Договір
про дружбу і співробітництво між
Україною та Республікою Казахстан
( Договір ратифіковано Постановою ВР N 4023-12 від 24.02.94 )
Дата підписання: 20.01.1994
Дата ратифікації: 24.02.1994
Дата набуття чинності: 13.01.1995
Україна та Республіка Казахстан, які надалі іменуються
"Високі Договірні Сторони",
виходячи із існуючих між ними відносин дружби та
взаємоповаги,
сповнені прагненням до подальшого розвитку і зміцнення
всебічного співробітництва між обома державами, що
відповідає корінним інтересам їх народів,
перейняті рішучістю продовжувати розбудову незалежних
демократичних держав України і Казахстану,
відзначаючи, що Договір між Українською РСР і Казахською РСР
від 20 лютого 1991 року ( 398_010 ) відіграв позитивну роль у
розвитку відносин між обома державами,
прагнучи надати нової якості своїм відносинам і зміцнити
правову базу співробітництва між обома державами відповідно до
реальностей міжнародного життя,
підтверджуючи свою прихильність до загальновизнаних норм
міжнародного права, цілей і принципів Статуту Організації
Об'єднаних Націй, дотримуючись зобов'язань, взятих у рамках Наради
з безпеки та співробітництва в Європі,
домовилися про таке:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони засновують свої відносини на
взаємній повазі, довір'ї та злагоді, на принципах поважання
незалежності, державного суверенітету, територіальної цілісності і
непорушності кордонів, рівноправності та невтручання у внутрішні
справи одна одної, незастосування сили або загрози силою,
включаючи економічні та інші способи тиску, мирного врегулювання
спорів, дотримання прав людини та основних свобод, сумлінного
виконання зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм
міжнародного права.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони взаємодіють у виконанні діючих
міжнародних договорів щодо зміцнення довіри і безпеки, продовження
процесу обмеження озброєнь і роззброєння, посилення миротворчої
ролі ООН, НБСЄ, а також сприяють мирному врегулюванню конфліктів
та інших ситуацій, які зачіпають їх інтереси.
Стаття 3
Високі Договірні Сторони проводять регулярні консультації для
обміну думками як з питань двосторонніх відносин, так і з
багатосторонніх проблем, які становлять взаємний інтерес. Вони в
разі необхідності координують свої позиції з метою реалізації
узгоджених дій.
З цією метою за згодою Сторін проводяться регулярні зустрічі
на вищому рівні. Такі зустрічі проводяться не рідше, ніж раз на
рік.
Сторони можуть створювати змішані комісії для вирішення
окремих питань у різних галузях.
Стаття 4
Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується утримуватись
від участі у будь-яких діях, спрямованих проти іншої Сторони, не
підтримувати такі дії, ніколи і ні за яких обставин не
використовувати свої збройні сили одна проти одної.
В разі виникнення ситуації, яка, на думку однієї із Сторін,
створює загрозу миру, порушує або зачіпає інтереси її безпеки,
територіальної цілісності і суверенітету, вона може звернутися до
іншої Сторони з пропозицією невідкладно провести консультації.
Сторони обмінюватимуться відповідною інформацією і прагнутимуть
вживати узгоджених дій для подолання такої ситуації.
Стаття 5
Високі Договірні Сторони будуватимуть свої відносини у сфері
військового співробітництва на основі окремої угоди.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони гарантують своїм громадянам,
незалежно від їх національних або інших відмінностей, рівні права
і свободи. Кожна із Сторін гарантує також громадянам іншої
Сторони, які проживають на її території, незалежно від
їх національної належності, віросповідання або інших відмінностей,
громадянські, соціальні, економічні та культурні права і свободи
відповідно до загальновизнаних норм в галузі прав людини, а також
з урахуванням законодавства Сторін.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони співробітничають у реалізації прав
своїх громадян, які проживають на території одна одної, надають їм
заступництво та підтримку згідно із загальновизнаними нормами
міжнародного права і зобов'язаннями в рамках НБСЄ.
Сторони укладуть консульську конвенцію, договір про правову
допомогу з цивільних і кримінальних справ та інші угоди, необхідні
для забезпечення і захисту прав своїх громадян.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони зобов'язуються вживати на своїй
території законодавчих та інших заходів для запобігання будь-яким
діям, спрямованим проти окремих осіб або груп осіб, на ґрунті
расової, національної або релігійної нетерпимості чи ворожості, а
також для припинення таких дій.
Стаття 9
Високі Договірні Сторони сприяють розвитку етнічної,
культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин
на своїй території, створюють умови для заохочення цієї
самобутності та забезпечують її захист.
Кожна із Сторін гарантує право осіб, які належать до
національних меншин, індивідуально або спільно з іншими особами,
що належать до національних меншин, вільно виявляти, зберігати і
розвивати свою етнічну, культурну, мовну чи релігійну
самобутність, підтримувати і розвивати свою культуру в усіх її
аспектах, не зазнаючи будь-яких спроб асиміляції проти своєї волі.
Сторони гарантують право осіб, які належать до національних
меншин, повністю і ефективно реалізувати свої права людини і
основні свободи та користуватися ними без будь-якої дискримінації
в умовах повної рівності перед законом.
Сторони співробітничатимуть у галузі телебачення і
радіомовлення, забезпечуючи культурні та духовні потреби
національних меншин.
Сторони забезпечують право осіб, які належать до національних
меншин, на ефективну і адекватну їх потребам участь у державних
справах, що стосуються захисту і заохочення самобутності таких
меншин.
З цією метою Сторони укладуть угоду про принципи
співробітництва у забезпеченні прав національних меншин.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони сприяють подальшому зміцненню дружби
між їхніми народами і з цією метою розширюють контакти між своїми
громадянами як на індивідуальний основі, так і по лінії державних,
громадських та інших організацій. Вони вживають необхідних заходів
для створення найбільш сприятливого режиму поїздок громадян на
території одна одної.
Стаття 11
Високі Договірні Сторони приділятимуть увагу розвитку
контактів і співпраці між парламентами і парламентарями обох
держав.
Стаття 12
Високі Договірні Сторони забезпечуватимуть сприятливі умови
для розвитку торговельно-економічного співробітництва. З цією
метою вони нададуть одна одній режим найбільшого сприяння.
Сторони забезпечать одна одній сприятливі умови для
підприємницької та іншої господарської діяльності, включаючи
стимулювання і захист взаємних капіталовкладень, всіляко
заохочуватимуть різні форми кооперації і прямих зв'язків між
громадянами, підприємствами, фірмами та іншими суб'єктами
економічної співпраці обох держав відповідно до діючого
законодавства Сторін.
Стаття 13
Високі Договірні Сторони, усвідомлюючи необхідність створення
правових норм, що запобігають взаємним претензіям і гарантують
захист прав власності Сторін, вирішуватимуть усі питання щодо
взаємного визнання прав і регулювання відносин власності на основі
окремих угод.
Стаття 14
Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в
галузі енергетики, беручи до уваги положення Європейської
Енергетичної Хартії, ресурсозберігаючих технологій, транспорту,
інформатики і зв'язку, включаючи супутниковий зв'язок і
телекомунікації, і в інших сферах, що становлять взаємний інтерес,
сприятимуть збереженню, використанню і розвитку коопераційних
зв'язків, що склалися в цих галузях.
Стаття 15
Кожна з Високих Договірних Сторін на умовах, що визначаються
окремими угодами, забезпечуватиме транспортні операції іншої
Сторони через морські, річкові і повітряні порти, залізничну та
автомобільну мережі і магістральні трубопроводи, розташовані на її
території.
Умови і порядок здійснення транзиту осіб і вантажів через
території Сторін регулюються окремими угодами.
Стаття 16
Високі Договірні Сторони розвиватимуть тісне співробітництво
в галузі сільського господарства і продовольчого забезпечення і
укладуть з цією метою спеціальну угоду, що визначить номенклатуру
і обсяги взаємних поставок, терміни і умови взаєморозрахунків.
Стаття 17
Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в
галузі освіти, заохочуючи прямі зв'язки між навчальними закладами
та науково-дослідними центрами.
Сторони взаємодіятимуть у сфері підготовки наукових і
педагогічних кадрів, а також заохочуватимуть обмін вченими,
викладачами, стажистами, аспірантами та студентами.
Сторони взаємно визнають дипломи про освіту, вчені ступені та
звання.
Сторони здійснюватимуть широкий обмін науково-технічною
інформацією, а також співробітництво в галузі охорони прав на
інтелектуальну та промислову власність, в тому числі через
відповідні міжнародні організації, в яких вони беруть участь.
Стаття 18
Високі Договірні Сторони вживуть заходів для забезпечення
широкого і ефективного співробітництва в галузі фундаментальних і
прикладних досліджень, в тому числі космічного простору,
використання досягнень сучасної науки, техніки і технологій.
Сторони сприятимуть поглибленню тісних контактів на
довготривалій основі між їхніми національними академіями наук і
науково-дослідними центрами, заохочуватимуть здійснення спільних
програм і проектів, сприятимуть створенню і діяльності спільних
наукових і науково-виробничих колективів.
Стаття 19
Високі Договірні Сторони, спираючись на традиції, що
склалися, розширятимуть і поглиблюватимуть співробітництво в
галузі культури, інформації, туризму і спорту, сприятимуть
молодіжним обмінам. Сторони укладуть окремі угоди з цих питань.
Сторони заохочуватимуть вивчення мови іншої Сторони. Вони
сприятимуть розширенню прямих контактів між творчими колективами,
діячами науки і культури, спеціалістами на державному,
регіональному і місцевому рівнях. Сторони укладуть угоди про
відкриття своїх культурних центрів на території одна одної.
Стаття 20
Високі Договірні Сторони здійснюватимуть тісне
співробітництво в галузі захисту та поліпшення стану навколишнього
середовища.
Сторони співробітничатимуть з урахуванням своїх можливостей в
цій галузі на регіональному і глобальному рівнях, прагнучи до
створення всеохоплюючої міжнародної системи економічної безпеки і
взаємодії.
Стаття 21
Високі Договірні Сторони, усвідомлюючи глобальний характер
Чорнобильської катастрофи, ядерних випробувань на
Семипалатинському випробувному ядерному полігоні і зони лиха
екологічної системи Аралу, беруть на себе зобов'язання об'єднувати
і координувати зусилля у вивченні, послабленні і мінімізації їхніх
наслідків, розширенні і зміцненні міжнародного співробітництва в
цій сфері, обмінюватимуться інформацією відносно всіх аспектів
спільних дій.
Стаття 22
Високі Договірні Сторони співпрацюють у сфері боротьби із
злочинністю, в тому числі з її організованими формами, що мають
міждержавний і міжрегіональний характер, тероризмом, повітряним і
морським піратством, корупцією, нелегальною міграцією, незаконними
фінансовими операціями, фальшивомонетництвом, незаконним обігом
наркотичних і психотропних речовин, незаконними операціями із
зброєю, боєприпасами, вибуховими, отруйними і радіоактивними
речовинами, контрабандою діяльністю, включаючи незаконний вивіз
культурних, історичних і археологічних цінностей. Вони
здійснюватимуть обмін досвідом і оперативною інформацією в цих
галузях, проводитимуть пов'язані з цим спільні заходи.
Стаття 23
Положення цього Договору не зачіпають прав і зобов'язань
Високих Договірних Сторін, що випливають з інших міжнародних
договорів, чинних для кожної з них.
Стаття 24
Високі Договірні Сторони укладуть між собою інші договори і
угоди, необхідні для конкретної реалізації положень цього
Договору.
Стаття 25
З метою прийняття практичних заходів по реалізації положень
цього Договору Сторони проводитимуть регулярні, не рідше двох
разів на рік, двосторонні консультації, в разі необхідності
створять змішану міжурядову комісію.
Спори щодо тлумачення і застосування цього Договору
вирішуватимуться шляхом консультацій і переговорів між Високими
Договірними Сторонами.
Положення цього Договору можуть бути змінені або доповнені за
взаємною згодою Сторін.
Стаття 26
Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до законодавства
Високих Договірних Сторін і набуває чинності в день обміну
ратифікаційними грамотами.
З набуттям чинності цього Договору втрачає силу Договір між
Українською РСР і Казахською РСР від 20 лютого 1991 року.
Стаття 27
Цей Договір укладено терміном на десять років. Його дія буде
автоматично продовжуватись на наступні десятирічні періоди, якщо
жодна з Високих Договірних Сторін не заявить шляхом письмового
повідомлення іншій Високій Договірній Стороні не менш, ніж за
шість місяців до закінчення поточного десятирічного періоду про
своє бажання денонсувати його.
Здійснено в м.Києві 20 січня 1994 року в двох примірниках,
кожний українською і казахською мовами, причому обидва тексти є
автентичними.
За Україну За Республіку Казахстан
(підпис) (підпис)
Л.Кравчук Н.Назарбаєв