Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 21.02.2007 р. затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, яким визначено, що одноразова грошова допомога (далі — грошова допомога) призначається та виплачується у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших військових формувань. Допомога виплачується членам їхніх сімей або утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) військовослужбовця за останньою посадою.
Право на одержання грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців мають особи, визначені ст.ст. 30 і 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 р. (далі — Закон), з урахуванням того, що батьки, діти та дружина (чоловік) мають таке право незалежно від віку та того, працездатні вони чи ні. Грошова допомога виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її одержання. У разі відмови однієї з осіб від одержання грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її одержання.
Грошова допомога виплачується:
1) військовослужбовцям (у разі заподіяння їм під час виконання обов'язків військової служби каліцтва без встановлення групи інвалідності) у розмірі Зб-місячного грошового забезпечення;
2) військовослужбовцям (у разі настання інвалідності в період проходження військової служби) та особам, звільненим з військової служби (у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби), у розмірі:
48-місячного грошового забезпечення — інвалідам І групи; 42-місячного грошового забезпечення — інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення — інвалідам III групи;
3) військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі:
60-місячного грошового забезпечення — інвалідам І групи;
54-місячного грошового забезпечення — інвалідам II групи;
48-місячного грошового забезпечення — інвалідам III групи.
Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України № 925 від 04.10.1996 р. та № 173 від 23.02.2002 р. і постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000 р.) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби,— на день звільнення.
У разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі, її виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Для призначення та виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця члени його сім'ї або утриманці подають до військової частини, закладу, установи або організації (далі — військова частина) за місцем проходження служби військовослужбовця такі документи:
заяву від кожного повнолітнього члена сім'ї, а в разі наявності неповнолітніх дітей — від іншого з батьків або опікунів чи піклувальників про виплату грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу Збройних Сил, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту;
копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті) військовослужбовця;
копію свідоцтва про смерть військовослужбовця;
копію свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати грошової допомоги батькам;
копію свідоцтва про шлюб військовослужбовця — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
копію свідоцтва про народження дитини — для виплати грошової допомоги дітям;
копію сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я і по батькові та місце реєстрації;
копію посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником (у разі встановлення опіки чи піклування над дітьми військовослужбовця);
довідку від кожного повнолітнього члена сім'ї, а в разі наявності неповнолітніх дітей від іншого з батьків або опікунів чи піклувальників про те, що їм не провадилися інші передбачені законами України виплати у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
Для призначення та виплати грошової допомоги у випадку заподіяння каліцтва чи настання інвалідності військовослужбовець або особа, звільнена з військової служби, подає до військової частини, в якій проходить чи проходила військову службу, або її правонаступника такі документи:
заяву про виплату грошової допомоги у зв'язку із заподіянням каліцтва чи настанням інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або рішення відповідної військово-медичної установи про визнання заподіяння каліцтва;
довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами України виплати у разі заподіяння каліцтва або настання інвалідності військовослужбовця та інвалідності особи, звільненої з військової служби;
копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я і по батькові та місце реєстрації.
Копії документів, які подаються для призначення та виплати грошової допомоги, завіряються в установленому порядку командиром військової частини.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконували обов'язки військової служби за умов, визначених ч.3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
За наявності права на грошову допомогу та інші передбачені законами України виплати у зв'язку із загибеллю (смертю), заподіянням каліцтва або настанням інвалідності військовослужбовця та інвалідності особи, звільненої з військової служби, члени сім'ї або утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовослужбовець та особа, звільнена з військової служби, мають право лише на одну з них.
Військова частина подає головному розпорядникові коштів, висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені вище, а в разі заподіяння каліцтва військовослужбовцю чи його загибелі (смерті) — також копію висновку розслідування за цим фактом.
Головний розпорядник коштів приймає на підставі зазначених документів рішення про призначення грошової допомоги і надсилає його разом з цими документами до військової частини для видання наказу про виплату грошової допомоги.
Грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), каліцтво чи інвалідність:
настали у зв'язку з вчиненням військовослужбовцем навмисного злочину або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
є наслідком навмисного заподіяння військовослужбовцем собі тілесного ушкодження.
Виплата грошової допомоги особам, які мають на неї право, провадиться шляхом її перерахування військовою частиною на рахунок в установі банку, відкритий одержувачем виплати. Така виплата провадиться згідно з зазначеним вище Порядком за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту.
Згідно зі ст. ЗО Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, які перебували на їх утриманні (ст. 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу не менше 25 років — для чоловіків і не менше 20 років — для жінок.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років) або є інвалідами;
в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в . період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років або якщо вони є інвалідами;
г) дід і бабуся — за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати;
д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених в пункті «а» ст. 20 Закону, незалежно від того, працює вона (він) чи ні, має право на пенсію в разі втрати годувальника.
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.
У разі смерті осіб, зазначених у пунктах «а»—»д» ст. 12 Закону, які загинули (померли) при виконанні службових обов'язків під час проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання цих обов'язків, і були посмертно нагороджені державними нагородами України або колишнього Союзу РСР, непрацездатні члени сім'ї осіб, зазначені вище, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, мають право на встановлення до пенсії надбавки за умов та в розмірах, що встановлюються Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Для батьків і дружин (чоловіків) окремих категорій загиблих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом Кабінет Міністрів України може встановлювати інші умови призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова
газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 13 /2007