Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

24 жовтня 2005 р. 

за N 1249/11529 

На виконання положень Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) та з метою вдосконалення нормативно-правової бази України щодо регулювальних вимог до атестації систем експлуатаційного неруйнівного контролю обладнання та трубопроводів АЕС НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію через три місяці після державної реєстрації "Вимоги до проведення атестації Систем експлуатаційного неруйнівного контролю обладнання та трубопроводів АЕС", що додаються.

2. Директору Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Демчику О.С. забезпечити подання цього наказу у п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Директору Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Васильченку В.М. у місячний термін після державної реєстрації наказу забезпечити його тиражування у кількості 20 примірників.

4. Директору Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Демчуку О.С. у десятиденний термін після тиражування наказу забезпечити його розсилку відповідно до розрахунку розсилки.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

ядерного регулювання України

10.10.2005  N 115

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

24 жовтня 2005 р.

за N 1249/11529

Вимоги до проведення атестації Систем експлуатаційного неруйнівного контролю обладнання та трубопроводів АЕС розроблені відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) , "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (1370-14) та на виконання вимог розділу 5 "Оборудование и трубопроводы атомных энергетических установок. Сварные соединения и наплавки. Правила контроля" (ПНАЭ Г-7-010-89).

Вимоги установлюють основні критерії до проведення атестації систем експлуатаційного неруйнівного контролю обладнання та трубопроводів систем, важливих для безпеки ядерних енергетичних установок, та визначають порядок проведення атестації, зміст атестаційних документів та функції учасників атестаційного процесу.

1.1. Безпека експлуатації обладнання та трубопроводів АЕС, у тому числі можливість виходу радіоактивних речовин у навколишнє середовище, значною мірою визначається цілісністю границь розділу фаз чи відсутністю неприпустимих дефектів у металі.

Експлуатаційний неруйнівний контроль за допомогою Системи експлуатаційного неруйнівного контролю проводять, щоб підтвердити цілісність металу обладнання та трубопроводів АЕС.

1.2. Атестацію Системи експлуатаційного неруйнівного контролю проводять з метою оцінити працездатність, роздільну здатність та обмеження Системи експлуатаційного неруйнівного контролю.

Атестацію Системи експлуатаційного неруйнівного контролю здійснюють:

у разі впровадження нового обладнання/методик(и) контролю;

у разі внесення змін до обладнання/методик(и) контролю, що можуть вплинути на результати контролю.

1.3. Використання Експлуатуючою організацією методик, обладнання чи залучення до Системи експлуатаційного неруйнівного контролю персоналу, якій не пройшов атестацію, не допускається.

1.4. Терміни та визначення

Атестація - комплекс заходів, які треба застосовувати для надійного обґрунтування та підтвердження можливості застосування обладнання, коректності використання методик(и) неруйнівного контролю, а також підготовки й рівня професійних знань персоналу під час проведення Експлуатаційного неруйнівного контролю на АЕС для досягнення заданої ймовірності та достовірності виявлення дефектів за реальних умов.

Атестаційне досьє - сукупність документів, які потрібні для проведення атестації Системи експлуатаційного неруйнівного контролю.

Атестаційний орган - незалежна компетентна й уповноважена організація, що керує процесом атестації.

Атестаційний протокол - документ, що описує порядок адміністративних дій та рівень взаємодії, а також шляхи та терміни проходження відкритої та/чи конфіденційної інформації між учасниками атестаційного процесу.

Атестаційна процедура - документ, що встановлює послідовність дій та описує, як комбінація обладнання, яку застосовують, та методик(и) неруйнівного контролю, а також дії персоналу мають бути атестовані із застосуванням технічного обґрунтування, необхідних тест-зразків, практичних випробувань з результатами їх оцінювання та інших чинників.

Атестаційний сертифікат - документ, що розробляється відповідно до чинного законодавства, видається Атестаційним органом відповідно до діючої системи управління якістю та підтверджує можливість застосування відповідної Системи експлуатаційного неруйнівного контролю для проведення Експлуатаційного неруйнівного контролю конкретного обладнання чи трубопроводів АЕС.

Відкрите випробування - практична демонстрація, під час якої персонал, який виконує неруйнівний контроль, попередньо проінформований про характеристики тест-зразків і закладені в них дефекти.

Закрите ("сліпе") випробування - практична демонстрація, під час проведення якої персонал, який виконує неруйнівний контроль, не має:

достовірних даних про кількість, розташування та розміри кожної з несуцільностей;

даних про наявність несуцільностей (якщо такі є) у зразку, який випробовують;

безпосереднього доступу до несуцільностей, що виходять на поверхню контрольованого зразка;

інформації про маркування зразків, що підлягають випробуванню.

Експлуатаційний неруйнівний контроль - процес виявлення несуцільностей у металі, що ґрунтується на одному з фізичних принципів (ультразвук, вихрові струми тощо) та виключає руйнування контрольованої зони об'єкта контролю.

Методика неруйнівного контролю - описаний порядок дій, що вказує, де, як та в якій послідовності потрібно застосовувати метод неруйнівного контролю.

Неруйнівний контроль - оцінювання властивостей і характеристик металу об'єкта контролю, яке ґрунтується на використанні фізичних методів, що зберігають цілісність об'єкта.

Основний параметр - параметр компонента обладнання АЕС чи несуцільностей (тип, морфологія, геометрія, розташування, орієнтація тощо), для виявлення чи визначення розмірів яких проводять контроль, а також реальні обмеження за часом, доступом та умовами навколишнього середовища, які значною мірою впливають на достовірність результатів контролю.

Основна змінна - параметр обладнання для проведення неруйнівного контролю, що може значною мірою вплинути на результати випробувань.

Регулювальний орган - орган державного регулювання з ядерної та радіаційної безпеки.

Система експлуатаційного неруйнівного контролю - сукупність обладнання, у тому числі для автоматизованого дистанційного неруйнівного контролю, методик(и) контролю, а також персоналу, який виконує експлуатаційний неруйнівний контроль обладнання та трубопроводів АЕС.

Тест-зразок - стандартний зразок підприємства з реальними або штучними дефектами, на якому проводять відкриті та/або "сліпі" випробування.

Технічне обґрунтування - документ, що підтверджує можливості Системи експлуатаційного неруйнівного контролю, атестація якої проводиться, та обґрунтовує вибір основних параметрів системи контролю, їх ефективних діапазонів, обсягів необхідних практичних випробувань, кількість реальних чи штучних дефектів, що використовують у тест-зразках.

Хибний сигнал - реєстрація несуцільностей у зоні контролю, що не має дефекту.

2.1. В атестаційному процесі беруть участь Експлуатуюча організація, Регулювальний орган, Атестаційний орган та організація, що проводить експлуатаційний контроль. Організація, що проводить експлуатаційний контроль, може бути як незалежною від Експлуатуючої організації, так і одним з підрозділів Експлуатуючої організації.

Атестаційний орган є незалежною від інтересів кожного з учасників атестаційного процесу постійно діючою організацією. До її складу можуть входити чи залучатися на постійній та тимчасовій основі кваліфіковані фахівці в галузі неруйнівного контролю, у тому числі співробітники Експлуатуючої організації.

Атестаційний орган створюється центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення державної політики в електроенергетичній галузі України відповідно до діючого законодавства та погоджується з Регулювальним органом.

Атестаційний орган функціонує відповідно до розробленої системи управління якістю, що гарантує незалежність, неупередженість і конфіденційність виконуваних робіт.

2.2. Мета атестації Системи експлуатаційного неруйнівного контролю

2.2.1. Метою атестації методики неруйнівного контролю та відповідного обладнання, що входять до складу Системи експлуатаційного неруйнівного контролю, є обґрунтування того, що запропонований метод неруйнівного контролю, технічні прийоми та обладнання для його реалізації відповідають своєму призначенню, тобто виявляють та визначають розміри несуцільностей визначеного типу в зоні контролю з необхідною імовірністю їх виявлення.

2.2.2. Метою атестації персоналу, який виконує контроль у складі Системи експлуатаційного неруйнівного контролю, є підтвердження того, що персонал, який використовує атестовані методику та відповідне обладнання, здатний виявляти, розрізняти та визначати розміри несуцільностей з необхідною достовірністю в реальних умовах проведення неруйнівного контролю.

Атестація персоналу в складі Системи експлуатаційного неруйнівного контролю є додатковою до основної атестації персоналу на право контролювати тими методами неруйнівного контролю, що використовують під час застосування Системи експлуатаційного неруйнівного контролю, яка атестується.

До атестації персоналу в складі Системи експлуатаційного неруйнівного контролю допускають персонал, який пройшов навчання та основну атестацію відповідно до діючих в атомній енергетиці вимог на право контролювати тими методами неруйнівного контролю, що використовують у методиці контролю в складі Системи експлуатаційного неруйнівного контролю.

Атестація персоналу в складі Системи експлуатаційного неруйнівного контролю може бути проведена як одночасно з атестацією обладнання та методик(и) контролю, так і окремо, наприклад у разі залучення до контролю раніше не атестованих фахівців.

2.3. Атестацію методик та обладнання проводять з використанням відкритих тест-зразків; атестацію персоналу виконують із застосуванням "сліпих" тест-зразків.

3.1 Документування процесу атестації

Проведення атестації детально документують, а вся потрібна документація має міститися в атестаційному досьє. Атестаційне досьє формують з таких документів:

технічне завдання чи технічна специфікація на розробку чи поставку обладнання та методику(и) неруйнівного контролю;

опис методики неруйнівного контролю;

висновок Атестаційного органу про попередній аналіз методики неруйнівного контролю;

свідоцтво про повірку чи метрологічну атестацію приладів та стандартних зразків неруйнівного контролю та паспорти на тест-зразки;

атестаційний протокол та атестаційна процедура;

висновок Атестаційного органу про результати атестації;

сертифікати, що видані Атестаційним органом та засвідчують, що Система експлуатаційного неруйнівного контролю пройшла атестацію;

документи, що підтверджують кваліфікацію фахівців, які беруть участь у проведенні атестації;

протоколи, результати оцінки, сертифікати та інші документи, що затверджують і погоджують вищезазначені документи, відповідно до встановленого порядку атестації.

3.2. Технічне завдання та технічна специфікація

3.2.1. Обладнання та методику(и) неруйнівного контролю розробляють/поставляють відповідно до технічного завдання/технічної специфікації, що узгоджують з Регулювальним органом.

3.2.2. У технічному завданні чи технічній специфікації мають бути зазначені:

вимоги регулювальних документів щодо проведення експлуатаційного неруйнівного контролю компонента чи зони, що мають бути проконтрольовані;

компонент чи зона, що мають бути проконтрольовані, та їхні основні характеристики;

метод неруйнівного контролю, що застосовувався;

умови та основні параметри контролю (обмеження за часом та/чи доступом, що відповідають умовам навколишнього середовища, тощо);

очікувані чи постульовані несуцільності та їх основні характеристики;

вимірювані характеристики несуцільностей, такі як розташування, довжина та їх очікувані чи постульовані діапазони змін;

вимоги до проведення неруйнівного контролю щодо рівня чутливості, допустимого рівня хибного сигналу, допустимих похибок вимірювань параметрів несуцільностей;

вимоги до достовірності результатів контролю (у тому числі ймовірності виявлення несуцільностей);

вимоги до метрологічної атестації;

вимоги до забезпечення якості під час проведення неруйнівного контролю.

3.2.3. Необхідно в технічній специфікації на поставку Системи експлуатаційного неруйнівного контролю зобов'язати постачальника разом з обладнанням та методикою неруйнівного контролю здійснити поставку чи виготовити тест-зразки для атестації Системи експлуатаційного неруйнівного контролю, для чого, якщо це можливо, максимально повно вказати вимоги до їх виготовлення (типи, кількість, види нанесених дефектів тощо).

3.3. Вимоги до методики неруйнівного контролю

Методика неруйнівного контролю має містити:

опис основних параметрів;

опис робочих умов для виконання технічних прийомів та роботи обладнання;

опис обладнання та програмного забезпечення (у разі потреби) для реалізації методики неруйнівного контролю, включаючи перелік їх основних параметрів, необхідних перевірок, методів їх виміру та допустимих значень;

опис стандартних зразків підприємства для калібрування та процесу калібрування до проведення неруйнівного контролю та в процесі його виконання;

опис схем проведення неруйнівного контролю та порядку його виконання;

критерії реєстрації та розпізнавання індикацій;

аналіз виявлених несуцільностей та видача висновку за результатами контролю.

3.4. Вимоги до атестаційної процедури

3.4.1. В атестаційній процедурі має бути представлено опис послідовності проведення атестації всіх складових Системи експлуатаційного неруйнівного контролю: обладнання, методик(и) контролю та персоналу.

Процедура передбачає опис трьох її складових:

технічного обґрунтування;

практичних випробувань (відкритих та/чи закритих);

оцінки результатів атестації.

3.4.2. Технічне обґрунтування

Кількість тест-зразків має бути достатньою для підтвердження достовірності результатів неруйнівного контролю, отриманих під час використання Системи експлуатаційного неруйнівного контролю, що атестують, з урахуванням:

підтвердження здатності Системи експлуатаційного неруйнівного контролю працювати на необхідному рівні та систематичних свідчень того, що отримані результати на тест-зразках для конкретних дефектів дійсні і для інших дефектів та умов у рамках обсягу проведення контролю;

забезпечення технічної основи для вибору основних параметрів Системи експлуатаційного неруйнівного контролю та їх ефективних діапазонів вимірів;

оцінки можливостей запропонованої методики та відповідного обладнання, що зроблена на підставі додаткових теоретичних та/чи практичних доказів.

Теоретичні підтвердження можуть містити:

аналіз методики неруйнівного контролю з метою перевірки її відтворюваності на майданчику АЕС, зведення до мінімуму помилок оператора та наведення всіх основних змінних;

результати розрахунків з використанням математичних моделей, що дають змогу екстраполювати та/чи інтерполювати отримані на конкретних тест-зразках результати контролю на реальний компонент чи зону контролю і, таким чином, обґрунтовують використання спрощених тест-зразків замість натурних зразків під час проведення додаткових практичних випробувань, якщо такі визнані потрібними. У разі застосування математичних моделей потрібно продемонструвати, що використані моделі були верифіковані та пройшли валідацію для конкретних умов проведення експлуатаційного неруйнівного контролю. Тільки тоді виправданим є їх використання в Технічному обґрунтуванні як прогнозного інструмента; при цьому невизначеності, похибки та обмеження, що використовують, мають бути задокументовані.

Практичні підтвердження можуть містити:

результати проведених раніше подібних атестацій;

прийнятні результати виконання національних та міжнародних дослідницьких проектів;

результати практичного (на майданчику АЕС) досвіду застосування методик, що атестують, та відповідного обладнання під час проведення неруйнівного контролю з урахуванням підтвердження результатів контролю руйнівними методами;

дані лабораторних досліджень.

У технічному обґрунтуванні на підставі наявних теоретичних та/чи практичних даних мають бути оцінені можливості запропонованої методики і відповідного обладнання щодо:

досягнення мети неруйнівного контролю;

визначення основних характеристик компонента чи зони об'єкта, що контролюють;

визначення основних характеристик несуцільностей, що виявляють та/чи вимірюють;

визначення основних змінних обладнання неруйнівного контролю.

Результати оцінки формулюють з урахуванням:

забезпечення показників запропонованої методики неруйнівного контролю та відповідного обладнання (рівень чутливості, похибка визначення розмірів несуцільностей та рівень хибних сигналів тощо) на підставі результатів, отриманих під час аналізу сукупності несуцільностей з урахуванням їх представництва щодо реально очікуваних несуцільностей, а також відповідних статистичних критеріїв;

визначення діапазонів змін основних параметрів, де ефективність застосування запропонованої атестаційної процедури та обладнання може бути обґрунтована представленими теоретичними та практичними даними.

3.4.3. Практичні випробування

Застосовують практичні випробування двох основних типів:

відкриті випробування, що проводять для атестації методики неруйнівного контролю та відповідного обладнання;

закриті випробування, що проводять для додаткової атестації персоналу.

Тест-зразки для відкритих практичних випробувань можуть застосовувати і для закритих випробувань за умови виконання додаткових заходів, що задовольняють вимоги до закритих випробувань.

Усі тест-зразки мають пройти метрологічну атестацію і мати паспорти до початку проведення практичних випробувань.

Усі тест-зразки для закритих практичних випробувань мають бути однозначно промарковані, однак ця інформація не має бути доступною під час проведення атестації. Несуцільності, що виходять на контрольовану поверхню, під час проведення закритих практичних випробувань мають бути приховані.

Уся інформація про тест-зразки, що використовують під час закритих випробувань (робочі креслення, тип, кількість, розташування та розміри дефектів), має бути відомою тільки співробітникам Атестаційного органу, які мають до неї доступ.

Слід використовувати зразки з реальними дефектами, описаними під час виконання контролю іншими атестованими методами неруйнівного контролю. Можливе використання тест-зразків зі штучними дефектами за умови попередньо проведеної валідації щодо характеристик несуцільностей, що виявляють, та показників методу неруйнівного контролю, що треба застосовувати.

3.4.4. Оцінка результатів атестації

Результати атестації оцінює Атестаційний орган та надсилає їх до Експлуатуючої організації.

В атестаційній процедурі оцінюють ступінь відповідності запропонованої Системи експлуатаційного неруйнівного контролю кожній зазначеній в технічному завданні вимозі до проведення неруйнівного контролю. При цьому рівень такої відповідності визначають за результатами якісних та/чи кількісних порівнянь кожної з установлених вимог до проведення неруйнівного контролю з отриманими результатами використання відповідних методик(и), обладнання, персоналу, а також з урахуванням усіх теоретичних та/чи практичних доказів, наведених у рамках технічного обґрунтування та практичних випробувань.

3.5. Сертифікація

3.5.1. Після завершення атестації Атестаційний орган видає атестаційний сертифікат, у якому вказують задіяні для атестації обладнання, методику(и) неруйнівного контролю, а також сертифікати, видані персоналу, який успішно пройшов атестацію у складі Системи експлуатаційного неруйнівного контролю.

3.5.2. Видані атестаційні сертифікати дійсні аж до внесення змін в обладнання чи методику(и) неруйнівного контролю, що стосуються основних змінних та/чи основних параметрів, а також у разі зміни нормативної документації, на підставі якої виконують експлуатаційний неруйнівний контроль чи проводять атестацію Системи експлуатаційного неруйнівного контролю.

4.1. Атестаційний процес починають з дати направлення письмової заяви Експлуатуючої організації на адресу Атестаційного органу і доданого до неї погодженого Регулювальним органом технічного завдання/технічної специфікації.

Атестаційний орган протягом 10 днів має розглянути заяву та запропонувати перелік організацій, персонал яких має достатню підготовку для проведення неруйнівного контролю методом, передбаченим технічним завданням. Остаточне рішення про вибір організації, що проводить експлуатаційний контроль, приймає Експлуатуюча організація.

4.2. Для проходження атестації у складі Системи експлуатаційного неруйнівного контролю допускається персонал організації, що проводить експлуатаційний контроль, який успішно пройшов основну атестацію за методом неруйнівного контролю, який слід застосовувати.

4.3. Організація, що проводить експлуатаційний контроль на підставі технічного завдання, розробляє/пропонує конкретну методику неруйнівного контролю та відповідне обладнання.

4.4. У разі поставки обладнання та/чи методик(-и) неруйнівного контролю Експлуатуюча організація сприяє персоналу організації, що проводить експлуатаційний контроль в освоєнні методик(и) та навчанні контролювати з використанням поставленого обладнання. Навчання персоналу має бути передбаченим у технічній специфікації на поставку.

4.5. Після завершення розгляду та затвердження методик(и) контролю Експлуатуюча організація направляє методики(у) на адресу Атестаційного органу для детального аналізу та узгодження.

4.6. Експлуатуюча організація проводить розробку та передає на адреси Атестаційного органу та Регулювального органу атестаційну процедуру для попереднього розгляду та зауважень.

4.7. Після усунення зауважень та узгодження атестаційної процедури спочатку з Атестаційним органом, а потім з Регулювальним органом проводять роботи відповідно до атестаційної процедури.

4.8. Після завершення робіт відповідно до атестаційної процедури Атестаційний орган комплектує атестаційне досьє документами, указаними в пункті 3.1 цих Вимог, та направляє його на адресу Регулювального органу на розгляд та узгодження результатів атестації.

4.9. Після завершення процесу атестації Атестаційний орган видає відповідні атестаційні сертифікати.

5.1. Функціями Експлуатуючої організації є:

допуск підлеглої чи зовнішньої організації до проведення експлуатаційного неруйнівного контролю обладнання чи трубопроводів на АЕС тільки після проведення атестації Системи експлуатаційного неруйнівного контролю відповідно до цих Вимог;

розробка технічного завдання на атестацію Системи експлуатаційного неруйнівного контролю (технічної специфікації на поставку методик(и) контролю та відповідного обладнання) із зазначенням вимог до її ефективності та достовірності результатів неруйнівного контролю для кожного об'єкта контролю;

сприяння в навчанні та сертифікації персоналу організації, що проводить експлуатаційний контроль;

затвердження методик(и) неруйнівного контролю;

розробка атестаційної процедури.

5.2. Функціями організації, що проводить експлуатаційний контроль, є:

розробка та узгодження з Експлуатуючою організацією детальних методик та інструкцій щодо проведення неруйнівного контролю;

сприяння в навчанні та атестації персоналу, який виконує контроль, відповідно до діючих в атомній енергетиці вимог нормативної документації;

участь в атестаційному процесі у взаємодії з Атестаційним органом та Експлуатуючою організацією.

5.3. Функціями Атестаційного органу є:

підготовка протоколів атестації;

перевірка, видача зауважень та узгодження атестаційної процедури;

спостереження за проведенням практичних випробувань;

оцінка результатів атестації;

підготовка атестаційного досьє;

видача та відкликання атестаційних сертифікатів.

5.4. Функціями Регулювального органу є:

узгодження технічного завдання (специфікації) на поставку Системи експлуатаційного неруйнівного контролю;

аналіз, видача зауважень та узгодження атестаційної процедури;

аналіз та узгодження атестаційного досьє.