Про плату за землю

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист <...> щодо орендної плати за земельну ділянку і повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N 2768-III (2768-14) (далі - Кодекс), згідно з яким всі землі України поділяються відповідно до їх цільового призначення.

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 року N 2535-XII (2535-12) "Про плату за землю" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2535).

Кодексом (2768-14) і Законом N 2535 (2535-12) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно із Законом N 2535 (2535-12) (стаття 5) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 2 жовтня 2003 року N 1211-IV (1211-15) "Про оренду землі" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1211), статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону N 1211-IV (1211-15) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону N 1211-IV (1211-15) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до статті 21 Закону N 1211-IV (1211-15) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно із пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. N 2073 (2073-98-п) "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" (далі - постанова КМУ N 2073) державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідному виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради за місцем розташування земельної ділянки, для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.

Відповідно до пункту 12 постанови КМУ N 2073 (2073-98-п) факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради або уповноваженої посадової особи.

Згідно із статтею 14 Закону N 2535 (2535-12) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, як встановлено ст. 13 Закону N 2535 (2535-12) , є договір оренди такої земельної ділянки.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 20 грудня 2005 року N 588 (z1591-05) "Про затвердження форми податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" затверджена форма податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181-III (2181-14) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

Враховуючи вищезазначене, платником орендної плати за землю до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі і який набирає чинності після його державної реєстрації.