Юридический Харьков плюс - Текст документа N f8b2d3d000fbe0f6f0ba8a190eff4790-1

З метою дальшої реалізації положень Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (994_002) , виконання схваленого під час засідання Комісії Україна - НАТО 22 листопада 2002 року Плану дій Україна - НАТО (v0002520-03) , а також зобов'язань України як держави - учасниці Програми "Партнерство заради миру" (950_001) і пріоритетних завдань у рамках Інтенсифікованого діалогу між Україною та НАТО з питань членства та відповідних реформ, започаткованого на Вільнюському засіданні Комісії Україна - НАТО 21 квітня 2005 року:

1. Кабінету Міністрів України забезпечити виконання заходів Цільового плану Україна - НАТО на 2007 рік у рамках Плану дій Україна - НАТО (v0002520-03) (далі - Цільовий план), що додається.

2. Центральним органам виконавчої влади, відповідальним за виконання заходів Цільового плану, подавати щоквартально до 5 числа місяця, наступного за звітним періодом, Національному центру з питань євроатлантичної інтеграції України та Міністерству закордонних справ України звіти про стан виконання Цільового плану.

Національному центру з питань євроатлантичної інтеграції України та Міністерству закордонних справ України забезпечити узагальнення зазначених звітів і подавати їх до Кабінету Міністрів України для дальшого інформування Президента України.

3. Державному комітету телебачення та радіомовлення України, Національному центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Міністерству закордонних справ України, іншим центральним органам виконавчої влади, відповідальним за виконання передбачених Цільовим планом заходів, за участю органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати виконання заходів співробітництва України з НАТО.

4. Міжвідомчій комісії з питань підготовки України до вступу в НАТО та Уповноваженому України з питань євроатлантичної інтеграції забезпечувати належну координацію заходів Цільового плану.

ЦІЛЬОВИЙ ПЛАН

Україна - НАТО на 2007 рік у рамках Плану дій Україна - НАТО ( v0002520-03 )

Цільовий план Україна - НАТО на 2007 рік (далі - Цільовий план) розроблено на основі пропозицій органів державної влади та з урахуванням результатів виконання цільових планів Україна - НАТО у 2003-2006 роках (v0002520-03, v0006520-04, 990/2005-рп, 295/2006) у рамках Плану дій Україна - НАТО (v0002520-03) , стратегічні цілі, пріоритети та завдання яких залишаються актуальними, а також досвіду співробітництва України в рамках Інтенсифікованого діалогу між Україною та НАТО з питань членства та відповідних реформ (далі - Інтенсифікований діалог), Хартії про особливе партнерство (994_002) , Ради євроатлантичного партнерства/Партнерства заради миру та рекомендацій сторони НАТО.

Цільовий план є важливим інструментом у діяльності Уряду України, спрямованим на активізацію реформ у конкретних галузях із задіянням відповідних можливостей та механізму співробітництва України з НАТО.

Цільовий план погоджено у рамках функціонування Національної системи координації співробітництва України з НАТО, створеної Указом Президента України від 13 березня 2006 року N 215 (215/2006) "Про Національну систему координації співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору". Міжвідомча комісія з питань підготовки України до вступу в НАТО провадить консультативно-дорадчу діяльність щодо вдосконалення державного регулювання у сфері євроатлантичної інтеграції. Практичні кроки в напрямі активізації співробітництва України з НАТО у політичній, військовій, інформаційній, економічній, безпековій, правовій, фінансовій та інших сферах здійснюються робочими групами зазначеної Комісії.

Розділ 1. Політичні та економічні питання

1.1. Зовнішня і безпекова політика

З 1991 року Україна утвердилась як держава, що проводить зовнішню політику на принципах міжнародного права, рівноправності та взаємовигідного співробітництва. Неухильне дотримання Україною принципів демократії, верховенства права, прагнення до загальновизнаних європейських цінностей є вагомим чинником успіху її зовнішньополітичних ініціатив.

Україна здійснює послідовну зовнішню політику відповідно до зобов'язань у рамках стратегічного курсу інтеграції до євроатлантичних та європейських структур. Із започаткуванням 21 квітня 2005 року Інтенсифікованого діалогу Україна зробила важливий крок на шляху до реалізації одного зі своїх зовнішньополітичних пріоритетів та створила передумови для переведення формату співробітництва з НАТО на якісно новий рівень.

Україна є членом ООН, ОБСЄ, Ради Європи - міжнародних організацій, покликаних підтримувати мир, стабільність і демократію в Європі та світі в цілому. Україна бере активну участь у діяльності зазначених міжнародних організацій, зокрема підтримуючи боротьбу з міжнародним тероризмом.

Україна здійснює збалансовану та конструктивну політику в регіоні Центральної та Східної Європи, відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності і безпеки на пострадянському просторі. Україна була серед ініціаторів створення Спільноти демократичного вибору, метою якої є зміцнення та захист демократії на регіональному рівні. Україна підтримує дружні відносини з усіма сусідніми державами та бере участь у таких регіональних об'єднаннях, як Організація за демократію та економічний розвиток - ГУАМ і Центральноєвропейська ініціатива, проводить активну політику, спрямовану на збереження миру і стабільності в Південно-Східній Європі та регіоні Чорного моря, розвиває конструктивні відносини з Російською Федерацією на засадах стратегічного партнерства, що відповідає національним інтересам.

1.1.1. Співпраця з НАТО в галузі підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка операцій і місій під егідою НАТО

Україна приділяє належну увагу питанням, які набувають пріоритетного значення у рамках діяльності Ради євроатлантичного партнерства, зокрема, підтримці демократичних цінностей партнерства, протидії торгівлі людьми, боротьбі з організованою злочинністю та торгівлею наркотиками.

Україна поділяє цілі політики партнерства НАТО та зобов'язується брати активну участь у заходах Програми "Партнерство заради миру" (ПЗМ) згідно з Рамковим документом Партнерства заради миру (950_001) , підписаним у 1994 році. Метою участі України у зазначених заходах є використання досвіду і допомоги НАТО у питаннях реформування сектору оборони і безпеки. Україна має намір досягти належного рівня військової взаємосумісності зі збройними силами держав - членів НАТО та поглибити співробітництво у сфері планування на випадок надзвичайної ситуації цивільного характеру та в інших сферах, що становлять взаємний інтерес.

Україна планує інтенсифікувати реалізацію практичного механізму досягнення необхідного рівня взаємосумісності зі збройними силами держав - членів НАТО, регулярно проводити спільні військові навчання для оцінки набутого досвіду та брати активну участь у відповідних програмах, таких як: Процес планування та оцінки сил, Програма поглибленої підготовки та навчання, Концепція оперативних можливостей, Програма військових навчань та підготовки.

Оборонна і безпекова політика України спрямована на модернізацію Збройних Сил України для гарантованого забезпечення суверенітету, незалежності та територіальної цілісності держави, протидії сучасним загрозам, досягнення стандартів НАТО з питань цивільного контролю і прозорості, посилення взаємосумісності із силами Альянсу. Відповідно до взятих зобов'язань Україна і надалі підтримуватиме операції НАТО, зокрема, у сфері логістики та стратегічних авіаперевезень, у тому числі шляхом імплементації Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО (950_007) .

Україна вживає дієвих заходів для підтримання стабільності та бере участь у миротворчих місіях і антитерористичних операціях НАТО в Косово, Іраку, Афганістані, на Середземному морі та планує у подальшому розширити таку підтримку Альянсу.

Триває робота з підтримання миротворчих зусиль НАТО на Балканах, зокрема, шляхом участі контингенту України у складі українсько-польського батальйону в рамках операції сил НАТО у Косово (КФОР). У 2006 році збільшено кількість українського миротворчого персоналу у штабі КФОР та багатонаціональній експедиційній групі "Схід". Україна розглядає питання щодо відправлення додаткової кількості персоналу до складу КФОР у 2007 році.

Позиція України щодо ситуації в Республіці Ірак після виведення українського миротворчого контингенту у грудні 2005 року передбачає продовження підтримки процесів розвитку і стабілізації в цій державі, зокрема шляхом участі представників Міністерства оборони України та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади у заходах, спрямованих на надання підтримки у підготовці сил безпеки Республіки Ірак. Україна залишається єдиною державою - учасницею ПЗМ, що бере участь у навчальній місії НАТО в Республіці Ірак.

Україна надавала також допомогу зусиллям Альянсу в рамках підтримки миротворчої операції Африканського Союзу в Дарфурі (Судан).

З метою консолідації зусиль у сфері боротьби з тероризмом започатковано роботу первинного національного Контактного пункту в рамках операції Організації Північноатлантичного договору "Активні зусилля" (Контактний пункт) і здійснюється обмін інформацією з Альянсом під час участі у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках зазначеної операції. Україна і НАТО продовжують підготовку кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України для практичної участі в операції.

Підтримуються зусилля НАТО в Ісламській Республіці Афганістан, спрямовані на консолідацію суспільства, економічну відбудову держави, підвищення рівня безпеки та контролю на її території. Транспортна авіація України залучалася до перевезення вантажів Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Італійської Республіки, Канади, Королівства Нідерланди, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Французької Республіки та Чеської Республіки в рамках операції міжнародних сил сприяння безпеці під егідою НАТО в Ісламській Республіці Афганістан. Триває підготовка до направлення миротворчого персоналу України (близько 10 осіб) до складу групи з реконструкції провінцій під керівництвом Литовської Республіки в Ісламській Республіці Афганістан.

1. *Провести засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони України та держав - членів НАТО, а також глав дипломатичних представництв держав - членів НАТО. Організувати експертні консультації Україна - НАТО високого рівня та консультації спільних робочих груп з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках роботи Комісії Україна - НАТО.

2. *Провести консультації з політичним комітетом НАТО з актуальних питань зовнішньої політики України і аспектів внутрішньої політики України, які є важливими для Альянсу в контексті Інтенсифікованого діалогу та Плану дій Україна - НАТО (v0002520-03) .

3. *Забезпечити дальшу ефективну діяльність українського миротворчого контингенту у складі українсько-польського батальйону КФОР.

4. *Опрацювати питання щодо збільшення чисельності українського миротворчого контингенту України у КФОР.

5. *Продовжити консультації з військовими структурами НАТО та двосторонню співпрацю з державами - членами НАТО, органами влади Республіки Ірак та Ісламської Республіки Афганістан для визначення параметрів/модальностей оптимального внеску України у вирішення питань їх мирного відновлення.

6. *Опрацювати питання щодо участі України у міжнародних силах сприяння безпеці під егідою НАТО в Ісламській Республіці Афганістан.

7. *Забезпечити участь України в тренувальній місії НАТО в Республіці Ірак.

8. Надавати повітряний коридор для здійснення перельотів військово-транспортних літаків держав - членів НАТО через територію України в рамках участі в операції в Ісламській Республіці Афганістан.

9. *Підготувати пропозиції щодо визначення пріоритетів розвитку Збройних Сил України та забезпечити їх реалізацію з метою досягнення відповідності військовим стандартам НАТО.

10. *Продовжити співробітництво з державами - членами та державами - партнерами НАТО в рамках робочої програми євроатлантичного партнерства та Індивідуальної програми партнерства Україна - НАТО.

11. Продовжити роботу з розширення сфери участі українського миротворчого персоналу у миротворчих місіях ООН.

12. Узагальнити досвід миротворчої діяльності Збройних Сил України та забезпечити видання щорічного воєнно-наукового збірника.

13. Провести разом із Центром закордонних військових досліджень сухопутних військ США міжнародний семінар з вивчення досвіду участі збройних сил у коаліційних операціях.

14. *Завершити за сприяння експертів НАТО підготовку та сертифікацію кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України для їх практичної участі в операції "Активні зусилля".

1.1.2. Боротьба з тероризмом

Україна провадить активну антитерористичну діяльність, підтримуючи зусилля світової спільноти у цьому напрямі. Загальнодержавна система боротьби з терористичною діяльністю, що координується створеним у 1998 році Антитерористичним центром при Службі безпеки України (далі - Антитерористичний центр), спрямовує свої зусилля на запобігання, виявлення і припинення терористичних актів і злочинів терористичної спрямованості. Правову основу діяльності Центру визначено Законом України "Про боротьбу з тероризмом" (638-15) та відповідними указами Президента України. Зазначеним Законом (638-15) установлено перелік видів діяльності, що належать до терористичної, який відповідає резолюції Ради Безпеки ООН N 1373 (2001) (995_854) . У 2006 році внесено зміни до кримінального законодавства України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму (994_712) .

Україна вживає заходи, спрямовані на посилення захисту громадської безпеки, охорону особливо важливих об'єктів та запобігання терористичним актам на території України.

Україна приділяє значну увагу міжнародному співробітництву у сфері боротьби з тероризмом і активно співпрацює з міжнародними організаціями. З метою підвищення рівня співпраці з Альянсом Україна заінтересована в активізації своєї участі в рамках Плану дій партнерства проти тероризму (950_014) .

1. *Провести третій спеціальний семінар Україна - НАТО для обміну досвідом роботи щодо реагування на сучасні загрози міжнародній безпеці, зокрема протидії фінансуванню тероризму, боротьбі з транснаціональною злочинністю та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

2. Опрацювати питання щодо утворення групи офіцерів при дипломатичних представництвах України в державах - членах НАТО, а також відповідних міжнародних організаціях, які відповідатимуть за стан роботи з протидії транснаціональній злочинності та тероризму.

3. Продовжити практику координації зусиль збройних сил України та США щодо військових аспектів боротьби з міжнародним тероризмом шляхом активізації діяльності групи офіцерів зв'язку Збройних Сил України при Центральному командуванні Збройних Сил США (м. Тампа, США).

4. Продовжити опрацювання питання щодо створення спільного міжнародного банку даних про осіб, причетних до діяльності міжнародних терористичних організацій. Удосконалити механізм інформаційної взаємодії Антитерористичного центру з Міністерством внутрішніх справ України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Службою зовнішньої розвідки України та відповідними органами іноземних держав, до компетенції яких належать питання боротьби з тероризмом, створивши об'єднану автоматизовану інформаційну систему Антитерористичного центру.

5. *Продовжити роботу з виявлення транснаціональних злочинних угруповань та каналів фінансування ними міжнародних терористичних організацій.

6. Вжити заходів для залучення Міністерства внутрішніх справ України до міжнародних програм боротьби з міжнародним тероризмом і подати на розгляд відповідних структур НАТО обґрунтовані пропозиції з цього питання.

7. *Провести консультації з НАТО та державами - членами НАТО щодо вдосконалення підготовки та участі сил і засобів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках операції "Активні зусилля".

8. *Забезпечити функціонування Контактного пункту та обмін інформацією щодо підозрілих суден у рамках участі України в операції "Активні зусилля".

9. Забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України, що залучається для участі в антитерористичних заходах.

10. Забезпечити участь представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України в міжнародних навчальних курсах, семінарах та конференціях з питань боротьби з тероризмом, зокрема у рамках Індивідуальної програми партнерства Україна - НАТО.

11. *Забезпечити участь представників України у роботі постійних робочих груп комітету НАТО з організації повітряного руху.

12. *Забезпечити участь представників України у заходах конференції національних керівників у галузі озброєнь НАТО в рамках Програми захисту від тероризму.

1.1.3. Політика щодо врегулювання "заморожених" конфліктів

Україна докладає значних зусиль для врегулювання "заморожених" конфліктів у регіоні Південно-Східної та Східної Європи на засадах мирних домовленостей, сприяє врегулюванню придністровського конфлікту та виступає за продовження переговорів на основі розробленого нею плану мирного врегулювання придністровської проблеми у розширеному форматі за участю США і ЄС.

Україна цінує роботу місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова, її спрямованість на гармонізацію стандартів і процедур управління кордоном, активізацію співробітництва прикордонних і митних служб, проведення аналізу потенційних ризиків.

Україна виступає за мирне розв'язання конфліктів у Придністров'ї (Республіка Молдова), Грузії (Абхазія, Південна Осетія) і Азербайджанській Республіці (Нагірний Карабах) на основі принципів територіальної цілісності та поваги до їх суверенітету.

1. *Провести в рамках Інтенсифікованого діалогу консультації з НАТО щодо здійснення заходів з підтримання миру і стабільності, зокрема на Південному Кавказі та в Республіці Молдова, беручи до уваги позицію Альянсу щодо розв'язання конфліктів.

2. Сприяти розв'язанню "заморожених" конфліктів, зокрема в Придністров'ї (Республіка Молдова), Грузії (Абхазія та Південна Осетія) і Азербайджанській Республіці (Нагірний Карабах).

3. Забезпечувати неухильне виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією щодо місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (998_235) з метою підвищення ефективності прикордонного та митного контролю на придністровській ділянці українсько-молдовського державного кордону.

1.1.4. Участь України у міжнародних організаціях та регіональних ініціативах

1.1.4.1. Рада Європи

З метою дальшого розвитку співробітництва з Радою Європи Україна спрямовуватиме зусилля на вдосконалення існуючого, а також розроблення нового законодавства та його імплементацію відповідно до європейських стандартів у галузі прав людини та верховенства права; продовжуватиме активну співпрацю із структурами Ради Європи щодо забезпечення свободи функціонування засобів масової інформації, розбудови толерантного суспільства відповідно до демократичних стандартів; забезпечення реалізації соціальних прав та прав національних меншин, рівноправності жінок та чоловіків, захисту дітей тощо, об'єднання зусиль для посилення боротьби з тероризмом, корупцією та організованою злочинністю.

Україна бере участь у програмах Ради Європи щодо підготовки держав до набуття членства в ЄС.

1. Забезпечувати участь представників України у відповідних органах Ради Європи, до компетенції яких належать питання протидії транснаціональному наркобізнесу, відмиванню грошей, корупції, організованій злочинності та тероризму, зокрема Групі Помпіду, GRECO, Венеціанській Комісії.

2. Забезпечити участь України у програмах та проектах Ради Європи щодо підготовки держав до набуття членства в ЄС.

1.1.4.2. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Україна як активний член ОБСЄ заінтересована у використанні можливостей Організації для зміцнення демократії на євроатлантичному просторі, забезпечення територіальної цілісності та недоторканності її кордонів, сприяння стабільному розвитку економіки. Україна докладатиме зусиль для підтримки збалансованості трьох вимірів діяльності ОБСЄ - посилення економічного та екологічного виміру, зміцнення аналітичного потенціалу організації, готовність до застосування превентивних дій.

Україна, вітаючи результати діяльності Місії ОБСЄ/БДІПЛ із спостереження під час парламентських виборів в Україні 2006 року, продовжуватиме активне співробітництво з ОБСЄ у сфері вдосконалення виборчого процесу в державі. Об'єктивні оцінки виборчого процесу в Україні, визнаного міжнародними спостерігачами, що в цілому відповідає взятим Україною в рамках ОБСЄ та інших міжнародних організацій зобов'язанням, створюють передумови для дальшої інтеграції держави до євроатлантичних та європейських інституцій.

1. Забезпечити активну участь України в щорічній нараді ОБСЄ з огляду на зобов'язання у сфері людського виміру (м. Варшава, Республіка Польща), а також у семінарах, конференціях з питань терпимості і недискримінації.

2. Забезпечувати участь представників України у переговорах у рамках форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, спільної консультативної групи, створеної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі (994_314) , та Консультативної комісії з відкритого неба, створеної згідно з Договором з відкритого неба (994_316) .

3. Продовжити практику проведення консультацій з ОБСЄ в рамках надання Україні допомоги у ліквідації компонентів рідкого ракетного палива "меланж".

1.1.4.3. Організація за демократію та економічний розвиток - ГУАМ

Україна розглядає Організацію за демократію та економічний розвиток - ГУАМ як важливу регіональну організацію, діяльність якої спрямовано на реалізацію практичних проектів, що становлять інтерес не лише для держав - учасниць, а й для європейського простору в цілому.

Україна підтримуватиме зусилля Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ у реалізації пріоритетів співробітництва, що визначені, зокрема, Ялтинською хартією (888_008) (2001 рік), Статутом та рішеннями Київського саміту (2006 рік), а саме: поглиблення торговельно-економічних зв'язків; розвиток транспортної інфраструктури, гармонізація правових та інституціональних структур, уніфікація митних і тарифних норм з їх наближенням до світових стандартів; забезпечення енергетичної безпеки; боротьба з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю, нелегальною міграцією та незаконним обігом наркотиків. Практичне розв'язання конкретних завдань передбачає створення зони вільної торгівлі між державами - учасницями Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, а також співпрацю у прикордонній та митній сферах.

1. Продовжити практику активної участі України у діяльності Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, зокрема, шляхом зміцнення її взаємодії з провідними міжнародними організаціями та регіональними структурами у сферах взаємної заінтересованості.

2. Продовжити роботу зі створення зони вільної торгівлі між державами - учасницями Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ.

3. Забезпечити участь у заходах, що проводяться в рамках Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, з протидії незаконному обігу наркотиків, організованій злочинності, торгівлі людьми, зброєю, нелегальній міграції та тероризму.

4. Забезпечити функціонування Міжвідомчої групи України у Віртуальному Центрі ГУАМ по боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів.

5. Забезпечити виконання Національного плану дій з реалізації проекту із сприяння торгівлі і транспортуванню Рамкової програми ГУАМ - США із сприяння торгівлі і транспортуванню, забезпеченню прикордонного та митного контролю, боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2005 року N 568-р (568-2005-р) .

6. Сприяти ратифікації Статуту Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ з метою започаткування роботи Секретаріату цієї Організації у місті Києві.

1.1.4.4. Спільнота Демократичного Вибору

Україна продовжує активну участь в Організації - Форумі регіонального діалогу, що має на меті сприяння всебічному розвитку Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського регіону.

Україна вважає за можливе використовувати Спільноту Демократичного Вибору для розвитку міжрегіонального та міждержавного діалогу з питань демократії, прав людини та верховенства права як першочергових засад для забезпечення стабільності та сталого розвитку в усіх сферах державного життя. Організація надає практичну можливість для обміну досвідом між державами регіону, що перебувають на різних етапах демократичного розвитку.

1. Продовжити практику проведення форумів у рамках Організації з метою поширення демократичних ініціатив та цінностей на європейському просторі.

1.1.4.5. Центральноєвропейська ініціатива

Україна як член Організації відкриває нові можливості для зміцнення регіонального співробітництва з державами Центрально-Східної Європи, розглядає Центральноєвропейську ініціативу як важливий механізм інтеграції до європейського економічного і політичного простору, зміцнення стабільності та добросусідських відносин у регіоні.

Україна опрацьовує питання щодо можливого використання формату Організації з метою активної участі у загальноєвропейських та регіональних політичних процесах. Діяльність Організації має спрямовуватися, зокрема, на розвиток міжрегіонального співробітництва у сферах транспорту, енергетики, освіти та державного управління.

1. Забезпечити участь України в діяльності Організації, зокрема, під час визначення перспективних сфер співробітництва відповідно до Плану дій Центральноєвропейської ініціативи на 2007-2010 роки.

1.1.4.6. Багатосторонні ініціативи зі зміцнення співробітництва в регіоні Чорного моря

1.1.4.6.1. Організація Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС)

Україна розглядає ОЧЕС як важливий механізм збалансування інтересів держав - членів Організації в межах регіону Чорного моря у сфері економічного розвитку, фінансової та банківської діяльності, науки та технологій, захисту навколишнього середовища, боротьби з організованою злочинністю. Україна розглядає колективну стратегію "Економічний порядок денний для ОЧЕС" як ефективний засіб досягнення визначених цілей.

Україна має намір активно співпрацювати з державами - членами ОЧЕС з метою дальшого розвитку Організації та зосереджуватиме увагу на використанні можливостей Організації в контексті підготовки до проведення саміту ОЧЕС (червень 2007 року; м. Стамбул, Турецька Республіка) і головування України в ОЧЕС (листопад 2007 року - квітень 2008 року).

1. Розглянути можливість дальшої структурної оптимізації ОЧЕС з метою вдосконалення співробітництва держав - членів Організації. Внести з можливим залученням держав - спостерігачів від цієї Організації пропозицію щодо визначення шляхів розвитку комплексної регіональної політики ОЧЕС.

1.1.4.6.2. Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні

Відповідно до намірів щодо підтримання регіональних ініціатив Україна продовжуватиме брати участь у діяльності БЛЕКСІФОР та здійснюватиме підготовку до участі у військово-морській операції ВМС Турецької Республіки "Чорноморська гармонія".

1. Продовжити участь у діяльності Чорноморської групи військово-морського співробітництва.

2. Забезпечити практичну участь Збройних Сил України в операції ВМС Турецької Республіки "Чорноморська гармонія" в рамках Протоколу про співробітництво з питань обміну інформацією в рамках операції "Чорноморська гармонія", підписаного Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил Турецької Республіки 17 січня 2007 року.

3. Продовжити імплементацію Документа про заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі.

4. Брати участь у діяльності Чорноморського Форуму за Діалог і Партнерство в рамках Спільноти Демократичного Вибору.

1.1.4.7. Ініціатива із співробітництва у Південно-Східній Європі

З 2001 року правоохоронні органи України беруть активну участь у роботі Організації, метою діяльності якої є розроблення та реалізація узгоджених заходів, спрямованих на протидію транснаціональній організованій злочинності на регіональному рівні.

Україна має статус держави-спостерігача. Вітчизняні правоохоронні органи брали участь в усіх операціях (зокрема, в операції "Стримування"), що проводилися Організацією. Правоохоронні органи України здійснюють координацію подібних операцій із заходами, що проводяться під егідою Організації за демократію і економічний розвиток - ГУАМ у рамках операції "Гармонія".

Дальше розширення співробітництва в рамках Організації, зокрема набуття в ній членства, матиме велике значення для реалізації політики України, спрямованої на її інтеграцію до євроатлантичних структур. Зміцнення співробітництва сприятиме дальшому вдосконаленню міжнародного співробітництва правоохоронних органів у рамках боротьби з міжнародним наркобізнесом та іншими формами організованої злочинності.

1. Забезпечити набуття повноправного членства в Організації та постійне представництво офіцерів зв'язку Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України при штаб-квартирі Організації у м. Бухаресті (Румунія).

2. Забезпечити участь в операціях Організації з протидії незаконному обігу наркотиків, організованій злочинності, торгівлі людьми і зброєю, нелегальній міграції та тероризму, що проводяться в рамках операції "Стримування".

3. Вишукати можливість для внеску України в діяльність багатонаціональних миротворчих сил у складі багатонаціональної бригади держав Південно-Східної Європи (SEEBRIG).

1.1.5. Двосторонні відносини з сусідніми державами

Україна цінує високий рівень двосторонніх відносин з державами-сусідами (Республіка Білорусь, Республіка Молдова, Республіка Польща, Російська Федерація, Румунія, Словацька Республіка, Угорська Республіка) і прагне до дальшого їх зміцнення на засадах взаємності, загальновизнаних демократичних принципів та всебічного розвитку.

Незважаючи на існування низки проблемних питань у відносинах з державами-сусідами, Україна є прихильником принципових засад, які полягають у тому, що можливі розбіжності між державами-сусідами у підходах до розв'язання проблем міжнародних відносин та галузевого співробітництва жодним чином не повинні негативно впливати на формування національної безпеки як складової євроатлантичної архітектури безпеки.

Україна має намір зберегти та посилити позитивні досягнення у двосторонніх відносинах, передусім у торговельно-економічній сфері, яка й надалі залишатиметься пріоритетною.

Україна докладатиме всіх зусиль для збереження позитивної динаміки міждержавного діалогу, зміцнення стабільності прикордонних територій, підтримки політичного діалогу.

Україна приділяє особливу увагу питанню договірно-правового оформлення державного кордону. Проведення демаркації державного кордону з державами-сусідами сприятиме розв'язанню значної кількості спірних питань. Україна виступає за проведення відповідної роботи лише на підставі загальноприйнятих норм міжнародного права у цій сфері та за умови паритетності відносин.

Завершено договірно-правове оформлення державного кордону з державами - членами НАТО (Республіка Польща, Румунія, Словацька Республіка, Угорська Республіка). Водночас проводиться планована демаркація державного кордону України з Республікою Білорусь, Республікою Молдова та Російською Федерацією. Спрямовуються зусилля на врегулювання існуючих питань.

Належне оформлення державного кордону сприятиме посиленню боротьби з контрабандою, торгівлею наркотиками та нелегальною міграцією. Встановлення визначеного на правових засадах державного кордону в Азовському і Чорному морях та Керченській протоці дасть змогу забезпечити безпеку судноплавства у цих складних для навігації акваторіях, розширить можливості для здійснення ефективної боротьби з такими транскордонними правопорушеннями, як контрабанда, браконьєрство, порушення норм охорони довкілля.

1. Сприяти розв'язанню спірних питань у двосторонніх відносинах з державами-сусідами.

2. Провести українсько-російські переговори щодо демаркації державного кордону між Україною і Російською Федерацією.

3. Започаткувати належний рівень співпраці з Європейським агентством з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах (FRONTEX).

4. Провести двосторонні консультації з метою налагодження співробітництва у контексті Звернення Уряду України до Уряду Канади щодо надання Україні технічної допомоги в облаштуванні державного кордону (серпень 2005 року).

5. Провести переговори з Російською Федерацією щодо делімітації державного кордону України на Азовському, Чорному морях та у Керченській протоці для завершення його правового оформлення.

1.2. Внутрішня політика

1.2.1. Забезпечення верховенства права та додержання прав людини

Україна заінтересована у зміцненні основоположних принципів демократичного суспільства, додержанні загальнолюдських цінностей та утвердженні верховенства права. Україна дотримуватиметься і гарантуватиме забезпечення захисту прав та свобод громадян України. Рівень додержання прав і свобод людини визначає зміст і спрямованість діяльності держави.

Україна підтверджує відданість демократичним принципам та сприятиме збалансуванню діяльності гілок влади шляхом удосконалення механізму їх взаємодії в межах конституційної реформи. З метою зміцнення внутрішньополітичної структури держави буде продовжено вдосконалення механізму взаємодії між Президентом України, виконавчою та законодавчою гілками влади.

Україна як держава - учасниця базових міжнародних договорів у сфері захисту прав людини дотримується принципів міжнародного права щодо заборони дискримінації людини. Докладаються зусилля для додержання принципу рівності громадян та сприяння толерантності в суспільстві.

Україна постійно спрямовує зусилля на створення гідних умов для задоволення духовних, освітніх, культурних і соціальних потреб усіх етнічних спільнот, які проживають на її території. У цьому контексті триває робота з реалізації положень Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (995_055) та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (994_014) . На постійній основі інформується громадськість про стан імплементації положень названих документів. Реалізація державної політики у цій сфері здійснюється шляхом адаптації національного законодавства, практичної діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, проведення відповідного моніторингу.

1. Забезпечувати виконання Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (514-16) в частині, що не суперечить Конституції України (254к/96-ВР) .

2. Розробити проект Закону України "Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади".

3. Забезпечити супроводження та сприяти прийняттю Верховною Радою України нової редакції Закону України "Про адвокатуру" (2887-12) .

4. Започаткувати функціонування системи безоплатного надання правової допомоги з метою гарантування та забезпечення реалізації права на таку допомогу найбільш незахищеним верствам населення. Розробити проект Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

5. Трансформувати з урахуванням зобов'язань, узятих Україною перед Радою Європи, прокуратуру у демократичну інституцію, функції якої відповідають принципам верховенства права. Розробити проект нової редакції Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

6. Розробити проекти законів України про органи внутрішніх справ та нової редакції Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) .

7. Провести кодифікацію виборчого законодавства та забезпечити виконання Закону України "Про Державний реєстр виборців" (698-16) .

8. Організувати роботу з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (994_014) . Забезпечити супроводження та сприяти прийняттю Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" з метою приведення його у відповідність зі змістом Хартії (994_014) .

9. Здійснити заходи щодо вдосконалення інституційного забезпечення та утворення у складі Міністерства внутрішніх справ України міграційної служби як єдиного державного органу з питань міграції.

1.2.2. Судова реформа

Україна продовжує здійснювати заходи, спрямовані на проведення в державі судової реформи. Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) необхідним є сприяння захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, а також прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, посадових осіб. Україна докладає зусиль для завершення формування системи адміністративних судів з метою забезпечення захисту прав і свобод фізичних осіб у їх відносинах із суб'єктами владних повноважень.

Україна прагне подолати негативні тенденції у функціонуванні суду. Метою реформування судочинства є створення єдиної системи судоустрою, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до міжнародних стандартів і гарантує право особи на справедливий судовий розгляд.

1. Забезпечити супроводження та сприяти прийняттю Верховною Радою України Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" та "Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів".

2. Створити законодавчі гарантії права на ефективне судочинство відповідно до вимог Європейської конвенції з прав людини (995_004) . Розробити проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права особи на досудове провадження, судовий розгляд та виконання рішень суду протягом розумного строку".

1.2.3. Адміністративна реформа

Проведення адміністративної реформи Україна розглядає як засіб створення системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної держави. Заходи, що здійснюються в контексті адміністративної реформи, спрямовані на продовження роботи зі структуризації системи органів виконавчої влади, оптимізації функціональних повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з метою уникнення їх дублювання. Необхідно прискорити роботу з остаточного оформлення законодавчої бази, яка регламентує діяльність органів виконавчої влади - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади. Слід продовжити реформування системи державної служби, зокрема, щодо забезпечення гарантій прав та обов'язків державних службовців, створення прозорих умов прийняття їх на роботу та просування по службі залежно від ділових та моральних якостей. Приділяється значна увага вдосконаленню системи підготовки управлінських кадрів. З цією метою продовжується виконання Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки (1433/2003) .

1. Забезпечити внесення на розгляд Верховної Ради України, супроводження та сприяння прийняттю Адміністративно-процедурного кодексу України, який передбачає забезпечення захисту прав людини в її відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій і визначення процедури надання адміністративних послуг.

2. Розробити і забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту нової редакції Закону України "Про державну службу" (3723-12) з метою вдосконалення законодавства в цій сфері та розроблення сучасних стандартів державної служби.

1.2.4. Боротьба з корупцією, організованою злочинністю та відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом

Україна продовжує реалізацію державної політики, спрямованої на подолання корупційних явищ, на основі положень Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності", схваленої Указом Президента України від 11 вересня 2006 року N 742 (742/2006) . Зазначена Концепція (742/2006) передбачає створення умов для забезпечення прозорості функціонування органів державної влади, оптимізацію кількісного складу державних службовців, в тому числі керівного складу, розроблення дієвого механізму моніторингу доходів та витрат посадових осіб.

Україна вживатиме заходів, спрямованих на подолання корупції, зокрема на вдосконалення національного законодавства у сфері боротьби з корупцією; розвиток ефективної та прозорої системи державної служби та забезпечення відкритості роботи правоохоронних органів; вдосконалення системи контролю за управлінням об'єктами державної власності та впровадження принципів публічності під час прийому на службу за контрактом; широке залучення громадськості до подолання корупції в системі освіти; забезпечення співпраці між правоохоронними органами, громадськими організаціями та засобами масової інформації, спрямованої на публічність цього процесу.

Україна продовжуватиме здійснення заходів, спрямованих на протидію відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом. З цією метою продовжуватиметься виконання плану заходів на 2006 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 18 березня 2006 року N 359 (359-2006-п) . Цей документ (359-2006-п) визначає засади реформування національного законодавства відповідно до міжнародних стандартів (спеціальні рекомендації FATF, положення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (995_518) та Резолюції Ради Безпеки ООН N 1373 (2001) (995_854) .

1. Розробити проекти нормативно-правових актів, спрямованих на виконання 40 рекомендацій FATF (1124-2001-п) , Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму (994_712) , Директиви Європейського парламенту та Ради Європи (2005/60/EC) від 26 жовтня 2005 року щодо запобігання використанню фінансових систем з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.

2. Забезпечити реалізацію Плану співробітництва між Радою Європи та Україною, в тому числі започаткування проекту адміністративних процедур, спрямованих на запобігання корупції та продовження проекту протидії легалізації (відмиванню) коштів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму (MOLI-UA-2).

3. Забезпечити функціонування транспортної інфраструктури Національної системи конфіденційного зв'язку, яка використовується як транспортна мережа Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

4. Сприяти прийняттю Верховною Радою України та виконанню таких Законів України щодо боротьби з корупцією:

"Про засади запобігання та протидії корупції";

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення";

"Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень".

5. Сприяти реалізації Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності", схваленої Указом Президента України від 11 вересня 2006 року N 742 (742/2006) .

6. Брати участь у засіданнях, семінарах та конференціях, що проводяться Групою держав - членів Ради Європи проти корупції (GRECO).

7. Забезпечити підготовку законопроектів з питань реформування законодавства України з метою усунення передумов корупційної діяльності, спрощення системи державного регулювання, забезпечення прозорості діяльності органів державної влади, моніторингу доходів та витрат державних службовців.

1.2.5. Економічні питання

1.2.5.1. Економічні пріоритети та забезпечення економічної безпеки України

У грудні 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , яким, зокрема, передбачено поглиблення структурних реформ, спрямованих на посилення конкурентоспроможності національної економіки. Уряд України докладає зусиль для реформування промислового та сільськогосподарського секторів економіки, зміцнення фінансового сектору, ефективної реалізації антимонопольної політики.

Залучення інвестицій та захист прав як іноземних, так і вітчизняних інвесторів є невід'ємними та обов'язковими умовами розвитку економіки України. Діяльність Уряду України спрямована на захист прав усіх суб'єктів господарювання, створення умов для взаємодії суб'єктів підприємницької діяльності різних форм власності, мінімізацію тиску та втручання держави в господарську діяльність. Крім того, здійснюються спеціальні заходи, спрямовані на зменшення інвестиційних ризиків.

Україна продовжує забезпечувати розвиток промисловості, розширюючи можливості суб'єктів господарювання щодо виходу на міжнародний рівень економічних відносин у результаті входження України до Європейського реєстру бізнесу.

Україна розглядає питання вступу до СОТ як пріоритетне в контексті реалізації економічних реформ. Водночас це є важливим елементом внутрішньої економічної політики. Україна має на меті найближчим часом завершити двосторонні переговори з питань доступу до ринків товарів, виходячи з економічної доцільності та дотримуючись національних інтересів.

Важливими завданнями на найближчий період є узгодження з державами-членами Робочої групи положень проекту звіту Робочої групи та винесення його на розгляд Генеральної ради СОТ для затвердження Протоколу про вступ України до СОТ.

Україна приділяє особливу увагу забезпеченню економічної безпеки держави в контексті реалізації збалансованої зовнішньої та внутрішньої економічної політики. Ключовими завданнями щодо гарантування належного рівня економічної безпеки України є, зокрема, забезпечення надходжень енергоносіїв до України в обсязі, необхідному для задоволення внутрішніх потреб; підтримка рівня транзитного потенціалу українських газо- і нафтотранспортних мереж; забезпечення на високому рівні взаємодії України із постачальниками та споживачами енергоресурсів; прагматичне використання можливостей економічного співробітництва в рамках СНД та ЄЕП; диверсифікація джерел надходження в Україну енергоносіїв.

Україна продовжує здійснення заходів, спрямованих на посилення енергозбереження та застосування енергозберігаючих технологій. Виконується план заходів, спрямованих на зменшення потреби у природному газі шляхом технологічного оновлення енергетичного господарства. Приділяється увага посиленню інноваційної активності підприємств реального сектору економіки та підвищенню рівня його конкурентоспроможності, утвердженню України як високотехнологічної держави.

Рівень економічної та політичної незалежності держави значною мірою залежить від стану розвитку паливно-енергетичного комплексу. Виходячи з цього, Уряд України визначив модернізацію енергоспоживання одним із пріоритетів та розробив комплекс дій з державної підтримки розширення видобутку власного палива та виробництва електроенергії. Передбачається здійснити комплекс заходів, спрямованих на диверсифікацію джерел надходження в Україну енергоносіїв.

Надзвичайно актуальною для України є проблема енергозбереження. Необхідно розробляти нові енергозберігаючі технології. Високий рівень залежності від енергоресурсів, що надходять з одного джерела, необхідність забезпечення їх безперебійного постачання, зокрема природного газу, спонукає держави Європи зосередити свою увагу на проблемі енергетичної безпеки. Україна активно співробітничає з НАТО в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки. Співробітництво зосереджується на питаннях фізичного захисту енергетичної інфраструктури об'єктів, коливання цін на енергоресурси, диверсифікації шляхів енергопостачання. Питання співробітництва між державами - членами НАТО та Україною у сфері енергетичної безпеки регіону є предметом особливої заінтересованості.

1. Сприяти розгляду та прийняттю Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

2. Завершити приведення нормативно-правових актів України у відповідність із зобов'язаннями України в рамках СОТ. Забезпечити розмежування повноважень органів центральної виконавчої влади України в питаннях контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів.

3. Забезпечити дальше співробітництво України та держав - учасниць Європейського реєстру бізнесу в частині обміну узгодженою інформацією в мережі Європейського реєстру бізнесу та національних реєстраційних системах держав - членів ЄС щодо суб'єктів господарювання.

4. Забезпечити ефективне державне регулювання та нагляд за системою недержавного пенсійного забезпечення.

5. Удосконалити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему обробки звітності фінансових установ із застосуванням веб-технологій на портальній основі.

6. Здійснити розгортання міжміської інфраструктури єдиної національної Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі "УРАН" і забезпечити її взаємодію із пан'європейською науково-освітньою мережею GEANT.

7. Забезпечити безпеку транзитних нафто- та газопроводів на території України шляхом установлення технічних засобів охорони на їх лінійних частинах та стаціонарних об'єктах.

8. *Провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки, під час якого розглянути питання енергетичної безпеки.

9. Брати участь у зміцненні регіональної безпеки навколишнього природного середовища шляхом здійснення заходів першого етапу реалізації Ініціативи з безпеки та навколишнього середовища за підтримки держав-членів НАТО, ОБСЄ, а також Програми розвитку ООН і Програми з навколишнього середовища ООН.

1.2.5.2. Пріоритети науково-технічного та інноваційного розвитку України

З метою більш ефективного використання фінансових важелів в управлінні науково-технічною сферою пріоритетні напрями розвитку науки і техніки визначено на законодавчому рівні. Ці напрями передбачають розв'язання проблем демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства; захисту навколишнього природного середовища та сталого розвитку; розроблення новітніх біотехнологій, методів діагностики і лікування найпоширеніших захворювань; нових комп'ютерних засобів та технологій інформатизації суспільства; новітніх технологій та ресурсозберігаючих технологій в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі; нових речовин і матеріалів.

Україна опрацьовує науково-технологічні та інноваційні пріоритети в рамках Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку, зокрема, шляхом проведення прогнозно-аналітичних досліджень. Метою таких досліджень є визначення актуальних напрямів розвитку науки і техніки, а також створення системи прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України як найбільш сучасного та ефективного інструменту вироблення державної політики в інноваційній сфері.

Буде продовжено виконання Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року N 1153 (1153-2005-п) , що дасть змогу підвищити рівень конкурентоспроможності національної науки на світовому ринку праці, створити нові можливості для наукового пошуку та технологічного розвитку, сприятиме підвищенню ефективності державного управління освітньо-науковою галуззю шляхом впровадження і масового розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій, переходу економіки до інноваційного розвитку.

В Україні створено нормативно-правову базу у сфері інтелектуальної власності, що відповідає міжнародним стандартам, та запроваджено механізми реалізації правових норм щодо захисту прав інтелектуальної власності. Прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності стосовно виконання вимог, пов'язаних із вступом України до СОТ" (1111-16) забезпечує відповідність законодавства України нормам Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.

1. Забезпечити прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на дальшу імплементацію норм законодавства у сфері інтелектуальної власності.

2. Підготувати необхідні стандарти системи уніфікації з метою підвищення рівня їх взаємосумісності з відповідними науковими програмами держав - членів НАТО.

3. *Забезпечувати співробітництво між Україною та НАТО в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань науки заради миру та безпеки.

4. *Забезпечувати участь представників України в роботі Комітету НАТО з питань науки заради миру та безпеки у форматі Ради євроатлантичного партнерства.

5. *Забезпечити участь у пілотному дослідженні "Оцінка можливого ризику наслідків Чорнобильської катастрофи: вивчення отриманого досвіду", що здійснюється Комітетом НАТО з викликів сучасному суспільству.

6. *Підготувати робочу зустріч на тему: "Системи управління навколишнім середовищем у військовому секторі", що проводитиметься Комітетом НАТО з викликів сучасному суспільству у 2008 році.

7. Підготувати та подати НАТО пропозиції щодо участі військовослужбовців України у поглибленому навчальному курсі у сфері захисту навколишнього природного середовища.

1.2.5.3 Податкова політика та шляхи її вдосконалення

У 2005 році в Україні розпочалося здійснення заходів для створення рівних умов оподаткування доходів суб'єктів господарювання різних сфер діяльності шляхом внесення змін до податкового законодавства. Такі заходи були здійснені з метою ліквідації штучних, необґрунтованих податкових пільг, усунення причин виникнення тіньового сектору економіки, зменшення можливостей для ухилення від сплати податків.

Внесені до податкового законодавства зміни передбачають розширення бази оподаткування шляхом скасування галузевих пільг; відміну пільг, які надавалися суб'єктам господарювання, зареєстрованим у зонах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; запровадження на п'ять років мораторію на надання нових та розширення існуючих пільг з обкладання податком на додану вартість.

Концепцією реформування податкової системи України передбачається реформування податкової системи до 2015 року, виходячи зі стратегічної мети - побудови соціально орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки.

Основними завданнями податкової реформи є вдосконалення інституціонального середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов'язань; установлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків, дієвого контролю за їх виконанням; підвищення регулівного потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій; підвищення фіскальної ефективності податків шляхом розширення податкової бази, вдосконалення систем адміністрування, зменшення кількості випадків ухилення від сплати податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу; поетапне зниження податкового навантаження на платників податків; стимулювання зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі шляхом зменшення частки податків у витратах; зближення податкового та бухгалтерського обліку; гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства; зменшення кількості контролюючих органів з одночасним визначенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); забезпечення проведення заходів щодо легалізації доходів та майна, одержаних з порушенням податкового законодавства.

1. Вжити заходів із розроблення проектів Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо вдосконалення порядку справляння податків та зборів, спрямованих на реалізацію Концепції реформування податкової системи України (56-2007-р) .

2. Сприяти розгляду та прийняттю Верховною Радою України Закону України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Забезпечити справляння збору, здійснення обліку та контролю за сплатою єдиного соціального внеску та ведення державного реєстру соціального страхування Пенсійного фонду України.

3. Сприяти прийняттю Верховною Радою України Податкового кодексу України.

1.2.5.4. Удосконалення процедур бюджетного планування та виконання бюджету, забезпечення прозорості бюджету

З 2002 року Україною запроваджено Бюджетну класифікацію, яка відповідає міжнародним стандартам з питань статистики державних фінансів Міжнародного валютного фонду та забезпечує зіставлення державних видатків України з видатками інших держав. Після прийняття Бюджетного кодексу України (2542-14) в державі застосовується програмно-цільовий метод складання та виконання бюджету, який дав змогу посилити дієвість та ефективність державного сектору економіки, зосередити зусилля на досягненні необхідних бюджетних результатів. Впроваджено такі елементи програмно-цільового методу планування бюджету на державному рівні: стратегічне планування, середньострокове планування, бюджетні програми, паспорти бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості.

Україна продовжуватиме роботу з дальшої розбудови бюджетної системи, спрямованої на активізацію застосування програмно-цільового методу формування бюджету, застосування його принципів та елементів на якісно новому рівні з чітким взаємозв'язком розподілу бюджетних ресурсів та фактичних результатів їх використання. Здійснюються заходи щодо поступового запровадження програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів.

Україна надає важливого значення побудові системи середньострокового бюджетного планування шляхом щорічного визначення Урядом України середньострокових показників зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на три наступні роки, що є базою під час планування бюджету на наступний рік. Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2006 року N 1359 (1359-2006-п) "Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки".

Пріоритетом розбудови державних фінансів України залишається розвиток системи внутрішнього контролю та аудиту, що забезпечуватиме належний рівень ефективності управління державними фінансовими ресурсами, підвищення оперативності реагування на виникнення або загрозу виникнення фактів неефективного використання державних ресурсів та фінансових порушень.

В Україні в рамках підвищення ефективності міжвідомчої координації управління державними фінансами утворено єдиний центр управління фінансами - Міністерство фінансів України. Міністр фінансів України здійснює координацію діяльності Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України та Головного контрольно-ревізійного управління України.

Уряд України приділяє особливу увагу аналізу стану виконання державних цільових програм, опрацюванню пропозицій щодо дальшого їх виконання або припинення виконання, виходячи із пріоритетів розвитку економіки та відповідності фінансовим ресурсам. Україна сприятиме повномасштабному застосуванню міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання.

Україна дотримується принципу публічності та прозорості бюджетів як одного із основних принципів, на якому ґрунтується національна бюджетна система. Україна вважає оприлюднення інформації про виконання бюджету одним із найголовніших завдань бюджетного процесу. Кабінет Міністрів України щороку звітує Верховній Раді України про виконання Державного бюджету України.

Україна забезпечує публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів у розрізі економічної класифікації видатків із деталізацією витрат.

В Україні при центральних органах виконавчої влади утворено громадські ради з представників громадських організацій, об'єднань роботодавців та профспілок, які беруть участь у розгляді бюджетних питань. Україна продовжуватиме надавати сприяння для забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації про державний бюджет.

1. Розробити та забезпечити супроводження розгляду Верховною Радою України проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення процедур бюджетного процесу, управління бюджетними коштами та контролю за їх використанням".

2. Розробити проекти Законів України "Про державний внутрішній фінансовий контроль" та "Про фінансовий контроль".

3. Розробити стандарти внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

4. Переглянути державні цільові програми та бюджетні ресурси з метою приведення їх у відповідність із пріоритетами соціально-економічного розвитку України.

5. Утворити Єдиний інтегрований інформаційно-аналітичний центр для забезпечення ефективного управління фінансами.

6. Провести консультації з громадськістю з питань бюджетної політики (конференції, семінари, форуми, громадські слухання, засідання за круглим столом, теле- та радіодебати, Інтернет-конференції, телефонні "гарячі лінії").

7. Забезпечити регулярне інформування громадськості з питань бюджетної політики.

1.2.6. Контроль за озброєнням та нерозповсюдженням, військово-технічне співробітництво

Україна продовжуватиме вживати заходів з метою нерозповсюдження зброї масового знищення. Україна докладатиме всіх зусиль для посилення режимів, запроваджених Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (995_098) , Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань (995_372) , Конвенцією про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про їх знищення (995_054) , Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (995_182) . Водночас Україна виступає за посилення механізму діяльності Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ).

Україна здійснює співробітництво в рамках нових міжнародних ініціатив у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення, особливо в контексті ініціативи Великої Вісімки (G-8) "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї масового знищення та відповідних матеріалів". Ефективна імплементація конкретних проектів, зокрема у сфері посилення контролю за використанням, зберіганням та утилізацією радіоактивних джерел і фізичного захисту ядерних об'єктів та матеріалів, є для України пріоритетом у рамках цієї ініціативи.

Україна докладає необхідних зусиль для розширення та зміцнення міжнародного співробітництва з метою задоволення потреб держави у сфері роззброєння та нерозповсюдження, зокрема шляхом ефективної імплементації проектів, започаткованих у рамках Програми спільного зменшення загрози. Україна забезпечує необхідну підтримку для розв'язання проблеми ліквідації значних запасів надлишкових озброєнь та непридатних боєприпасів. Першочергова увага приділяється імплементації існуючих та майбутніх проектів, започаткованих у співпраці з Альянсом.

Україна розглядає військово-технічне співробітництво з державами - членами та державами - партнерами НАТО як важливу складову забезпечення національних інтересів держави. Особлива увага приділяється започаткуванню контактів та пошуку нових шляхів співпраці у цій сфері. Основними пріоритетами України у сфері військово-технічного співробітництва є досягнення належного рівня взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО з метою забезпечення високого рівня співпраці під час виконання спільних завдань, проведення комплексного огляду військово-промислового комплексу України з метою оптимізації його структури для роботи в ринкових умовах, створення державної системи кодифікації відповідно до системи кодифікації НАТО, досягнення належного рівня взаємосумісності у сфері стандартизації, перехід до нових шляхів управління "життєвим циклом" озброєнь.

Міністерство промислової політики України розробило проект Державної програми співробітництва України з НАТО у військово-технічній сфері до 2010 року, яка передбачає забезпечення реалізації напрямів розвитку військово-промислового комплексу України. Забезпечення виконання цієї програми сприятиме закріпленню позитивних тенденцій військово-технічного співробітництва, переходу його на рівень гнучкої системи міждержавних відносин, що здатна розвиватися самостійно і забезпечити національну безпеку та задовольнити потреби світового ринку озброєнь.

1. *Активізувати роботу з проведення консультацій з міжнародними партнерами, у тому числі з НАТО, з питань контролю над озброєнням, експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового ураження.

2. Провести моніторинг виконання міжнародних зобов'язань України у сфері контролю над озброєнням та обмін інформацією з учасниками Вассенаарської домовленості (998_177) , Режиму контролю за ракетними технологіями, Групи ядерних постачальників, Австралійської групи.

3. Забезпечити відповідність дозвільних процедур експорту та імпорту товарів військового призначення і подвійного використання вимогам відповідних багатосторонніх режимів експортного контролю.

4. Сприяти запровадженню режиму гарантій МАГАТЕ в державах регіонів Близького та Далекого Сходу.

5. Забезпечити проведення на території України інспекцій згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі (994_314) , Договором між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічного наступального озброєння (840_050) , місій спостереження згідно з Договором з відкритого неба (994_316) , інспекцій з оцінки інформації відповідно до Віденського документа 1999 року (995_a27) , переговорів щодо зміцнення довіри та безпеки, контрольних заходів згідно з двосторонніми міжнародними договорами України.

6. *Забезпечити координацію дій у рамках Верифікаційного координаційного центру НАТО щодо організації верифікаційної діяльності та уточнення даних обмінної інформації згідно з міжнародними договорами у сфері контролю над озброєнням шляхом участі в семінарі в рамках Координаційного комітету з верифікації НАТО з питань перевірки щорічної обмінної інформації; участі в щорічній нараді керівного складу верифікаційних структур у рамках Верифікаційного комітету НАТО (м. Брюссель, Королівство Бельгія).

7. *Забезпечити щорічний обмін інформацією між Україною та державами - членами НАТО згідно з міжнародними договорами у сфері контролю над озброєнням.

8. Створити сучасний авіаційний комплекс спостереження для здійснення спостережних польотів на базі 15 авіаційної (транспортної) бригади Повітряних Сил Збройних Сил України.

9. Взяти участь у проведенні сертифікації літака спостереження Турецької Республіки з метою набуття досвіду для проведення аналогічних процедур щодо літака Ан-26 ТК-300.

10. *Проводити консультації з військовими та економічними структурами НАТО і двосторонню співпрацю з державами - членами НАТО з актуальних питань застосування "офсетної" практики при закупівлі Україною озброєння та військової техніки.

1.3. Інформування громадськості про євроатлантичний курс України

Україна усвідомлює необхідність суттєвого поліпшення інформаційної діяльності в контексті співробітництва України з НАТО. Уряд України розглядає як пріоритетне завдання активізацію інформування громадськості про євроатлантичні прагнення держави. Особлива увага приділятиметься питанню щодо досягнення неупередженого і прозорого сприйняття суспільством політики євроатлантичної інтеграції, переваг і недоліків членства України в НАТО, сучасної ролі Альянсу в справі підтримання миру і стабільності в Європі і світі.

Інформаційна стратегія України про НАТО базується на політико-правових аспектах, відповідному національному законодавстві, двосторонніх основоположних документах співробітництва України з НАТО, державних програмах інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки (1433/2003) та підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки (1433/2003) . Уряд України забезпечуватиме належне фінансування цих зусиль.

Україна реалізовуватиме інформаційну стратегію, активно залучаючи неурядові громадські організації. Для створення дієвої системи інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції Уряд України приділятиме належну увагу координації спільних зусиль органів державної влади, органів місцевого самоврядування з неурядовими громадськими організаціями, особливо на регіональному рівні. Надзвичайно важливою в цьому контексті є ініціатива Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи щодо заснування Мережі партнерства стосовно підвищення обізнаності громадянського суспільства про НАТО.

Україна приділяє особливу увагу питанням забезпечення принципів свободи слова і преси, вільному поширенню інформації для утвердження демократичного суспільства і керується верховенством права. Україна вдосконалить законодавчу базу, яка регулює діяльність засобів масової інформації, для забезпечення неупередженого висвітлення аспектів співпраці України з НАТО та формування об'єктивної громадської думки про Альянс в українському суспільстві.

1. Забезпечити виконання плану заходів щодо виконання у 2007 році Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року N 230-р (230-2007-р) (заходи передбачають надання громадянам України неупередженої та об'єктивної інформації про поточну діяльність Альянсу та євроатлантичний курс України. План розроблено з метою стимулювання загальнонаціональної дискусії про НАТО із залученням усіх верств населення).

2. Розробити та сприяти затвердженню Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки.

3. *Створити Мережу партнерства Україна - НАТО щодо підвищення обізнаності громадянського суспільства під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи та забезпечити її функціонування.

4. *Продовжити роботу з утворення мережі інформаційних центрів у вищих навчальних закладах різних форм власності. Сприяти відкриттю за участю Центру інформації і документації НАТО в регіонах України дванадцяти інформаційних центрів з питань євроатлантичної інтеграції.

5. Сприяти проведенню системних досліджень з питань розроблення та впровадження методології і сучасних методик здійснення громадськими організаціями інформаційного забезпечення державної політики євроатлантичного вибору України на регіональному і місцевому рівнях.

6. Забезпечити здійснення інформаційних заходів у рамках бюджетної програми "Виконання загальнодержавних організаційних, інформаційно-аналітичних та науково-методологічних заходів Цільового плану Україна - НАТО" (489-16) на 2007 рік.

7. Забезпечити підготовку пропозицій щодо передбачення у проекті Державного бюджету України на наступний бюджетний період бюджетної програми "Виконання загальнодержавних організаційних, інформаційно-аналітичних та науково-методологічних заходів Цільового плану Україна - НАТО".

8. Сприяти розгляду та прийняттю Верховною Радою України нової редакції Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (485/97-ВР) .

9. Організувати спеціальні курси з питань співробітництва Україна - НАТО для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр" за спеціальністю "Міжнародні відносини".

10. Підготувати науково-методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо вивчення актуальних питань діяльності НАТО.

11. Продовжити практику інформування органів державної влади, науково-дослідних установ і громадських організацій з питань співробітництва Україна - НАТО, зокрема шляхом підготовки і широкого розповсюдження щотижневого інформаційного бюлетеня "Україна на шляху до НАТО".

12. Забезпечити включення до програм загальної середньої та вищої освіти питань, пов'язаних із проблемами міжнародної безпеки та діяльністю НАТО, а також співробітництва України з НАТО.

13. Забезпечити видання інформаційного бюлетеня з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, збільшення тиражу журналу "Атлантична панорама" Міністерства оборони України. Створити та розповсюдити відеоматеріали про діяльність НАТО та співробітництво Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО.

14. Розробити та видати довідник "Україна - НАТО: питання та відповіді".

15. Провести щорічний (сьомий) Міжнародний тиждень НАТО в Україні.

Розділ 2. Питання безпеки і оборони та військові питання

2.1. Оборонна політика

2.1.1. Основні цілі та завдання оборонної політики

Державна політика України у сфері оборони спрямована на забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, посилення гарантій безпеки України, запобігання виникненню можливих загроз стабільності в Центральній і Східній Європі. Україна розцінює участь у ПЗМ та у Європейській політиці безпеки та оборони як основні елементи свого міжнародного співробітництва в оборонній та безпековій сферах.

Україна продовжує розвивати Збройні Сили України з тим, щоб вони були спроможними забезпечити стримування зовнішніх загроз державному суверенітету України, брати участь у міжнародних місіях з підтримання миру у складі багатонаціональних миротворчих контингентів під егідою НАТО, ЄС та ООН.

2.1.2. Досягнення цілей оборонної політики

2.1.2.1. Стан реформування сфери оборони та плани на 2007-2011 роки

Україна продовжує виконання програми реформування сектору оборони держави з урахуванням програмних засад Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року. Стратегічний оборонний бюлетень України є концептуальним довгостроковим документом з питань реформування та розвитку Збройних Сил України. Україна оприлюднює заходи щодо реформування та діяльності Збройних Сил України у щорічному виданні "Біла Книга. Оборонна політика України", яка містить інформацію про стан реалізації основних аспектів оборонної політики та проведення оборонної реформи.

За експертною допомогою Альянсу тільки протягом 2006 року було досягнуто значних результатів, а саме: вдосконалено нормативно-правову базу функціонування Збройних Сил України, їх структуру та систему управління; скорочено чисельність особового складу, кількість озброєнь і військової техніки, вдосконалено порядок підготовки військ (сил) та впроваджується принцип комплектування Збройних Сил України особовим складом, що проходить військову службу за контрактом, та нова система формування військового резерву людських ресурсів.

Розвиток Збройних Сил України здійснюється в рамках єдиного процесу реформування сектору безпеки і оборони України. Державна програма розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на період до 2009 року уточнює та деталізує завдання, спрямовані на всебічний розвиток Збройних Сил України на середньострокову перспективу.

Україна прагне вивести на належний рівень фінансове забезпечення процесу воєнної реформи. Визначено напрями реалізації державної політики у сфері оборони шляхом забезпечення концентрації та ефективного використання фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів для створення сучасних боєздатних Збройних Сил України.

1. *Продовжити співробітництво з НАТО у сфері експертної допомоги з метою розроблення концептуальних документів у сфері оборони.

2. *Проводити регулярні консультації в рамках Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони з питань виконання планів оборонної реформи.

3. *Розглядати результати розвитку Збройних Сил України згідно з євроатлантичними стандартами на регулярних засіданнях Військового комітету Україна - НАТО на рівні начальників штабів.

4. *Провести консультації на високому рівні Україна - НАТО за участю міністрів оборони.

5. *Брати участь у регулярних засіданнях Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи згідно з її Робочою програмою на 2007-2008 роки.

6. *Забезпечити здійснення заходів Робочого плану Військового комітету Україна - НАТО на 2007 рік.

2.1.2.2. Посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони

В Україні забезпечується здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України та сектором безпеки держави. Відповідно до положень Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" (975-15) визначено засади здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки та Збройними Силами держави. Під час проведення консультацій на високому рівні Україна - НАТО за участю міністрів оборони, які відбулися у жовтні 2006 року в Португальській Республіці, започаткована діяльність Робочої групи Україна - НАТО з питань цивільного та демократичного контролю над сектором розвідки під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи.

Україна вживає заходів для забезпечення прозорості роботи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та інших складових сектору оборони і безпеки держави та широкого залучення громадськості до діяльності цих структур. З метою реалізації громадянами України конституційного права на участь в управлінні державними справами при Міністерстві оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Службі безпеки України створено громадські ради (колегії), які є постійно діючими консультативно-дорадчими органами.

Україна і надалі посилюватиме роль демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України. Міністерство оборони України підвищуватиме рівень демократизації системи військового управління у тісній співпраці з експертами держав - членів НАТО. Громадська підтримка Збройних Сил України досягатиметься шляхом взаємодії між військовим керівництвом та громадськими організаціями, що сприятиме незалежній оцінці стану реформ у секторі безпеки і оборони держави.

В Україні забезпечено сучасний підхід до комплектування Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони особовим складом, військовими фахівцями та цивільними спеціалістами. Запроваджується система перепідготовки цивільного персоналу Збройних Сил України та Міністерства оборони України. Оптимізація кількісного складу цивільних службовців та військових фахівців у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та підвищення кваліфікації персоналу здійснюватиметься за сприяння Альянсу та з використанням власних можливостей. З початку 2006 року в Міністерстві оборони України діє Спільний проект Україна - НАТО щодо професійної підготовки цивільного персоналу для роботи в структурах безпеки України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи.

В Україні застосовується практика призначення на посади Міністра оборони України та його першого заступника цивільних осіб. Визначено механізм всебічного контролю за діяльністю Збройних Сил України та інших військових формувань з боку Президента України. Указом Президента України від 12 грудня 2006 року N 1067 (1067/2006) "Про заходи щодо посилення контролю за діяльністю Збройних Сил України та інших військових формувань" у Секретаріаті Президента України створено Інспекцію з питань контролю за діяльністю військових формувань, яка, зокрема, вивчає діяльність військ (сил) та здійснення ними організаційних заходів щодо підтримання боєготовності Збройних Сил України та інших військових формувань. Здійснено реформування Головної інспекції Міністерства оборони України, яка має забезпечити ефективне здійснення контролю за ходом реформування Збройних Сил України, в тому числі за цільовим використанням бюджетних коштів.

1. Забезпечити постійне функціонування Громадської ради при Міністерстві оборони України.

2. *Здійснити планові заходи, передбачені Проектом професійної підготовки цивільного персоналу для роботи в структурах безпеки України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи. У співпраці з Апаратом Ради національної безпеки і оборони України поширити дію цього Проекту на інші структури сектору безпеки держави. Продовжити практику підвищення кваліфікації цивільного персоналу на короткострокових курсах при Національній академії оборони України.

3. *Вжити заходів щодо виконання головного завдання Робочої групи Україна - НАТО з питань цивільного та демократичного контролю над сектором розвідки під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи стосовно спільного опрацювання пакета експертних порад у зазначеній сфері.

4. Вивчити можливості залучення представників профільних комітетів Верховної Ради України до роботи Міжвідомчої комісії з питань підготовки України до вступу в НАТО.

5. *Вивчити досвід держав - членів НАТО у сфері забезпечення ефективного цивільного та демократичного контролю над оборонними і безпековими структурами, підготувати спільні пропозиції щодо визначення шляхів посилення такого контролю в Україні.

6.* Провести за участю представників НАТО і народних депутатів України круглий стіл Україна - НАТО високого рівня з питань цивільного та демократичного контролю над сектором безпеки України.

7. Забезпечити видання нової редакції "Біла книга - 2006. Оборонна політика України".

8. Забезпечити участь делегації Міністерства оборони України в роботі XIII щорічного Семінару з міжнародної політики і безпеки "Збройні сили в демократичному суспільстві", який проводиться Фондом науки і політики Федеративної Республіки Німеччина, Міжнародним інститутом політики безпеки разом із Федеральним міністерством оборони Федеративної Республіки Німеччина та штаб-квартирою НАТО.

9. *Розробити проекти Програми розвитку системи цивільно-військових відносин в Україні, Концепції запровадження цивільно-військового співробітництва у Збройних Силах України, а також проект нового розділу бойового статуту Збройних Сил України "Цивільно-військове співробітництво".

10. Започаткувати на базі Центру підготовки офіцерів багатонаціональних штабів Національної академії оборони України навчальний курс з питань цивільно-військових відносин для військового та цивільного персоналу Збройних Сил України.

2.1.2.3. Система оборонного планування та підготовка до участі в оборонному плануванні Альянсу

Україна приділяє особливу увагу вирішенню питання щодо здійснення оборонного планування як особливої складової системи стратегічного планування та управління державними ресурсами у сфері оборони. Метою є забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави шляхом обґрунтування перспектив розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань з урахуванням характеру реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та економічних можливостей держави.

Удосконалення національної системи оборонного планування, розвиток ефективного і прозорого механізму фінансового забезпечення навчання, розвитку і реформування Збройних Сил України та сектору безпеки є пріоритетними напрямами для України. Нова система стратегічного оборонного планування за стандартами НАТО була запроваджена у 2004 році відповідно до Закону України "Про організацію оборонного планування" (2198-15) (на два роки - короткострокове, на шість - середньострокове, на дванадцять - довгострокове).

Зазначеним Законом України (2198-15) визначено систему оборонного планування, схему координації, взаємодії та відповідальності органів державної влади у сфері оборони. Міністерство оборони України запровадило програмно-цільовий метод стратегічного планування, який відповідає стандартам НАТО.

Перелік бюджетних програм Міністерства оборони України приведено у відповідність із програмами оборонного планування. Здійснюється перехід до системи планування, яка ґрунтується на забезпеченні визначених бойових можливостей. Збройні Сили України співпрацюють з експертами держав - членів НАТО відповідно до програм двостороннього співробітництва, а також з фахівцями НАТО у рамках "Процесу планування і оцінки сил" - ефективного інструменту підготовки до членства в НАТО у сфері безпеки та оборони.

1. Удосконалити систему оборонного планування шляхом запровадження ефективного менеджменту з питань формування бюджету Міністерства оборони України залежно від пріоритетів, визначених на поточний період і середньострокову перспективу. Привести нормативно-правову базу Міністерства оборони України з питань оборонного планування у відповідність зі стандартами НАТО. Сформувати перелік завдань стратегічного, оперативного та тактичного рівня як єдиної основи планування.

2. Вжити заходів для запровадження автоматизованої системи бюджетного планування в Міністерства оборони України.

3. *Провести семінари та курси вивчення методології планування розвитку Збройних Сил України.

4. *Провести стажування представників Міністерства оборони України у структурах оборонного планування/ресурсного забезпечення держав - членів НАТО.

5. Підвищити рівень підготовки фахівців Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в галузі оборонного планування за стандартами НАТО, у тому числі на базі Національної академії оборони України.

6. Забезпечити підготовку фахівців Міністерства внутрішніх справ України за стандартами Альянсу для виконання правоохоронних завдань у миротворчих місіях у рамках ПЗМ.

7. Забезпечити та сприяти організації візиту до України експертів НАТО з питань планування та оцінки сил.

8. *Забезпечити участь української делегації у засіданні Політико-військового керівного комітету НАТО з Партнерства заради миру з метою обговорення та прийняття "Оцінки ПЗМ і ППОС - 2007".

9. *Реалізувати цілі партнерства в частині розвитку системи оборонного планування.

2.1.2.4. Участь у програмі НАТО "Партнерство заради миру" (950_001) . Двостороннє співробітництво з державами - членами та державами - партнерами НАТО

Україна налаштована брати активну участь у військових навчаннях у форматі ПЗМ та здійсненні заходів щодо міжнародного співробітництва. Метою такої взаємодії є зміцнення довіри між державами. Метою залучення Збройних Сил України до проведення миротворчих операцій та заходів міжнародного співробітництва в рамках ПЗМ є участь у реалізації політики європейської та євроатлантичної інтеграції, підвищення оперативних можливостей Збройних Сил України.

Україна щороку бере участь у здійсненні заходів щодо розвитку співробітництва з НАТО у рамках індивідуальної програми партнерства. 40 відсотків таких заходів - це багатонаціональні військові навчання та допоміжні заходи, 60 відсотків - заходи щодо міжнародного співробітництва, спеціалізовані курси та навчальні семінари з удосконалення галузевого співробітництва Україна - НАТО.

Співпраця України з НАТО у сфері безпеки, оборони, військово-технічного співробітництва є вагомим фактором набуття необхідного досвіду, підвищення рівня довіри та добросусідства. Співробітництво Міністерства оборони України з міністерствами оборони держав - членів та держав - партнерів НАТО сприяє виробленню спільної позиції щодо перспективи розвитку Збройних Сил України та вдосконалення їх можливостей.

1. *Забезпечити участь у заходах Індивідуальної програми партнерства Україна - НАТО на 2007 рік.

2. *Забезпечити участь України у проведенні багатонаціональних військових навчань, військових навчань під егідою НАТО в рамках ПЗМ. Визначити разом зі структурами НАТО можливості та концептуальні засади залучення військових частин та підрозділів Збройних Сил України до участі в навчаннях Сил реагування НАТО.

3. Продовжити підготовку підрозділів Збройних Сил України до участі у складі багатонаціональних структур НАТО.

4. Забезпечити професійну підготовку співробітників структур безпеки України за стандартами НАТО, використовуючи потенціал та можливості Індивідуальної програми партнерства Україна - НАТО.

5. Забезпечити підготовку, практичне залучення та перепідготовку персоналу структур безпеки України в навчальних закладах держав - членів та держав - партнерів НАТО. Здійснити обмін відповідними делегаціями та робочими групами.

6. *Провести на базі Навчального центру внутрішніх військ змагання серед підрозділів спеціального призначення з військово-прикладних видів спорту за участю представників (команд) військово-правоохоронних формувань держав - членів та держав - партнерів НАТО.

7. *Забезпечити участь представників Збройних Сил України у щорічній Конференції "Партнерство заради миру" Консорціуму академій оборони та постійну діяльність у складі Консорціуму робочих груп.

2.1.2.5. Забезпечення соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей

Соціальні гарантії військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей надаються, зокрема, шляхом створення належних умов життя та проходження служби. Підвищення статусу військової служби та поліпшення умов проходження служби є також важливими факторами. Україна докладає значних зусиль для надання належної допомоги військовослужбовцям, звільненим у запас.

Україна вживає заходів для поліпшення соціального забезпечення військовослужбовців, підвищення розмірів їх грошового забезпечення, вирівнювання розмірів пенсій для військових пенсіонерів, звільнених з військової служби у різні роки, забезпечує будівництво та придбання житла для військовослужбовців відповідно до положень Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів та членів їх сімей (2166-99-п) , основним джерелом виконання якої є кошти державного бюджету.

Україна й надалі докладатиме зусиль для забезпечення належного рівня соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей, адаптації та перекваліфікації колишніх військовослужбовців. Важливою умовою для цього є належне фінансування за рахунок коштів державного бюджету та одержаної міжнародної допомоги.

1. Продовжити реалізацію положень Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів та членів їх сімей (2166-99-п) .

2. Забезпечити реалізацію другого етапу проекту Трастового фонду НАТО/ПЗМ щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби (м. Хмельницький).

3. Здійснити заходи щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас, у рамках програм співробітництва з НАТО, ЄС та Королівством Норвегія.

4. Забезпечити прозору реалізацію цільових проектів, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, та використання фінансових ресурсів міжнародних організацій: надання допомоги у соціальній адаптації звільненим з військової служби військовослужбовцям; сприяння у подальшій їх перепідготовці; створення спеціального центру для звільнених з військової служби військовослужбовців; дослідження ситуації, що склалася із соціальною адаптацією та підтримкою відповідної інформаційної кампанії.

2.1.2.6. Мінімізація шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок провадження військової діяльності. Вдосконалення системи подолання наслідків надзвичайних ситуацій цивільного характеру та реагування на природне лихо

З метою досягнення екологічної безпеки всіх видів діяльності військ (сил), забезпечення збереження та відновлення навколишнього природного середовища, а також раціонального використання природних ресурсів Україна докладає значних зусиль для забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Триває робота з поліпшення стану екологічної безпеки. Охорона навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів у повсякденній діяльності військ (сил) визнано важливим завданням державного значення. Виконання цього завдання потребує відповідних організаційних, фінансових, технічних та матеріальних зусиль. Вживаються заходи щодо гармонізації нормативно-правової бази із сучасними міжнародними екологічними стандартами, створено службу екологічної безпеки.

Україна бере активну участь у регіональних операціях, спрямованих на подолання наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, вдосконалює національну об'єднану систему планування з питань надзвичайних ситуацій техногенного характеру та реагування на природне лихо, приділяє значну увагу розвитку взаємосумісності в організації та проведенні операцій з подолання наслідків катастроф.

1. Провести екологічне обстеження територій 19 військових містечок, зокрема тих, що вивільняються в ході реформування і заплановані до передачі у комунальну або спільну власність територіальних громад.

2. Провести із залученням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування екологічне дослідження впливу військово-технічних факторів на навколишнє природне середовище під час проведення військових навчань та випробувань озброєння і військової техніки на аеродромі м. Прилуки.

3. Провести природно-відновлювальні роботи на території чотирьох військових об'єктів, що вивільняються в ході реформування і заплановані до передачі у комунальну або спільну власність територіальних громад.

4. Удосконалювати законодавчу базу з питань визначення засад організації і діяльності сил цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації для завершення переходу до Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій з урахуванням стандартів держав - членів НАТО.

5. Розробити проекти нормативно-правових актів про внесення змін до законодавства щодо розподілу повноважень і обов'язків між центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині їх участі в реалізації державної політики із забезпечення цивільного захисту населення і територій.

6. Розробити концепцію управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

7. Розробити національні стандарти щодо впровадження озонобезпечних технологій в установках газового пожежогасіння.

8. Вивчати досвід держав - членів НАТО щодо визначення критеріїв класифікації надзвичайних ситуацій, їх практичного застосування при розрахунку сил, засобів, матеріальних та фінансових ресурсів, що залучаються для подолання наслідків надзвичайних ситуацій. Підготовка рекомендацій щодо вирішення зазначених питань для застосування у системі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, насамперед під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій транскордонного характеру.

9. Продовжити співробітництво із сусідніми державами - членами НАТО (Республіка Польща, Румунія, Словацька Республіка, Угорська Республіка, Чеська Республіка) у рамках двосторонніх та багатосторонніх міжурядових угод з питань регіональної безпеки і додаткових заходів довіри у прикордонних районах та подолання наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

10. Провести консультації з НАТО та ОБСЄ щодо можливості започаткування спільного проекту утилізації рідкого ракетного палива (меланжу) в Україні.

2.2. Стан та плани розвитку Збройних Сил України

2.2.1. Стан Збройних Сил України та плани їх розвитку на 2006-2011 роки

2.2.1.1. Структура та чисельність Збройних Сил України

Україна продовжує реформування Збройних Сил України та їх приведення у відповідність зі стандартами НАТО. На даний час Збройні Сили України мають таку структуру:

Генеральний штаб Збройних Сил України (основний орган військового управління);

види Збройних Сил України: Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;

об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Україна продовжує оптимізувати чисельність Збройних Сил України відповідно до їх завдань та ресурсних можливостей. Чисельність Збройних Сил України за станом на грудень 2006 року становила близько 221 тис. осіб, у тому числі 165 тис. військовослужбовців.

На кінець 2006 року чисельність Сухопутних військ Збройних Сил України становила близько 88 тис. осіб. Укомплектованість основними видами озброєнь і військової техніки становить 100 відсотків. До 2011 року до складу Сухопутних військ Збройних Сил України входитиме 16 бригад, чисельність особового складу становитиме близько 60 тис. осіб, у тому числі 52 тис. військовослужбовців.

На кінець 2006 року чисельність Повітряних Сил Збройних Сил України становила 51 тис. осіб. На кінець 2011 року їх чисельність становитиме близько 35 тис. осіб, у тому числі 32 тис. військовослужбовців.

Чисельність Військово-Морських Сил Збройних Сил України на кінець 2006 року становила 20 тис. осіб, у тому числі 15 тис. військовослужбовців. У бойовому складі перебуває 15 бойових кораблів. На кінець 2011 року чисельність особового складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України становитиме близько 11 тис. військовослужбовців.

На даний час співвідношення чисельності видів Збройних Сил України становить: Сухопутні війська - до 40 відсотків, Повітряні Сили - до 24 відсотків, Військово-Морські Сили - до 8 відсотків, органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України, - до 28 відсотків.

З лютого 2005 року управління матеріально-технічним забезпеченням здійснює Командування сил підтримки Збройних Сил України. Зі створенням перспективної системи логістики функції забезпечення військ покладатимуться на Об'єднання сил підтримки, що сприятиме збалансуванню системи тилового забезпечення Збройних Сил України та оновленню системи підтримки військ відповідно до загальноприйнятих стандартів.

Функціонально Збройні Сили України складаються з Об'єднаних сил швидкого реагування чисельністю до 29 тис. осіб, Основних сил оборони - 65 тис. осіб, а також з'єднань, військових частин, організацій та установ, що забезпечують життєдіяльність Збройних Сил України, - до 49 тис. осіб.

2.2.1.2. Напрями розвитку Збройних Сил України

Пріоритетними напрямами розвитку Збройних Сил України є:

нарощення боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;

удосконалення системи управління;

удосконалення системи логістики;

досягнення взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО для участі в операціях під керівництвом Альянсу;

удосконалення системи підготовки та комплектування;

модернізація та оновлення озброєння та військової техніки;

утилізація надлишкових ракет і боєприпасів, озброєння та військової техніки;

розвиток військової інфраструктури;

розвиток можливостей доктрини Підтримки з боку "держави-господаря".

2.2.1.3. Нарощення боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування (ОСШР). Підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони

Україна продовжує розвивати ОСШР Збройних Сил України з метою приведення їх спроможностей у відповідність із потребою виконання завдань із захисту території України та участі у міжнародних миротворчих місіях.

Частини і підрозділи, що беруть участь у заходах Процесу планування та оцінки сил/Спільного фонду оперативних сил, повинні досягти рівня підготовки для участі в антитерористичних операціях та спільних операціях з військовими контингентами держав - членів НАТО.

Функціональний принцип організації та використання Збройних Сил України передбачає надання пріоритету розвитку ОСШР, до складу яких входять з'єднання, частини і підрозділи сухопутного, повітряного та морського компонентів. Відповідно до строку приведення у стан бойової готовності та укомплектованості особовим складом військові частини і підрозділи зі складу ОСШР розподілені на дві складові - Сили негайного реагування та Сили швидкого реагування.

Розвиток ОСШР та визначення основних принципів їх підготовки до виконання покладених на них завдань здійснюється на основі принципів та стандартів, які застосовуються Альянсом під час підготовки Сил реагування НАТО.

Україна має на меті вжити необхідних заходів для поліпшення стану з'єднань, військових частин та підрозділів, що входять до складу Основних сил оборони. Головними аспектами роботи визначено досягнення високого рівня технічної готовності озброєння та військової техніки, забезпечення належної підготовки частин і підрозділів Основних сил оборони.

З метою синхронізації процесу трансформації Збройних Сил України та НАТО у 2007 році Україна планує розробити та розпочати виконання Стратегічного довгострокового порядку денного трансформації з метою розвитку оперативних можливостей Збройних Сил України відповідно до євроатлантичних стандартів.

1. Запровадити у програмах командирської підготовки підрозділів зі складу ОСШР документи НАТО та штабні процедури, які застосовуються під час планування дій у складі багатонаціональних формувань.

2. Здійснити заходи для опанування особовим складом органів управління підрозділів ОСШР/Процесу планування та оцінки сил штабних процедур НАТО. Продовжити підготовку офіцерів підрозділів ОСШР за принципами, процедурами і стандартами НАТО в рамках навчальних курсів на базі Національної академії оборони України.

3. Забезпечити підготовку офіцерів підрозділів зі складу ОСШР на курсах Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів на базі Національної академії оборони України.

4. Створити тренажерний комплекс для підготовки екіпажів літаків Повітряних Сил Збройних Сил України до виконання польотів з використанням інформації з нових навігаційних засобів і електронних карт з базами даних за стандартами НАТО/ІКАО.

5. Забезпечити обладнанням зв'язку тактичного рівня стаціонарні, рухомі та переносні радіостанції типу "Харріс", сумісним із засобами зв'язку збройних сил держав - членів НАТО, для підрозділів, що беруть участь у миротворчих місіях.

2.2.1.4. Системи управління та зв'язку

Україна цінує високий рівень співробітництва Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО, спрямованого на досягнення взаємосумісності, вдосконалення штабних процедур, посилення взаємодії у форматі багатонаціональних з'єднань.

Метою вдосконалення систем управління та зв'язку є підвищення їх ефективності за рахунок зменшення ступенів управління, реорганізації управлінської діяльності з посиленням акцентів на керівництво міжвидовими об'єднаннями (угрупованнями) як на території України, так і в інших регіонах світу. Україна прагне продовжувати співпрацю під час проведення спільних операцій з військами держав - членів НАТО, зокрема щодо наближення до штабних процедур і стандартів НАТО.

Система управління та зв'язку Збройних Сил України має п'ятиступеневу структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України - вид Збройних Сил України - оперативне командування - армійський корпус (повітряне командування) - з'єднання (військова частина). Ця система в цілому забезпечує управління військами, проте залишається достатньо громіздкою, багатоступеневою і не в повній мірі готовою до ефективного управління міжвидовими об'єднаннями (угрупованнями) та миротворчими контингентами.

У 2006 році розпочато утворення нового органу військового управління оперативного рівня - Об'єднаного оперативного командування з функціями на першому етапі - планування та керівництва миротворчими контингентами, та в подальшому - міжвидовими угрупованнями, у тому числі під час проведення спільних з НАТО операцій. Планується реформування повітряних командувань в Центри контролю та оповіщення, які будуть охоплені єдиною системою автоматизованого управління.

Для досягнення взаємосумісності зі збройними силами держав - членів НАТО планується запровадження засобів зв'язку, сумісних з відповідними системами Альянсу. В рамках створення Єдиної автоматизованої системи управління досягнуто тактичний рівень ланки автоматизованої системи управління відкритого та захищеного використання.

1. Провести модернізацію Міжурядового вузла зв'язку шляхом встановлення відповідного обладнання згідно з Договором між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (840_050) .

2. Реалізувати першу та другу черги Проекту із створення Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України.

3. Удосконалити базу даних та інформаційно-довідкову систему "Надзвичайні події в Збройних Силах України".

4. Створити систему збирання та оброблення даних щодо виконання підрозділами (частинами) Збройних Сил України завдань під час миротворчих місій.

5. Встановити сім багатофункціональних платформ зв'язку на вузлах зв'язку Генерального штабу Збройних Сил України, штабів видів Збройних Сил України, оперативних командувань, армійських корпусів, українських миротворчих контингентів та провести сертифікацію цього обладнання. Встановити три автоматичні телефонні станції на вузлах зв'язку Генерального штабу Збройних Сил України та провести сертифікацію відповідного обладнання.

6. Виготовити експериментальний тактичний комплект засобів командно-сигнальної системи моніторингу та навігації для дослідної експлуатації в складі українських миротворчих контингентів.

7. Придбати обладнання для вдосконалення автоматизованої системи управління "Дніпро" та забезпечити відповідне обслуговування.

2.2.1.5. Удосконалення системи логістики

Україна докладає зусиль для забезпечення належного рівня матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури Збройних Сил України. Метою вдосконалення системи логістики є забезпечення її спроможності ефективно здійснювати тилове забезпечення діяльності Збройних Сил України як на території держави, так і під час виконання військовими контингентами Збройних Сил України завдань разом із державами - членами НАТО за межами України.

Система матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України включатиме як стаціонарну систему для підтримання сил у мирний час, так і мобільну систему підтримки сил під час виконання миротворчих місій.

Запровадження системи логістики Збройних Сил України здійснюватиметься за територіальним принципом. Система логістики складатиметься з Об'єднаних центрів забезпечення, які відповідатимуть за матеріально-технічне постачання. Планується започаткувати роботу системи аутсорсингу, а також системи електронного обліку руху товарів і послуг.

Разом із тим мобільна система забезпечення сил під час виконання миротворчих місій буде взаємосумісною із системою, яка використовується НАТО.

1. Створити Об'єднану систему розгортання та переміщення підрозділів і матеріально-технічних засобів Збройних Сил України.

2. *Провести на базі Центру підготовки офіцерів багатонаціональних штабів Національної академії оборони України курс підготовки офіцерів з логістики (згідно з Індивідуальною програмою партнерства Україна - НАТО) за сприяння Об'єднаної системи розгортання та переміщення підрозділів та матеріально-технічного забезпечення НАТО.

3. Забезпечити надання консультаційної допомоги щодо розроблення нової структури матеріально-технічного забезпечення: використання Об'єднаної системи розгортання та переміщення підрозділів та матеріально-технічного забезпечення НАТО для оптимізації управління військово-медичними підрозділами; системи кодифікації НАТО для досягнення початкових оперативних можливостей.

2.2.2. Досягнення взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО

Україна вживає заходів для досягнення взаємосумісності Збройних Сил України з силами НАТО шляхом застосування процедур оборонного планування за стандартами НАТО, спрямування підготовки визначених сил та засобів Збройних Сил України на досягнення колективних вимог Альянсу з урахуванням пріоритетів завдань оборонної політики України та узгодження програм їх розвитку з економічними можливостями держави.

Україна взяла на себе зобов'язання щодо підвищення оперативної взаємосумісності визначених підрозділів військ у рамках 94 Цілей партнерства, які зосереджуються на збільшенні кількості фахівців з високим рівнем знання іноземної мови, сумісності командно-штабних процедур, автоматизованих систем управління та обміну інформацією, особливостях матеріально-технічного забезпечення, зокрема тих, що братимуть участь в операціях за межами території України, спроможності визначених військових частин та підрозділів діяти в умовах застосування засобів ядерного, біологічного та хімічного ураження.

Військово-технічне співробітництво Україна - НАТО здійснюється за таким напрямами: досягнення достатнього рівня взаємосумісності Збройних Сил України з силами Альянсу та держав - партнерів НАТО для забезпечення належного рівня співробітництва відповідно до існуючих стандартів з метою надання підтримки в реалізації спільних цілей; підтримка обміну поглядами з питання адаптації оборонно-промислового комплексу України до ринкового середовища; розвиток в Україні системи кодифікації, сумісної з системою кодифікації НАТО; досягнення належного рівня сумісності у сфері повітряної оборони та управління повітряним простором; досягнення належного рівня сумісності з НАТО у системі командування, контролю, зв'язку та інформації; досягнення належного рівня сумісності у сфері стандартизації, зокрема взаємосумісності систем розвитку, впровадження та логістики відповідно до стандартів НАТО; запровадження підходів щодо управління життєвим циклом озброєнь в Україні; підтримка існуючих та започаткування нових проектів ліквідації небезпечного, непридатного та надлишкового озброєння, а також легкого озброєння та стрілецької зброї в Україні.

Спільна робоча група Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва доповнює діяльність існуючих структурних підрозділів НАТО з питань співробітництва з Україною. Вона розроблятиме щорічний робочий план, що має координуватися з чинними планами співробітництва з НАТО (щорічними Цільовими планами Україна - НАТО в рамках Плану дій Україна - НАТО (v0002520-03) , Індивідуальними програмами партнерства Україна - НАТО) та містити інформацію про завдання для Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва та структур, що відповідають за їх виконання та строк проведення заходів. Україна продовжуватиме роботу щодо забезпечення технічної спроможності, всеохоплюючої участі в роботі відповідних груп НАТО, відкритих для партнерів. У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва погоджено Основні напрями оборонно-технічного співробітництва України з НАТО.

Практичне досягнення взаємосумісності з Альянсом у 2007 році буде здійснюватися, зокрема, шляхом активної участі Збройних Сил України в реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО.

1. Забезпечити участь представників Міністерства оборони України, Збройних Сил України в заходах, передбачених Індивідуальною програмою партнерства Україна - НАТО.

2. Продовжити роботу зі складання та видання топографічних карт України у масштабі 1:250 000 за стандартами НАТО.

3. Здійснити централізований переклад нормативних документів НАТО, які використовуються для досягнення Цілей партнерства.

4. Удосконалити систему повітряного управління України шляхом приєднання до Програми НАТО з обміну даними про повітряну обстановку та Регіональної аеропросторової ініціативи.

5. Забезпечувати участь представників Збройних Сил України в засіданнях Комітету протиповітряної оборони НАТО.

6. Внести зміни до програми підготовки слухачів Національної академії оборони України, зокрема щодо впровадження штабних процедур держав - членів НАТО.

7. *Забезпечити участь у реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО шляхом проведення оцінки за Рівнем 1 НАТО Військово-Морських Сил Збройних Сил України та самооцінки підрозділу Повітряних Сил Збройних Сил України.

8. *Провести серію консультацій Україна - НАТО з Оборонною групою вищого рівня з питань розповсюдження зброї масового ураження.

2.2.3. Удосконалення системи підготовки та комплектування Збройних Сил України особовим складом

Метою вдосконалення системи підготовки та комплектування Збройних Сил України особовим складом є створення сучасної, економічно доцільної та науково-обґрунтованої системи підготовки висококваліфікованих (відповідно до стандартів НАТО) військових фахівців за спеціальностями, необхідними для Збройних Сил України та інших військових формувань.

Збройні Сили України комплектуються за трьома основними напрямами: офіцерським складом та прапорщиками; рядовим, сержантським та старшинським складом (здійснюється за змішаним принципом: призовом громадян на строкову військову службу та прийняттям громадян на військову службу за контрактом строком від трьох до п'яти років); цивільним персоналом. Строк строкової служби скорочено до 12 місяців (у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - до 18, для громадян із вищою освітою - до 9 місяців).

У рамках переходу до 2010 року на військову службу за контрактом здійснюється укомплектування посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовцями контрактної служби і скасування призову громадян на строкову військову службу. Запроваджується комплекс заходів, спрямованих на заохочення громадян до проходження військової служби за контрактом.

Система військової освіти збалансовується за структурою і чисельністю з чисельністю Збройних Сил України та інтегрується у загальнодержавну шляхом включення ряду вищих військових навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, до складу цивільних вищих навчальних закладів. Продовжується оптимізація мережі вищих військових навчальних закладів, факультетів та кафедр військової підготовки, їх організаційно-штатних структур і чисельності особового складу.

На базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів Національної академії оборони України здійснюється підготовка кандидатів до складу Резерву кандидатів на посади миротворчого персоналу, міжнародних штабних елементів (центрів та командирів миротворчих контингентів).

1. Утворити Міжнародний центр миротворчості та безпеки на базі Яворівського загальновійськового полігона Західного оперативного командування Збройних Сил України.

2. Створити автоматизовану систему управління персоналом Збройних Сил України.

3. Розвивати професійний сержантський корпус Збройних Сил України шляхом розроблення та реалізації оновлених програм підготовки сержантського (старшинського) складу у військових навчальних частинах (центрах); розроблення нових методик добору сержантського (старшинського) складу; розроблення нормативно-правових документів щодо проходження військової служби сержантами (старшинами).

4. Надати консультативно-дорадчу допомогу з метою вдосконалення підготовки сержантського складу Збройних Сил України (розроблення нормативних документів, положень, інструкцій, рекомендацій).

5. Внести зміни до системи підготовки фахівців, які проходять військову службу на полігонах та в навчальних центрах видів Збройних Сил України.

6. Організувати отримання для Сухопутних військ Збройних Сил України систем імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS (придбання батальйонного комплекту системи імітації тактичних дій для повного циклу підготовки підрозділів на базі 240 загальновійськового полігона).

7. Запровадити систему служби в резерві у складі Збройних Сил України.

8. Оптимізувати мережу вищих військових навчальних закладів.

9. Забезпечити функціонування мережі курсів підвищення кваліфікації офіцерського складу, державних службовців Збройних Сил України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів при Національній академії оборони України.

10. Провести навчання з мовної підготовки для керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

11. Організувати підготовку на базі Регіональної мережевої академії Cisco Systems інформаційно-обчислювального центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка двох інструкторів - адміністраторів комп'ютерних мереж, які будуть навчати фахівців з адміністрування телекомунікаційних мереж у Збройних Силах України.

12. Забезпечити функціонування курсів "Телекомунікаційна академія" (Cisco Systems).

13. Здійснити підготовку державних службовців Міністерства оборони України на мовних курсах в Україні без відриву від службової діяльності в рамках Міжнародного проекту професійної підготовки цивільного персоналу Міністерства.

14. Забезпечити функціонування курсів іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та в експериментальних військових частинах Збройних Сил України в рамках пілотного проекту.

15. Удосконалити систему мовного тестування особового складу Збройних Сил України, перехід на сертифікацію за стандартизованими мовними рівнями, наближеними до мовного стандарту НАТО.

16. Здійснити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах інтенсивного вивчення іноземної мови (англійська, французька, німецька, арабська, турецька) при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, а також на мовних і фахових курсах у вищих навчальних закладах Канади і Сполучених Штатів Америки.

2.2.4. Оновлення озброєння та військової техніки

Процес розвитку озброєння та військової техніки передбачає суттєві зміни в оснащенні Збройних Сил України зразками озброєння та військової техніки, які відповідають сучасним вимогам та мають належний рівень взаємосумісності. Це сприятиме виконанню оперативних завдань та дасть змогу визначеним підрозділам діяти в спільних операціях з військами держав - членів НАТО.

Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєнь і військової техніки. У той же час близько 40 відсотків зразків озброєння та військової техніки за своїми тактико-технічними характеристиками не відповідають аналогічним зразкам провідних держав світу. Метою оновлення матеріально-технічних засобів є проведення державних закупівель необхідних зразків оновленої та модернізованої техніки для військ/сил Збройних Сил України.

1. *Забезпечити участь представників Міністерства оборони України, Міністерства промислової політики України та Збройних Сил України в консультаціях у форматі Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва.

2. *Забезпечити участь представників Міністерства оборони України в консультаціях у форматі засідань груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації з досліджень і технологій, Агенції НАТО з консультацій, контролю та управління, Організації НАТО командування, контролю та управління та Агенції стандартизації НАТО.

3. Забезпечити підрозділи Збройних Сил України засобами зв'язку за стандартами НАТО.

4. Прийняти на озброєння кораблів зі складу ОСШР засоби боротьби за живучість, захисту органів дихання, індивідуального і колективного рятування, які відповідають стандартам НАТО.

5. Переобладнати літаки, які входять до складу підрозділів, виділених у ППОС (Іл-76, Ан-26 "Віта"), відповідно до вимог ІКАО/НАТО, створити автоматизовану систему збирання, оброблення та передавання радіолокаційної інформації.

6. Організувати отримання обладнання за стандартами ІКАО/НАТО для літаків Повітряних Сил Збройних Сил України (двох літаків Іл-76, одного літака Ан-26 "Віта", двох вертольотів Мі-8).

7. Дообладнати відповідно до стандартів ІКАО/НАТО наземні системи радіотехнічного забезпечення польотів повітряних суден та навігаційних засобів на аеродромах міста Мелітополя, міста Миколаєва (аеродром "Кульбакіно") та міста Василькова.

8. Забезпечити участь представників Міністерства оборони України та Міністерства промислової політики України у засіданнях Дорадчої групи НАТО з питань промисловості (NIAG) з метою визначення пріоритетів у розробленні, модернізації та переоснащенні зброї та військового обладнання, а також у започаткуванні військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами НАТО.

2.2.5. Утилізація надлишкових і непридатних ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки

Україна прагне здійснити комплекс заходів для вирішення питань, пов'язаних з наявністю надлишкових і не придатних до використання боєприпасів, озброєння, військової техніки та компонентів ракетного палива. Їх безпечна утилізація, забезпечення тривалої експлуатації та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України гарантуватиме безпеку населення та навколишнього середовища.

Утилізація надлишкових і непридатних ракет, боєприпасів, вибухових речовин, озброєння і військової техніки здійснюється військовими частинами, підприємствами та організаціями Міністерства оборони України, Міністерства промислової політики України і Національного космічного агентства України за кошти державного бюджету, а також із залученням фінансових ресурсів міжнародних організацій (НАТО, ЄС, ОБСЄ та інших).

Для розв'язання проблем утилізації боєприпасів Кабінет Міністрів України постановою від 31 грудня 2006 року N 1856 (1856-2006-п) утворив Комісію з координації робіт з утилізації непридатних та надлишкових ракет, боєприпасів і вибухових речовин. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 червня 2006 року N 501-р (501-2006-р) схвалено Концепцію Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних до подальшого використання і зберігання, на 2006-2017 роки. Орієнтовний обсяг фінансування проекту становитиме 3,9 млрд. гривень (590 млн. євро). Державним бюджетом України на 2007 рік (489-16) передбачено для Міністерства оборони України 2,8 млн. гривень (420 тис. євро) на фінансування заходів з утилізації рідинних компонентів ракетного палива (меланжу).

1. Розробити та впровадити новітні технології утилізації озброєння, військової техніки, боєприпасів та компонентів ракетного палива за підтримки вітчизняних підприємств та іноземних інвесторів, забезпечити впровадження замкнутих виробничих циклів і прозорих схем утилізації.

2. *Продовжити реалізацію проектів Трастового фонду НАТО/ПЗМ, спрямованих на утилізацію надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї (ЛОСЗ) та переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК).

3. *Продовжити консультації щодо започаткування проекту Трастового фонду НАТО/ПЗМ з утилізації компонентів рідкого ракетного палива (меланжу).

4. Вирішити в установленому порядку питання щодо розміщення двох мобільних заводів з утилізації ракетного палива безпосередньо в місцях його зберігання (у разі погодження проекту в установленому порядку).

5. Забезпечити реалізацію проекту знищення протипіхотних мін типу ПФМ-1 за фінансової допомоги з боку Європейського Союзу у двох місцях їх утилізації - на Шосткінському казенному заводі "Зірка" та Державному підприємстві "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод".

2.2.6. Розвиток військової інфраструктури

Метою розвитку військової інфраструктури є підвищення ефективності забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України шляхом істотного скорочення кількості об'єктів та приведення її у відповідність із реальними потребами Збройних Сил України та умовами ринкової економіки.

Основними загрозами для розвитку військової інфраструктури є надмірна кількість військових містечок і накопичення надлишкового майна через реформування і скорочення чисельності Збройних Сил України, наявність об'єктів незавершеного будівництва та значної кількості будівель, що перебувають в аварійному стані.

Протягом 2005 року з ініціативи Міністерства оборони України Кабінетом Міністрів України прийнято нормативно-правові акти, що дали змогу розпочати практичне вирішення питань, пов'язаних із реалізацією або передачею до сфери управління центральних органів виконавчої влади і в комунальну власність територіальних громад вивільнених військових містечок та окремих будівель і споруд.

1. Забезпечити в установленому порядку реалізацію вивільнених об'єктів військової інфраструктури з обов'язковим спрямуванням коштів, що надійшли в результаті такої реалізації, на розвиток Збройних Сил України.

2. Удосконалити інфраструктуру Міжнародного центру миротворчості і безпеки на базі 232 загальновійськового полігона (м. Яворів), привівши її у відповідність із рівнем навчального центру ПЗМ.

2.2.7. Підтримка операцій НАТО з боку "держави-господаря"

Україна вживає заходів, спрямованих на розвиток можливостей "держави-господаря", для підтримки операцій, які здійснюються під егідою НАТО, зокрема на визначення та підготовку об'єктів військової інфраструктури (аеродроми, морські порти і полігони) до приймання підрозділів збройних сил держав - членів НАТО.

Під час проведення спільних навчань протягом останніх років Україна набула значного досвіду щодо використання об'єктів військової інфраструктури разом із військовими частинами та підрозділами збройних сил держав - членів НАТО.

Реалізація на території України доктрини надання підтримки "державою-господарем" потребує вдосконалення законодавчої і нормативно-правової бази та надання консультативної допомоги з боку Альянсу.

1. Завершити розроблення проекту Концепції можливостей підтримки з боку "держави-господаря".

2. Завершити розроблення проекту Положення про надання підтримки з боку "держави-господаря" з метою забезпечення підтримки міжнародних миротворчих навчань, які проводяться на території України.

3. *Завершити розроблення проекту Каталогу можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань.

2.2.8. Військова стандартизація

Україна прагне досягти рівня військової стандартизації НАТО з метою підвищення оперативних можливостей та ефективності використання оборонних ресурсів під час виконання завдань шляхом прийняття нормативних документів (стандартів) в оперативній, адміністративній та матеріально-технічній сферах. Впровадження стандартів НАТО забезпечить досягнення необхідного ступеня відповідності підготовки підрозділів Збройних Сил України їх цільовому призначенню.

За результатами аналізу досвіду держав - членів НАТО у 2002 році створено нову програму стандартизації. Заходи з упровадження стандартів НАТО здійснюються відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (2408-14) . Триває виконання основоположних документів військової системи стандартизації - п'яти військових стандартів, що визначають політику в сфері стандартизації, основні строки і порядок розроблення (оформлення) нормативних документів.

Загальну організацію та координацію роботи з військової стандартизації здійснює орган військової стандартизації, представники якого пройшли відповідне стажування в Агенції НАТО із стандартизації та беруть активну участь у засіданнях робочих груп НАТО з питань стандартизації.

Спільними зусиллями фахівців Збройних Сил України та НАТО налагоджено постійно діючий канал зв'язку через Центр інформації та документації НАТО. Періодичний каталог документів НАТО готується на постійній основі та доводиться до відома центральних органів виконавчої влади, установ та організацій, які беруть участь у співробітництві.

1. Підготувати чотирьох офіцерів (УВМА-2, НДІ ПВМ-2) відповідно до вимог стандартизації медичного забезпечення, за стандартами держав - членів НАТО.

2. Автоматизувати роботу Базового фонду нормативних документів з кодифікації та нормативно-правових документів за напрямом діяльності ЦОК Міністерства оборони України (обладнати робочі місця, установити автоматизовану базу даних нормативних документів) із підключенням до мережі Інтернет та автоматизованої системи управління військами "Дніпро".

3. Установити Інформаційну систему управління стандартизацією (обладнання, програмне забезпечення, створення бази даних із стандартизації).

4. Запровадити систему кодифікації НАТО для матеріальних засобів військового призначення.

2.2.9. Охорона здоров'я у військовій сфері

Метою реформування системи медичного забезпечення Збройних Сил України є створення сучасної, економічно доцільної мережі закладів охорони здоров'я Міністерства оборони України, запровадження територіального принципу медичного забезпечення військовослужбовців незалежно від підпорядкованості військ, всебічного контролю за наданням високоякісної медичної допомоги, здійснення санітарних і протиепідемічних заходів, забезпечення медичним обладнанням із поступовим запровадженням медичної стандартизації відповідно до стандартів НАТО.

У рамках реформування системи медичного забезпечення Збройних Сил України триває оптимізація існуючої мережі лікувальних закладів, удосконалення їх організаційно-штатної структури, виходячи із завдань і необхідного рівня надання медичних послуг контингенту, який перебуває на медичному забезпеченні таких закладів.

Для підвищення рівня медичного забезпечення військових частин і підрозділів, які братимуть участь у спільних з військами держав - членів НАТО операціях, вжито заходів щодо оснащення підрозділів медичного забезпечення мобільним обладнанням, а також організації аеромобільної евакуації. Планується розробити нормативні документи з питань медичного забезпечення Збройних Сил України та здійснити підготовку військово-медичного персоналу відповідно до стандартів НАТО.

1. Розробити проекти Військово-медичної доктрини та Концепції медичного забезпечення військ (сил) Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО.

2. Внести зміни до нормативних документів з питань медичного забезпечення відповідно до вимог Військово-медичної доктрини.

3. Організувати та провести в установленому порядку тендер на поставку вакцин. Підготувати та укласти угоди про поставку вакцин, надання сертифікатів та введення в дію інструкції щодо проведення щеплення особовому складу миротворчих підрозділів Збройних Сил України.

4. Забезпечити надходження модуля мобільного обладнання контейнерного типу, взаємосумісного з відповідним обладнанням НАТО, для чотирьох мобільних госпіталів Збройних Сил України.

5. Створити Навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях.

2.3. Реформування сектору безпеки

Метою реформування сектору безпеки є досягнення провідних світових стандартів у зазначеній сфері, зокрема підвищення рівня захисту прав і свобод людини в суспільстві і державі. Україна має намір використовувати Інтенсифікований діалог з НАТО з питань членства та відповідних реформ з метою обміну досвідом з державами - членами НАТО щодо визначення підходу до реформування сектору безпеки. Основною метою нашої держави у сфері організації сектору безпеки є систематизація всіх форм взаємодії України - НАТО. Реформування сектору безпеки спрямовано на забезпечення системної підзвітності та прозорості, встановлення незалежного демократичного цивільного контролю за діяльністю його складових.

Система демократичного цивільного контролю складається з парламентського контролю, контролю, який здійснюють Президент України, Рада національної безпеки і оборони України і Кабінет Міністрів України, відповідні центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, органи прокуратури, а також громадського контролю. В Україні реалізовано принцип розмежування функцій та повноважень політичного керівництва Воєнною організацією держави і правоохоронною діяльністю та професійного військового управління Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями і правоохоронними органами, а також унеможливлено дублювання їх функцій.

Здійснюючи реформування сектору безпеки, Україна зосереджує зусилля на підвищенні рівня демократичного цивільного контролю за діяльністю об'єктів безпеки та оборони, зокрема через розширення цивільних можливостей сектору безпеки, кадровий розвиток, створення інституціональних умов для демократичного управління та контролю, розвиток громадянського суспільства та підвищення його наглядової спроможності, вдосконалення комплексної політики національної безпеки та оборони, забезпечення прозорості в організації та управлінні складовими безпеки і оборони, чіткий розподіл відповідних ролей та взаємодію між військовими підрозділами та іншими складовими сектору безпеки.

Україна вдосконалюватиме діяльність провідних інституцій сектору безпеки, зокрема Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, а також Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Для досягнення зазначених цілей Україна має намір використовувати у подальшому Спільну робочу групу Україна - НАТО з питань воєнної реформи (далі - Спільна робоча група) як орган, що забезпечує взаємодію між Україною та Альянсом у контексті реформування сектору оборони та безпеки. Механізм роботи Спільної робочої групи має сприяти проведенню загального огляду та запровадженню нової моделі сектору безпеки України до 2015 року.

Україна розглядає реформування розвідувальних органів як одну зі складових реформування національної системи безпеки. Робоча група Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки утворена з метою забезпечення експертної допомоги у вирішенні питань реформування розвідувальних органів.

2.3.1. Максимальне використання можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи для забезпечення успішного проведення комплексного огляду сектору безпеки в Україні

Україна планує протягом 2007 року спрямовувати свою діяльність в рамках Спільної робочої групи головним чином на виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням дальшого розвитку співробітництва України з Альянсом у сфері реформування національного сектору безпеки відповідно до сучасних стандартів держав - членів НАТО та інших провідних держав світу.

З цією метою Україна має намір під час засідань Спільної робочої групи здійснювати аналіз стану проведення комплексного огляду національного сектору безпеки. Такий підхід значною мірою сприятиме дальшій реалізації етапів Плану співробітництва Спільної робочої групи з питань проведення огляду, а також запровадженню нової моделі сектору безпеки в Україні до 2015 року.

Україна заінтересована в одержанні в рамках діяльності Спільної робочої групи експертної допомоги з боку НАТО та окремих держав - членів НАТО під час підготовки та видання "Білої книги з питань політики національної безпеки України".

У цьому контексті особливо важливим вбачається вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері розроблення концептуальних документів стратегічного характеру з питань безпеки та оборони, у сфері забезпечення ефективного демократичного цивільного контролю за діяльністю оборонних структур і структур безпеки, а також підготовка спільних пропозицій щодо визначення шляхів посилення такого контролю в Україні.

Спільна робоча група Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю за сектором розвідки під егідою Спільної робочої групи, яка розпочала свою роботу у жовтні 2006 року в Португальській Республіці, сприятиме розвитку належного демократичного цивільного контролю над структурами безпеки, а також реформуванню відповідно до євроатлантичних стандартів розвідувальних органів України. Спільна робоча група розглядатиме на постійній основі результати роботи, а Україна враховуватиме рекомендації держав - членів НАТО. При цьому під егідою Спільної робочої групи утворюватимуться в разі потреби інші робочі групи для вирішення питань співробітництва в інших складових сектору безпеки.

Програма діяльності Спільної робочої групи з питань професійного розвитку, реалізація якої здійснюється за допомогою держав - членів НАТО з метою вдосконалення професійної підготовки цивільного персоналу оборонних та безпекових структур, довела свою ефективність. Рівень підготовки таких категорій державних службовців значно підвищився. У зв'язку з цим Україна має намір поширити за сприяння держав - членів НАТО дію Програми на весь сектор безпеки України.

Україна виступає за розширення співробітництва з державами - членами НАТО у сфері протидії міжнародному тероризму по лінії спеціальних служб, а також підтримує ідею розроблення механізму взаємодії у зазначеній сфері шляхом проведення окремих семінарів або експертних консультацій під егідою Спільної робочої групи.

Україна також докладатиме максимум зусиль для ефективної реалізації ініціативи, започаткованої в рамках Спільної робочої групи щодо забезпечення діяльності Мережі партнерства з питань підвищення обізнаності громадян стосовно євроатлантичної інтеграції, яку було утворено шляхом підписання Листа про наміри у ході консультацій Україна - НАТО в жовтні 2006 року в місті Сінтра (Португальська Республіка).

1. *Забезпечити розвиток співробітництва Україна - НАТО в рамках комплексного огляду сектору безпеки, здійснити заходи, передбачені третім та четвертим етапами огляду, за допомогою експертів Альянсу. Провести засідання Спільної робочої групи у форматі "ключової групи" з питань обговорення порядку реалізації цих етапів огляду.

2. *Забезпечити діяльність Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю за сектором розвідки за допомогою Спільної робочої групи, розгляд на постійній основі результатів її роботи та їх ефективну імплементацію.

3. *Утворити в разі потреби під егідою Спільної робочої групи та за її згодою робочі групи для опрацювання питання співробітництва в інших складових національного сектору безпеки у контексті проведення огляду.

4. *Провести засідання Спільної робочої групи у форматі "ключової групи" з метою обговорення питань надання експертної допомоги НАТО у підготовці до видання "Білої книги з питань політики національної безпеки України".

5. *Провести шосте засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи з метою обговорення результатів комплексного огляду сектору безпеки в Україні та підбиття підсумків співробітництва Україна - НАТО в рамках зазначеного огляду. Визначити шляхи імплементації нової моделі сектору безпеки.

6. *Провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня у форматі "ключової групи" з метою презентації "Білої книги з питань політики національної безпеки України".

7. *Провести засідання Керівного комітету з питань реалізації Програми Спільної робочої групи з професійного розвитку з метою оцінки стану та перспектив реалізації зазначеного проекту.

8. *Провести під егідою Спільної робочої групи семінари, експертні консультації за участю представників спеціальних служб України та держав - членів НАТО з метою розроблення механізму співробітництва у сфері протидії міжнародному тероризму.

9. *Провести під час засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи у форматі "ключової групи" аналіз та оцінку результатів діяльності Мережі партнерства Україна - НАТО щодо підвищення обізнаності громадян. Розробити спільні рекомендації щодо вдосконалення дальшої роботи.

2.3.2. Реформування Служби безпеки України

Важливим кроком на шляху реформування Служби безпеки України має стати вдосконалення законодавства у сфері забезпечення національної і державної безпеки. Це дасть змогу позбавити Службу безпеки України невластивих їй функцій або тих, що дублюються іншими правоохоронними органами.

Продовжується системне реформування Служби безпеки України та її перетворення у спеціальну службу європейського зразка.

На виконання Указу Президента України від 7 листопада 2005 року N 1556 (1556/2005) "Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів" Службою безпеки України розроблено проект Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" (відповідний Закон 23 лютого 2006 року (3475-15) прийнято Верховною Радою України). Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України створено на базі Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України.

Новим елементом, що сприяє наближенню діяльності Служби безпеки України до європейських та євроатлантичних стандартів, є співробітництво, яке здійснюється в рамках Спеціального комітету НАТО у форматі "26+1", а також співробітництво з Міжнародним секретаріатом Штаб-квартири НАТО з питань розвитку відносин у рамках Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань членства та відповідних реформ. Досягнуто низку домовленостей щодо використання досвіду держав - членів НАТО в утворенні демократичних спеціальних служб, запровадженні дієвих механізмів контролю та нагляду за їх діяльністю.

Вживаються заходи щодо організації та проведення комплексного огляду Служби безпеки України як складової сектору безпеки держави. У перспективі буде відпрацьовано механізм розбудови Служби безпеки України та перетворення її у спецслужбу європейського зразка. Служба безпеки України має бути державним органом зі спеціальним статусом, який відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) забезпечуватиме державну безпеку України.

З метою посилення ролі Служби безпеки України в системі правоохоронних органів, підвищення професійного рівня її співробітників, визначення цілей, пріоритетних напрямів та основних завдань реформування Служби Розпорядженням Президента України від 12 грудня 2006 року N 396 (396/2006-рп) "Про заходи щодо реформування Служби безпеки України" було утворено Комісію з розроблення проектів Концепції реформування Служби безпеки України та Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України.

Служба безпеки України здійснює контррозвідувальне забезпечення процесів захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного та оборонного потенціалу, інформаційної безпеки, законних інтересів держави, прав і свобод громадян. Вона також бере участь у попередженні, виявленні та припиненні злочинів проти основ національної безпеки та інших протиправних дій, які створюють реальну загрозу національній безпеці України.

1. Продовжити роботу з приведення у відповідність зі стандартами держав - членів НАТО основних завдань, функцій та повноважень Служби безпеки України. Розробити проект нової редакції Закону України "Про Службу безпеки України" (2229-12) та забезпечити його внесення на розгляд Верховної Ради України.

2. Опрацювати механізм розбудови Служби безпеки України з метою її перетворення у спецслужбу європейського зразка.

2.3.3. Реформування Міністерства внутрішніх справ України

Реформування системи Міністерства внутрішніх справ України здійснюватиметься відповідно до суспільних потреб і можливостей держави. Для досягнення максимальної ефективності функціонування системи Міністерства внутрішніх справ України необхідно:

підвищити ефективність управління органами і підрозділами Міністерства шляхом оптимізації функцій органів управління всіх рівнів, поетапного приведення їх організаційної структури у відповідність із соціальними пріоритетами, посилення штабної функції, поліпшення інформаційно-аналітичної роботи, вдосконалення правового забезпечення;

максимально використовувати на практиці позитивні форми і методи оперативно-службової діяльності та прийнятний в українських умовах позитивний досвід інших держав, забезпечити застосування наукових рекомендацій;

поліпшити роботу з кадрами, підвищити рівень виконавської дисципліни і наукової організації праці, створити ефективну систему внутрішньої безпеки, що дасть змогу своєчасно виявляти і попереджати факти корупції серед працівників;

посилити взаємодію з іншими правоохоронними органами, налагодити на новій основі взаємодію з населенням, громадськими організаціями, підприємствами, установами та засобами масової інформації;

розширити та поглибити міжнародне співробітництво;

забезпечити задоволення в повному обсязі фінансових і матеріально-технічних потреб системи Міністерства.

Реформування системи Міністерства внутрішніх справ України базуватиметься на принципах єдності та оптимізації функцій її структур; максимальної економічності, простоти і гнучкості структур системи Міністерства; пріоритетної орієнтації оперативно-службової діяльності кожного органу і підрозділу незалежно від спеціалізації на вирішення завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю; першочергового розвитку низової ланки органів внутрішніх справ як основи системи Міністерства; взаємодії з іншими суб'єктами правоохоронної діяльності; доступності для населення всіх структур системи Міністерства; плановості, поступовості та гласності у здійсненні всіх перетворень.

1. Розробити пропозиції щодо приведення Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (2235-12) від 26 березня 1992 року у відповідність із законодавством України.

2. Поступово перевести систему комплектування внутрішніх військ особовим складом на контрактній основі.

3. Опрацювати та узгодити проект утворення Міжнародного центру підготовки сил підтримання громадської безпеки на базі навчального центру внутрішніх військ за сприяння держав - членів НАТО.

4. Збільшити у внутрішніх військах частку цивільного персоналу. Визначити перелік посад, які можуть заміщуватися цивільними працівниками, забезпечити виконання програми підготовки та підвищення кваліфікації таких працівників.

2.3.4. Реформування Державної прикордонної служби України

Стратегічними перспективними завданнями реформування Державної прикордонної служби України як правоохоронної структури є: імплементація норм європейського права у сфері охорони державного кордону; сприяння поліпшенню пасажирського і транспортного сполучення через кордон; участь у боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю та контроль за криміногенною ситуацією у прикордонній зоні; ефективна протидія незаконному розповсюдженню засобів масового ураження та засобів терористичної діяльності, торгівлі наркотиками, незаконній міграції, торгівлі людьми та іншим ризикам у сфері прикордонної безпеки; вдосконалення системи взаємодії правоохоронних органів як всередині держави, так і їх міжнародної співпраці, в тому числі з НАТО.

Правовою основою реформування Державної прикордонної служби України є Закон України "Про Державну прикордонну службу України" (661-15) , Концепція розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схвалена Указом Президента України від 19 червня 2006 року N 546 (546/2006) .

Кінцевою метою реформування Державної прикордонної служби України є створення сучасної прикордонної служби європейського типу, яка гарантовано забезпечуватиме захист національних інтересів на державному кордоні України.

Виконання стратегічних завдань реформування має забезпечити:

ефективність державної політики у сфері охорони державного кордону України;

розвиток сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та забезпечення суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, новий якісний рівень їх захищеності;

самодостатність Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу європейського типу, зміцнення його кадрового потенціалу, забезпечення ефективної протидії корупції та іншим протиправним проявам серед особового складу;

удосконалення співробітництва з правоохоронними та іншими державними органами та органами місцевого самоврядування України, прикордонними службами суміжних та інших держав, міжнародними організаціями;

формування у суспільстві розуміння важливості питання охорони державного кордону України.

Реалізація Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року (546/2006) сприятиме виробленню стратегічного курсу України на інтеграцію до ЄС та НАТО, посилить роль Державної прикордонної служби України у протидії транскордонній та транснаціональній злочинності.

1. Провести Міжнародну конференцію високого рівня (за участю представників США та ЄС) з питань визначення сучасних технічних засобів охорони державного кордону з метою обміну досвідом провідних світових експертів у цій сфері.

2.3.5. Реформування державної податкової служби

У 2007 році продовжуватиметься процес реформування державної податкової служби в рамках проекту "Модернізація державної податкової служби - 1" та відповідно до Угоди про позику (Проект "Модернізація державної податкової служби - 1") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (996_042) , ратифікованої Верховною Радою України 20 листопада 2003 року (1317-15) . Зазначеним проектом передбачено здійснення заходів з модернізації організаційної структури, управління та основних операційних функцій органів державної податкової служби. Крім того, наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2005 року N 420 (v0420225-05) було затверджено Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року.

1. Продовжити реалізацію проекту "Модернізація державної податкової служби України - 1".

Розділ 3. Питання ресурсів

3.1. Макроекономічні рамки та основні показники. Бюджетне планування

Україна здійснює заходи щодо сталого економічного зростання та забезпечення ефективного і прозорого розподілу його результатів. Протягом 2007-2011 років щорічне зростання реального валового внутрішнього продукту прогнозується на рівні не менш як 6 відсотків.

Приріст валового внутрішнього продукту у 2006 році становив 7,1 відсотка. У 2007 році за Прогнозом економічного і соціального розвитку України на 2007 рік приріст валового внутрішнього продукту становитиме 6,5 відсотка. Водночас прогнозується утримання індексу споживчих цін на рівні 107,5 відсотка у розрахунку "грудень до грудня".

В Україні закріпилася тенденція до зростання прибуткової частини загального фонду зведеного бюджету за рахунок удосконалення процедури адміністрування податкових платежів та збалансованої податкової політики.

Першочерговими напрямами бюджетної політики у 2007 році є:

макроекономічна стабілізація фінансово-економічної ситуації в державі;

відновлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки;

проведення структурних реформ та ліквідація диспропорцій;

досягнення бездефіцитності Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;

підвищення соціальних стандартів та рівня життя громадян;

підвищення фінансової спроможності регіонів.

Основним завданням Державного бюджету України на 2007 рік (489-16) є перехід від моделі економічного розвитку, орієнтованої на стимулювання споживання, до моделі, що надаватиме пріоритет стимулюванню інвестиційної активності та розвитку вітчизняного виробництва.

Буде розпочато процес проведення структурних реформ: податкової реформи, яка передбачає зменшення податкового тиску на економіку; підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технологій; створення необхідної нормативно-правової бази повноцінного ринку землі; реформування житлово-комунальної сфери, створення ринкових умов для функціонування вугільної промисловості; запровадження принципів науково-технічного та інноваційного розвитку.

1. Забезпечити приріст валового внутрішнього продукту на 6,5 відсотка, утримати індекс споживчих цін на рівні 7,5 відсотка, збільшити приріст реальної середньомісячної заробітної плати на 7,9 відсотка.

2. Утримати обсяг державного боргу відповідно до валового внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні.

3.2. Забезпечення фінансовими ресурсами сектору безпеки і оборони України

Стабільність економічної політики та затверджені Урядом України на середньострокову перспективу прогнозні показники бюджету викликають упевненість, що Україна забезпечить виділення необхідних бюджетних асигнувань для забезпечення фінансовими ресурсами сектору безпеки і оборони держави, а також здійснення відповідних заходів, передбачених цільовими планами.

Видатки, що виділяються з державного бюджету в останні роки на національну оборону та безпеку (з урахуванням виплат пенсій), мають тенденцію до зростання.

У Державному бюджеті України на 2007 рік (489-16) видатки на потреби Міністерства оборони України (без урахування загальнодержавних видатків) збільшено порівняно з 2006 роком на 1466,7 млн. гривень (близько 383 млн. євро), або на 19,3 відсотка і передбачено у сумі 9061,5 млн. гривень (близько 1325 млн. євро). При цьому на підвищення обороноздатності Збройних Сил України, зокрема завершення розробки пріоритетних зразків озброєння і військової техніки, їх закупівлю та модернізацію, видатки збільшено порівняно з 2006 роком на 906,5 млн. гривень (близько 139 млн. євро) - з 228,8 млн. гривень у 2006 році до 1135,3 млн. гривень у 2007 році.

Починаючи з 2006 року, фінансові ресурси на безпеку держави спрямовуються для забезпечення якісних змін у правоохоронних органах з метою їх адаптації до міжнародних стандартів, створення нових невоєнізованих структур.

З метою ефективного використання коштів на оборону і безпеку держави вдосконалено процедуру складення паспортів бюджетних програм на зазначені видатки, систему управління фінансовими ресурсами, внутрішній контроль за ефективним використанням коштів.

Процедури бюджетного планування та виконання державного бюджету, що визначені Бюджетним кодексом України (2542-14) , дають змогу забезпечити демократичний цивільний контроль за витратами на оборону та безпеку на всіх етапах.

1. Продовжити здійснення заходів щодо вдосконалення системи грошового забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

2. Під час розробки проекту закону про Державний бюджет України на 2008 рік формування обсягів видатків на безпеку та оборону держави здійснювати, виходячи з пріоритетності їх спрямування. Це насамперед стосується модернізації та інноваційного розвитку зазначених сфер.

3.3. Підготовка персоналу у сфері євроатлантичної інтеграції України

Україна приділяє значну увагу питанню належного кадрового забезпечення підрозділів центральних органів виконавчої влади та інших органів державної влади, відповідальних за співробітництво з НАТО та реалізацію євроатлантичної стратегії України.

3.3.1. Здійснення заходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції України

Україна приділяє значну увагу вдосконаленню системи підготовки управлінських кадрів. З цією метою продовжується виконання Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки, затвердженої Указом Президента України від 13 грудня 2003 року N 1433 (1433/2003) .

Представники органів державної влади України щороку беруть участь у заходах міжнародного співробітництва з НАТО в рамках Індивідуальної програми партнерства Україна - НАТО.

1. Забезпечити реалізацію плану заходів щодо виконання у 2007 році Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 року N 634-р (634-2006-р) .

2. Розробити проект Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки.

3. *Забезпечити реалізацію Міжнародного проекту професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України за підтримки держав - членів та держав - партнерів НАТО.

4. Підвищувати кваліфікацію військовослужбовців і державних службовців Збройних Сил України та Міністерства оборони України на Вищих академічних курсах при Національній академії оборони України.

3.3.2. Укомплектування Місії України при НАТО та збільшення присутності представників України у військових штабах Альянсу

Україна розглядає можливість поступового збільшення чисельності персоналу Місії України при НАТО, яка нині налічує 28 осіб та складається з трьох секцій: Секція з політичних питань, Секція з оборонних питань та Військове представництво.

Україна планує збільшити кількість представників секції з політичних питань (включаючи представників Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), а також представництво військовослужбовців Збройних Сил України, які пройшли відповідну мовну та спеціальну підготовку. Вакантні посади представників технічно-адміністративного персоналу також будуть заміщені.

Планується відрядити військовослужбовців Збройних Сил України до складу штабів командувань та штабних елементів партнерства НАТО.

1. *Завершити процес призначення та направити представника Збройних Сил України як постійного національного представника, підпорядкованого військовому представництву Місії України при НАТО, до штабу Стратегічного командування НАТО з питань трансформації.

2. *Забезпечити направлення офіцера зв'язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України до штабу морського компонента Об'єднаного командування сил НАТО "Південь" з метою координації участі сил та засобів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках операції "Активні зусилля".

Розділ 4. Питання безпеки інформації

Важливою складовою реформування сектору безпеки України є впровадження системи охорони інформації у процесі співробітництва України з НАТО, яке здійснюється на підставі Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору (950_002) , ратифікованої Верховною Радою України 12 вересня 2002 року (160-15) . Цей процес передбачає створення належних умов захисту інформації з обмеженим доступом та дієвих механізмів запобігання її витоку.

Охорона державної таємниці та відповідні зобов'язання щодо її збереження регулюються Законом України "Про державну таємницю" (3855-12) . Відповідно до статті 5 цього Закону (3855-12) спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України, яка вживає практичних заходів щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом.

Введено в дію Правила поводження та забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом; у структурі режимно-секретного органу Міністерства закордонних справ України створено Головний центр реєстрації секретних документів НАТО, через який здійснюється обмін інформацією з обмеженим доступом між Україною та НАТО.

У структурі режимно-секретних органів двадцяти двох органів державної влади, які беруть участь у виконанні програми співробітництва з НАТО, створено центри реєстрації документів НАТО, які повинні розробляти та здійснювати заходи щодо забезпечення режиму секретності в роботі з інформацією НАТО.

Службою безпеки України організовано підготовку співробітників органів державної влади, які забезпечують охорону інформації НАТО з обмеженим доступом.

Служба безпеки України забезпечує здійснення постійного контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, утворена у 2006 році на базі Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, відповідає за реалізацію державної політики України у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, забезпечення функціонування державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, криптографічного та технічного захисту інформації.

У 2003 році Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України було підготовлено пропозиції щодо створення єдиної інтегрованої інформаційної мережі, яка об'єднує центральні органи виконавчої влади України, з використанням телекомунікаційних ресурсів Національної системи конфіденційного зв'язку, а також відповідно до стандартів НАТО.

Створено спеціальну телекомунікаційну систему обміну інформацією з обмеженим доступом між Місією України при НАТО та Міністерством закордонних справ України. Під час вирішення цих завдань використано принципи забезпечення належного рівня захисту інформації в Україні з одночасним спрощенням процедури інтеграції національної інформаційної інфраструктури до євроатлантичної.

Серед пріоритетних питань у сфері безпеки інформації є розроблення та узгодження регулятивних норм захисту секретної інформації відповідно до стандартів НАТО; підвищення кваліфікації фахівців органів виконавчої влади з питань захисту інформації з обмеженим доступом у процесі співробітництва України та НАТО; проведення модернізації державних телекомунікаційних систем, якими може передаватися інформація НАТО з обмеженим доступом, відповідно до вимог і стандартів НАТО; фінансування заходів охорони інформації НАТО з обмеженим доступом з метою приведення цієї системи у відповідність зі стандартами НАТО.

1. Підготувати за результатами порівняльного аналізу стандартів НАТО та законодавства України у сфері охорони інформації з обмеженим доступом пропозиції щодо вдосконалення законодавчої бази України.

2. Розробити проекти та підготувати до підписання двосторонні міжнародні договори щодо взаємного захисту секретної інформації з державами - членами та державами - партнерами НАТО.

3. Здійснити заходи щодо створення спеціальної телекомунікаційної системи обміну інформацією з обмеженим доступом між Місією України при НАТО та відповідними центральними органами виконавчої влади в Україні. Вирішити питання щодо забезпечення фінансування заходів з приведення приміщень, в яких встановлюватиметься апаратура конфіденційного зв'язку НАТО, у відповідність із технічними вимогами до захисту інформації з обмеженим доступом.

4. Здійснити заходи щодо надання структурним підрозділам центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання євроатлантичної інтеграції України, послуг спеціального зв'язку з використанням телекомунікаційних ресурсів Національної системи конфіденційного зв'язку.

5. Провести перевірки стану охорони та технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України, які працюють з цією інформацією.

6. Забезпечити проведення навчальних курсів з питань безпеки спеціальних видів зв'язку (включаючи навчання за участю експертів Офісу безпеки НАТО).

7. Забезпечити виконання Правил поводження та забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у структурних підрозділах Міністерства оборони України.

8. Привести приміщення Міністерства оборони України, в яких встановлюватиметься апаратура конфіденційного зв'язку НАТО, у відповідність із технічними вимогами до захисту інформації з обмеженим доступом.

9. Створити в Міністерстві оборони України Центр реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом та відповідні пункти (філії) у Генеральному штабі Збройних Сил України та видах Збройних Сил України.

Розділ 5. Правові питання

5.1. Сучасний стан нормативно-правової бази України та її відповідність стандартам НАТО Конституція України (254к/96-ВР)

не передбачає перешкод для виконання Україною зобов'язань щодо міжнародних договорів, які є правовою основою НАТО. Відповідно до Закону України "Про оборону України" (1932-12)

, з метою запобігання воєнній агресії та збройному конфлікту, забезпечення національних інтересів і реалізації власної воєнної політики Україна, дотримуючись норм відповідальної і заснованої на співробітництві поведінки в галузі безпеки, бере участь у міжнародних системах безпеки та міжнародному співробітництві у сфері оборони на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України. Статтею 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" (964-15)

до основних напрямів державної політики з питань національної безпеки України віднесено забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими державами Співдружності Незалежних Держав, а також з іншими державами світу.

У Рекомендаціях парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО, схвалених Постановою Верховної Ради України від 21 листопада 2002 року N 233-IV (233-15) , зазначено, що євроатлантична інтеграція України є істотним фактором зміцнення її національної безпеки, покликаним сприяти розвитку демократичних інститутів, громадянського суспільства, захисту прав і свобод людини. Крім того, цей документ підкреслює необхідність поглиблення процесу євроатлантичної інтеграції з кінцевою метою набуття членства в НАТО. Україна розглядає НАТО як основу майбутньої загальноєвропейської системи безпеки і підтримує процес її розширення, а також виходить з того, що кінцевою метою її політики, спрямованої на євроатлантичну інтеграцію, є вступ до цієї організації. Подібні положення містяться у Воєнній доктрині України (648/2004) .