1. Схвалити Концепцію Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки, що додається.

Замовником Програми визначити Мінагрополітики.

2. Мінагрополітики у тримісячний строк розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки.

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 21 грудня 2005 р. N 536-р

Ситуація в соціальній сфері села залишається складною. Найгострішими проблемами на селі є безробіття, бідність та трудова міграція, занепад соціальної інфраструктури, поглиблення демографічної кризи та відмирання сіл.

Аграрний сектор національної економіки не виведений з кризової ситуації. Низька ефективність сільськогосподарського виробництва не забезпечує навіть його простого відтворення.

Споживання основних продуктів харчування на одну особу менше ніж раціональні науково обґрунтовані норми, зокрема молока - на 40 відсотків, м'яса - на 52, яєць - на 24, плодів і винограду - на 62 відсотки.

Складна ситуація на селі та в аграрному секторі національної економіки викликана насамперед:

безсистемністю та некомплексністю розв'язання завдань аграрної реформи в Україні. Поряд з реформуванням відносин власності на землю та майно, запровадженням нових організаційно-правових форм господарювання не створено відповідних фінансово-економічних механізмів;

ігноруванням проблем розвитку сільських територій в процесі аграрних трансформацій, відсутністю зваженої державної політики розвитку села та механізмів її реалізації;

відсутністю послідовної державної політики щодо підтримки паритету цін, що зумовлює постійну нестачу фінансових ресурсів та обмежує діяльність і розвиток сільськогосподарських товаровиробників;

високим монопольним тиском постачальників матеріально-технічних ресурсів на сільськогосподарських товаровиробників та відсутністю адекватного антимонопольного захисту;

повільним формуванням фінансових і кредитних відносин та утворенням установ і організацій для обслуговування аграрного сектору та сільського населення;

вкрай слабкою інфраструктурою аграрного ринку та відсутністю виваженої державної політики підтримки, створення і розвитку кооперативних та інших об'єднань сільськогосподарських товаровиробників;

недостатнім сприянням експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів.

Стан справ на селі і в агропромисловому комплексі вимагає невідкладного прийняття Комплексної програми підтримки розвитку українського села.

Метою Програми є реалізація основних напрямів державної політики створення сприятливих умов для комплексного розвитку сільських територій, розв'язання соціальних проблем села, розвитку високоефективного конкурентоспроможного на внутрішньому і зовнішньому ринку аграрного сектору, забезпечення продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.

Розвиток сільського господарства та сільських територій може відбуватися за трьома варіантами:

перший - незмінність фінансово-економічних механізмів та збереження обсягів бюджетного фінансування у межах 5-6 млрд. гривень, що призведе до подальшого занепаду соціальної сфери та галузей тваринництва і рослинництва;

другий - незначне збільшення обсягів бюджетного фінансування (до 8-10 млрд. гривень) дасть змогу лише стабілізувати виробництво на існуючому рівні, але не забезпечить істотних зрушень у розвитку сільських територій, створення умов для розвитку агропромислового комплексу та інтенсифікації відтворення в сільському господарстві;

третій - щорічна державна підтримки в межах 15-18 млрд. гривень дасть змогу до 2010 року розв'язати більшість соціальних проблем на селі, забезпечити розвиток сільських територій, підвищити рівень зайнятості сільського населення, подолати кризову ситуацію у тваринництві та основних галузях рослинництва, задовольнити потреби країни у продуктах харчування, сприятиме істотному пом'якшенню наслідків вступу України до СОТ, переходу сільськогосподарського виробництва на принципово нові ефективні технології, вирішенню питань матеріально-технічного забезпечення, зростанню ефективності виробництва та інвестиційної привабливості галузі.

Третій варіант є оптимальним для впровадження.

Виконання Програми здійснюватиметься шляхом удосконалення організаційно-економічних механізмів і посилення державної підтримки розвитку сільських територій та агропромислового комплексу.

Для виконання Програми необхідно розробити заходи за такими напрямами:

забезпечення комплексного, багатофункціонального розвитку сільських територій;

орієнтація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади на задоволення потреб сільських жителів, активізацію ініціативи громад і органів місцевого самоврядування щодо розвитку інфраструктури села;

забезпечення надійного функціонування соціальної інфраструктури села в нових економічних умовах;

створення умов для розширення сфери зайнятості на селі на основі ефективного використання природоресурсного потенціалу сільських територій, стимулювання розвитку підприємництва як у сільському господарстві, так і в несільськогосподарських видах діяльності;

забезпечення істотного підвищення рівня доходів та поліпшення соціального захисту сільського населення;

розроблення та виконання регіональних програм розвитку сільських територій;

наближення та вирівнювання умов життєдіяльності міського та сільського населення, формування мережі підприємств, установ та організацій, які надаватимуть необхідні послуги сільському населенню;

стимулювання закріплення на селі спеціалістів сільського господарства, освіти, культури, охорони здоров'я, житлово-комунального та побутового обслуговування;

заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах;

запобігання занепаду депресивних сільських територій, розширення можливостей сільських громад розв'язувати проблеми життєдіяльності населення;

облаштування під'їздів з твердим покриттям до кожного сільського населеного пункту;

забезпечення сільського населення загальнодоступними телекомунікаційними послугами;

забезпечення покриття територій сільських населених пунктів рухомим (мобільним) зв'язком;

комп'ютеризація сільських рад, закладів освіти та охорони здоров'я і забезпечення доступу до Інтернету;

удосконалення системи державного управління земельними ресурсами, створення правових і соціально-економічних механізмів ефективної реалізації прав власності на землю, завершення формування необхідної нормативно-правової бази з питань аграрного землекористування і функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Особлива роль у розвитку земельних відносин відводиться державі, яка забезпечуватиме:

здійснення інвентаризації та зонування земель різного цільового призначення;

стимулювання вилучення з інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених сільськогосподарських угідь;

забезпечення сталого функціонування меліоративних систем, поліпшення стану та ефективності використання меліорованих земель;

захист та відтворення родючості ґрунтів, зокрема шляхом використання ґрунтозахисних технологій;

удосконалення ведення державного земельного кадастру і моніторингу земель;

формування та функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення із забезпеченням захисту прав суб'єктів ринку;

формування екомережі як ефективного механізму збереження ландшафтного біорізноманіття;

розвиток конкурентоспроможного землекористування на основі кооперації, інтенсифікації, концентрації та спеціалізації виробництва і партнерських виробничих відносин;

формування та розвиток інфраструктури аграрного ринку;

створення системи регулювання аграрного ринку та утворення відповідних державних установ і організацій (аграрний фонд, аграрна біржа, фонд аграрних страхових субсидій);

створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення учасників аграрного ринку, вдосконалення статистики і прогнозування;

вдосконалення форм реалізації сільськогосподарської продукції;

сприяння експортній діяльності сільськогосподарських товаровиробників та розширенню державної підтримки зовнішнього маркетингу;

підвищення аграрного та екологічного іміджу України;

державна підтримка конкурентоспроможності стратегічної сільськогосподарської продукції (продукція, що традиційно вирощується в Україні та забезпечує основу її продовольчої безпеки);

запровадження науково обґрунтованих систем ведення сільськогосподарського виробництва;

істотне підвищення продуктивності худоби і птиці на основі зміцнення кормової бази, розвитку комбікормової промисловості, поліпшення якісного складу поголів'я та активізації селекційно-племінної роботи;

забезпечення населення м'ясними ресурсами за рахунок прискорення розвитку м'ясного скотарства, птахівництва та свинарства;

впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій;

створення механізму підтримки сільськогосподарських товаровиробників щодо закупівлі машин і обладнання, добрив, засобів захисту рослин і тварин;

державна підтримка створення і виробництва вітчизняної конкурентоспроможної техніки для агропромислового комплексу, розвиток на кооперативних засадах інфраструктури агровиробничих послуг, впровадження відновних джерел енергії біологічного походження (біоетанол, біодизель, біогаз);

збереження та відновлення навколишнього природного середовища, зменшення антропогенного впливу на нього, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки;

удосконалення податкової політики, вжиття запобіжних заходів для недопущення погіршення умов оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у разі зміни податкового законодавства;

удосконалення міжгалузевих економічних відносин;

утворення установ і організацій фінансової підтримки агропромислового комплексу та вдосконалення державної підтримки розвитку сільських територій і сільського господарства з дотриманням вимог СОТ;

розвиток фінансових, кредитних і небанківських установ і організацій в аграрному секторі та кооперативних аграрних банків;

створення фонду кредитних гарантій;

розвиток ринку страхових послуг;

підтримка реалізації інвестиційних проектів загальнодержавного і міжрегіонального значення;

інвестування розвитку мережі транспортного сполучення та телекомунікаційних послуг;

державна підтримка та реструктуризація аграрної науки і освіти, запровадження навчання сільського населення основам підприємництва, підготовка кадрів для сільського господарства на засадах державного замовлення, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів, розширення наукових досліджень з питань соціального розвитку і підтримки села;

створення єдиної інформаційно-довідкової системи в агропромисловому комплексі, у тому числі підсистеми інвестиційно-привабливих об'єктів;

розвиток дорадництва та впровадження досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду;

посилення захисту прав споживачів шляхом удосконалення державного контролю за якістю та безпекою продовольчих товарів, гармонізація національних стандартів з міжнародними;

запровадження системи управління якістю виробництва сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів;

запровадження світової системи маркування та сертифікації сільськогосподарських та харчових продуктів;

стимулювання розширення виробництва органічних, екологічно чистих продуктів;

формування системи управління сільськими територіями, наближеної до стандартів Європейського Союзу;

розвиток системи господарських професійних і міжпрофесійних об'єднань з відповідними повноваженнями з метою захисту і збалансування інтересів їх засновників та звільнення органів виконавчої влади від невластивих їм функцій;

визначення уповноваженого державного органу з питань розвитку сільських територій;

спрямування діяльності органів виконавчої влади на удосконалення проведення стратегічного аналізу, прогнозування, моніторингу та здійснення контрольних функцій.

Передбачається виконання Програми у два етапи.

Перший етап (2006-2007 роки) - розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань розвитку сільських територій, створення передумов та початок виконання Програми.

Другий етап (2008-2010 роки) - проведення аналізу, коригування та виконання заходів Програми.

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення Програми здійснюється відповідно до законів України про державний бюджет на відповідний рік, Законів України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" (400-12) , "Про державну підтримку сільського господарства" (1877-15) , "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" (3023-14) , "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року" (2982-15) , інших законодавчих актів.

Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, кредитів банків, коштів інвесторів та інших джерел.

Виконання Програми забезпечить:

доведення забезпечення сільських населених пунктів об'єктами соціальної інфраструктури до соціальних стандартів;

зростання заробітної плати в сільському господарстві до середнього рівня галузей економіки;

споживання продуктів харчування на душу населення на рівні норм, наближених до раціональних;

розвиток організованого внутрішнього аграрного ринку;

підвищення рівня рентабельності, яке забезпечить розширене відтворення в сільському господарстві;

зростання обсягів валової продукції сільського господарства в 2010 році порівняно з 2004 роком у 1,6 раза, а валової доданої вартості - у 2 рази;

поліпшення екологічної ситуації в сільській місцевості;

збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів;

збільшення рівня інвестицій;

значне збільшення надходжень до державного бюджету.