ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ



                             Л И С Т



 N 16579/7/16-1201 від 04.11.99

     м.Київ



 vd991104 vn16579/7/16-1201





                  Доповнення до листа ДПА України

                 від 15.07.99 р. N 10417/7/16-1201





     Законом України від  15.07.99  р.  N  977  (  977-14  )  "Про

внесення  змін  до  деяких  законів  України  з метою стимулювання

інвестиційної діяльності" внесено  зміни  та  доповнення  до  норм

Закону  України  від  03.04.97  р.  N  168  "Про податок на додану

вартість" ( 168/97-ВР ), у тому числі доповнено пунктом 4.8 статтю

4, яким регулюється порядок обкладення податком на додану вартість

операцій з продажу товарів під забезпечення боргових зобов'язань.

     На  даний час у разі коли платник податку здійснює операції з

продажу   товарів  (робіт,  послуг),  які  є  об'єктом  обкладення

податком  на  додану  вартість згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього

Закону,  під  забезпечення  боргових  зобов'язань  покупця, надане

такому  платнику  податку  у формі простого чи переказного векселя

або  інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким

покупцем  або  третьою  особою,  базою  оподаткування  є договірна

вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконту або

інших  знижок  з  номіналу  векселя,  а за процентними векселями -

договірна  вартість  таких  товарів  (робіт, послуг), збільшена на

суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на

суму номіналу такого векселя.

     У    разі   коли   платник   податку   здійснює   за   згодою

векселедержателя   зустрічну   поставку  товарів  (робіт,  послуг)

замість  грошового  погашення  суми  боргу, зазначеного у векселі,

базою  оподаткування  є  договірна  вартість таких товарів (робіт,

послуг)  без  урахування  дисконтів  або  інших  знижок з номіналу

такого  векселя,  а  за процентними векселями - договірна вартість

таких  товарів  (робіт,  послуг),  збільшена  на  суму  процентів,

нарахованих  або  таких, що мають бути нараховані на суму номіналу

такого векселя.

     Векселі  отримані,  але  неоплачені  платником  податку,  або

видані,  але  не  оплачені  платником  податку,  не  змінюють  сум

податкових зобов'язань або податкового кредиту незалежно від видів

операцій, по яких такі векселі використовуються.

     Роз'яснення   щодо  порядку  обкладення  податком  на  додану

вартість   операцій   з   продажу   товарів  (робіт,  послуг)  під

забезпечення   векселем  покупця,  випущених  таким  покупцем  або

третьою  особою,   надавалися  листом ДПА  України від 15.07.99 р.

N 10417/7/16-1201 ( v1041225-99 ).

     Поряд із   цим  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від

27.06.96 р.  N  689  (  689-96-п  )  "Про   затвердження   порядку

застосування   векселів   Державного   казначейства"   передбачена

можливість використання векселів, векселедавцем і платником яких є

Головне управління Державного казначейства України,  для погашення

кредиторської заборгованості,  для застави  з  метою  забезпечення

зобов'язань,  для  продажу  за  грошові кошти та для зарахування у

сплату податків.

     Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.99

р. N 321 ( 321-99-п ) передбачена можливість викупу  кредиторської

і  погашення  дебіторської  заборгованості держави з використанням

казначейських векселів.  При цьому порядок викупу кредиторської  і

погашення  дебіторської  заборгованості  держави  з  використанням

казначейських векселів затверджений наказом Міністерства  фінансів

України від  16.06.99  р.  N  151 ( z0561-99 ) та зареєстрований у

Міністерстві юстиції України 13.08.99 р. за N 561/3854.

     На етапах руху казначейського векселя від емітента (ГУДКУ) до

моменту   придбання   юридичною   особою  права  володіння  ним  в

операціях,  де вексель не забезпечує боргові зобов'язання покупця,

відсутня база для обкладення податком на додану вартість.

     У разі   коли   юридичною   особою   здійснюється    передача

казначейського   векселя   у   рахунок   погашення   кредиторської

заборгованості за отримані від продавця товари (роботи,  послуги),

то  для цілей оподаткування таких операцій необхідно користуватися

нормами вищезазначеного пункту 4.8 Закону України "Про податок  на

додану вартість" та роз'ясненнями, викладеними у листі ДПА України

від 15.07.99 р. N 10417/7/16-1201.

     Приклад. У  вересні  поточного року база Міністерства оборони

України  отримала  казначейський  вексель,   який   передала   для

погашення  кредиторської  заборгованості за отримані м'ясопродукти

від птахофабрики. У свою чергу птахофабрика передала казначейський

вексель   під   забезпечення   боргових   зобов'язань  за  спожиту

електроенергію,  отриману від  Обленерго.  Обленерго  за  отриману

електроенергію  передає казначейський вексель генеруючій компанії,

яка казначейським векселем погашає заборгованість  з  платежів  до

бюджету.

     Припустимо,  що  на  всьому  ланцюжку  між  особами  укладені

договори   купівлі-продажу.  Усі  особи  зареєстровані  платниками

податку на додану вартість, у тому числі база МОУ. М'ясопродукти -

метод  "нарахування  податку на додану вартість", електроенергія -

"касовий метод".

     Отже,  на  етапі ГУДКУ через Укрспецфін - база МОУ, отримання

векселя  в  податковому  обліку  з  податку  на додану вартість не

відбувається ніякої події.

     На  дату  відвантаження  птахофабрикою  м'ясопродуктів  у неї

виникають податкові   зобов'язання  за  ставкою  20%,  виписується

податкова накладна. База МОУ на дату отримання м'ясопродуктів, які

супроводжуються  первинними  документами  та податковою накладною,

має право  на  податковий  кредит  за  умови  віднесення  вартості

м'ясопродуктів   до   складу  валових  витрат  (якщо  споживач  не

зареєстрований платником ПДВ,  то  і  відсутнє  право  податкового

кредиту).

     Базою для оподаткування  е  договірна  (контрактна)  вартість

м'ясопродуктів.   База   МОУ   отримала  казначейський  вексель  з

урахуванням дисконту.

     На дату передачі казначейського векселя базою МОУ і дату його

отримання  птахофабрикою  у  цих  осіб  у  податковому  обліку  не

відбувається  ніяких  змін, оскільки розмір дисконту не має впливу

на базу оподаткування.

     На   дату   передачі   Обленерго   електроенергії   споживачу

(птахофабриці) за договором купівлі-продажу не виникають податкові

зобов'язання.  Оскільки  на  електроенергію  продовжено термін дії

касового  методу, податкова накладна не виписується. Птахофабрика,

не   маючи   коштів   для   проведення   розрахунків   за  спожиту

електроенергію, за погодженням з Обленерго забезпечує свої боргові

зобов'язання   зі   спожитої,   але  не  оплаченої  електроенергії

казначейським  векселем.  На дату передачі птахофабрикою на адресу

Обленерго  казначейського  векселя  фактична форма розрахунків між

птахофабрикою  і  базою  МОУ  стала  товарообмінною.  Птахофабрика

погашає дебіторську заборгованість з м'ясопродуктів, відвантажених

на адресу бази МОУ.

     У період, коли казначейський вексель, яким засвідчено боргові

зобов'язання   птахофабрики   перед   Обленерго,   знаходиться  на

відповідному  обліку в Обленерго, ніяких змін у податковому обліку

по  раніше  відпущеній електроенергії не відбувається. І тільки на

дату,    коли    Обленерго   з   метою   погашення   кредиторської

заборгованості  передає казначейський вексель генеруючій компанії,

розрахунки   між   Обленерго  і  птахофабрикою  набули  бартерного

характеру.  При цьому в Обленерго виникають податкові зобов'язання

з  операції  з  продажу  електроенергії  за  ставкою 20 % згідно з

вимогами  пункту 12 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857

( 857/98 ) "Про деякі зміни в  оподаткуванні".  Оскільки  оригінал

векселя  зберігається  в  Укрспецфіні,  а  індосамент  між третіми

особами фіксується в електронному  реєстрі  обігу  векселів,  який

веде Укрспецфін, то в нашому прикладі птахофабрика буде мати право

на  податковий  кредит  по  отриманій   електроенергії   на   дату

індосаменту векселя.

     Аналогічно  відображається  в  податковому  обліку операція з

відчуження  електроенергії  генеруючою  компанією,  яка не отримає

грошових  коштів  за  такий продаж. Оскільки за бажанням платника,

зокрема  генеруючої  компанії,  казначейський вексель передано для

зарахування  у  сплату  податків  до  державного  бюджету,  то  на

операцію  з  продажу електроенергії споживачу Обленерго податок на

додану вартість нараховується за ставкою 20%.

     У  випадку  коли  генеруюча  компанія  не  індосує  вексель у

погашення  кредиторської  заборгованості, не зарахує його у сплату

податків  до  державного  бюджету,  а здійснить операцію з продажу

такого  казначейського векселя за грошові кошти, то для генеруючої

компанії,  по-перше,  операція  з продажу електроенергії на адресу

Обленерго  оподатковується за нульовою ставкою; по-друге, операція

з продажу казначейського векселя не є об'єктом обкладення податком

на додану вартість.



 Заступник Голови                                       Г.Оперенко



 "Баланс", N 46\99