Юридический Харьков плюс - Редакція документа від 26.04.2007 /676-2007-п/ N d29b1bf7785e73aaa81ce7b5a2c0c202-2

1. Затвердити Положення про Державне казначейство України, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. N 983 (983-2005-п) "Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 39, ст. 2484) та від 12 жовтня 2005 р. N 1005 (1005-2005-п) "Про призначення Шлапака О.В. головою Державного казначейства" зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

ПОЛОЖЕННЯ

про Державне казначейство України

1. Державне казначейство України (далі - Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.

2. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та цим Положенням.

3. Основними завданнями Казначейства є:

1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:

розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;

в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

4. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань:

1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;

2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка;

3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень;

6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;

9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;

11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;

12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;

13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України (2542-14) та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;

15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов'язані із:

здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;

відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;

відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;

витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;

дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства;

дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;

закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) ;

( Підпункт 15 пункту 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 676 (676-2007-п) від 26.04.2007 )

здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства;

16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;

17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну;

18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов'язані із роботою його територіальних органів;

19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства;

20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. Казначейство має право:

1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках;

2) розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

3) залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) ініціювати у межах наданих законодавством повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення;

5) списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, відповідно до законодавства;

6) надавати послуги (у тому числі платні), пов'язані з обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

7) вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності;

8) звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень;

9) проводити конференції, семінари та наради з питань, що належать до його компетенції;

10) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

11) здійснювати в межах своїх повноважень співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, з казначействами інших країн, вивчати досвід роботи з організації їх діяльності та готувати пропозиції щодо його впровадження в Україні.

6. Казначейство в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.

7. Казначейство очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів.

Голова Казначейства є членом колегії Мінфіну.

8. Голова Казначейства має чотирьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів, погодженим з головою Казначейства.

Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова Казначейства.

9. Голова Казначейства:

1) здійснює керівництво діяльністю Казначейства, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром фінансів за виконання покладених на Казначейство завдань;

2) призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім заступників голови;

3) затверджує положення про структурні підрозділи Казначейства;

4) визначає ступінь відповідальності заступників голови, керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства і керівників територіальних органів;

5) притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім заступників голови;

6) підписує видані в межах компетенції Казначейства накази та організовує перевірку їх виконання;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

10. Казначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства.

Типове положення про територіальний орган Казначейства затверджує Міністр фінансів.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Казначейства, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Казначействі утворюється колегія у складі голови, його заступників та керівників структурних підрозділів Казначейства.

Персональний склад колегії затверджує Міністр фінансів за поданням голови Казначейства.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Казначейства.

12. Граничну чисельність працівників Казначейства затверджує за поданням голови Міністр фінансів у межах граничної чисельності працівників Мінфіну, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

13. Структуру Казначейства затверджує Міністр фінансів за поданням голови Казначейства.

14. Штатний розпис та кошторис Казначейства затверджує голова за погодженням з Міністром фінансів.

15. Казначейство утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінфіну.

16. Умови оплати праці працівників Казначейства визначаються Кабінетом Міністрів України.

17. Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

ЗМІНИ,

що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. N 983 ( 983-2005-п ) та від 12 жовтня 2005 р. N 1005 ( 1005-2005-п )

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. N 983 (983-2005-п) :

пункт 2 виключити;

у тексті постанови слова "Державне казначейство" в усіх відмінках замінити словами "Державне казначейство України" у відповідному відмінку.

2. У назві та тексті постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2005 р. N 1005 (1005-2005-п) слова "Державного казначейства" замінити словами "Державного казначейства України".

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 590 (590-95-п) "Питання Державного казначейства" (ЗП України, 1995 р., N 11, ст. 262).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 656 (656-97-п) "Про внесення зміни до Положення про Державне казначейство" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 27, с. 124).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180 (180-99-п) "Про деякі питання діяльності Державного казначейства України" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 7, ст. 251).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. N 611 (611-99-п) "Про внесення доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 16, ст. 640).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. N 865 (865-99-п) "Про доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 21, ст. 953).