвом капітана (вахтового змінного помічника капітана). Перед виконанням цих робіт працівники повинні надягти робочі рятувальні жилети і запобіжні пояси з кінцями для підстрахування, закріпленими за міцні конструкції судна. На палубі біля носового краю ванни нафтосміттєзбирача необхідно встановити тимчасове огородження висотою не менше 1,0 м.

7.8.6. Для вивантаження нафтопродуктів з танків нафтосміттєзбирача необхідно застосовувати шланги, що не мають деталей, які утворюють іскри (штуцерів, хомутів тощо).

7.8.7. Наповнений сміттям лоток з ванни нафтосміттєзбирача, щоб уникнути зачіпання за його конструкцію й утворення іскор, необхідно вибирати плавно, без ривків.

7.8.8. Завантажені лотки нафтосміттєзбирача повинні негайно розвантажуватися.

Для виймання з ванни лотка, наповненого сміттям, повинні застосовуватися портальні, плавучі крани й автокрани, гаки яких, стропи та коуші лотка повинні бути обплетені або обшиті мішковиною чи брезентом для запобігання іскроутворенню та вибуху.

7.8.9. Збирання нафтопродуктів 1-го розряду нафтосміттєзбирачем слід проводити у світлий час доби або в темний час доби із застосуванням електричного освітлення акваторії порту.

7.8.10. Двері машинного відділення, ухідний люк насосного відділення, а також двері кермової рубки під час збору нафтопродуктів повинні бути закриті.

8 Вимоги пожежної безпеки

8.1. На суднах портового і службово-допоміжного флоту морських рибних портів повинні виконуватися вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 (z1410-04) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004), Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 14.03.2000 N 24 (z0309-00) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.05.2000 за N 309/4530 (НАПБ В.01.041-2000/180).

8.2. Контроль за дотриманням пожежної безпеки на суднах портового і службово-допоміжного флоту виконує інспекція пожежної безпеки порту.

8.3. Усі працівники суден порту під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 (z1147-03) "Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468.

9. Санітарно-побутове забезпечення

9.1. Технічний і санітарний стан службових, житлових і побутових приміщень на суднах портового і службово-допоміжного флоту та встановленого в них обладнання повинні забезпечувати нормальні умови праці та побуту членів екіпажів.

9.2. Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повинні триматись у справному технічному стані, що забезпечує підтримання передбачених санітарними нормами параметрів повітря (температури, вологості тощо) у всіх житлових, службових та інших приміщеннях, які обслуговуються цими системами.

10. Вимоги до застосування засобів індивідуального захисту та рятувальних засобів

10.1. Працівники суден портового і службово-допоміжного флоту морських рибних портів на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.04.2006 N 214 (z0473-06) , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.04.2006 за N 473/12347 (НПАОП 05.0-3.03-06).

10.2. Під час експлуатації суден портового і службово-допоміжного флоту всі рятувальні засоби повинні зберігатися у передбачених для них штатних місцях, бути в справному стані та готовими до застосовування.

Про затвердження Правил безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства